З прийняттям Закону «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» в Україні започатковано формування законодавчої бази і науково-методичного забезпечення ведення органічного виробництва, в т.ч. у галузі бджільництва. Суміжний розвиток органічного виробництва з формуванням національної нормативної бази його сертифікації ставить нові вимоги щодо наукового забезпечення ведення цієї галузі в Україні. Важлива роль і провідне місце в цьому процесі належить науковим установам НААН, що активно співпрацюють з виробниками органічної продукції.
Сфера органічного виробництва в країнах, що його розвивають, базується на дотриманні стандартів Міжнародної федерації руху за органічне сільське господарство – IFOAM, Стандарту Європейського Союзу №2092, що прийнятий у 1991 р., Стандарту FAO спільно із ВООЗ під назвою «Кодекс Аліментаріус». З 18 вересня 2012 р. в нашій державі діє Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», ухвалений Верховною Радою України.
Розвиток органічного виробництва у світі дав поштовх українським пасічникам у формуванні екологічного бджільництва, що виробляє органічну продукцію. Однак український ринок такої продукції тільки починає формуватися, і його розвиток порівняно із світовим є значно нижчим. Хоча Україна має практично всі умови, щоб посісти одне з перших місць серед виробників органічної продукції бджільництва в світі.
У питаннях розвитку цієї галузі та збереження високої якості органічної продукції бджільництва важливим є також використання досвіду інших зарубіжних країн, де присутнє поняття «органічна пасіка». Так, наприклад, аби пасіка набула статусу «органічної», необхідно виконати низку умов. Серед них − наявність органічної кормової бази (в радіусі 5-7 км не повинно бути господарств, що використовують хімікати) та відмова від використання хімічних препаратів у лікуванні бджіл. У разі необхідності лікування бджіл допускається лише рослинними препаратами та деякими органічними кислотами.
До речі, виробництво органічної бджолопродукції законодавчо регламентується – від місця розташування вуликів до матеріалу, з якого їх виготовлено, а також регіону походження бджіл і догляду за ними. Екологічної якості самих лише рослин-медоносів (відсутність ГМО, пестицидів та інших хімічних препаратів) недостатньо, аби отримати біологічно цінний та якісний органічний мед. Важливими є також клімат, зміна температури, вологості у довкіллі, технологічні елементи ведення бджільництва.
На жаль, нині виробництво органічної продукції бджільництва в Україні сертифікується представниками іноземних компаній, які діють у відповідності до норм і стандартів, дійсних для країн ЄС, Канади та інших держав. Іноземних сертифікуючих структур в Україні більше десяти, зокрема, Контрол Юніон (Нідерланди), IMO (Швейцарія), а також представники Італії, Німеччини, Угорщини, Польщі тощо. З 2009 р. міжнародну акредитацію на право проводити сертифікацію й визнавати продукцію органічною отримала й українська структура «Органік Стандарт». Важливим для пасічників є те, що виробники органічної продукції мають право самостійно вибирати орган сертифікації, кількість яких в Україні зростатиме.
У вересні 2012 р. прийнято постанову Президії НААН про «Наукове забезпечення та перспективи органічного виробництва в Україні». Згідно з цим рішенням науковими установами мережі НААН будуть розроблені вимоги до системи сертифікації сільгосппродукції в Україні, методологія оцінки ємності ринку органічної продукції та сировини. Поряд із тим в мережі НААН буде створено орган сертифікації сировини і продукції тваринного походження та технології її виробництва, а також центр екологічного моніторингу, що забезпечить формування бази даних хіміко-біологічних показників продукції та сировини тваринництва органічного виробництва.
Для наукового супроводу цього перспективного й висококонкурентного напряму агровиробництва у НААН сформована і з 2011 р. розробляється міжгалузева програма наукових досліджень «Органічне виробництво сільськогосподарської продукції», виконавцем якої є наукові установи більшості відділень академії, в т.ч. Інститут біології тварин НААН. Науковці інституту впродовж двох років проводять дослідження на базі виробничих пасік у Чернігівській та Вінницькій областях, які відповідають вимогам сертифікованих пасічничих господарств. Сертифікацію цих пасік проведено Інститутом екологічного маркетингу IMO (Швейцарія) - ПСП «Дружба» с. Радомка (Семенівський р-н, Чернігівщина) та українською організацією «Органік Стандарт» - приватна пасіка п. Поповича М. (с. Йосипівка, Барський р-н, Вінниччина). У результаті проведених досліджень лабораторією екологічної фізіології та якості продукції Інституту біології тварин НААН встановлено значно нижчий рівень важких металів у продукції бджільництва, зокрема, бджолиному обніжжі, меді та стільниках медоносних бджіл з цих пасік за умов органічного виробництва порівняно зі зразками бджолиної продукції з пасік, які утримувалися в цій же зоні за умов традиційного виробництва (рис. 1).
Доведено, що агроекологічний фон розміщення пасік і живлення бджіл за умов як органічного, так і традиційного виробництва суттєво впливає на вміст свинцю, кадмію та нікелю у бджолиному обніжжі та меді.
Рис. 1. Вміст окремих важких металів у меді, мг/кг натуральної маси
Біологічний індикатор такої оцінки - медоносні бджоли та якість їхньої продукції, оскільки вони забезпечують швидке тестування екологічної збалансованості стану екосистеми, що є запорукою раннього виявлення негативного впливу агроекологічних умов на аграрне виробництво, в т.ч. органічне. Визначення концентрації важких металів у продукції бджіл можна використовувати як методологічні елементи системи оцінки біологічної цінності та якості продукції бджільництва, одержаної за умов органічного виробництва.
Створення ж системи моніторингу навколишнього середовища з використанням бджіл (апімоніторинг) дозволить ефективно впливати на стан екосистем та прогнозувати його зміни, а також забезпечить передумови ведення органічного бджільництва в Україні й розробку системи отримання екологічно безпечної органічної бджолопродукції.
Ростислав ФЕДОРУК,
заступник директора з наукової роботи
Інституту біології тварин НААН,
доктор вет. наук, проф., член-кор. НААН
Ірина КОВАЛЬЧУК,
ст. наук. співробітник, канд. вет. наук, докторант
Інституту біології тварин НААН