- На Херсонщині встановлено межі прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів
- Уряд хоче посилити відповідальність за порушення правил рибальства
- Спільно з органами виконавчої влади на Сумщині проведено 1590 перевірок дотримання вимог земельного законодавства
- Перед відпусткою парламентарі встигли розмежувати землю
- Відповідальність посилюється
Ой чий то став тече?!
«У нашому селі є великий ставок. Десятки років у ньому купалися та ловили рибу. На його піщаних берегах майже все літо відпочивала місцева малеча. Зараз райдержадміністрація, без згоди територіальної громади, віддала водне плесо в оренду якомусь заїжджому бізнесмену. Відтепер на берегах водойми чатують його охоронці, погрожуючи всіх, хто перетне кордони його ставу, розстріляти…»
Це рядки з листа мешканців одного із селищ Дніпропетровщини до нардепа. Хіба не знайома ситуація? Не секрет, що таке кримінальне свавілля нині відбувається у десятках подібних селищ. Міліцейська та суддівська статистика останніх років свідчить про масу злочинів проти місцевих громад з боку горе-орендарів. У людей, які намагаються перетнути межу розташованих поряд із їхніми будинками ставків, дійсно стріляють. Досить пригадати випадок, що мав місце у Софіївському районі Дніпропетровщини, коли місцевий депутат за орендоване ним водне плесо вбив молодого чоловіка, який, буцімто, ловив рибу у «його ставку».
На жаль, вітчизняні законодавці й досі зволікають із прийняттям законів, які би чітко зазначали правила подібної оренди селищних ставків та при її здійсненні враховували, перш за все, інтереси селищних громад. У будь-якому разі, не обмежували б доступ місцевих до води та рибалки. Адже селяни ніколи не зрозуміють, чому власність їхнього села нині може бути відібрана у людей чужинцями? Люди завжди були впевненими, що ставки і ріки - це надбання народу, яке має завжди належати тим, хто на їхніх берегах мешкає віками. «Це як відібрати у киян Дніпро та віддати в оренду німцям…», - жартують селяни. Та райради до їх зауважень не дослуховуються, ініціюючи своїми безпідставними рішеннями щодо оренди постійні конфлікти сторін.
Днями саме водним питанням цікавилися нардепи. Відповідний законопроект (реєстраційний №2362) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення доступу громадян до прибережних захисних смуг та води й посилення відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок, у т.ч. у цих зонах, розглядали у профільному парламентському комітеті.
Як зазначалося на його засіданні, документ дійсно спрямований на посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення вимог природоохоронного та земельного законодавства, державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства України та забезпечення доступу громадян до води. Зокрема, автори документу пропонують посилити відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок, у т.ч. особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах і зонах особливого режиму використання земель. Однак, намір ініціаторів - «забезпечити доступ громадян до водних ресурсів для загального водокористування через гарантування проходу до прибережних захисних смуг не рідше одного разу на 100 метрів та мінімальною шириною 2 метри» - здається дивним та не зовсім зрозумілим.
Зі свого боку, члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи схвалили необхідність посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Але висловили зауваження стосовно запропонованих змін до статті 88 Водного кодексу України. На їхню думку, збільшення ширини прибережної захисної смуги на один метр у залежності від крутизни схилу потребує додаткового експертного аналізу та розрахунків.
На думку членів комітету, законодавчі новації запропонованого документу суттєво обмежать права місцевих громадян на загальне водокористування. Парламентарі впевнені, змінами до Водного кодексу необхідно передбачити наступне: «до прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори». Нардепи також вважають, що стосовно доступу до узбережжя морів не завжди можна дотримуватися запропонованої автором частоти організації проходів: це призведе до немотивованих санкцій з боку контролюючих органів та створить основу для корупційних дій.
За підсумками обговорення, члени екологічного комітету не підтримали запропонований до розгляду у парламенті документ. Натомість висловилися за доцільність «винести зміни до статей Водного кодексу в окремий законопроект, бо він, на думку нардепів, є базовим законодавчим актом, який регулює питання охорони, використання та відтворення водних ресурсів». На їхнє переконання, це нарешті врегулює питання користування водними об’єктами і землями водного фонду.
Наталя СЄЛЄЗНЬОВА
