ЗАБУТІ ТЕХНОЛОГІЇ ДОКТОРА МЕДИНЦЯ

15 May, Розділ Weekend / Різне, переглядів 4 867

Доктор сільськогосподарських наук, професор Василь Дмитрович Мединець із Полтави все своє трудове життя займався однією справою - працював у державній мережі сортовипробувань.

alt Більше, ніж півстоліття, досліджував питання екології озимої пшениці і, зрештою, зробив наукове відкриття світового рівня, яке отримало назву «Екологічний ефект часу відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) зимуючих рослин».

Оприлюднене в пресі у 1968 році, відкриття спочатку замовчувалося провідними вченими, бо дуже несподівані були висновки. Та вже у 80-х роках минулого століття воно відтворилося вибухом прикладних розробок науковців України, Росії, Чехії, Німеччини. На його основі вчені Полтавської державної аграрної академії, доктори наук Володимир Миколайович Тищенко і Микола Михайлович Чекалін створили низку сортів озимої пшениці.

Друга розробка Василя Дмитровича - ощадна (або беззатратна) технологія весняно-літнього догляду посівів озимої пшениці, яка передбачає щорічне застосування не однієї (стандартної) системи догляду, розрахованої на оптимальні (середні багаторічні) погодні умови, а однієї з трьох систем догляду: першої - для років з оптимальним ЧВВВ (вона ж стандартна), другої - для років із раннім, третьої - для років із пізнім ЧВВВ.

Як відзначалось на високих владних рівнях, ця технологія не раз забезпечувала збереження мільйонів тонн зерна на полях із сумнівною необхідністю щодо їхнього пересіву. Це ж стосується і посівів багаторічних трав. І з цього приводу академік А.А. Бабич (директор Інституту кормів УААН) сказав: «Проблема перезимівлі, пересіву й підсіву багаторічних трав, що займають величезну посівну площу в Україні, вирішувалась дуже важко. Лише з відкриттям екологічного ефекту ЧВВВ проблема отримала блискуче вирішення в науці й практиці».

В 70-х роках розробка В.Д. Мединця пройшла виробничу перевірку в господарствах Полтавської області й виправдала себе. В 1981 році Міністерство сільського господарства СРСР видало буклет під назвою «Технологія диференційованого догляду за посівами озимих культур» і поширило його в колишньому Союзі через ВДНГ.

У 1984 році річними зборами Всесоюзної академії сільськогосподарських наук технологію було визнано як закінчене ноу-хау. Того ж року колегія МСГ Української РСР затвердила план упровадження цієї технології в Україні на величезній площі - 4,2 млн. га озимини, в тому числі в Полтавській області - 360 тис. гектарів. Облік ефективності Держагропром УРСР здійснив у 1988 році. Василь Дмитрович має довідку, підписану міністром сільського господарства Української РСР О.М. Ткаченком, про те, що використання інтелектуальної власності вченого в аграрному виробництві в 1988 році дало Україні прибуток, який дорівнював 500 мільйонам американських доларів.

- На превеликий жаль, - каже Василь Дмитрович, - сьогодні мої розробки працюють недостатньо. Змінилися власники землі, все продається, крім знань. За окремими винятками (Полтавщина - теж виняток), технологію забуто. Хоча її вивчають у вищіх аграрних закладах, описують в усіх українських і російських підручниках з рослинництва, та ті, хто її викладає, не розуміють суті: в руках людини з'явився новий дієвий важіль управління онтогенезом рослин, якого раніше не було.

- Ви хочете сказати, що не настав іще час для сприйняття оригінальних наукових знань, люди ще не готові до цього. Тоді що треба, аби технологія знову запрацювала?

- Головне - інформація, компетенція і оперативність менеджерів аграрних підприємств. Підвищити вимоги до підготовки кадрів, дорадчої служби, де також не чули про полтавську технологію догляду, бо до мене не зверталися жодного разу. Я дивуюся, що в такому інформаційному вакуумі мене розшукав журналіст. А от із Росії до мене звертаються, просять вислати останню книгу «Екологія весняного розвитку озимої пшениці».

- Василю Дмитровичу, а як Ви оцінюєте нинішні весняні процеси? Які Ваші рекомендації по догляду за озиминою?

- Весна цьогоріч сприятлива для озимини. Якщо вегетація рослин у Лісостепу України відновилася у ранньо-оптимальний термін, тоді вона співпадає з порою рівнодення, що є сигналом для переходу рослин до четвертого етапу органогенезу, незалежно від завершення третього (агрономи знають, що це означає). Тоді суттєвих відхилень від прийнятої стандартної технології догляду посіви не потребують. Можна дещо зекономити на скороченні обсягу застосування гербіцидів та азотних підживлень на найкращих посівах без шкоди для врожаю.

Треба пильнувати за посівами по чистих парах. Якщо середня температура перших 40 діб вегетації не перевищить 7 градусів за Цельсієм, застосовувати ретарданти. Зріджені нерозкущені посіви пересівати лише за густоти рослин менше 180-200 штук на 1 квадратний метр.

На крайньому півдні України озимина почала відростати на декаду раніше від норми, тут названі заходи та пізні підживлення задля підвищення якості зерна діятимуть виразніше. Тепер уже ясно, що очікуваних Урядом 45 млн. тонн зерна в Україні не буде, бо в порівнянні з минулим роком, ми вже втратили більше 40 діб розвитку озимини: за низького сонця, перевазі в потоці сонячної радіації червоних променів малих енергій та за прохолодної погоди. В цілому, природна ситуація поки що позитивна.

Спілкувався ОЛЕКСАНДР ДАНИЛЕЦЬ,

м. Полтава