- Конференція молодих вчених
- Фонд підтримки українського села
- МІНІСТР ВІДВІДАВ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- ПРОФЕСІЯ – ЛАНДШАФТНИЙ АРХІТЕКТОР
- УМАНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ АГРАРНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ - 165 РОКІВ
Аграрна освіта стає престижнішою
Ректори вищих навчальних закладів Мінагрополітики України днями радилися в Києві.
Нараду відкрив заступник міністра Ярослав Гадзало, який підбив підсумки роботи закладів освіти у 2008 році та окреслив завдання на поточний, а також зупинився на питаннях забезпечення якості освіти, що є невід'ємною умовою конкурентоспроможності аграрних ВНЗ.
Ярослав Гадзало привітав новопризначених ректорів і керівника
Луганського національного університету Валентину Ткаченко з відзначенням орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, а ще ювілярів з днем народження.
- Сьогодні аграрна освіта перебуває на етапі оновлення, що спрямоване, перш за все, на підвищення якості підготовки фахівців для сільськогосподарського сектора економіки, - підкреслив у своїй доповіді заступник міністра. - І тому основними завданнями для наших освітніх закладів як на сьогодні, так і на найближчу перспективу є вирішення питань, пов'язаних із підготовкою висококваліфікованих фахівців безпосередньо для аграрного сектора та для народного господарства нашої держави взагалі. Відтак, у закладах освіти активно запроваджуються інноваційні процеси. Передусім йдеться про адаптацію до вимог Булонської угоди, запровадження кредитно-модульної системи навчання, створення університетських навчально-практичних центрів тощо.
Говорив Ярослав Михайлович і про проблеми підготовки наукових кадрів у самих ВНЗ, навчання аспірантів і захист дисертацій.
- Кожен аграрний університет повинен мати свою властиву йому школу, - вважає заступник міністра. - Адже наявність школи з великої літери завжди буде приваблювати, магнітити до себе студентів. Протягом останніх 8 років на навчання поступили в 1,6 рази більше студентів-аграрників. Відмічається й стале зростання кількості сільської молоді в наших ВНЗ. Зріс і конкурс. Торік, наприклад, на одне студентське місце в агроуніверситетах в середньому претедували 3 абітурієнти. Позаторік було 2,6. Маємо 69 спеціальностей та 76 спеціалізацій, за якими ведеться підготовка.
По завершенні доповіді Ярослав Гадзало відповів на запитання учасників наради.
Обговорювалися також питання науково-методичного забезпечення, особливості фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів аграрного профілю, питання підготовки до вступної кампанії.
Володимир Ладика, ректор Сумського національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Академії аграрних наук:
- Сама методика викладання в аграрному університеті має набувати сьогодні нового змісту. Особливо з позиції інформатизації, доступу до інформації. Мати звичайну класичну бібліотеку сьогодні замало. У наукове життя буквально увірвався Інтернет. Отже, на часі - створення власної інформ-мережі, електронних бібліотек. Щодо якості підготовки спеціалістів - ми накопичили дуже позитивний досвід співпраці з ВАТ «Миронівський хлібопродукт». Ця авторитетна корпорація уклала з нами угоду. І ми готуємо для неї фахівців з відповідним ухилом. «Миронівський хлібопродукт» із задоволенням запрошує наших студентів до себе на практику, забезпечуючи робочим місцем, проживанням, наставником. Нарікань щодо фахової підготовки наших студентів ще не доводилося чути, адже «миронівці» беруть безпосередню активну участь у цьому процесі. А тим керівникам сільгосппідприємств, які не бажають бачити студента в себе на практиці, гріх тоді й скаржитися: самі винні, бо ж тільки на базі навчального закладу складно забезпечити гнучку й повноцінну підготовку спеціаліста за високими вимогами сьогодення.
Валентина Ткаченко, ректор Луганського національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України, академік Академії гуманітарних наук Росії, академік Міжнародної академії науки й практики виробництва, Заслужений працівник народної освіти України:
- Аграрний сектор найменше потерпає від кризи, аніж інші галузі. Вітчизняне сільське господарство працюватиме й випускатиме свою продукцію за будь-яких умов. А що найскладніше, найболісніше - занадто високі тарифи на комунальні послуги. Луганський НАУ - великий заклад. Тільки під будівлями й спорудами - 103 гектари. І треба, щоб студенти не мерзли в аудиторіях, лабораторіях, гуртожитках, яких у нас аж вісім. Маємо величезні їдальню і спортивний комплекс, дитячий садок, чимало буфетів. І все це треба освітлювати й опалювати. Це складне питання, яке нас випробовує на міцність. Та на якості підготовки спеціалістів у нашому університеті криза не позначиться. Сьогодні за новими технологіями можна спостерігати і провадити операції тваринам за допомогою комп'ютера. Але ми на цьому не зупиняємося. Поруч із університетом маємо навчальне господарство, де окрім опанування комп'ютерних программ студенти безпосередньо в умовах виробництва працюють, проходять виробничу практику. Мало того, я вважаю, що навчати тільки на вітчизняному досвіді неправильно. Отже Луганський НАУ щороку відряджає на практику за кордон 400-450 студентів у країни Західної Європи і Скандинавії, США, Австралію.
Відтак дбаємо й про належне вивчення іноземних мов. Зважаючи на те, що наші студенти - здебільшого сільська молодь і далеко не в усіх була можливість отримати добрі знання іноземної в школах, ми організували спеціальну студію «Діалог», де студентів тестують і диференційовано розподіляють в різні групи для добре підготовлених, середніх і слабо підготовлених. І навіть ті студенти, що значно відставали в знаннях, протягом 8-10 місяців опановують програму, оволодівають розмовною іноземною і можуть впевнено почуватися за кордоном. По поверненні з зарубіжної виробничої практики студенти захищають звіт й використовують отримані знання та досвід у курсових і дипломних роботах, порівнюючи досвід західних країн з вітчизняним.
Андрій Головчук, ректор Уманського державного аграрного університету, доктор технічних наук, професор, дійсний член Академії екологічних наук України:
- Дійсно, найскладніше сьогодні забезпечити опалення студентського містечка, розташованого на площі понад 100 гектарів. Це й навчальні корпуси, й студентські гуртожитки, й будинки, в яких мешкають викладачі. Ми мусимо платити за кожні 1000 кубометрів фантастичну ціну - 2600 гривень. Це в 4,5 рази більше, ніж тариф для населення. Ми зверталися до мера з проханням компенсувати цю різницю, адже більше половини мешканців нашого академмістечка не працюють і не навчаються в університеті. А ми за них мусимо сплачувати непосильно велики суми. От за січень прийшов рахунок за газ - 665 тисяч гривень, за електрику - 200 тисяч. Але попри всі ці проблеми ми не зупиняємося в розвитку. В цьому році ми відкрили чи не найбільшу в Україні бібліотеку на 250 посадочних місць. Нашому університету цього року виповниться 165 років. І чимало унікальних видань збереглися ще з тих часів. Ми пишаємося таким скарбом. До нас приїздять навчатися не лише з Черкащини, а й з Дніпропетровщини, Харківщини та інших регіонів, а це красномовно свідчить про те, що в Уманському державному аграрному університеті є чому повчитися.
Підготував Василь ШАЛЕНКО
