Експерти про формування фіскальної системи

02 September, Розділ ---, переглядів 2 393

Прозорість, простота, стабільність та однакові умови для всіх платників податків. Ось що хотів би отримати бізнес після анонсованого урядом реформування фіскальної системи. Адже остання нині — це велика кількість податків та зборів і складність їх адміністрування, що негативно впливає на інвестпривабливість української економіки, сприяє її тінізації. Податкова система (ПС), як наголошує координатор громадянської платформи «Нова Країна» Валерій Пекар, не стимулює ані підприємництво, ані появи нових робочих місць. Натомість вона стимулює корупцію.
Експерти не втомлюються із сумом констатувати, що в рейтингу Світового банку Doing Business, за показником простоти сплати податків, Україна посідає 164 місце серед 189 країн світу, причому на звітування та саму сплату ми витрачаємо 390 годин на рік (або майже 49 восьмигодинних робочих днів!).
Водночас у владних колах не втомлюються нагадувати, що ПС має не лише бути простою, а й виконувати своє завдання — наповнювати бюджет. Тому нині, в рамках обговорення концепції реформування ПС, підприємці та чиновники намагаються знайти компромісні рішення. Як заявляють у Державній фіскальній службі (ДФС), вони разом з Міністерством фінансів опрацьовують багато конструктивних пропозицій, які вже надійшли від бізнесу та громадськості.
Низкапроведених «круглих столів»: експерти абсолютно солідарні в раціональності ідеї скасування податкового обліку (залишать бухгалтерський), а також у тому, що зменшувати навантаження на зарплату (йдеться про єдиний соцвнесок — ЄСВ) треба обов’язково паралельно з проведенням пенсійної реформи. Щоправда, на одному з перших «круглих столів» голова ДФС Ігор Білоус заявив: чекати пенсійної реформи можна довго, а щодо ЄСВ, то бізнес просить зменшення — просто кричить про це. Але він впевнений, що запропоновані зміни у ПС викличуть і ланцюгову реакцію реформ в інших відомствах.
На думку першого заступника голови Комітету ВР з питань податкової і митної політики Оксани Продан, ЄСВ можна буде суттєво знизити, якщо мінімальну пенсію гарантуватиме держава, а все інше — через накопичувальний механізм. Заступник голови Комітету ВР з питань економічної політики Ксенія Ляпіна додає, що пенсійне страхування в Україні так і не стало страхуванням. «Уся солідарна частина є податком, але умовно називається страховою. Треба перевести Пенсійний фонд спецфондом у бюджет і працювати з ним як з частиною бюджету. Тобто, якщо бракує коштів, то поповнювати за рахунок інших податків. Тоді можна придумувати компенсатори і зменшувати навантаження на зарплату. Без цього всі концепції будуть піарними і податкова реформа у відриві від інших реформ не працюватиме. Не слід забувати ще про одну проблему — ми чимало змінюємо в законах, але це не працює. Законодавча зміна — це 20% того, що треба зробити, а 80% припадає на впровадження. Це питання люстрації. Ось куди має йти громадянське суспільство», — каже вона.
Свій варіант змін пропонує група експертів-юристів. Насамперед вони наголошують, що запропоновані урядом зміни не змінюють ставок ПДВ і податку на прибуток, коригується лише навантаження на зарплату. Водночас у Грузії дворазове зменшення ставок обернулося збільшенням податкових надходжень майже вчетверо. І пенсійний фонд там ліквідували, а пенсії виплачують як допомогу з бюджету.
Експерти, які беруть участь в обговоренні концепції, постійно наголошують на важливості перегляду наявних пільг. «Йдеться про те, — зауважує Ксенія Ляпіна, — що у нас значна категорія пенсіонерів працездатного віку. Вони на 5—10 років виходять раніше на пенсію, але країна не може їх прогодувати. І нині порушити таке питання досить складно, особливо під час війни, адже люди воюють і потім вимагатимуть, щоб країна якось компенсувала їхні зусилля. До речі, зростає й кількість справжніх інвалідів серед молодих працездатного віку. Це, звісно, не буде таким навантаженням, яке зруйнує бюджет, але буде ще однією краплею проблеми соцзабезпечення».
Заступник міністра фінансів Денис Фудашкін каже, що вже тепер кількість пенсіонерів в Україні перевищує кількість працюючих. І, за його словами, 17% пенсіонерів не досягли пенсійного віку. Як зауважує Ксенія Ляпіна, у нас один працівник (який платить пенсійні внески) годує одного пенсіонера. Результат — середня зарплата низька, пенсія низька і всі незадоволені. У Німеччині, наприклад, одного пенсіонера годують двоє працюючих, там можна мати менше навантаження на зарплату.
Крім того, вона запевняє, що не треба зациклюватися на зменшенні податків. Серйозна реформа адміністрування може дати й кращий поштовх для бізнесу. І додає: якщо податковий інспектор і далі сам, як завели за уряду Азарова, встановлюватиме податкове навантаження, то відсоток не матиме значення.
«Ми зробимо глибоку реформу — іншого виходу немає, інакше країна не виживе. Звісно, робити її не є популярним. Про це чесно каже уряд, але йде на такі кроки. Не буде реформа палко підтримана населенням — бо несе коротко?строкові ризики. Хоча в довгостроковій перспективі отримаємо плюс», — переконана Ксенія Ляпіна.
Експерти пропонують: «Зарплата один раз урізається податком на доходи, а вдруге — у магазині — на ПДВ. Тому паралельне існування цих двох податків взагалі несправедливе. А вважати доходами те, що перевищує 17 гривень у місяць — взагалі злочин щодо громадян. У нас нині 40% споживання забезпечують 10% багатого населення. Грошима можуть поділитися і банки, які часто оптимізують податок на прибуток за рахунок проблемної дебіторської заборгованості. Отож введення податку в 1% на готівкові та безготівкові валютообмінні операції — і в обмінниках, і на біржі, і на міжбанку — повільно вб’є улюблену розвагу банків перекладати кошти з однієї валюту в іншу. А щоб контролювати і кредитні операції, то доцільно ввести 1% податок на гривневі кредити, які наші банки видають іноземним, зокрема і їх представництва в Україні».