Біопаливо замінить російський газ

04 November, Розділ ---, переглядів 3 461

Експерти переконані, що у нас достатньо природного ресурсу, щоб позбутися енергетичної залежності від північного сусіда
Газові війни між Україною і Росією, а особливо останнє жорстке протистояння, мусили б змінити ставлення суспільства, держави та промислового співтовариства до питання енергоощадності, використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії. В іншому разі вітчизняна економіка просто не матиме перспектив для розвитку, оскільки вуглеводні й надалі дорожчатимуть. Україна нині забезпечена власними енергоресурсами лише на 10—12%.
Енергоємність ВВП у нас у 2,6 раза перевищує середньозважені показники індустріально розвинених країн. Проблема має загальнодержавний характер і насамперед впливає на собівартість продукції, а отже на її конкурентоспроможність, призводить до гігантських обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Про те, як мінімізувати українську залежність від російського газу і знайти йому дієву заміну, міркували під час круглого столу «Сировинна база і виробничий потенціал біопалива в Україні як альтернатива газу в проходженні опалювального сезону 2014/2015 року і в тепловій енергетиці в цілому» провідні українські енергетичні експерти.
Україна має величезний потенціал альтернативної енергії. Це не тільки енергія сонця і вітроенергетика — в країні достатньо місця для вирощування енергетичних культур.
Одним із варіантів заміщення блакитного палива експерти називають розвиток біопалива. Нині вітчизняний біопаливний сектор генерує енергію, яка заміщає 1,6 мільярда кубометрів газу на рік. Тобто вся біомаса, яку спалюють в Україні, дорівнює цьому обсягу. Якщо ми протягом 2015 року замінимо лише мільярд кубів газу, то за умови збереження ціни на газ 385 доларів за тисячу кубометрів залишимо в державі 385 мільйонів доларів, які не будуть вилучені з наших золотовалютних резервів і не підуть у «Газпром».
«Цього року ми впроваджуємо інноваційний механізм стимулювання інвесторів, які заміщатимуть газ. У ньому важлива не вартість проекту, а обсяг газу, заміщеного в результаті реалізації проекту. Масштабне впровадження таких проектів вимагає адекватного сировинного забезпечення», — повідомив голова Держенергоефективності Сергій Савчук. Він додав, що згідно з прийнятим урядом Національним планом дій з відновлюваної енергетики до 2020 року планують додатково замістити 5,5 мільярда кубічних метрів газу на рік.
Тож слід значно наростити виробництво біо- та деревного палива всіх видів.
Президент «Українського пелетного союзу» Микола Коломийченко зазначив, що для ефективного розвитку ринку біомаси виробництво твердого біопалива необхідно визнати окремою галуззю промисловості України, надати біомасі статусу товару, а також ввести стандарти на тверде біопаливо.
Усі експерти визнали необхідність внесення змін до законодавства для забезпечення формування ефективного внутрішнього ринку біопалива.
Потенціал України у твердій біомасі й біогазі має змогу замістити 18,16 мільярда кубічних метрів газу. У нас, за різними оцінками, близько 5 мільйонів гектарів землі, які не підходять для вирощування картоплі чи буряків. Але там можна культивувати енергетичні культури.
«В Україні потрібно розвивати біоорієнтовану економіку та використовувати як альтернативні джерела енергії енергетичні культури», — вважає директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН професор Микола Роїк.
«У нашій державі є низькопродуктивна земля, яку не використовують, — каже він. — Її потрібно задіяти. Ми пропонуємо заготовляти цукрові буряки, трав’яний, кукурудзяний силос та силос цукрового сорго. Це суто українські культури, їх вирощування напрацьоване, вони мають надзвичайні можливості».
На особливу увагу, переконаний експерт, заслуговує цукрове сорго. Ця рослина, висота якої сягає кількох метрів, добре пристосовується до кліматичних і грунтових умов, має високу продуктивність (понад 90 тонн з гектара). Культуру можна використовувати як джерело для отримання біоенергії, а також для ефективного екологічно чистого добрива. Науковець вважає перспективним для України також збільшення обсягів вирощування кукурудзи.
«Було б економічно доцільно вирощувати 2 мільйони гектарів кукурудзи на силос, — зауважує Микола Роїк. — За врожайності 80 тонн з гектара силосної маси ми мали б вихід 32 мільярди кубометрів біогазу або 17 мільярдів кубометрів природного газу. Використовуючи потенціал енергетичних культур, покрили б потребу в 24,6 мільярда кубометрів газу». За словами експерта, вирощування енергетичних культур, використання відходів лісового та сільського господарства дає величезний потенціал для переорієнтації енергетичного балансу країни.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков вважає, що розвиток місцевих джерел енергії може також заощадити кошти і спрямувати їх на місцеві проекти. Уже нині Україна може виробляти 23 мільярди кубометрів газу за рахунок сільського і лісового господарств, наводить експерт розрахунки фахівців Української вітроенергетичної асоціації.
«Нині солому спалюємо на полях, звалюємо на сміття відходи деревини. Але всі ці енергоресурси можемо спалювати в котлах, і таких прикладів у нас багато. Знаю, що у Вінниці встановлено вже кілька десятків котлів, які спалюють саме солому для виробництва тепла для шкіл на території селищ. Термін окупності цієї технології — 1—1,5 року»,— розповів він.
І це ще не всі варіанти вітчизняного потенціалу в питанні заміщення газу, є ще один: газ звалищ. За словами експертів, нині в Україні приблизно 1,5 тисячі звалищ і майже половину з них можна використовувати для виробництва тепла і електроенергії — за рахунок звалищного газу.
Крім того, це розв’язує відразу кілька проблем. Самозаймання звалищ — основна проблема довкілля й місцевості поблизу смітників. А також це додаткове джерело енергії й зменшення впливу на клімат. Та ще й скорочення викидів метану і створення нових робочих місць.
Загалом учасники «круглого столу» переконані, що потенціал є, і його потрібно правильно використати. А робити це треба якомога швидше.