Нині Асоціація «Дунайська соя» нараховує 274 члени, з них – 20 міжнародні, які мають представництва в Україні. Суто вітчизняних компаній в організації поки що небагато – всього 10, але саме вони подають іншим аграріям нашої держави приклад у використанні сертифікованого насіння сої та відповідних технологій її вирощування.
Сьогодні Україна, наголошують в асоціації, основний виробник сої в Європі. Тож завдання асоціації – сприяти якомога швидшому партнерству України для держав Європейського Союзу у імпорті не-ГМО сої.
«Наша організація не є класичною, тобто такою, що лобіює інтереси певного кола зацікавлених компаній, - ділиться своїми міркуваннями президент асоціації «Дунайська соя» Маттіас Крьон. – Ми ставимо перед собою більш амбітні цілі: забезпечити населення Європи протеїном, який до того ж не руйнує навколишнє середовище. І в цьому завданні ми віримо, що саме Україна стане нашим надійним партнером і постачальником на європейський ринок такого протеїну або сої без ГМО».
Та щоб отримати доступ до цього високомаржинального ринку, нашим виробникам варто докласти чимало зусиль, бо європейські споживачі не бажають бачити на своєму ринку ГМО сою як сировину ні для виробництва харчів, ні для кормів для худоби. Тобто вирощена в Україні соя має повністю відповідати європейським стандартам. Тож Асоціація «Дунайська соя» намагається стати для вітчизняних аграріїв тією платформою і місточком, завдяки яким Україна зможе стати ключовим партнером для ЄС у питаннях протеїнової безпеки. Це досягається соєвою організацією низкою різноманітних заходів: участю в процесах розробки нормативно-правової бази, розширенням географії та спектру зовнішньоторговельних операцій, створенням ефективної системи регулювання оборотів ГМО в Україні.
Так, разом зі своїми партнерами «Дунайська соя» бере всебічну участь у розвитку локального (українського) ринку, аби підвищити галузеву та експортну конкурентну спроможність соєвих бобів і продуктів з них. Асоціацією розроблено стандарт «європейська соя», який дозволяє моніторити весь процес виробництва соєвих бобів від поля до готових харчів. Тобто відстежується походження сировини, дотримання дозволів на використання засобів захисту культури і екологічних технологій вирощування бобів, їх відповідне маркування.
«Сьогодні у світі виробляється 5-6 млн тонн соєвих бобів, і наша держава – лідер у виробництві, - додає Оксана Просоленко, керівник регіонального офісу Асоціації «Дунайська соя» в Україні. - Але ми повинні пояснити і допомогти українському аграрію, як стати рівноправним гравцем на ринку ЄС, аби отримувати на вирощених врожаях додаткову вартість. Саме тому ми проводимо семінари, тренінги, ділові зустрічі всередині країни для селекційних господарств і безпосередньо фермерів. Ми прагнемо на нашій базі створити платформу, де комунікуватимуть українські та європейські бізнесмени. У такий спосіб ми зможемо проговорювати й вирішувати комплекс питань, які підкажуть вітчизняним аграріям, як конкурувати з іншими виробниками й отримувати високовартісні європейські контракти на поставку сої».
При цьому в асоціації наголошують: організація не є торговельною. Вона допомагає методично, порадами, контактами, удосконаленням законодавчої бази вирощування сої тощо. Зокрема у тому, що наша держава приєдналась до стандарту «Дунайська соя», велика заслуга фахівців європейської асоціації.
Перший своєрідний звіт про виконану роботу «Дунайська соя» зробила днями, запросивши на гостини своїх членів і партнерів. Протягом кількох годин тривали жваві дискусії, обмін думками і досвідом, лунала приємна музика, додаючи зустрічі неформальний характер.
Подібні спілкування, кажуть в асоціації, стануть традиційними і щорічними. Адже у фахівців організації чимало цікавих планів і задумів, реалізовуючи які «Дунайська соя» покращуватиме знання і досвід наших фермерів у питаннях вирощування сертифікованої сої.
«Ми прагнемо досягти такого рівня, щоб 25% українського виробництва і переробки сої було сертифіковано за високими стандартами «Donau soya» і «Europa soya», - констатує Маттіас Крьон. – І готові докласти багато зусиль у роботі з українськими фермерами для модернізації їхніх виробництв і виходу на експортні ринки з високою доданою вартістю».
Оскільки рік лише розпочався, обіцяють в асоціації, на аграріїв чекають цікаві семінари, конференції, Дні поля та зустрічі для напрацювання контактів у подальшій комунікації та просуванні своєї продукції.
Наталія РЕЙНБАХ