Нинішній тренд в АПК - будівництво елеваторів

19 February, Розділ Агрогроші, переглядів 6 715

В Україні торік спостерігався ріст будівництва і модернізації елеваторів, переконують експерти, адже вітчизняний зерноперевалочний сектор залишається як і раніше інвестиційно привабливим.
Нині ніхто не сумнівається, що у виробництві зерна елеватори відіграють надзвичайно суттєву роль, бо ж українські аграрії з року в рік збільшують вал вирощеного зерна. Якщо у 2017 році його було отримано майже 60 млн т, то 2018-й став рекордним: зернових зібрано на 10 млн т більше, тобто 70 мільйонів. Тому в останні два роки і спостерігається в нашій державі бум будівництва зерносховищ. При тому елеваторні потужності нарощують і великі холдинги, і середні компанії, і навіть фермери, адже зерновий ринок, незважаючи на його проблемність, залишається одним із головних прибуткових напрямків агросектору.
Потужні агрокомпанії нарощують свої земельні активи, відповідно збільшують врожайність агрокультур, а отже й активно зводять свої елеватори. Намагаються не пасти задніх і деякі фермери: рахуючи кожну важко зароблену гривню, вони прагнуть продавати вирощене збіжжя у період найвищих цін, а щоб це робити системно, намагаються зменшити свої витрати на послуги сторонніх зерносховищ і будують власні силоси. Цьому, до слова, сприяє держпрограма часткової компенсації з бюджету до 40% вартості обладнання вітчизняного виробництва.

Українським аграріям компенсують 30% від вартості будівництва об’єктів для зберігання та переробки зернових. Таке рішення прийняв уряд на своєму засіданні 30 січня 2019 року. Отже, Кабмін планує цьогоріч виділити 850 млн грн держпідтримки на часткове відшкодування вартості новозбудованих об’єктів для зберігання та переробки зернових.
Зокрема, кошти на це передбачені у держбюджеті-2019 у Порядку використання коштів, передбачених на підтримку галузі тваринництва. Там є доповнення про новий напрямок фінансування - часткове відшкодування сільгоспвиробникам вартості будівництва та реконструкції споруд, призначених для зберігання та переробки зернової продукції.
Експерти вважають: оскільки існуючі потужності для зберігання зернової продукції не здатні забезпечити одночасне зберігання зібраного врожаю, відповідне рішення дозволить розширити їх приблизно на 2 млн т, або на 5%.

Ще одна категорія інвесторів – ті, хто побачив, що в галузі збереження зерна можна підзаробити грошенят. Ці бізнесмени стрімко обзаводяться землями та будують елеватори або портові термінали. Є ще й такі підприємці (їх поки меншість), хто інвестує в зерносховища, не маючи своїх земель. Розрахунок простий - заробити на послугах перевалки або переробки.
Цікаво, що розширенню елеваторних потужностей посприяла торік і «Укрзалізниця», створивши зерновикам купу проблем із перевезеннями зерна: немає можливості везти зерно в порт - значить, його потрібно десь зберігати, а якщо потрібно зберігати і ніде, то доводиться будувати.
У підсумку, в 2018-му зведено десятки лінійних і 3 нових портових елеватори. І кількість нових лінійних (на стику траспортних вузлів), які в змозі занурити 40-50 вагонів за 2-3 дні або завантажити маршрутні поїзди на 45-55 вагонів, зросте, переконують фахівці.
Кілька цифр на підтвердження. У листопаді 2018-го через морські порти на експорт пішло майже 6 млн т зерна, олійних культур і шротів, стверджують експерти ринку. І це новий місячний рекорд для України. Інший факт: незважаючи на рекордний урожай і зернових, і олійних, вперше за багато років кукурудза зібрана практично в повному обсязі й не зимує на полях, як колись. Бо відомо, раніше 5-10% посівів залишалися незмолоченими до настання зими. Отже, зростають врожаї, є стимул для будівництва та модернізації зерносховищ.
Як будувати без проблем
Про актуальні проблеми елеваторної галузі України та шляхи їх вирішення фахівці галузі говорили на нещодавній конференції, організованій групою компаній «ПроАгро». Фахівці розмірковували над рядом надважливих питань: логістика, аналіз ринку зерна, стан елеваторної інфраструктури, інноваційні рішення, вибір обладнання та способи автоматизації процесів, а також наважилися зробити прогнози розвитку елеваторної галузі на найближчі 5 років.
Наприклад, зараз особливим викликом для елеваторної галузі є розвиток інфраструктури комплексів, адже системні перебої з поставкою залізничних вагонів, обмежені можливості використання альтернативних видів транспорту (автомобільного та річкового) не дозволяють перерозподілити вантажні потоки. Особливої гостроти ця проблема набуває для портових елеваторів у пікові періоди експорту, вважає Таїр Мусаєв (Grain Alliance), звертаючи увагу, що державою не використані потужності р. Дніпро. А без покращення інфраструктури очевидного розвитку не відбудеться, переконує він.
«Це від аграріїв і зерновиків мало залежить, це залежить від держави», - наполягає Микола Горбачьов (УЗА). Утім, елеваторні комплекси все ж мають розвиватись, бо хто не адаптується до вимог ринку, той не буде конкурентним, а отже не матиме шансів для виживання. Тим паче, що Україна неодмінно збільшуватиме виробництво зерна, і обсяг його збереження теж зростатиме.
Досвідом розвитку елеваторного господарства з присутніми поділився Юрій Люшня («Астарта-Київ»), підкресливши, що елеваторних потужностей в компанії багато. Та головне не кількість, а питання ефективності. Адже є старі комплекси, які ледь витягують півтора обороти, тоді як нові роблять до 4-х. Старі елеватори працюють неефективно, в них все складніше якісно зберігати зерно. Втрати можуть сягати 15%, у той час як нові сховища тримають цей показник у межах 1%. А от щодо модернізації старих силосів, то часто трапляється так: реконструкція за фактом обійдеться підприємству дорожче, ніж будівництво нового.
Будуючи елеватор, «Астарта-Київ» працює одночасно з майже 2-ма сотнями компаній. З одного боку, це збільшує кількість підписаних договорів, а з іншого - за необхідності дозволяє максимально швидко змінити окремого підрядника. «У нас є один умовний генпідрядник і близько 200 компаній, у яких ми окремо купуємо бетон, обладнання, окремо монтажні та бетонні роботи тощо, - розповів Юрій Люшня. – Тобто ми укладали майже 200 договорів плюс додаткові. Таким проектом управляти досить складно, хоча у нього є і свої плюси. Якщо ти бачиш, що якась компанія відстає, вчасно її міняєш. Це дає можливість запустити елеватор у роботу за планом. З цим ми зіткнулись, будуючи елеватор в Лутовинівці: фірма, що виконувала бетонні роботи із заливки фундаментів силосів, почала відставати. Ми її замінили. Такий підхід до будівництва дозволяє гнучко коригувати хід робіт».
Лише великим сільгоспвиробникам, тобто агрохолдингам і трейдерам, економічно вигідно будувати елеватор, вважає Сергій Курдицький («Перший кооперативний елеватор»), адже тільки поєднання елеватора і трейдингу або елеватора і землі дає бажаний економічний ефект. «Нині, напевно, немає жодного елеватора, який просто надає послуги зберігання. Немає сенсу будувати елеватор на 3-5 тис. га, бо приблизна вартість будівництва становить $7 млн, і це дуже великі кошти навіть для великого агровиробника», - констатує експерт. Саме тому, за його словами, «Перший кооперативний елеватор» займається трейдингом, доопрацюванням зерна і його зберіганням. Управляє комплексом товариство, засновниками якого є три кооперативи (в них задіяно 78 фермерів, масив землі - 35 тис. га): два на Дніпропетровщині й один у Кіровоградській області.
«Ми побудували елеватор, бо спочатку мали підтримку з боку канадського уряду, а зараз маємо співфінансування від фермерів. Якщо їх 78, то їм інвестувати в елеватор легше, ніж одному виробникові», - переконує Сергій Курдицький. Кооперативу легше залучати кошти або кредитування, таке об'єднання підвищує рівень знань фермерів. Тому фермерам, яких, за його даними, в Україні близько 10 тисяч, об'єднання в кооперативи допоможе втриматися на ринку.
Багаторівнева діджиталізація
Ще одним трендом сезону в еру переходу людства до цифрових технологій доповідачі назвали тотальну автоматизацію зерносховищ. Питанню присвятили окремий блок, співорганізатором якого виступив один із провідних вітчизняних виробників елеваторного обладнання – компанія KMZ Industries.
Про реальні переваги та підводні камені автоматизації розповів начальник відділу автоматизації та електропостачання KMZ Industries Олексій Ломакін. Представники компанії «Ваговимірювальні системи» розкрили тонкощі автоматизації обліку продукції. Німецький електротехнічний гігант  «PHOENIXCONTACT» акцентував на впроваджені інтелектуальних рішень в елеваторному бізнесі. А спеціалісти «ХІМЛАБОРРЕАКТИВ» присвятили доповідь автоматизації пробовідбору і лабораторного аналізу проб.
Ера елеваторів без персоналу настає вже сьогодні. Повсюдна автоматизація  дозволить уникнути махінацій і впливу людського фактора, максимально контролювати якість продукції й попередити несправність дороговартісного елеваторного обладнання. Проте впроваджувати її треба розумно, застерігають спеціалісти. Зокрема, створювати проект і враховувати його ще на стадії планування будівництва новітніх комплексів. Інакше подальші витрати на автоматизацію впровадження можуть збільшитися удвічі.
«У елеваторному бізнесі є розуміння важливості адаптації бізнесу до настання ери глобальної діджиталізації й необхідності інвестувати в неї, – резюмувала модератор блоку, директор з маркетингу KMZ Industries Наталія Кулаковська.
Коли клієнт замислюється про автоматизацію елеватора, то в першу чергу мова йде про автоматизацію елеваторного обладнання. І в результаті отримує окремі автоматизовані ділянки, що, звісно, полегшує їх роботу, але не вирішує управлінських задач – керування прибутком свого підприємства, користуючись у тому числі достовірними даними з усіх ланок.
Власник, який турбується передусім про бізнес-задачі, автоматизує  технологічний ланцюг: від приймання й лабораторного аналізу – до обробки, зберігання й відвантаження продукції. А до технологічного додасть автоматизацію двох наступних рівнів – бізнес-процесів та ERP (фінансів, аналітичної звітності тощо). Все це має бути поєднано в єдину систему і, звісно, ж забезпечено точним і надійним обладнанням.

До речі, рішення по автоматизації від KMZ Industries ми реалізуємо на платформі німецького електротехнічного гіганта «PHOENIX CONTACT», представник якого доповідав на конференції. Саме завдяки співпраці з провідними гравцями ринку, які мали нагоду виступити у блоці «Діджіталізація елеватора», маємо можливість в одній програмі об’єднати управління всіма етапами роботи елеватора: зважувальний комплекс, пробовідбір, лабораторний аналіз проб, очищення та сушіння зерна, транспортування до силосів, контроль показників при зберіганні, подальше відвантаження. Це значно полегшує адміністрування і виключає потребу в безлічі програм під кожну складову елеватора.

До того ж, ми надаємо весь спектр послуг з автоматизації: самостійно виготовляємо шафи енергопостачання, програмованого контроллера, комунікаційного обладнання тощо; встановлюємо власне програмне забезпечення; здійснюємо монтаж і пусконалагодження.

Серед особливостей нашого програмного забезпечення – модульний принцип побудови: тож кожне наступне підключення нового обладнання, наприклад, зерносушарки, не потребуватиме окремого робочого місця для управління – все знову таки керуватиметься в одній програмі. У нас немає прихованих витрат на ліцензії за кількість робочих місць, середовище розробки від постачальника контроллерів тощо. А максимально простий інтерфейс програми зрозумілий навіть співробітникам без спеціальної підготовки.
Ми в KMZ Industries впевнені: тільки така, багаторівнева, системна, справжня діджиталізація справді полегшить життя елеватора, дасть власнику повний контроль над бізнесом, можливість точно прогнозувати, приймати обґрунтовані управлінські рішення і керувати власним прибутком».

Інші актуальні питання галузі
На конференції йшлося і про ураження зерна, скасування і відновлення ліцензії на проведення фумігаційних робіт, кадровий «голод» у галузі зерноперевалки, упровадження новаторських технологій у застосуванні поліуретанових виробів і поліуретанового футерування елеваторного обладнання (до слова, такі технології дозволяють вирішити проблеми зі зносом і корозією поверхонь, дробленням матеріалів, дозволяють оптимізувати виробництво і збільшити його рентабельність). Дізнались присутні й про новітні засоби очищення зерна. Одне з вітчизняних підприємств випускає майже 200 найменувань обладнання і різних зерноочисних комплексів, млинів і крупоцехів від етапу розробки до введення в експлуатацію.
Однак учасники елеваторного форуму, а на нього приїхало майже 200 осіб, і ще певна аудиторія слухала і ставила запитання завдяки 50 онлайн-трансляціям, одностайно погодились: розвиток елеваторної інфраструктури, незважаючи на постійне введення в експлуатацію нових і модернізацію існуючих елеваторних комплексів, все ж дещо відстає від темпів зростання врожаю. Кілька років поспіль валовий збір зернових перевищує потужності їх зберігання на 10-15 млн тонн. Особливо дефіцит зерносховщ може стати відчутним у поточному році через встановлення нового історичного максимуму урожаю зернових в Україні. Ринок росте так швидко, що елеваторному бізнесу доводиться бігти, щоб не випадати з процесу, констатують фахівці. Отже, зведення елеваторів залишиться у тренді.

Наталія РЕЙНБАХ