Аграрний тиждень. Україна
» » Навіщо Україні потрібні $4,5-8 млрд?
» » Навіщо Україні потрібні $4,5-8 млрд?

    Навіщо Україні потрібні $4,5-8 млрд?


    Фахівці зернового ринку наполягають: Україна нагально потребує будівництва 300-400 сучасних технологічних елеваторів і неодмінно - рівномірно та справедливо географічно розподілених. Загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток таких потужностей для зберігання і супутньої інфраструктури оцінюється у $4,5-8 мільярдів.
    Принаймні таку думку висловили учасники бізнес-конференції «Старий vs Новий. Чому будівництво нового елеватора вигідніше, ніж ремонт і модернізація старого?», яку організувала й провела в Києві Українська зернова асоціація (УЗА).
    Вже найближчими роками українські аграрії зможуть виробляти зернових і олійних культур щонайменше 100 млн т, відповідно експорт може зрости до 70 млн т (у 2018/2019 МР ці показники склали 92 та 54 млн т відповідно). Взагалі ж Україна здатна у 1,5-2 рази наростити виробництво збіжжя (за рахунок росту врожайності культур) та, зрозуміло, експорт зернових.
    Але… Брак сучасних технологічних потужностей зі зберігання (елеваторів) у країні залишається одним із факторів, що не тільки стримують розвиток потенціалу аграрної галузі, але й можуть у найближчому майбутньому послабити на світовому ринку позиції нашої держави у виробництві та експорті зернових.

    За даними операторів галузі, зараз в Україні налічується близько 1200 елеваторів, хоча в ДП «Держреєстр» офіційно зареєстровано трохи більше 900. Дійсно відповідають сучасним вимогам лише 100-150 з них, а 60-70% - морально і фізично застаріли.
    Аби повноцінно конкурувати на ринку елеваторів, нашій державі потрібно добудувати ще 300-400 нових потужностей. В грошовому еквіваленті це $4,5 -8 млрд інвестицій.
    Що робити з елеваторами, які не модернізуються? Вони збанкрутують в умовах жорсткої конкуренції. За розрахунками спеціалістів, зруйнувати старий елеватор і на тому ж місці побудувати сучасний – виправдане рішення з фінансової, технологічної та логістичної сторони.

    Сьогодні Україна має на всіх елеваторах приблизно 40-45 млн т потужностей для одночасного зберігання, але, за висновками експертів, 70% з наявних зерносховищ морально та фізично застаріли, а отже не відповідають потребам ринку в забезпеченні якості та безпеки зберігання продукції: це так звані підлогові елеватори з мінімальною транспортною інфраструктурою. Більшість з них ще з радянських часів були орієнтовані на внутрішній ринок, невеликі обсяги зберігання зернових і незначну динаміку роботи. За роки незалежності аграрії
    Олексій ГрушкоМикола Горбачьов

    змогли звести незначну кількість елеваторів, орієнтовно 100-150, які можуть забезпечити стандарти, відповідні потребам ринку, у тому числі світового. Тому подальше зростання виробництва зернових тільки посилить дефіцит потужностей їх зберігання в країні. 
    За словами директора заводу-виробника обладнання для елеваторів ТОВ «Варіант Агро Буд» Олексія Грушка, світовий ринок, який купує українське зерно, встановлює все вищі вимоги до його якості та логістики. Олексій Грушко наголосив, що в старих елеваторах немає можливості контролювати якість зерна, яке зберігається просто насипом, в той час як нові технологічні елеватори дозволяють контролювати якість на всьому ланцюжку – від завантаження, сушіння, зберігання і до вивантаження.

    За оцінками експертів, середньостатистичний маршрутний елеватор, що здійснює 3-4 оберти за сезон, досягає точки окупності на 2-3-й рік роботи.
    Після 3-го року роботи власник має значно менші операційні витрати на обслуговування потужностей і на енергоресурси, краще обладнання, що дозволяє оперативно приймати і вивантажувати зерно, сучасні технології, що забезпечують якісні та безпекові кондиції зерна. Адже чим більш ефективний процес та чим якісніше обладнання, тим більше елеватор може зекономити на витратах і разом із агровиробником отримати більший дохід. У цьому випадку елеватор в ланцюгу поставки відіграє ключову роль.

    Будівництво нового елеватора є для навколишніх локальних агровиробників певною гарантією можливості зберігання та реалізації свого врожаю. Нині в окремих регіонах країни аграрії відмовляються від вирощування зерна через неефективну логістику: відсутність сучасних технологічних елеваторів і маршрутних залізничних станцій. Відтак вивезення зерна з цих регіонів коштує дорожче й забирає набагато більше часу, аніж з тих, де побудовані такі елеватори. Крім того, кліматичні зміни та погодні умови спричинили зміщення виробництва зерна в Україні у північно-західному напрямку, де взагалі було обмаль елеваторів історично. За оцінкою президента УЗА Миколи Горбачьова, агровиробники можуть за рахунок нижчих витрат на логістику мати до 1 тис. грн додаткового доходу з 1 га, якщо вони працюють з новим технологічним маршрутним елеватором.  
    Наталія Скуратович

    Сучасні елеватори дають можливість зерновиробникам зберігати збіжжя без втрати якості та реалізовувати його в умовах найсприятливішої кон’юнктури ринку і, як результат, отримувати більший дохід. Адже нині більшість українських виробників продають свій врожай відразу після збору, коли ринок пропонує найнижчу ціну саме через відсутність потужностей зберігання в найближчій окрузі. Натомість нове технологічне обладнання сучасних елеваторів, переконана Наталія Скуратович, менеджер по роботі з ключовими клієнтами зернового напрямку компанії PETKUS Technologie GmbH, дозволяє за несприятливих погодних умов нівелювати погіршення якості зібраного зерна за рахунок правильного сушіння та контролю умов зберігання. 

    Якщо раніше критерієм для обрання місця для будівництва елеватора була відсутність конкурентів у радіусі 30 км, то нині - можливість вивезти зерно з елеватора до порту. Отже, ключовим фактором для зведення зерносховища є доступ до залізниці, тобто перспектива формувати маршрутні відправлення (повний поїзд із 54 вагонів). Таких станцій в Україні є 154 і вони вантажать близько 50% всього зерна. Ось чому агробізнес разом із «Укрзалізницею» має переглянути можливість відкриття нових маршрутних станцій. За оцінками УЗА, додаткові 200-300 станцій повністю закриють проблему транспортування зерна до портів.




    Думку колеги підтримує й очільник УЗА, наголошуючи, що виграє той бізнес, який першим сьогодні зверне увагу на нові технології, бо завтра він буде на передовій ринку, тобто стане ефективним і конкурентоздатним. За словами Горбачьова, автоматизація та IT-технології прискорюють розвиток агробізнесу, і елеватори не можуть бути тут виключенням. За прогнозами експерта, у найближчі 3-4 роки ми побачимо повне оновлення потужностей елеваторів, які відправляють зерно на експорт. Минулого маркетингового року, за даними УЗА, лише 75 маршрутних елеваторів відправили 50% зерна, призначеного до відправки в порти, фактично здійснивши 3-4 обороти за рік.
    До речі, інвестиції на створення нових зберігальних потужностей спрямовуються не тільки на будівництво самого елеватора, а й розвиток місцевої транспортної та соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць. Так, за оцінкою Олексія Грушка, одне робоче місце на його підприємстві, яке виготовляє обладнання для елеваторів, створює до 12 додаткових робочих місць у суміжних галузях. Тому справедливий розподіл маршрутних станцій та будівництво новітніх елеваторів по всій території України, де вирощується зерно та олійні культури, дасть додатковий поштовх до зростання не тільки доходів місцевих агровиробників, але й доходів громад та розвитку економіки країни загалом. 

    Галина ГЛУЩЕНКО





    Схожі новини
  • 70% українських елеваторів морально та фізично застаріли — експерт
  • Україні потрібно $4,5-8 млрд інвестицій на нові зерносховища
  • УЗА: Україні потрібні $4,5-8 млрд інвестицій в потужності зберігання зерна
  • ПРЕС-АНОНС бізнес-конференції: «Старий vs Новий»
  • УЗА КЛИЧЕ БІЗНЕС ПОГОВОРИТИ ПРО ІНВЕСТИЦІЇ В НОВІ ЕЛЕВАТОРИ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Навіщо Україні потрібні $4,5-8 млрд?


Фахівці зернового ринку наполягають: Україна нагально потребує будівництва 300-400 сучасних технологічних елеваторів і неодмінно - рівномірно та справедливо географічно розподілених. Загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток таких потужностей для зберігання і супутньої інфраструктури оцінюється у $4,5-8 мільярдів.
Принаймні таку думку висловили учасники бізнес-конференції «Старий vs Новий. Чому будівництво нового елеватора вигідніше, ніж ремонт і модернізація старого?», яку організувала й провела в Києві Українська зернова асоціація (УЗА).
Вже найближчими роками українські аграрії зможуть виробляти зернових і олійних культур щонайменше 100 млн т, відповідно експорт може зрости до 70 млн т (у 2018/2019 МР ці показники склали 92 та 54 млн т відповідно). Взагалі ж Україна здатна у 1,5-2 рази наростити виробництво збіжжя (за рахунок росту врожайності культур) та, зрозуміло, експорт зернових.
Але… Брак сучасних технологічних потужностей зі зберігання (елеваторів) у країні залишається одним із факторів, що не тільки стримують розвиток потенціалу аграрної галузі, але й можуть у найближчому майбутньому послабити на світовому ринку позиції нашої держави у виробництві та експорті зернових.

За даними операторів галузі, зараз в Україні налічується близько 1200 елеваторів, хоча в ДП «Держреєстр» офіційно зареєстровано трохи більше 900. Дійсно відповідають сучасним вимогам лише 100-150 з них, а 60-70% - морально і фізично застаріли.
Аби повноцінно конкурувати на ринку елеваторів, нашій державі потрібно добудувати ще 300-400 нових потужностей. В грошовому еквіваленті це $4,5 -8 млрд інвестицій.
Що робити з елеваторами, які не модернізуються? Вони збанкрутують в умовах жорсткої конкуренції. За розрахунками спеціалістів, зруйнувати старий елеватор і на тому ж місці побудувати сучасний – виправдане рішення з фінансової, технологічної та логістичної сторони.

Сьогодні Україна має на всіх елеваторах приблизно 40-45 млн т потужностей для одночасного зберігання, але, за висновками експертів, 70% з наявних зерносховищ морально та фізично застаріли, а отже не відповідають потребам ринку в забезпеченні якості та безпеки зберігання продукції: це так звані підлогові елеватори з мінімальною транспортною інфраструктурою. Більшість з них ще з радянських часів були орієнтовані на внутрішній ринок, невеликі обсяги зберігання зернових і незначну динаміку роботи. За роки незалежності аграрії
Олексій ГрушкоМикола Горбачьов

змогли звести незначну кількість елеваторів, орієнтовно 100-150, які можуть забезпечити стандарти, відповідні потребам ринку, у тому числі світового. Тому подальше зростання виробництва зернових тільки посилить дефіцит потужностей їх зберігання в країні. 
За словами директора заводу-виробника обладнання для елеваторів ТОВ «Варіант Агро Буд» Олексія Грушка, світовий ринок, який купує українське зерно, встановлює все вищі вимоги до його якості та логістики. Олексій Грушко наголосив, що в старих елеваторах немає можливості контролювати якість зерна, яке зберігається просто насипом, в той час як нові технологічні елеватори дозволяють контролювати якість на всьому ланцюжку – від завантаження, сушіння, зберігання і до вивантаження.

За оцінками експертів, середньостатистичний маршрутний елеватор, що здійснює 3-4 оберти за сезон, досягає точки окупності на 2-3-й рік роботи.
Після 3-го року роботи власник має значно менші операційні витрати на обслуговування потужностей і на енергоресурси, краще обладнання, що дозволяє оперативно приймати і вивантажувати зерно, сучасні технології, що забезпечують якісні та безпекові кондиції зерна. Адже чим більш ефективний процес та чим якісніше обладнання, тим більше елеватор може зекономити на витратах і разом із агровиробником отримати більший дохід. У цьому випадку елеватор в ланцюгу поставки відіграє ключову роль.

Будівництво нового елеватора є для навколишніх локальних агровиробників певною гарантією можливості зберігання та реалізації свого врожаю. Нині в окремих регіонах країни аграрії відмовляються від вирощування зерна через неефективну логістику: відсутність сучасних технологічних елеваторів і маршрутних залізничних станцій. Відтак вивезення зерна з цих регіонів коштує дорожче й забирає набагато більше часу, аніж з тих, де побудовані такі елеватори. Крім того, кліматичні зміни та погодні умови спричинили зміщення виробництва зерна в Україні у північно-західному напрямку, де взагалі було обмаль елеваторів історично. За оцінкою президента УЗА Миколи Горбачьова, агровиробники можуть за рахунок нижчих витрат на логістику мати до 1 тис. грн додаткового доходу з 1 га, якщо вони працюють з новим технологічним маршрутним елеватором.  
Наталія Скуратович

Сучасні елеватори дають можливість зерновиробникам зберігати збіжжя без втрати якості та реалізовувати його в умовах найсприятливішої кон’юнктури ринку і, як результат, отримувати більший дохід. Адже нині більшість українських виробників продають свій врожай відразу після збору, коли ринок пропонує найнижчу ціну саме через відсутність потужностей зберігання в найближчій окрузі. Натомість нове технологічне обладнання сучасних елеваторів, переконана Наталія Скуратович, менеджер по роботі з ключовими клієнтами зернового напрямку компанії PETKUS Technologie GmbH, дозволяє за несприятливих погодних умов нівелювати погіршення якості зібраного зерна за рахунок правильного сушіння та контролю умов зберігання. 

Якщо раніше критерієм для обрання місця для будівництва елеватора була відсутність конкурентів у радіусі 30 км, то нині - можливість вивезти зерно з елеватора до порту. Отже, ключовим фактором для зведення зерносховища є доступ до залізниці, тобто перспектива формувати маршрутні відправлення (повний поїзд із 54 вагонів). Таких станцій в Україні є 154 і вони вантажать близько 50% всього зерна. Ось чому агробізнес разом із «Укрзалізницею» має переглянути можливість відкриття нових маршрутних станцій. За оцінками УЗА, додаткові 200-300 станцій повністю закриють проблему транспортування зерна до портів.




Думку колеги підтримує й очільник УЗА, наголошуючи, що виграє той бізнес, який першим сьогодні зверне увагу на нові технології, бо завтра він буде на передовій ринку, тобто стане ефективним і конкурентоздатним. За словами Горбачьова, автоматизація та IT-технології прискорюють розвиток агробізнесу, і елеватори не можуть бути тут виключенням. За прогнозами експерта, у найближчі 3-4 роки ми побачимо повне оновлення потужностей елеваторів, які відправляють зерно на експорт. Минулого маркетингового року, за даними УЗА, лише 75 маршрутних елеваторів відправили 50% зерна, призначеного до відправки в порти, фактично здійснивши 3-4 обороти за рік.
До речі, інвестиції на створення нових зберігальних потужностей спрямовуються не тільки на будівництво самого елеватора, а й розвиток місцевої транспортної та соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць. Так, за оцінкою Олексія Грушка, одне робоче місце на його підприємстві, яке виготовляє обладнання для елеваторів, створює до 12 додаткових робочих місць у суміжних галузях. Тому справедливий розподіл маршрутних станцій та будівництво новітніх елеваторів по всій території України, де вирощується зерно та олійні культури, дасть додатковий поштовх до зростання не тільки доходів місцевих агровиробників, але й доходів громад та розвитку економіки країни загалом. 

Галина ГЛУЩЕНКО





Схожі новини
  • 70% українських елеваторів морально та фізично застаріли — експерт
  • Україні потрібно $4,5-8 млрд інвестицій на нові зерносховища
  • УЗА: Україні потрібні $4,5-8 млрд інвестицій в потужності зберігання зерна
  • ПРЕС-АНОНС бізнес-конференції: «Старий vs Новий»
  • УЗА КЛИЧЕ БІЗНЕС ПОГОВОРИТИ ПРО ІНВЕСТИЦІЇ В НОВІ ЕЛЕВАТОРИ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.