Аграрний тиждень. Україна
» » Шлях намічено
» » Шлях намічено

    Шлях намічено


    Нині все гучніше лунають тривожні дзвони про поширення голоду на планеті, де нас вже понад 7 мільярдів: за даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, більше 1 мільярда людей не мають достатньої кількості їжі. Решта досить часто споживає продукцію сумнівної якості, що не додає ні здоров’я, ні довголіття. Бо на фоні техногенних катастроф, зневаги до довкілля таке харчування веде людство до деградації і зникнення.

     

    «Локомотив» науки - Координаційний центр

    Кожна країна по-своєму вирішує питання як власної, так і планетарної продовольчої безпеки. В України, щедрої на чорноземи, місія загальновідома: вона одна з тих, яка має нагодувати світ. Ось тільки спочатку варто б вирішити чимало власних проблем. Бо у найближчої до шлунку homo sapiens вітчизняній переробній галузі не все так гаразд, як бажалося б.

    На рівні держави, у Мінагрополітики України це чудово розуміють, а, головне, роблять все можливе, аби підняти харчову і переробну галузь на вищий рівень розвитку. Має допомогти в цьому і наука. Знаковою подією тут стало створення минулого року в системі НААН України Інституту продовольчих ресурсів. І це відгукнулось конкретними справами. Зокрема, нещодавно саме у стінах закладу за участі провідних вчених країни, представників Мінагрополітики та харчової і переробної галузі досить зацікавлено, активно і не без дебатів пройшла І Науково-практична конференція «Проблеми ринку продовольчих ресурсів України». Відкрив її директор Інституту продовольчих ресурсів Микола Сичевський. Наголосивши на важливості взаємодії науки із виробництвом, повідомив, що у системі НААН прийнято рішення про створення Науково-координаційного центру з питань продовольства для наукового супроводу розвитку харчової і переробної промисловості. Відповідальність за роботу центру і покладено саме на колектив їхнього інституту. І це зобов’язує. Центр має стати, вважає, саме тим «гучномовцем», який реально дасть шанс науковцям бути почутими в АПК країни, а також сказати своє виважене слово на захист споживача харчової продукції. Бо покупцям, що ні для кого не секрет, досить часто пропонується сумнівної якості м’ясо-молочна, кондитерська та інша продукція. Тут треба навести лад. І поле діяльності для науковців країни завдяки Координаційному центру відкриється ширше. Тож висловив сподівання, що робота у цьому руслі будуватиметься на партнерських засадах та повному взаєморозумінні заради досягнення поставленої мети.

    Подальші виступи учасників конференції яскраво підтвердили готовність до такої співпраці. Притому мова йшла не лише про проблеми у переробній промисловості, а й про бачення шляхів їх вирішення на практиці. В цілому – про продовольчу безпеку країни.

     

    Від колоска до пиріжка

    Як би це не дивно прозвучало, але у звичній для нас фразі «хліб –всьому голова» є своєрідна стратегічна бізнесова підказка: вигідно не лише виростити урожай, а й переробити його на товар. Це і є дві основні складові продовольчої безпеки будь-якої країни: сировина і продукти харчування з неї. Але тут має бути врахований важливий момент. Як підкреслила віце-президент НААН України Ануш Балян, «продовольча безпека України має бути налаштована на виробництво власної сировини і продовольства. На жаль, Україна досі не вийшла на рекомендований рівень споживання своїми громадянами основних харчових продуктів. Фактично молочну, м’ясну продукцію споживаємо нижче на 35-40% від норми, рибну – на 25. Але і цей рівень споживання досягається за рахунок не лише вітчизняної продукції, а й імпортної». Тим часом «стратегічною метою продовольчої безпеки України є належне забезпечення населення якісною і безпечною сільськогосподарською сировиною та продукцією».

    Наука має достатньо поважний потенціал, аби позитивно впливати на це. А. Балян навела, зокрема, такі факти: у системі НААН України функціонують 44 інститути і 44 дослідних господарства. Тут працює 4600 осіб, у т.ч. 340 докторів, 1600 кандидатів наук. Вченими у 2012 р. створено 1350 видів науково-технічної продукції, виведено 84 сорти сільгоспкультур і 3 нових селекційних форми тварин, птахів, риб. У рослинництві за останнє десятиліття склалося чітке уявлення про екологічно безпечну продукцію й нові методи селекції задля цього.

    Зі свого боку директор Департаменту продовольства Мінагрополітики Олександр Куць зазначив, що агросектор сьогодні стрімко розвивається. При тому увага на такі складові: розвиток внутрішнього ринку сільгосппродукції (товар є, але, на жаль, статки багатьох людей ще не дозволяють їм належно забезпечувати себе тими чи іншими необхідними продуктами споживання) і експорт (50% - це переробна продукція: олія, молочна, кондитерські вироби). У харчовій промисловості після кризи 2009-го, коли був різкий спад виробництва, відновлено тенденцію до зростання. Скажімо, за 2 місяці цього року воно становить 6,3%. Завдяки зусиллям держави на ринку продовольства утримуються стабільні ціни. Увага приділяється альтернативним видам палива, в т.ч. виробництву біоетанолу. Активізується виробництво вітчизняного дитячого харчування: з’явились два нових підприємства, модернізуються старі. У м’ясній промисловості поки що зберігається дефіцит яловичини вітчизняного виробництва, стабілізується виробництво свинини, а м’яса птиці у нас достатньо і для внутрішнього ринку, і на експорт. На перспективу ж у країні мають додатись нові хлібобулочні, м’ясні, молочні, оліє-жирові підприємства, у планах – і модернізація старих. Побажання О. Куця науковцям: давати свої пропозиції задля підвищення рівня продовольчої безпеки країни. Конструктивні обов’язково впроваджуватимуться у життя.

    «Вважаю, що створення Інституту продовольчих ресурсів – важлива державна акція, - відзначив академік НААН України Петро Саблук. – Бо у вирішенні продовольчої безпеки країни варто дивитись на весь технологічний ланцюг: від посадки рослини до продажу готової продукції із неї. У науковців є такі можливості, тим більше, що їх має об’єднати Координаційний центр. Якщо наведемо лад у цій координаційній роботі, то виграє справа. Бажано, щоб робота велась на всіх рівнях: від столиці - до райцентрів, сіл. А ще на часі - навести лад із формуванням цін на харчову та переробну продукцію, аби користь від того була виробникам продукції та її споживачам».

     

    Мед – ложкою, а рибу – зі ставка

    На конференції, варто сказати, прозвучало чимало «пікантних» подробиць не лише про те, із якою «начинкою» ми досить часто споживаєм ковбаси, молоко, ті ж кондитерські вироби тощо, але й що на противагу цьому краще класти до себе у миску. Так, директор Інституту рибного господарства НААН України Ігор Грициняк не без підстав прогнозує: у майбутньому на столах людей переважатиме свіжа ставкова риба. Вона в усіх відношеннях корисніша за морську, яка до нас потрапляє у замороженому вигляді через півроку - рік, а то і більше часу після вилову. А директор Інституту бджільництва НААН України Олександр Галатюк вважає, що людина, яка хоче зберегти здоров’я, має їсти мед. На всіх вистачить, адже вітчизняна галузь бджільництва займає по виробництву своєї продукції перше місце в Європі, четверте чи п’яте – у світі. Так, є проблеми, але вони вирішуватимуться. Майбутнє ж – за органічним бджільництвом.

    Про стан розвитку сільського господарства як сировинної галузі для харчової промисловості розповів директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко. Заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» Микола Калініченко говорив про диверсифікацію виробництва на цукрових заводах України. Йшла мова також про розвиток виноградарства, виноробства, садівництва, вирішення питань зберігання, транспортування продукції і не лише. І всюди тут не зайва, чи не була б зайвою, як підкреслювалось виступаючими, наука.

     

    У проекті – Концепція

    Від слів – до діла: на розгляд учасників конференції, що суттєво, було винесено проект Концепції з координації наукових досліджень з питань продовольства у системі НААН України, який знайшов підтримку, схвальні відгуки. Основною метою Концепції є підвищення ефективності наукових досліджень у сфері виробництва і переробки агропродукції і використання одержаних результатів для забезпечення інноваційного розвитку агросектору економіки, визначення і науковий супровід першочергових завдань розвитку переробної промисловості, створення належних умов для впровадження результатів наукових досліджень у практику, розширення міжнародного співробітництва та зв’язків з освітою і ефективного використання потенціалу молодих учених.

    Етапи реалізації Концепції такі: до 1 червня має бути створено вже згаданий вище Науково-координаційний центр НААН з питань продовольства. Упродовж 2013-го перед ним ставляться завдання: активізувати дослідження з розробки науково обґрунтованих критеріїв оцінки та сучасних методів контролю якості сільськогосподарської сировини і харчових продуктів; провести акредитацію випробувального центру, створеного на базі відділу аналітичних досліджень та якості харчової продукції Інституту продовольчих ресурсів згідно з вимогами ДСТУ ISO/IEC 17025:2006; активізувати співпрацю з галузевими об’єднаннями виробників стосовно комерціалізації наукових розробок та участі науковців у вирішенні нагальних проблем галузі; здійснювати моніторинг стану та розвитку основних підгалузей переробної промисловості тощо.

    Виконання всіх запланованих заходів, підкреслив М. Сичевський, дасть можливість забезпечити ефективну координацію наукових досліджень і оптимізувати використання бюджетних коштів у системі наукових установ для концентрації наукових ресурсів на пріоритетних напрямках діяльності, а також розробити організаційно-економічні, технологічні рішення і методичні рекомендації щодо покращення якості, умов переробки, виробництва і зберігання харчових продуктів і напоїв.

    Все це скероване на підвищення продовольчої безпеки держави, розвиток на інноваційній основі аграрного сектору економіки країни, виробництво нових конкурентоспроможних та безпечних харчових продуктів, зростання економічних показників АПК, а отже - зростання його комерційної привабливості.

    Тож маємо йти у ногу із часом. Шлях для цього, як подано вище, намічено.

     

                                                                                  Олена ЛІСОВА





    Схожі новини
  • Єдино можливий шлях стабільного розвитку наукової діяльності
  • Наука як передумова розвитку харчової промисловості України
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Шлях намічено


Нині все гучніше лунають тривожні дзвони про поширення голоду на планеті, де нас вже понад 7 мільярдів: за даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, більше 1 мільярда людей не мають достатньої кількості їжі. Решта досить часто споживає продукцію сумнівної якості, що не додає ні здоров’я, ні довголіття. Бо на фоні техногенних катастроф, зневаги до довкілля таке харчування веде людство до деградації і зникнення.

 

«Локомотив» науки - Координаційний центр

Кожна країна по-своєму вирішує питання як власної, так і планетарної продовольчої безпеки. В України, щедрої на чорноземи, місія загальновідома: вона одна з тих, яка має нагодувати світ. Ось тільки спочатку варто б вирішити чимало власних проблем. Бо у найближчої до шлунку homo sapiens вітчизняній переробній галузі не все так гаразд, як бажалося б.

На рівні держави, у Мінагрополітики України це чудово розуміють, а, головне, роблять все можливе, аби підняти харчову і переробну галузь на вищий рівень розвитку. Має допомогти в цьому і наука. Знаковою подією тут стало створення минулого року в системі НААН України Інституту продовольчих ресурсів. І це відгукнулось конкретними справами. Зокрема, нещодавно саме у стінах закладу за участі провідних вчених країни, представників Мінагрополітики та харчової і переробної галузі досить зацікавлено, активно і не без дебатів пройшла І Науково-практична конференція «Проблеми ринку продовольчих ресурсів України». Відкрив її директор Інституту продовольчих ресурсів Микола Сичевський. Наголосивши на важливості взаємодії науки із виробництвом, повідомив, що у системі НААН прийнято рішення про створення Науково-координаційного центру з питань продовольства для наукового супроводу розвитку харчової і переробної промисловості. Відповідальність за роботу центру і покладено саме на колектив їхнього інституту. І це зобов’язує. Центр має стати, вважає, саме тим «гучномовцем», який реально дасть шанс науковцям бути почутими в АПК країни, а також сказати своє виважене слово на захист споживача харчової продукції. Бо покупцям, що ні для кого не секрет, досить часто пропонується сумнівної якості м’ясо-молочна, кондитерська та інша продукція. Тут треба навести лад. І поле діяльності для науковців країни завдяки Координаційному центру відкриється ширше. Тож висловив сподівання, що робота у цьому руслі будуватиметься на партнерських засадах та повному взаєморозумінні заради досягнення поставленої мети.

Подальші виступи учасників конференції яскраво підтвердили готовність до такої співпраці. Притому мова йшла не лише про проблеми у переробній промисловості, а й про бачення шляхів їх вирішення на практиці. В цілому – про продовольчу безпеку країни.

 

Від колоска до пиріжка

Як би це не дивно прозвучало, але у звичній для нас фразі «хліб –всьому голова» є своєрідна стратегічна бізнесова підказка: вигідно не лише виростити урожай, а й переробити його на товар. Це і є дві основні складові продовольчої безпеки будь-якої країни: сировина і продукти харчування з неї. Але тут має бути врахований важливий момент. Як підкреслила віце-президент НААН України Ануш Балян, «продовольча безпека України має бути налаштована на виробництво власної сировини і продовольства. На жаль, Україна досі не вийшла на рекомендований рівень споживання своїми громадянами основних харчових продуктів. Фактично молочну, м’ясну продукцію споживаємо нижче на 35-40% від норми, рибну – на 25. Але і цей рівень споживання досягається за рахунок не лише вітчизняної продукції, а й імпортної». Тим часом «стратегічною метою продовольчої безпеки України є належне забезпечення населення якісною і безпечною сільськогосподарською сировиною та продукцією».

Наука має достатньо поважний потенціал, аби позитивно впливати на це. А. Балян навела, зокрема, такі факти: у системі НААН України функціонують 44 інститути і 44 дослідних господарства. Тут працює 4600 осіб, у т.ч. 340 докторів, 1600 кандидатів наук. Вченими у 2012 р. створено 1350 видів науково-технічної продукції, виведено 84 сорти сільгоспкультур і 3 нових селекційних форми тварин, птахів, риб. У рослинництві за останнє десятиліття склалося чітке уявлення про екологічно безпечну продукцію й нові методи селекції задля цього.

Зі свого боку директор Департаменту продовольства Мінагрополітики Олександр Куць зазначив, що агросектор сьогодні стрімко розвивається. При тому увага на такі складові: розвиток внутрішнього ринку сільгосппродукції (товар є, але, на жаль, статки багатьох людей ще не дозволяють їм належно забезпечувати себе тими чи іншими необхідними продуктами споживання) і експорт (50% - це переробна продукція: олія, молочна, кондитерські вироби). У харчовій промисловості після кризи 2009-го, коли був різкий спад виробництва, відновлено тенденцію до зростання. Скажімо, за 2 місяці цього року воно становить 6,3%. Завдяки зусиллям держави на ринку продовольства утримуються стабільні ціни. Увага приділяється альтернативним видам палива, в т.ч. виробництву біоетанолу. Активізується виробництво вітчизняного дитячого харчування: з’явились два нових підприємства, модернізуються старі. У м’ясній промисловості поки що зберігається дефіцит яловичини вітчизняного виробництва, стабілізується виробництво свинини, а м’яса птиці у нас достатньо і для внутрішнього ринку, і на експорт. На перспективу ж у країні мають додатись нові хлібобулочні, м’ясні, молочні, оліє-жирові підприємства, у планах – і модернізація старих. Побажання О. Куця науковцям: давати свої пропозиції задля підвищення рівня продовольчої безпеки країни. Конструктивні обов’язково впроваджуватимуться у життя.

«Вважаю, що створення Інституту продовольчих ресурсів – важлива державна акція, - відзначив академік НААН України Петро Саблук. – Бо у вирішенні продовольчої безпеки країни варто дивитись на весь технологічний ланцюг: від посадки рослини до продажу готової продукції із неї. У науковців є такі можливості, тим більше, що їх має об’єднати Координаційний центр. Якщо наведемо лад у цій координаційній роботі, то виграє справа. Бажано, щоб робота велась на всіх рівнях: від столиці - до райцентрів, сіл. А ще на часі - навести лад із формуванням цін на харчову та переробну продукцію, аби користь від того була виробникам продукції та її споживачам».

 

Мед – ложкою, а рибу – зі ставка

На конференції, варто сказати, прозвучало чимало «пікантних» подробиць не лише про те, із якою «начинкою» ми досить часто споживаєм ковбаси, молоко, ті ж кондитерські вироби тощо, але й що на противагу цьому краще класти до себе у миску. Так, директор Інституту рибного господарства НААН України Ігор Грициняк не без підстав прогнозує: у майбутньому на столах людей переважатиме свіжа ставкова риба. Вона в усіх відношеннях корисніша за морську, яка до нас потрапляє у замороженому вигляді через півроку - рік, а то і більше часу після вилову. А директор Інституту бджільництва НААН України Олександр Галатюк вважає, що людина, яка хоче зберегти здоров’я, має їсти мед. На всіх вистачить, адже вітчизняна галузь бджільництва займає по виробництву своєї продукції перше місце в Європі, четверте чи п’яте – у світі. Так, є проблеми, але вони вирішуватимуться. Майбутнє ж – за органічним бджільництвом.

Про стан розвитку сільського господарства як сировинної галузі для харчової промисловості розповів директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко. Заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» Микола Калініченко говорив про диверсифікацію виробництва на цукрових заводах України. Йшла мова також про розвиток виноградарства, виноробства, садівництва, вирішення питань зберігання, транспортування продукції і не лише. І всюди тут не зайва, чи не була б зайвою, як підкреслювалось виступаючими, наука.

 

У проекті – Концепція

Від слів – до діла: на розгляд учасників конференції, що суттєво, було винесено проект Концепції з координації наукових досліджень з питань продовольства у системі НААН України, який знайшов підтримку, схвальні відгуки. Основною метою Концепції є підвищення ефективності наукових досліджень у сфері виробництва і переробки агропродукції і використання одержаних результатів для забезпечення інноваційного розвитку агросектору економіки, визначення і науковий супровід першочергових завдань розвитку переробної промисловості, створення належних умов для впровадження результатів наукових досліджень у практику, розширення міжнародного співробітництва та зв’язків з освітою і ефективного використання потенціалу молодих учених.

Етапи реалізації Концепції такі: до 1 червня має бути створено вже згаданий вище Науково-координаційний центр НААН з питань продовольства. Упродовж 2013-го перед ним ставляться завдання: активізувати дослідження з розробки науково обґрунтованих критеріїв оцінки та сучасних методів контролю якості сільськогосподарської сировини і харчових продуктів; провести акредитацію випробувального центру, створеного на базі відділу аналітичних досліджень та якості харчової продукції Інституту продовольчих ресурсів згідно з вимогами ДСТУ ISO/IEC 17025:2006; активізувати співпрацю з галузевими об’єднаннями виробників стосовно комерціалізації наукових розробок та участі науковців у вирішенні нагальних проблем галузі; здійснювати моніторинг стану та розвитку основних підгалузей переробної промисловості тощо.

Виконання всіх запланованих заходів, підкреслив М. Сичевський, дасть можливість забезпечити ефективну координацію наукових досліджень і оптимізувати використання бюджетних коштів у системі наукових установ для концентрації наукових ресурсів на пріоритетних напрямках діяльності, а також розробити організаційно-економічні, технологічні рішення і методичні рекомендації щодо покращення якості, умов переробки, виробництва і зберігання харчових продуктів і напоїв.

Все це скероване на підвищення продовольчої безпеки держави, розвиток на інноваційній основі аграрного сектору економіки країни, виробництво нових конкурентоспроможних та безпечних харчових продуктів, зростання економічних показників АПК, а отже - зростання його комерційної привабливості.

Тож маємо йти у ногу із часом. Шлях для цього, як подано вище, намічено.

 

                                                                              Олена ЛІСОВА





Схожі новини
  • Єдино можливий шлях стабільного розвитку наукової діяльності
  • Наука як передумова розвитку харчової промисловості України
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.