Жнива по-одеськи: звіримо годинники перед масовим стартом

25 June, Розділ Агрополітика, переглядів 7 229

Саме таким закликом розпочав обласну науково-практичну конференцію з питань підготовки до збирання врожаю ранніх зернових і зернобобових культур у 2013 році, яка відбулась в Інституті сільського господарства Причорномор’я, директор Департаменту агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації Анатолій Новаковський. На порозі жнив учасники аграрного віче детально проаналізували стан підготовки до збирання врожаю, ознайомились із досягненнями селекціонерів, рекомендаціями науки щодо впровадження сучасних технологій, зразками новітньої техніки, яку пропонує промисловість…

- Анатолію Григоровичу, не секрет, що цьогорічна весна виявилась досить непередбачуваною та щедрою на погодні сюрпризи. Як аграрії Одещини адаптувались до цих «подарунків» природи? І що мають на «виході» - перед стартом жнивної кампанії?

- Дійсно, тривала відсутність опадів, підвищений температурний фон і низька відносна вологість повітря сприяли прискореному розвитку сільгоспкультур, в першу чергу, озимих зернових та ріпаку. І склалась така ситуація, що колосіння озимих ячменю та пшениці розпочалось у перших числах травня, тож і жнива розпочнуться у першій декаді червня, а ярий ячмінь, овес і горох на частині площ скоріше за все взагалі не сформують репродуктивних органів…

- А що заклали трударі області під врожай 2013 року?

- Посіяно 788,3 тис. га озимих зернових, у тому числі 502,7 тис. га озимої пшениці, 283,9 тис. га озимого ячменю та 1,6 тис. га жита. Крім того, 114,8 тис. га озимого ріпаку та 4,0 тис. га озимих на зелений корм.

- Як перезимували озимі?

- В цілому - благополучно. По зерновій групі загибель складає 1,4%, по ріпаку - 11,5%. Найбільше загинуло озимих зернових у зимовий період в Ізмаїльському – більше 11%, в Болградському - 7,2%, Ренійському районах - 8,3%. Практично повністю загинули посіви озимого ріпаку у Комінтернівському та Іванівському районах, чималих збитків зазнали аграрії Кілійського району - тут ріпак вимерз практично на половині посіяних площ, складна ситуація по цій культурі в Ренійському і Татарбунарському районах...

- Так розумію, пересівали ярими та технічними культурами?

- Хто чим, бо кожен господар прораховує економіку свого господарства. Але в усіх районах навесні, в оптимальні строки, проведено посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур на 192,3 тис. гектарів. Ярого ячменю маємо 140 тис. га, гороху – 42, вівса - 8,7, ярої пшениці - тисячу гектарів.

Хочу відзначити, що у врожай 2013-го аграрії Одещини вклали і значні кошти, і багато сил - як душевних, так і фізичних. Значна частина господарств сіяли озимі з одночасним внесенням міндобрив. На 1 га посівної площі внесено по 24 кг поживних речовин, а в таких районах як Котовський, Любашівський, Ширяївський, Красноокнянський - навіть по 40-46 кг/га. Майже на всіх посівах озимих проведено боротьбу з бур’янами, 80% оброблено проти хвороб і шкідників.

– Тобто господарський підхід одеситів став запорукою того, що погода та традиційний брак фінансів не позначаться на якості та кількості майбутнього збіжжя?

- Хотів би так сказати, та лукавити не буду. Великі й середні господарства знаходять ресурси і дотримуються рекомендацій науки щодо технології вирощування зернових. Та, на жаль, не можу цього сказати про більшість дрібних господарств, які обробляють менше 500 га землі. А у нас в області таких понад 4 тисячі! Через обмежені фінансові й технічні ресурси вони, працюючи на землі, сподіваються тільки на природну родючість ґрунтів і на милість Господа Бога, який своєчасно пошле їм дощ! Якщо прийняти природну родючість наших ґрунтів за 10-15 ц/га, то в 2012-му з 3,9 тисячі господарств, що вирощували зернові, більше 2-х тисяч (а це 70%!) таку урожайність і отримали. В першу чергу, такі горе-господарства і тягнуть донизу показники районів та області.

- Тож нинішні погодні умови є досить несприятливими для формування повноцінного врожаю ранніх зернових і зернобобових?

- В якійсь мірі так. Але… нагадую: вегетація озимих відновилась в лютому, приблизно на 10 днів раніше середніх багаторічних даних. А вже за місяць після відновлення вегетації температура повітря в області опускалась до -7^оС, а на поверхні ґрунту було -11^оС! А це неабиякий стрес для рослин!

Тільки з 31 березня (на 3 тижні пізніше звичайного) відбувся стійкий перехід температури через +5^оС. За березень випало всього 70% опадів від середньої норми, ще менше – 60% опадів від норми - випало у квітні. В першій половині квітня погода була сприятливою для розвитку сільгоспкультур, але вже з 16 квітня відбувся перехід до літнього температурного режиму на фоні повної відсутності ефективних опадів. За 20 днів квітня - травня добові температури повітря перевищували норму на 5-6^оС, а максимальні щоденно сягали +28-30^оС, на поверхні ґрунту - 55-60^оС, відносна вологість повітря становила 30%. Верхній шар ґрунту пересох повністю, а запаси вологи в метровому шарі знизились і становили вдвоє менше середніх багаторічних даних. Локальні опади другої декади травня були вже неефективними і не поповнили водний баланс ґрунту...

- Це означає, що врожай буде нижчим, а якість - гіршою?

- Незважаючи на погодні катаклізми, озима пшениця та ячмінь вистояли і сформували колос. На 1 м² нараховується від 510 до 840 стебел з колосом, в кожному з них 15-18 розвинутих колосків та 2-3 недорозвинених, так що врожай озимі заклали – хліб буде! Загальна ж площа збирання на 203 тис. га більша, ніж була торік!

- Отже зрозуміло, що аграрний фронт робіт цьогоріч чималий. Чи вдосталь маємо власної техніки, в якому вона стані?

- На жаль, з 3644 зернокомбайнів, які є у власності наших аграріїв, 70% - це старі, малопродуктивні та зношені машини типу «Нива» і «Колос», і тільки 1150 одиниць, або 30% - високопродуктивні сучасні. Розрахунки показують: навантаження на комбайн вдвічі перевищуватиме нормативи і становитиме майже 300 гектарів. І щоби вкластися в оптимальні технологічні терміни цьогорічних жнив, необхідно додатково залучити 960 комбайнів. Нині вже залучено 780. З господарським і грамотним підходом організували цю роботу в Ананьївському, Болградському, Кілійському, Красноокнянському, Татарбунарському та Фрунзівському районах. Дещо повільно, незрозуміло лише чому (жнива вже на носі!), замислюються над цим в Арцизькому, Білгород-Дністровському, Велико-Михайлівському та Роздільнянському районах. «Пасуть задніх» у підготовці техніки до жнив в Ренійському, Тарутинському та Любашівському районах, де готовність комбайнів становить 89-93%. А варто б рівнятись на трударів Балтського, Іванівського, Ізмаїльського, Кодимського, Комінтернівського та Саратського районів, де ремонт збиральної техніки практично завершено. І вже відремонтовано 98% наявного парку комбайнів, 99% жниварок валкових, 99% зерноочисних машин, 97% зерносушарок.

- А чи забезпечені господарства пальним?

- Для проведення збиральних робіт нам потрібно 29,8 тис. т дизпального та 7,8 тис. т бензину. В наявності є понад 24,7 тис. т (83%) дизпалива та 5,3 тис. т бензину (68%). І знову ж таки, якщо в Арцизькому, Балтському, Іванівському, Саратському, Овідіопольському та Ширяївському районах господарства майже повністю забезпечені пальним, то в Кілійському, Ренійському, Тарутинському щось вичікують, маючи в активі тільки 49-71% від необхідної кількості пального.

- Кілька слів про врожай 2014-го. Адже збираючи збіжжя 2013-го, селянину варто думати: яким насінням засіватиме ниву, аби не залишитись без хліба і в наступному році?!

- Звичайно! Цього року маємо більше 100 тис. га насінницьких посівів, у т.ч. 80 тис. га озимих культур. Необхідно підготувати майже 170 тис. т насіння озимих і ярих (35 тис. т ярих та 135 тис. т озимих). Якщо впораємось із поставленим завданням (а ми мусимо це зробити!), то забезпечимо господарства області у насінні районованих сортів, створимо страхові перехідні фонди, виконаємо договірні зобов’язання по заготівлі насіння до Державного насіннєвого резервного фонду, а також реалізуємо частину насіння на ринку.

Та навіть попри те, що всі знають споконвічну мудрість «яке насіння - таке й коріння», на превеликий жаль, під врожай 2013-го господарства області висіяли майже 24 тис. т насіння низьких репродукцій. Допускати такого надалі аж ніяк не можна! Посів озимих зернових під урожай-2014 необхідно провести насінням не нижче ІІ-ї репродукції. Для цього на Одещині є всі передумови. Насінницькі господарства регіону виробляють достатньо насіння супереліти, еліти та насіння І-ї репродукції й здатні стовідсотково забезпечити потребу господарств області в насінні озимих культур. Збираючи врожай 2013-го, всім вже треба думати про врожай року наступного! Бо не днем єдиним живе хлібороб.

ВРІЗ:

За програмою «Зерно Одещини» у 2013 р. область повинна зібрати 2 578 тис. т зерна. Дощі, що пройшли останнім часом, все ж дають підстави селянам сподіватися здолати поставлений рубіж. Адже недаремно колись своєрідним девізом хліборобів нашого аграрного краю стали слова двічі Героя Соціалістичної Праці Макара Посмітного: «Нехай хоч каміння з неба падає, а на Одещині врожай буде!».

Альона НОВІЧКОВА,

спеціально для «Аграрного тижня. Україна», Одещина