На жнива в Україні очікують усі: від комбайнера до Президента, адже від жнивних результатів залежить добробут не лише українців. На Одещині з осені під врожай 2012-го посіяно 824 тис. га озимих зернових і 118,5 тис. га ріпаку. Через надзвичайно несприятливі погодні умови загинуло більше 195 тис. га озимих (24%) і 82 тис. га ріпаку (70% площ). До збирання залишилось 423 тис. га озимої пшениці, 204 – озимого ячменю, 1,5 тис. га озимого жита і 36 тис. га ріпаку.
Враховуючи особливу цьогорічну ситуацію, одеським селянам як ніколи необхідно згуртуватись, дослухатись до мудрих порад науковців, стиснути волю в кулак і… зібрати все, що вродило, до останньої зернини.
Саме про це і говорили організатори та учасники на обласній нараді з питань організації збирання ранніх зернових і зернобобових культур в Одеській області. Зібрання аграріїв відбулось у Білгород-Дністровському районі.
- На жаль, з урахуванням погодних негараздів, які склались ще з осені минулого року, розраховувати на великий врожай не доводиться, - констатував Анатолій Новаковський, начальник Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації. - Але врожай - є врожай, і яким би він не був, його необхідно зібрати увесь, до останньої зернини...
Тим паче, що ситуація із ранніми яровими, за його словами, пом'якшилася, і нині її можна охарактеризувати як сприятливу. Для пізніх культур зволоження ґрунту також вкрай сприятливе, тож «для кукурудзи і соняшника відкриваються хороші перспективи».
Роль техніки – вирішальна
А виконати це завдання під силу лише своєчасно підготувавши зернозбиральну техніку. Тим паче, що цьогоріч навантаження на один комбайн складе 247 га, що вдвічі перевищує нормативи.
- На збиральних роботах працюватиме 3818 зернозбиральних комбайнів, у тому числі 1636 одиниць (43%) «Нив» і «Колосів», 1109 одиниць (29%) «Донів» та 1073 одиниці (28%) високопродуктивних комбайнів іноземного виробництва, - поінформував Іван Панчишин, перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Одеської ОДА.
Тож зібрати врожай швидко і без втрат, виключно власними силами, без залучення додаткових потужностей, одеським селянам нереально.
- Тож ставиться завдання залучити 950 високопродуктивних комбайнів, - продовжив Іван Панчишин. - За оперативною інформацією, вже укладено угоди на залучення 374 комбайнів. Якщо в Овідіопольському, Саратському, Татарбунарському районах укладено необхідну кількість договорів, то в Ізмаїльському, Миколаївському, Роздільнянському, Ренійському та Тарутинському районах ще вичікують. Робота триває дуже повільно...
Не той хліб, що в полі
Звичайно, зібрати хліб – справа важлива, та ще важливіша – зберегти його. Трударям Одещини пощастило: регіон має достатню кількість потужностей для зберігання зерна.
На території області є майже 40 об’єктів, які спеціалізуються на зберіганні та переробці зерна, загальною потужністю понад 3 млн. тонн. Окрім того, майже всі більш-менш великі сільгосппідприємства мають власні зерносховища загальною ємністю понад 1 млн. т зберігання.
Зійшов достойно, та і пшениця не підвела
Аналізуючи дані, крім ріпаку, культурою, яка найбільш постраждала через несприятливі погодні умови, став озимий ячмінь. Його урожай по всій країні в цілому складе 1,5 млн. т (у 2011 р. - 3,2 млн. т). І чи не єдиний сорт - Достойний, одеської селекції, - практично в усіх регіонах вродив, як то кажуть «достойно»!
- Кожен рік він в Україні висівається на більш ніж 300 тис. га, - підтверджує Анатолій Лінчевський, завідуючий відділом селекції та насінництва ячменю Селекційно-генетичного інституту НААН, академік НААН. - Не став виключенням і 2012-й. І перезимував, до речі, Достойний краще за всі інші сорти!
Та й сорти озимої пшениці одеської селекції теж у кризових погодних умовах 2011-2012 зарекомендували себе відмінно. З переліку посівів, які постраждали від посухи та морозів, і документів на часткову компенсацію витрат, які подавались до управлінь АПР, видно, що не витримала екстремальних умов пшениця саме іноземних сортів.
- Наші сорти пшениці в надзвичайно складних погодних умовах не підвели, - стверджує Микола Литвиненко, завідуючий відділом селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту НААН, академік НААН. - Вони перезимували, дали весняне кущення і в багатьох господарствах, які дотримувались відповідної технології, можна розраховувати на непоганий врожай - 3,5-4 тонни. Я бачив такі поля в окремих регіонах і господарствах.
Вже зараз варто подумати
Але навіть тим, у кого хліб вродив, не варто спочивати на лаврах. Уже зараз усім необхідно замислитись про долю врожаю 2013 року, яка залежить і від насіння, зібраного цьогоріч, і від попередників, по яким засіватимуть озимі, і від дотримання сівозмін.
- Сьогодні, говорячи про збір цьогорічного врожаю, думайте про попередники! – наголосив Микола Литвиненко. - Треба забезпечити своєчасну і якісну підготовку ґрунту, щоб восени посіяти вчасно і отримати сходи. Бо торік ми, чого гріха таїти, погано спрацювали в цьому плані. І робота того, хто й надалі намагатиметься взяти від землі усе, а потім хоч трава не рости - нікуди не годиться!
Під урожай-2013 аграріям області потрібно підготувати 200 тис. т насіння озимих та ярих культур. Чиновники запевняють, що проблем із насінням у одеситів не повинно бути.
- До збирання збереглось 105 тис. га насінницьких посівів, в тому числі 89 тис. - озимих культур, - нагадав Іван Панчишин.
Гостре «ні» спалюванню соломи!
Ще одне актуальне питання, якого торкнулись учасники обласної наради, - порочна практика спалювання стерні й післяжнивних решток соломи.
- В області як мінімум 2 млн. т соломи можна використати у вигляді органічного добрива, а це значить, що на 1 га в ґрунт буде повернуто 20 кг азоту, 10 кг фосфору, 40 кг калію та ряд цінних мікроелементів, - підкреслив перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Одеської ОДА.
Враховуючи ж той факт, що посівна площа зернових становить 1,2 млн. га, то відповідно із соломою аграрії можуть повернути у землю 84 тис. т поживних речовин.
Отже, завдання окреслено. Тепер потрібно їх просто ретельно виконати.
Альона НОВІЧКОВА
Одеська область, Білгород-Дністровський район
спеціально для «Аграрного тижня. Україна»