Аграрний тиждень. Україна
» » РОЗПРОЩАТИСЯ З ІЛЮЗІЯМИ
» » РОЗПРОЩАТИСЯ З ІЛЮЗІЯМИ

    РОЗПРОЩАТИСЯ З ІЛЮЗІЯМИ


    Саме до цього спонукав на нещодавньому семінарі-дискусії «без краваток» авторитетний в аграрних колах Володимир Хорішко, генеральний директор корпорації «Агро-Союз», кандидат економічних наук.... І ось чому. altЗ допомогою спеціалізованої літератури, арифметичних розрахунків і бачень експертів, Володимир Дмитрович доводить: в умовах економічної і фінансової криз на допомогу держави АПК аж ніяк не може розраховувати. Потрібно вишукувати власні резерви. Тобто у підходах до сільського господарства як моделі не повинно бути неперспективних, непродуманих рішень. Вони повинні бути, перш за все, комплексними. Всі фактори і тенденції, які впливають на АПК та відповідно прослідковуються, і потрібно враховувати у цих рішеннях. І вже потім усі зусилля варто направити на їх виконання, реалізацію. А починати потрібно з усвідомлення того, що фундаментом всього сільського господарства є рослинництво.  

    Давно настала ера диктатури технологій
    Удосконалення засад агротехнологічної політики в сільському господарстві України. Цю тему винесли аграрії на дискусію семінару, який повели в корпорації «Агро-Союз» у два етапи. Саме під час цього зібрання і говорили вони про тенденції, фактори, механізми, пріоритети... Враховуючи досвід проведення першого етапу, коло учасників другого етапу семінару-дискусії значно розширилось. altЦього разу в с. Майське Синельниківського району приїхали керівники ряду передових агропідприємств, департаментів Мінагрополітики, представники різних гілок законодавчої і виконавчої влади, вчені й фахівці Української академії аграрних наук і наукові співробітники підрозділів академії, представники аграрної освіти і науки, машинобудівних підприємств, громадських професійних організацій, засобів масової інформації. Ідея проведення такої дискусії належить Міністерству аграрної політики України, адже час вимагає не простого прийняття рішень, а широкої дискусії у створенні як ефективної моделі аграрного підприємства, так і ефективної політики управління сільським господарством, АПК взагалі. - Завдання Мінагрополітики, - підкреслив перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан, звертаючись у ролі модератора дискусії до присутніх, - вчасно побачити, визначити тенденції в розвитку сільського господарства, системно відслідковувати і вивчати їх, постійно інформувати суспільство, широко обговорювати. altАдже потрібно приймати єдине спільне комплексне рішення. Сподіваюсь, дискусія, організована нами, дозволить напрацювати конкретні шляхи виходу АПК України з найменшими втратами з нинішньої складної економічної і фінансової криз. Традиційно цікавим був виступ Володимира Хорішка, який ґрунтовно охарактеризував тенденції загальноекономічного, екологічного і природо-кліматичного впливів на подальший розвиток сільського господарства. І з представленими аргументами успішного керівника агропідприємства не можна не погодитись. Хіба не зростає вартість енергоносіїв, які ми використовуємо на виробництво валового продукту? А метал, з якого виготовляють техніку і обладнання? Чи не помічаємо ми глобальних змін клімату? Що вже й казати про консервативність агро виробництва, в якому надто повільно впроваджуються винаходи, інновації, сучасні технології... На глибоке переконання Володимира Дмитровича, вже давно настала диктатура технологій в АПК на благо всім. Потрібне лише мудре, розумне, продумане втручання Уряду в діяльність АПК, адже ці технології потрібно пропагувати, навіть нав'язувати. А щоб здійснити диктатуру цих технологій, необхідно сформулювати стандарти сучасних ресурсозберігаючих технологій. Щоправда, не можна говорити, що в нашій країні новітніх технологій немає. Вони є, та не завжди впроваджуються через невирішеність ряду організаційних питань.
     
    Проблем - цілий віз
    І дійсно, серед проблем, які вимагають негайного вирішення, чимало саме організаційних і законодавчих. Так вважають аграрії. Наприклад, в якій країні за рахунок сільгоспвиробника лобіюють «своє», підвищуючи мито на «чуже»? Чому бувший у використанні крам з-за кордону завозити можна, а техніку - ні? Є бажання купити міндобрива за кордоном, знову заважають мита. altПотрібні кредити - навіть не зазіхай: такі процентні ставки, що без штанів залишишся. Хочеш підвищити зарплатню працюючим в господарстві: звідки не візьмись - держава з кишенею напоготові... Одне слово, немає у власній країні прихисту вітчизняному виробнику. І сьогодні в сільському господарстві насправді працюють або фанати, або приречені. Як бути?.. Чимало висловлювалось ідей. Наприклад, заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник вважає, що сьогодні фінансової підтримки держави потребує, перш за все, тваринництво. «Адже без цієї галузі неможливе ефективне рослинництво. Це взаємопов'язані галузі. Біля ферми завжди буде дотримана сівозміна, а відходи тваринництва (гній) використають для покращання ґрунтів і відповідно підвищення ефективності землеробства, - вважає Сергій Іванович. Його підтримує Тетяна Корост, Герой України, голова агрофірми «Маяк» Котелевського району Полтавщини. altТа саме існування тваринницького комплексу - це питання і землі. Як будувати нове виробництво, якщо земля розпайована і купити її неможливо? - риторично запитує Тетяна Михайлівна. У неї, як у керівника з величезним досвідом, є й інші запитання: як заплатити пайовикам таку високу плату за використаний пай, як підвищити професійну підготовку аграрного фахівця, чим зацікавити молодь повертатися на роботу в село... Висловлювались пропозиції зменшити кількість управлінців в АПК, зменшити мито, якщо техніка купується відповідно до технології, та збільшити його, якщо поза технологією. Пропонувалось виключити як метод обмеження експорту вітчизняної агропродукції, обов'язково закуповувати її у власний страховий фонд, вчасно озвучувати ланцюг ціноутворення, вирішити проблеми кредитування господарств (на 10 років) для технічного переозброєння, збільшити термін лізингу до 7 років, зменшивши відсоток лізингових платежів до 2-3... До речі, під час першого етапу семінару-дискусії (відбувся у листопаді 2008 року) було висловлено більше 80 найрізноманітніших пропозицій. Не менше цікавих думок висловили фахівці й цього разу. Адже присутні проаналізували існуючий світовий досвід і обговорили майбутню модель сільгосппідприємства з огляду на необхідність впровадження у рослинництво і тваринництво сучасних аграрних технологій, які забезпечать підвищення ефективності агровиробництва і зацікавленість інвесторів у розвитку аграрного бізнесу, в тому числі в умовах негативного впливу світової фінансової, економічної та можливої продовольчої криз. В ході дискусії велику увагу було приділено проблемам підвищення соціальної відповідальності при вдосконаленні агротехнологій, особливо збільшення у розрахунку на 1 гектар обсягів заробітної плати, розрахунків за оренду земельних паїв і податкових платежів, підвищення родючості ґрунтів, відновлення іміджу України як аграрно-індустріальної країни на світовому рівні. Підводячи підсумки, учасники дискусії взяли зобов'язання протягом двох тижнів опрацювати та систематизувати отриману інформацію і надати у письмовому вигляді до Міністерства аграрної політики України розрахунки та висновки щодо власного бачення формування засад агротехнологічної політики в сільському господарстві країни з урахуванням розглянутих тенденцій і факторів, а також пропозиції до проекту комплексних рішень з цього питання.  Водночас всі, хто взяв участь у нинішній дискусії, відзначили, що вона була значно результативнішою, адже постійно тривав зацікавлений діалог між модераторами та присутніми на семінарі фахівцями галузевої науки і освіти, керівниками агропідприємств, представниками облдержадміністрацій, іншими учасниками. Проте, мета, яка ставилась при підготовці дискусії, з об'єктивних причин була досягнута не в повному обсязі. Не зважаючи на наполегливу роботу модераторів, усіх присутніх не вдалось залучити до активної участі у дискусії. Крім того, в ній не приймали участь народні депутати України та представники багатьох міністерств і відомств, які запрошувались. А їхні думки, міркування і пропозиції були б також доречними, бо вирішення проблем АПК - завдання не лише самого аграрного сектора. Відзначено й те, що частина присутніх зводили свою участь у обговорюваних проблемних питаннях до інформації про власні досягнення замість підключення до пропонованого діалогу у проведенні так званої «мозкової атаки», і лише наприкінці дискусії пройнялись метою її проведення. Зрозуміло, аграрії висловились за те, щоб підготувати і провести третій етап семінару-дискусії, залучивши до участі у ньому більш широке коло фахівців і провести більш детальне обговорення і узагальнення попередніх напрацювань та пропозицій, що надійдуть від науковців, виробничників і представників аграрного бізнесу після другого етапу зустрічей. Це дозволить сформувати проекти відповідних комплексних рішень на рівні держави, регіону, господарства, а також програм розвитку АПК для розгляду їх на окремій нараді за участю представників Уряду, Верховної Ради та Секретаріату Президента. Тому для забезпечення якісної підготовки і проведення третього етапу було запропоновано просити виконуючого обов'язки президента УААН Ситника В.П., керівників науково-дослідних установ академії, ректорів аграрних вузів, начальників головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, керівників агропідприємств і організацій, які приймали участь у дискусії, протягом двох тижнів надати до Мінагрополітики у письмовому вигляді обґрунтовані розрахунки свого бачення формування засад агротехнологічної політики в сільському господарстві України з урахуванням розглянутих тенденцій і факторів, що впливають на розвиток галузі, а також конкретні пропозиції з удосконалення цієї політики для врахування їх при підготовці проектів комплексних рішень. Було доручено директорам департаментів міністерства, у межах їхньої компетенції та напрямків діяльності, забезпечити надходження від учасників дискусії обґрунтованих розрахунків свого бачення формування засад згадуваної політики та конкретні пропозиції з її удосконалення. Всі отримані матеріали необхідно узагальнити, надати до Департаменту інженерно-технічного забезпечення конкретні пропозиції з вирішення проблемних питань з удосконалення засад агротехнологічної політики і матеріали до проекту комплексного рішення за напрямками. До речі, вже сформований список науковців, фахівців і представників аграрного бізнесу, які візьмуть участь й забезпечать проведення третього етапу семінару. Відповідний наказ Мінагрополітики про утворення цієї робочої групи вже підписано міністром.                                                   
    Підготовлено прес-службою МінАП 





    Схожі новини
  • Засідання дискусійного клубу «Аграрна освіта на ринку праці»
  • У Києві стартувала Перша міжнародна бізнес-конференція «ABC: Ukraine & Partners»
  • В Україні підвищать рівень підготовки інженерів АПК відповідно до сучасних вимог галузі
  • МІНАГРОПОЛІТИКИ ЗНАЙОМИТЬ АГРАРНУ ЕЛІТУ З НОВИМ КУРСОМ РЕФОРМ
  • Засідання наглядової ради

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

РОЗПРОЩАТИСЯ З ІЛЮЗІЯМИ


Саме до цього спонукав на нещодавньому семінарі-дискусії «без краваток» авторитетний в аграрних колах Володимир Хорішко, генеральний директор корпорації «Агро-Союз», кандидат економічних наук.... І ось чому. altЗ допомогою спеціалізованої літератури, арифметичних розрахунків і бачень експертів, Володимир Дмитрович доводить: в умовах економічної і фінансової криз на допомогу держави АПК аж ніяк не може розраховувати. Потрібно вишукувати власні резерви. Тобто у підходах до сільського господарства як моделі не повинно бути неперспективних, непродуманих рішень. Вони повинні бути, перш за все, комплексними. Всі фактори і тенденції, які впливають на АПК та відповідно прослідковуються, і потрібно враховувати у цих рішеннях. І вже потім усі зусилля варто направити на їх виконання, реалізацію. А починати потрібно з усвідомлення того, що фундаментом всього сільського господарства є рослинництво.  

Давно настала ера диктатури технологій
Удосконалення засад агротехнологічної політики в сільському господарстві України. Цю тему винесли аграрії на дискусію семінару, який повели в корпорації «Агро-Союз» у два етапи. Саме під час цього зібрання і говорили вони про тенденції, фактори, механізми, пріоритети... Враховуючи досвід проведення першого етапу, коло учасників другого етапу семінару-дискусії значно розширилось. altЦього разу в с. Майське Синельниківського району приїхали керівники ряду передових агропідприємств, департаментів Мінагрополітики, представники різних гілок законодавчої і виконавчої влади, вчені й фахівці Української академії аграрних наук і наукові співробітники підрозділів академії, представники аграрної освіти і науки, машинобудівних підприємств, громадських професійних організацій, засобів масової інформації. Ідея проведення такої дискусії належить Міністерству аграрної політики України, адже час вимагає не простого прийняття рішень, а широкої дискусії у створенні як ефективної моделі аграрного підприємства, так і ефективної політики управління сільським господарством, АПК взагалі. - Завдання Мінагрополітики, - підкреслив перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан, звертаючись у ролі модератора дискусії до присутніх, - вчасно побачити, визначити тенденції в розвитку сільського господарства, системно відслідковувати і вивчати їх, постійно інформувати суспільство, широко обговорювати. altАдже потрібно приймати єдине спільне комплексне рішення. Сподіваюсь, дискусія, організована нами, дозволить напрацювати конкретні шляхи виходу АПК України з найменшими втратами з нинішньої складної економічної і фінансової криз. Традиційно цікавим був виступ Володимира Хорішка, який ґрунтовно охарактеризував тенденції загальноекономічного, екологічного і природо-кліматичного впливів на подальший розвиток сільського господарства. І з представленими аргументами успішного керівника агропідприємства не можна не погодитись. Хіба не зростає вартість енергоносіїв, які ми використовуємо на виробництво валового продукту? А метал, з якого виготовляють техніку і обладнання? Чи не помічаємо ми глобальних змін клімату? Що вже й казати про консервативність агро виробництва, в якому надто повільно впроваджуються винаходи, інновації, сучасні технології... На глибоке переконання Володимира Дмитровича, вже давно настала диктатура технологій в АПК на благо всім. Потрібне лише мудре, розумне, продумане втручання Уряду в діяльність АПК, адже ці технології потрібно пропагувати, навіть нав'язувати. А щоб здійснити диктатуру цих технологій, необхідно сформулювати стандарти сучасних ресурсозберігаючих технологій. Щоправда, не можна говорити, що в нашій країні новітніх технологій немає. Вони є, та не завжди впроваджуються через невирішеність ряду організаційних питань.
 
Проблем - цілий віз
І дійсно, серед проблем, які вимагають негайного вирішення, чимало саме організаційних і законодавчих. Так вважають аграрії. Наприклад, в якій країні за рахунок сільгоспвиробника лобіюють «своє», підвищуючи мито на «чуже»? Чому бувший у використанні крам з-за кордону завозити можна, а техніку - ні? Є бажання купити міндобрива за кордоном, знову заважають мита. altПотрібні кредити - навіть не зазіхай: такі процентні ставки, що без штанів залишишся. Хочеш підвищити зарплатню працюючим в господарстві: звідки не візьмись - держава з кишенею напоготові... Одне слово, немає у власній країні прихисту вітчизняному виробнику. І сьогодні в сільському господарстві насправді працюють або фанати, або приречені. Як бути?.. Чимало висловлювалось ідей. Наприклад, заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник вважає, що сьогодні фінансової підтримки держави потребує, перш за все, тваринництво. «Адже без цієї галузі неможливе ефективне рослинництво. Це взаємопов'язані галузі. Біля ферми завжди буде дотримана сівозміна, а відходи тваринництва (гній) використають для покращання ґрунтів і відповідно підвищення ефективності землеробства, - вважає Сергій Іванович. Його підтримує Тетяна Корост, Герой України, голова агрофірми «Маяк» Котелевського району Полтавщини. altТа саме існування тваринницького комплексу - це питання і землі. Як будувати нове виробництво, якщо земля розпайована і купити її неможливо? - риторично запитує Тетяна Михайлівна. У неї, як у керівника з величезним досвідом, є й інші запитання: як заплатити пайовикам таку високу плату за використаний пай, як підвищити професійну підготовку аграрного фахівця, чим зацікавити молодь повертатися на роботу в село... Висловлювались пропозиції зменшити кількість управлінців в АПК, зменшити мито, якщо техніка купується відповідно до технології, та збільшити його, якщо поза технологією. Пропонувалось виключити як метод обмеження експорту вітчизняної агропродукції, обов'язково закуповувати її у власний страховий фонд, вчасно озвучувати ланцюг ціноутворення, вирішити проблеми кредитування господарств (на 10 років) для технічного переозброєння, збільшити термін лізингу до 7 років, зменшивши відсоток лізингових платежів до 2-3... До речі, під час першого етапу семінару-дискусії (відбувся у листопаді 2008 року) було висловлено більше 80 найрізноманітніших пропозицій. Не менше цікавих думок висловили фахівці й цього разу. Адже присутні проаналізували існуючий світовий досвід і обговорили майбутню модель сільгосппідприємства з огляду на необхідність впровадження у рослинництво і тваринництво сучасних аграрних технологій, які забезпечать підвищення ефективності агровиробництва і зацікавленість інвесторів у розвитку аграрного бізнесу, в тому числі в умовах негативного впливу світової фінансової, економічної та можливої продовольчої криз. В ході дискусії велику увагу було приділено проблемам підвищення соціальної відповідальності при вдосконаленні агротехнологій, особливо збільшення у розрахунку на 1 гектар обсягів заробітної плати, розрахунків за оренду земельних паїв і податкових платежів, підвищення родючості ґрунтів, відновлення іміджу України як аграрно-індустріальної країни на світовому рівні. Підводячи підсумки, учасники дискусії взяли зобов'язання протягом двох тижнів опрацювати та систематизувати отриману інформацію і надати у письмовому вигляді до Міністерства аграрної політики України розрахунки та висновки щодо власного бачення формування засад агротехнологічної політики в сільському господарстві країни з урахуванням розглянутих тенденцій і факторів, а також пропозиції до проекту комплексних рішень з цього питання.  Водночас всі, хто взяв участь у нинішній дискусії, відзначили, що вона була значно результативнішою, адже постійно тривав зацікавлений діалог між модераторами та присутніми на семінарі фахівцями галузевої науки і освіти, керівниками агропідприємств, представниками облдержадміністрацій, іншими учасниками. Проте, мета, яка ставилась при підготовці дискусії, з об'єктивних причин була досягнута не в повному обсязі. Не зважаючи на наполегливу роботу модераторів, усіх присутніх не вдалось залучити до активної участі у дискусії. Крім того, в ній не приймали участь народні депутати України та представники багатьох міністерств і відомств, які запрошувались. А їхні думки, міркування і пропозиції були б також доречними, бо вирішення проблем АПК - завдання не лише самого аграрного сектора. Відзначено й те, що частина присутніх зводили свою участь у обговорюваних проблемних питаннях до інформації про власні досягнення замість підключення до пропонованого діалогу у проведенні так званої «мозкової атаки», і лише наприкінці дискусії пройнялись метою її проведення. Зрозуміло, аграрії висловились за те, щоб підготувати і провести третій етап семінару-дискусії, залучивши до участі у ньому більш широке коло фахівців і провести більш детальне обговорення і узагальнення попередніх напрацювань та пропозицій, що надійдуть від науковців, виробничників і представників аграрного бізнесу після другого етапу зустрічей. Це дозволить сформувати проекти відповідних комплексних рішень на рівні держави, регіону, господарства, а також програм розвитку АПК для розгляду їх на окремій нараді за участю представників Уряду, Верховної Ради та Секретаріату Президента. Тому для забезпечення якісної підготовки і проведення третього етапу було запропоновано просити виконуючого обов'язки президента УААН Ситника В.П., керівників науково-дослідних установ академії, ректорів аграрних вузів, начальників головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, керівників агропідприємств і організацій, які приймали участь у дискусії, протягом двох тижнів надати до Мінагрополітики у письмовому вигляді обґрунтовані розрахунки свого бачення формування засад агротехнологічної політики в сільському господарстві України з урахуванням розглянутих тенденцій і факторів, що впливають на розвиток галузі, а також конкретні пропозиції з удосконалення цієї політики для врахування їх при підготовці проектів комплексних рішень. Було доручено директорам департаментів міністерства, у межах їхньої компетенції та напрямків діяльності, забезпечити надходження від учасників дискусії обґрунтованих розрахунків свого бачення формування засад згадуваної політики та конкретні пропозиції з її удосконалення. Всі отримані матеріали необхідно узагальнити, надати до Департаменту інженерно-технічного забезпечення конкретні пропозиції з вирішення проблемних питань з удосконалення засад агротехнологічної політики і матеріали до проекту комплексного рішення за напрямками. До речі, вже сформований список науковців, фахівців і представників аграрного бізнесу, які візьмуть участь й забезпечать проведення третього етапу семінару. Відповідний наказ Мінагрополітики про утворення цієї робочої групи вже підписано міністром.                                                   
Підготовлено прес-службою МінАП 





Схожі новини
  • Засідання дискусійного клубу «Аграрна освіта на ринку праці»
  • У Києві стартувала Перша міжнародна бізнес-конференція «ABC: Ukraine & Partners»
  • В Україні підвищать рівень підготовки інженерів АПК відповідно до сучасних вимог галузі
  • МІНАГРОПОЛІТИКИ ЗНАЙОМИТЬ АГРАРНУ ЕЛІТУ З НОВИМ КУРСОМ РЕФОРМ
  • Засідання наглядової ради

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.