Аграрний тиждень. Україна
» » НАЙРИЗИКОВАНІШІ ПРАЦЮЮТЬ БЕЗ СТРАХУВАННЯ
» » НАЙРИЗИКОВАНІШІ ПРАЦЮЮТЬ БЕЗ СТРАХУВАННЯ

    НАЙРИЗИКОВАНІШІ ПРАЦЮЮТЬ БЕЗ СТРАХУВАННЯ


    Агрострахування розвивається у всьому світі як головний інструмент управління ризиками для зменшення негативного впливу погоди. Воно дозволяє забезпечити стабільний фінансовий прибуток сільгосппідприємств у довгостроковій перспективі.

     

    altВ Україні ж цей напрям розвивається повільно. Як поліпшити ситуацію з цим видом страхування, - обговорювали в Міністерстві аграрної політики під час круглого столу «Шляхи підвищення ефективності страхування аграрних ризиків в Україні: погляд страховиків та сільгоспвиробників».

    Ще у 2005 році почала працювати система державної підтримки страхування сільськогосподарських ризиків і державним бюджетом були вперше передбачені кошти на компенсацію частини страхових внесків під час страхування врожаю. Та цьогоріч, за словами заступника міністра аграрної політики Бориса Супіханова, в бюджеті таких відшкодувань не передбачається взагалі. Отож агровиробники, які й так з недовірою ставилися до страхування посівів і всерйоз не сприймали важливість агрострахування, тепер в цьому питанні ще й втрачають і підтримку держави.

    Що ж робити аграріям в такій ситуації? Відповідь на це запитання намагалися знайти Міністерство аграрної політики, Міжнародна фінансова корпорація IFC і представники страхових компаній.

    «Страхові компанії, які працюють на ринку України, пропонують невеликий вибір продуктів страхування, і їх якість невисока, - зазначив керівник проекту «Розвиток агрострахування в Україні» Гарі Роше. - Ринок агрострахування не регулюється державою і це є негативним фактором. В інших країнах держава контролює цей процес. Також в Україні немає висококваліфікованих страхових комісарів, унормованої методології оцінки ризиків. Тому фермери бояться страхуватися, вони не впевнені, що їм відшкодують втрати».

    Зважаючи на недосконалий ринок агрострахування в Україні, Міжнародна фінансова корпорація в рамках Проекту «Розвиток агрострахування в Україні» спільно з Мінагрополітики України розробили перелік вимог для підвищення ефективності страхування. Серед головних пунктів - запровадження програми здешевлення вартості грошових премій; створення законодавчо-нормативної бази; затвердження стандартного договору страхування.

    Для сприяння розвитку в нашій країні прозорого класичного страхування та гарантування високого рівня послуг страхування торік була заснована Українська федерація убезпечення (УФУ), до складу якої увійшло 14 страхових компаній. Як стверджує президент Федерації Олександр Завада, серед першочергових завдань УФУ - створення ефективної моделі класичної страхової компанії. Для цього потрібно забезпечити прозорість діяльності страхових компаній, виробити правила їх поведінки та стандарти надання страхових послуг. Олександр Завада вважає, що в Україні агрострахування має перспективи, але нинішня система цього виду страхування має серйозний недолік через те, що аграрії сприймають страхування як обов'язковий атрибут для отримання кредитування. Ще одним недоліком президент Української федерації убезпечення називає обмежені програми страхування. «Сьогодні в Україні діють такі програми як «Мультиризики», яка включає в себе катастрофічні ризики, та «Індекс», яка використовується у всіх інших випадках, - зазначив Олександр Завада. - Але необхідно розробити програми страхування окремо для кожної області. Кожен регіон має природні особливості і не можна страхувати сільгоспвиробників за однією спільною для всіх програмою. Крім того,Україна має вийти на міжнародний перестраховий ринок, але страховим компаніям потрібно це зробити консолідовано.»

    У слабкому розвитку агрострахування представник Інституту аграрної економіки Степан Невроцький звинувачує відсутність належного інформування сільгоспвиробників про цей вид послуг, а також відсутність здорової конкуренції на українському ринку страхування. На думку вчених, необхідно визначити агрострахування як окремий вид страхових послуг. І цей процес повинен обов'язково контролюватися державою.

    altОлександр Залєтов, який виступив від імені Ліги страхових організацій України, наголосив на потребі створити робочу групу на базі Міністерства аграрної політики, яка б представляла інтереси держави, страхових компаній і сільгоспвиробників у розробці подальшого розвитку агрострахування в Україні.

    Незалежний експерт українського ринку агрострахування Роман Шинкаренко взагалі впевнений, що в Україні ще чітко не сформоване таке поняття як «агрострахування». Адже за його словами проблеми в сегменті аграрного страхування полягають у тому що визначення страхової суми не відповідає Закону України «Про страхування», відсутнє єдине визначення ризиків і немає єдиної практики застосування франшизи. Натомість, за переконаннями Романа Шинкаренка, всі документи і процедури повинні бути стандартними для всіх страхових компаній.

    Розробкою плану розвитку агрострахування в Україні та вдосконаленню законодавчо-нормативної бази вже рік займається Міжнародна фінансова корпорація. Незабаром планується створити депозитарій даних, які використовуватимуться при розробці нових страхових продуктів на основі обґрунтованих актуальних розрахунків. Для страхових компаній проводитиметься масштабне навчання та консультування, підготовки та сертифікації фахівців для системи агрострахування, а також надаватиметься допомога у розробці стандартизованих процедур і програм страхування сільськогосподарських культур та тварин.

    Щоправда перше, на що спрямував свою увагу Проект «Розвиток агрострахування в Україні», - це широка інформаційно-просвітницька кампанія для сільгоспвиробників. За сприяння Міністерства аграрної політики, в рамках проекту у всіх регіонах для аграріїв було проведено навчання та консультування з питань вибору оптимального виду та предмету страхування, страхової компанії, а також тонкощів розуміння умов страхового договору та захисту своїх інтересів як споживачів послуг страхування. За словами експерта з інституційного розвитку проекту «Розвиток агрострахування в Україні» Наталії Ільїної, за цей час на таких семінарах побувало понад 900 осіб. Серед найактуальніших для сільгоспвиробників питань, як виявилось в ході дослідження, є питання: як поводити себе при настанні страхового випадку та як вибрати страхову компанію.

    Крім того, Проектом «Розвиток агрострахування в Україні» для страхових компаній було розроблено методику формування тарифів. Щоправда, допоки така тарифна політика ведеться лише по одній сільськогосподарській культурі - озимій пшениці.

    Втім, попри все зроблене, за словами керівника проекту Гарі Роше, в Україні є ще чимало невирішених проблем зі страхування сільгоспвиробників та з точки зору іноземних експертів наша країна робить лише перші кроки у напрямку створення нової системи страхування і головне, щоб ці кроки були виваженими та правильними.

    Не зважаючи на відсутність цьогоріч державних субсидій на компенсацію частини страхових внесків під час страхування врожаю, заступник міністра аграрної політики Борис Супіханов переконаний, що в Україні має розвиватися агрострахування і Мінагрополітики намагатиметься по максимуму стимулювати розвиток цього виду страхових послуг. Для цього міністерством лобіюється відповідний законопроект, розро***ється універсальний зразок договору агрострахування та уніфіковані вимоги до підготовки спеціалістів страхових компаній.

    І хоча в нашій країні вже знають про агрострахування, та черга з аграріїв біля страхових компаній на оформлення договорів поки що не шикується. Можливо, замало довіри до цих організацій, чи українцям просто подобається ризикувати... А можливо, це просто ментальність в нас така - заощадливі оптимісти...  

                                                                                           

    Людмила ЛЕБІДЬ 





    Схожі новини
  • У проекті держбюджету-2013 на агрострахування закладено 150 млн грн
  • Страхові виплати гарантуватимуть?
  • ДЕРЖАВА РОЗРОБЛЯЄ СИСТЕМУ КРЕДИТУВАННЯ АГРАРІЇВ ТА СТРАХУВАННЯ СІЛЬГОСПРИЗИКІВ
  • Микола Азаров доручив Мінагрополітики доопрацювати механізм страхування виробництва сільгосппродукції
  • В Україні працюватиме Агрострахове бюро

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

НАЙРИЗИКОВАНІШІ ПРАЦЮЮТЬ БЕЗ СТРАХУВАННЯ


Агрострахування розвивається у всьому світі як головний інструмент управління ризиками для зменшення негативного впливу погоди. Воно дозволяє забезпечити стабільний фінансовий прибуток сільгосппідприємств у довгостроковій перспективі.

 

altВ Україні ж цей напрям розвивається повільно. Як поліпшити ситуацію з цим видом страхування, - обговорювали в Міністерстві аграрної політики під час круглого столу «Шляхи підвищення ефективності страхування аграрних ризиків в Україні: погляд страховиків та сільгоспвиробників».

Ще у 2005 році почала працювати система державної підтримки страхування сільськогосподарських ризиків і державним бюджетом були вперше передбачені кошти на компенсацію частини страхових внесків під час страхування врожаю. Та цьогоріч, за словами заступника міністра аграрної політики Бориса Супіханова, в бюджеті таких відшкодувань не передбачається взагалі. Отож агровиробники, які й так з недовірою ставилися до страхування посівів і всерйоз не сприймали важливість агрострахування, тепер в цьому питанні ще й втрачають і підтримку держави.

Що ж робити аграріям в такій ситуації? Відповідь на це запитання намагалися знайти Міністерство аграрної політики, Міжнародна фінансова корпорація IFC і представники страхових компаній.

«Страхові компанії, які працюють на ринку України, пропонують невеликий вибір продуктів страхування, і їх якість невисока, - зазначив керівник проекту «Розвиток агрострахування в Україні» Гарі Роше. - Ринок агрострахування не регулюється державою і це є негативним фактором. В інших країнах держава контролює цей процес. Також в Україні немає висококваліфікованих страхових комісарів, унормованої методології оцінки ризиків. Тому фермери бояться страхуватися, вони не впевнені, що їм відшкодують втрати».

Зважаючи на недосконалий ринок агрострахування в Україні, Міжнародна фінансова корпорація в рамках Проекту «Розвиток агрострахування в Україні» спільно з Мінагрополітики України розробили перелік вимог для підвищення ефективності страхування. Серед головних пунктів - запровадження програми здешевлення вартості грошових премій; створення законодавчо-нормативної бази; затвердження стандартного договору страхування.

Для сприяння розвитку в нашій країні прозорого класичного страхування та гарантування високого рівня послуг страхування торік була заснована Українська федерація убезпечення (УФУ), до складу якої увійшло 14 страхових компаній. Як стверджує президент Федерації Олександр Завада, серед першочергових завдань УФУ - створення ефективної моделі класичної страхової компанії. Для цього потрібно забезпечити прозорість діяльності страхових компаній, виробити правила їх поведінки та стандарти надання страхових послуг. Олександр Завада вважає, що в Україні агрострахування має перспективи, але нинішня система цього виду страхування має серйозний недолік через те, що аграрії сприймають страхування як обов'язковий атрибут для отримання кредитування. Ще одним недоліком президент Української федерації убезпечення називає обмежені програми страхування. «Сьогодні в Україні діють такі програми як «Мультиризики», яка включає в себе катастрофічні ризики, та «Індекс», яка використовується у всіх інших випадках, - зазначив Олександр Завада. - Але необхідно розробити програми страхування окремо для кожної області. Кожен регіон має природні особливості і не можна страхувати сільгоспвиробників за однією спільною для всіх програмою. Крім того,Україна має вийти на міжнародний перестраховий ринок, але страховим компаніям потрібно це зробити консолідовано.»

У слабкому розвитку агрострахування представник Інституту аграрної економіки Степан Невроцький звинувачує відсутність належного інформування сільгоспвиробників про цей вид послуг, а також відсутність здорової конкуренції на українському ринку страхування. На думку вчених, необхідно визначити агрострахування як окремий вид страхових послуг. І цей процес повинен обов'язково контролюватися державою.

altОлександр Залєтов, який виступив від імені Ліги страхових організацій України, наголосив на потребі створити робочу групу на базі Міністерства аграрної політики, яка б представляла інтереси держави, страхових компаній і сільгоспвиробників у розробці подальшого розвитку агрострахування в Україні.

Незалежний експерт українського ринку агрострахування Роман Шинкаренко взагалі впевнений, що в Україні ще чітко не сформоване таке поняття як «агрострахування». Адже за його словами проблеми в сегменті аграрного страхування полягають у тому що визначення страхової суми не відповідає Закону України «Про страхування», відсутнє єдине визначення ризиків і немає єдиної практики застосування франшизи. Натомість, за переконаннями Романа Шинкаренка, всі документи і процедури повинні бути стандартними для всіх страхових компаній.

Розробкою плану розвитку агрострахування в Україні та вдосконаленню законодавчо-нормативної бази вже рік займається Міжнародна фінансова корпорація. Незабаром планується створити депозитарій даних, які використовуватимуться при розробці нових страхових продуктів на основі обґрунтованих актуальних розрахунків. Для страхових компаній проводитиметься масштабне навчання та консультування, підготовки та сертифікації фахівців для системи агрострахування, а також надаватиметься допомога у розробці стандартизованих процедур і програм страхування сільськогосподарських культур та тварин.

Щоправда перше, на що спрямував свою увагу Проект «Розвиток агрострахування в Україні», - це широка інформаційно-просвітницька кампанія для сільгоспвиробників. За сприяння Міністерства аграрної політики, в рамках проекту у всіх регіонах для аграріїв було проведено навчання та консультування з питань вибору оптимального виду та предмету страхування, страхової компанії, а також тонкощів розуміння умов страхового договору та захисту своїх інтересів як споживачів послуг страхування. За словами експерта з інституційного розвитку проекту «Розвиток агрострахування в Україні» Наталії Ільїної, за цей час на таких семінарах побувало понад 900 осіб. Серед найактуальніших для сільгоспвиробників питань, як виявилось в ході дослідження, є питання: як поводити себе при настанні страхового випадку та як вибрати страхову компанію.

Крім того, Проектом «Розвиток агрострахування в Україні» для страхових компаній було розроблено методику формування тарифів. Щоправда, допоки така тарифна політика ведеться лише по одній сільськогосподарській культурі - озимій пшениці.

Втім, попри все зроблене, за словами керівника проекту Гарі Роше, в Україні є ще чимало невирішених проблем зі страхування сільгоспвиробників та з точки зору іноземних експертів наша країна робить лише перші кроки у напрямку створення нової системи страхування і головне, щоб ці кроки були виваженими та правильними.

Не зважаючи на відсутність цьогоріч державних субсидій на компенсацію частини страхових внесків під час страхування врожаю, заступник міністра аграрної політики Борис Супіханов переконаний, що в Україні має розвиватися агрострахування і Мінагрополітики намагатиметься по максимуму стимулювати розвиток цього виду страхових послуг. Для цього міністерством лобіюється відповідний законопроект, розро***ється універсальний зразок договору агрострахування та уніфіковані вимоги до підготовки спеціалістів страхових компаній.

І хоча в нашій країні вже знають про агрострахування, та черга з аграріїв біля страхових компаній на оформлення договорів поки що не шикується. Можливо, замало довіри до цих організацій, чи українцям просто подобається ризикувати... А можливо, це просто ментальність в нас така - заощадливі оптимісти...  

                                                                                       

Людмила ЛЕБІДЬ 





Схожі новини
  • У проекті держбюджету-2013 на агрострахування закладено 150 млн грн
  • Страхові виплати гарантуватимуть?
  • ДЕРЖАВА РОЗРОБЛЯЄ СИСТЕМУ КРЕДИТУВАННЯ АГРАРІЇВ ТА СТРАХУВАННЯ СІЛЬГОСПРИЗИКІВ
  • Микола Азаров доручив Мінагрополітики доопрацювати механізм страхування виробництва сільгосппродукції
  • В Україні працюватиме Агрострахове бюро

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.