23 липня 2009 року виповнюється 45 років системі Центрдержродючості, до складу якої входять 25 регіональних центрів «Облдержродючість».
В останні роки стан земельного фонду викликає занепокоєння фахівців, адже триває деградація ґрунтів: спостерігається значне зниження вмісту гумусу, посилення процесів водної та вітрової ерозії, підкислення, засолення, заболочування, безповоротна втрата поживних речовин, погіршення водних, агрофізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів.
Довготривала нераціональна експлуатація земельних ресурсів, незавершеність земельної реформи та сучасне ведення землеробства поставило під загрозу родючість ґрунтів України - наше єдине, безцінне, неповторне багатство. На цю тему ми і поговоримо сьогодні з директором Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів, кандидатом сільськогосподарських наук Валерієм Грековим.
- Валеріє Олександровичу, які основні причини втрат родючості ґрунтів, на Вашу думку?
- Рівень родючості ґрунтів - один із важливих факторів, який визначає розмір продуктивності та стабільності врожаїв агрокультур. А ґрунти України за сучасних умов господарювання втрачають свою родючість. Причини? Фактично припинена робота господарств по підвищенню ефективної родючості ґрунтів (внесення органічних і мінеральних добрив, проведення вапнування та гіпсування ґрунтів, захист ґрунтів від вітрової та водної ерозії). Земельну реформу проведено без економічного та екологічного обґрунтування (без урахування якісних показників родючості ґрунтів, ступеня їх деградації тощо). Висока розораність ґрунтів і недотримання сівозмін, а саме збільшення площі посіву енергонасичених культур (соняшник, ріпак, кукурудза) призводить до активного розвитку ерозійних процесів, які стали причиною щорічних втрат показників родючості ґрунтів і погіршення їх фітосанітарного стану.
А ще - зменшено обсяги проведення хімічної меліорації, спостерігається тенденція до збільшення накопичення токсичних речовин і важких металів у ґрунті, залишаються нереалізованою конституційна вимога щодо необхідності особливої охорони державою основного національного багатства - землі, а кошти земельного податку, призначені для охорони земельного фонду, використовуються на інші цілі.
Через це ми нині констатуємо факт не збереження, а втрати родючості ґрунтів.
- Й до нині господарства спалюють солому просто в полях. Як це впливає на родючість ґрунтів?
- Спалювання стерні та соломи - неприпустимий прояв безгосподарності, адже знищується багато корисних мікроорганізмів, різко знижується природна родючість ґрунту й безповоротно втрачається органічна речовина (гумус) і органічний азот. Це не єдиний сільськогосподарський фактор шкодочинності, що прирівнюється до промислових викидів у повітря.
- Також в останні роки збільшився прояв ерозійних процесів. З чим це пов'язано?
- Слушне запитання Ви задали, бо ерозія ґрунтів є головним деградаційним процесом у сучасних агроландшафтах, який завдає величезної екологічної та економічної шкоди не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу. За даними Держкомзему, у нас налічується 13,9 млн. га еродованих сільгоспугідь (33,2% їх загальної площі) і щорічне їх зростання перевищує 80 тис. гектарів! Щороку з орних земель змивається 500 млн. т ґрунту, з яким втрачається 16 млн. т гумусу, 50-60 тис. т рухомих сполук фосфору та калію, значна частина інших макро- та мікроелементів і тощо.
Причина прояву ерозії - високий відсоток розораності угідь (понад 80%), подрібнення полів на паї, розширення посівів енергонасичених культур, постійний глибокий обробіток ґрунту, відсутність на поверхні ґрунту рослинних решток.
Кінцевим результатом ерозійних процесів є утворення пустелеподібних малопродуктивних агроландшафтів, відновлення яких потребує величезних витрат матеріальних ресурсів. Як приклад - катастрофічний прояв навесні 2007 р. (23-24 березня) вітрової ерозії в Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та інших південних областях України.
Наземні спостереження, виконані Миколаївським державним проектно-технологічним центром „Облдержродючість" показали: внаслідок дефляції втрати ґрунту на зябу становили 12 - 39 т/га, на посівах ярих культур - від 25 до 50 т/га, а на посівах озимих - 9 - 12 т/гектар. Втрати ґрунту у деяких місцях на зябу та посівах ярих зернових склали 200-300 т/га (2-4 см верхнього родючого шару ґрунту). Тож загальні втрати по області - 150-240 млн. т ґрунту. А втрати гумусу - 5,7-9,1 млн. т, або 71-114 т гумусу на 1 га еродованої ріллі. Площа, пошкоджена вітровою ерозією, склала 646,8 тис. га (понад 38% площ земель сільгосппризначення), а загальні збитки від втрат ґрунту - 607,8 млн. гривень.
Ще десятки років через винесення поверхневого родючого шару ґрунту сільське господарство недоотримуватиме врожаї сільгоспкультур.
- Цього року ваша служба святкує 45 років...
- Так, і доцільність та своєчасність створення агрохімічної служби, яка починалася з мережі 25 зональних агрохімічних лабораторій (постанова Ради Міністрів УРСР від 23.07.1964 р. №749 "Про організацію державної агрохімічної служби в сільському господарстві Української РСР") була очевидною.
Лабораторії науково забезпечували раціональне використання добрив та інших засобів хімізації в сільському господарстві шляхом проведення агрохімічних досліджень. У 1981 році лабораторії були реорганізовані у державні обласні проектно-розвідувальні станції хімізації сільського господарства (постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів Української РСР від 14.04.1981 р. №197).
І вже наказом Міністерства АПК України від 3.11.1999 р. №339 ці станції перетворені на державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість». А постановою Кабінету Міністрів України від 4.08.2000 р. №1218 утворено Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів «Центрдержродючість», якому підпорядковано 25 регіональних центрів «Облдержродючість».
Нині основна робота центрів „Облдержродючість" - моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічна паспортизація земель сільгосппризначення. В такий спосіб держава контролює зміну показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, що дозволяє оцінити родючість ґрунтів на землях сільгосппризначення, спостерігати за динамікою показників родючості та забрудненості, розробляти рекомендації з ефективного, екологічно безпечного застосування агрохімікатів.
На підставі матеріалів моніторингу родючості ґрунтів та агрохімічної паспортизації можна раціонально розмістити культури у полях сівозміни, визначити площі для проведення хімічної меліорації ґрунтів, збалансовано, в науково обґрунтованих нормах застосовувати мінеральні добрива, правильно оцінити родючість ґрунтів, визначати зони для вирощування продукції, яка відповідає вимогам дитячого та дієтичного харчування тощо.
Колишня агрохімічна, а тепер служба охорони родючості ґрунтів - єдина із служб, яка досліджує якісний стан ґрунтів і зберегла свою інфраструктуру, професійні кадри. Вона єдина спроможна проводити моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію на державному рівні.
За 45 років діяльності служби нами зібрано цінний інформаційний матеріал, кожні 5 років ми його оновлюємо. Це дозволяє простежити динаміку і визначити направленість змін показників якісного стану ґрунтів, вияснити основні причини їх деградації.
Ще раз підкреслю: здоров'я Матері-землі - це і наше здоров'я, і здоров'я наших нащадків. І ми повинні пам'ятати про це завжди.
Спілкувалась Євгенія ІВАНОВА
Шановні колеги!
Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів від щирого серця вітає вас із 45-річчям від дня заснування агрохімічної служби, а нині - служби охорони родючості ґрунтів!
Нам з вами долею випало складне завдання - оберігати, відроджувати і прикрашати Матінку-землю. І вкладаючи часточку своєї душі у нашу спільну працю, ми з честю виконуємо цю благодійну місію. Тож і земля сторицею віддячить кожному, хто вірно служить їй.
Нехай ваші серця будуть сповнені любов'ю і добротою. Нехай за будь-яких обставин у цьому складному житті вами завжди керують ясний розум і глибинна мудрість. Успіху вам і надії, віри й наснаги у служінні охороні родючості ґрунтів!
З повагою,
директор Центрдержродючості
Валерій Греков