- Єдино можливий шлях стабільного розвитку наукової діяльності
- НААНУ стане центром науково-інноваційної діяльності в аграрному секторі
- Уряд схвалив Концепцію реформування державної політики в інноваційній сфері
- МІНАГРОПОЛІТИКИ ЗНАЙОМИТЬ АГРАРНУ ЕЛІТУ З НОВИМ КУРСОМ РЕФОРМ
- Інвестиційний розвиток АПК
Інновації та інвестиції: куди поїхати по досвід?
Пригадуєте, що зображено на гербі Донецької області та які використано в ньому кольори? Не було потреби пам'ятати? Розумію. Втім, саме знаки і символи краю підтверджують: тут вміють працювати і знають, яких висот досягати.
Ще на початку минулого століття один із місцевих ковалів створив зі звичайнісінької рейки справжній витвір мистецтва - пальму. У такий спосіб він довів: багато чого можна зробити завдяки майстерності та закоханості у справу. Тож слоган «можливість доведена ділом» стала професійним девізом донетчан.
На цьому вислові базується і сам герб, в якому головними стали жовтий і чорний кольори (відповідно пшениця, як основа продовольчої безпеки, та вугілля - головнй природний скарб регіону), а також дубовий вінець із жолудями, що символізує міць, плодовитість і продовження роду...
Інновації та інвестиції - основа конкурентоспроможності аграрного ринку. Таку назву мало виїзне засідання, яке аграрний актив країни провів, як ви здогадались, на Донеччині. Тут сьогодні діє 12 найбільших інвестиційних проектів України в сфері АПК, а сума інвестицій складає 5,5 млрд. гривень. До речі, більша частина цих коштів уже проінвестована.
Нинішню нараду і тему, яку обговорювали її учасники, міністр аграрної політики Юрій Мельник назвав унікальною. На його переконання, знаковість моменту полягає в тому, що розвиток економіки області на основі інновацій та інвестицій розпочато ще на початку 90-х років. Відтоді Донеччина стала взірцем для інших регіонів і для всієї країни. І сьогодні члени колегії Мінагрополітики, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики і земельних відносин і президії Української академії аграрних наук зібрались саме в тому краї, на досвіді якого у залученні інвестицій вчились інші.
- На жаль, через ускладнення епізоотичної ситуації ми не змогли побувати на одному з надзвичайно цікавих інноваційцних підприємств по виробництву м'яса свинини - ЗАТ «АПК-Інвест», що в Красногвардійському районі, - підкреслив Юрій Федорович, - проте, ми побачимо не менш цікавий проект - ЗАТ ВО «Конті». Взагалі ж, максимально прагнучи об'єктивності, можна сказати: практично в усіх галузіх аграрної економіки, в усіх областях є інноваційні прроекти на основі залучених 
інвестицій. На таких проектах і формується продовольча безпека та експортний потенціал держави. Тож ми спільно з усіма гілками влади - і законодавчою, і виконавчою - повинні створити умові, які були б цікаві бізнесу для вкладення інвестицій. Адже вітчизняний АПК, його розвиток неможливий без впровадження інновацій та залучення інвестицій.
Цю ж думку поділяє і голова профільного комітету ВР України Микола Присяжнюк. «Без інновацій та інвестицій ми не зробимо потужного кроку вперед у виробництві сільгосппродукції і прориву на зовнішні ринки. Агропромисловий комплекс має стати пріоритетом державної політики. Ми не повинні розвивати імпортно-залежну модель економіки, а мусимо проявити доброякісний аграрний егоїзм: активно просувати на світові ринки бренд - український продукт. І робити це потрібно завдяки інноваціям і інвестиціям в агросектор.
До речі, досвід розвинутих країн світу показує, що вплив інноваційного фактору на поступальний розвиток економіки є надзвичайно великим, якщо не визначальним. Та він може відбуватися на основі узгодженості інноваційної політики з науково-технічною, бюджетною, фінансовою, грошово-кредитною, зовнішньо-торговельною політикою за умов єдності інтересів суспільства, держави, влади з бізнесом, наукою та громадськими організаціями. Скажімо, інноваційна активність саме завдяки таким умовам у Ірландії, Данії, Німеччині, Австрії, Нідерландах сягає 62-74% (більше в 4 рази, ніж в Україні). Щоправда, для розвитку України за інноваційною моделлю створена певна нормативно правова база: постановою ВР України затверджена «Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України», прийнято Закони України «Про інноваційну діяльність», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про державне регулювання у сфері трансферутехнологій», «Про наукові школи» та інші.
Як повідомив у своєму виступі заступник міністра аграрної політики Ярослав Гадзало, міністерство розробило Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 
року, метою якої є забезпечення життєдіяльності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках та гарантування продовольчої безпеки країни. І у процесі виконання цієї програми поступово формується саме інвестиційно-інноваційна модель розвитку сільського господарства.
- На виконання Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні, - сказав Ярослав Михайлович, - Мінагрополітики і УААН уточнено середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності в АПК держави. Це технологічні комплекси високопродуктивної сільгосптехніки; біопрепарати для виробництва органічної агропродукції; технології виробництва засобів захисту рослин і тварин згідно з вимогами GMP; ресурсо- і енергоощадні технології та обладнання для виробництва, транспортування й зберігання сільськогосподарської, рибної та харчової продукції; високоякісні харчові продукти і продукти з оздоровчими властивостями, в т.ч. продукти дитячого харчування.
Проведені обстеження передових агропідприємств України показали: серед інновацій на першому місці традиційно нові або удосконалені технології виробництва сільгосппродукції. На другому і третьому місцях - нові сорти і гібриди агрокультур, а також кроси птиці, лінії і породи тварин. За ними йде черга глибокої переробки продукції та впровадження нової техніки, досконаліших механізмів і устаткування.
Ярослав Гадзало навів приклад: торік у харчовій промисловості інноваційною діяльністю займалося лише близько 10% від загальної кількості обстежених підприємств. Фінансовим джерелом інноваційної діяльності підприємств галузі є власні кошти підприємств - 70%, кредит - близько 20%, кошти зарубіжних інвесторів - майже 10 відсотків.
- Результати досягнень вітчизняної та світової науки, отримані за останні роки, - наголосив заступник міністра, - в цілому забезпечують пріоритетні напрями розвитку галузей агросектора і є основою для інноваційного шляху розвитку 
агропромислового виробництва та розробки моделей інноваційного провайдингу.
Так, у 2008 році центри наукового забезпечення агропромислового виробництва АР Крим і областей випробували 709 закінчених наукових розробок. 535 з них рекомендовані для освоєння в агроформуваннях різних форм власності, а 174 - направлені оригінаторам для удосконалення і повторного випробування.
До речі, 10-13 листопада у Києві відбудеться ярмарок інноваційних бізнес-проектів в АПК України, під час якого бізнесменам буде запропоновано широкий вибір перспективних розробок вчених-аграріїв у вигляді інноваційних бізнес-проектів. Крім цього, в більшості регіонів України розроблені програми та стратегії інноваційного розвитку АПК на близьку і далеку перспективу, в чому учасники наради мали можливість переконатися на прикладі Донецької області.
Як відомо, Мінагрополітики ініційовано розробку проекту Концепції Державної цільової економічної програми впровадження в агропромисловому комплексі новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції до 2016 року (нині - на погодженні в Мінюстиції України), розроблено й проект самої Державної цільової програми. Її реалізація дозволить створити умови для переходу сільгоспвиробництва на інноваційний шлях розвитку.
Учасники засідання погодились: входження України до Світової організації торгівлі робить впровадження інноваційних перетворень в АПК ще більшою необхідністю. Але в самій країні є ряд факторів, котрі стримують реалізацію цієї моделі розвитку агросектора. Так, відсутність чітких механізмів інноваційного розвитку держави не сприяє широкомасштабному використанню досягнень світової науки. Як результат, щорічно впроваджується 800-900 закінчених наукових розробок, але впровадженням охоплюються лише 2% агроформувань від загальної кількості їх в регіонах. А от у більшості держав, які свій економічний розвиток пов'язують із здобутками науки та активними інноваційними процесами, розроблені документи, що визначають концептуальне та стратегічне бачення національної інноваційної системи (НІС). Такий документ уперше розроблено в США, його нині мають Великобританія, Франція, Німеччина, інші країни ЄС, а також Росія, Білорусь, Казахстан та інші країни СНД.
Ключова ж роль у формуванні НІС, як зазначили учасники наради, належить державі, яка встановлює стратегічні цілі розвитку та функціонування НІС, забезпечує ресурсну підтримку, включаючи зокрема бюджетне фінансування, податкове стимулювання, кредитну підтримку тощо. Особливу значимість у процесах функціонування НІС має організація та стимулювання процесів передачі наукових розробок зі сфери одержання знань у виробництво, що досягається за допомогою розвитку системи освіти, ринку інтелектуальної власності, 
створення інноваційної інфраструктури, фінансового та податкового стимулювання науково-технічної діяльності.
Сьогодні в галузі опрацьовуються понад 600 інвестиційних проектів загальною вартістю майже 40 млрд. гривень, у т.ч. з розвитку тваринництва - майже 400 (на 30 млрд. грн.), рослинництва - 115 проектів, впровадження альтернативних видів палива - близько 30 і більше 50 - з розвитку харчової та переробної промисловості. На 1 липня в АПК України залучено 7944,3 млн. грн. інвестицій в основний капітал (14,7% від загального обсягу інвестицій в економіку держави) і питома вага інвестицій по Донецькій області в основний капітал сільського господарства за 6 місяців 2009 року склала 3,0% (при загальній по Україні - 5,9%), а в харчову промисловість - 15,5% (при загальній по Україні - 21,0%).
Незважаючи на вплив світової економічної кризи, обсяги залучення іноземного капіталу в агропромислове виробництво зросли за 6 місяців на 138,1 млн. дол. США. При цьому інвестиції у харчову промисловість досягли 106,1 млн. дол., в сільське господарство збільшилися на 32 млн. доларів. Нашими найбільшими інвесторами в АПК є Нідерланди, Кіпр, Великобританія, Данія, Німеччина, Австрія, США Франція та Російська Федерація, хоча іноземні інвестиції надходять у галузь з більш як 60 країн світу. Частка країн Євросоюзу в інвестуванні складає 78%.
Яскравим прикладом вдалого інвестування в АПК може слугувати і відкриття компанією «Каргілл» в Донецькій області високотехнологічного заводу з виробництва соняшникової олії. Тут також успішно реалізується інноваційний проект «Створення вертикально-інтегрованої структури із замкнутим циклом виробництва м'яса і м'ясопродуктів», який включає комплекс з вирощування свиней потужністю 300,0 тис. голів на рік; племінний репродуктор на 15 ,0 тис. свиноматок; комбікормовий завод продуктивністю 240 тис. тонн комбікормів на рік; м'ясокомбінат потужністю 160,0 тис. тонн м'ясопродуктів на добу.
На рівні держави - в стадії завершення розробка ряду інвестиційних проектів, реалізація яких у найближчому майбутньому дозволить додатково спрямувати на технічне переоснащення АПК техніки і обладнання майже на 8 млрд. гривень. Основна перевага віддається формуванню інфраструктури ринку за рахунок поставки обладнання для збирання, зберігання та переробки молока і будівництва елеваторів. Уже створені спільні українсько-російські виробництва зернозбиральних комбайнів серії «Дон», «Вектор» і «Акрос», налагоджується спільне виробництво кормозбиральних комбайнів «Дон-680».
Взагалі для активізації інвестиційної діяльності на державному рівні вжито ряд важливих заходів. Наприклад, вирішено питання щодо запровадження спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість і продовження без обмеження в часі дії фіксованого сільськогосподарського податку. Для стабілізації ринку зерна розширено перелік об'єктів державного цінового регулювання по закупівлях зерна і визначені мінімальні та максимальні ціни на них. Активізовано й роботу із забезпечення просування вітчизняної продукції на світові ринки продовольства. Міністерство працює над виконанням заходів, передбачених Указом Президента України від 10.04.2006 р. №300 "Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності". Все це дозволило збільшити виробництво валової продукції сільського господарства у січні - вересні поточного року на 3,3% (у т.ч. продукції рослинництва - на 3,4%, продукції тваринництва - на 3,2%). За цей час підприємства АПК в 1,4 рази збільшили платежі до бюджету та на 22% - до Пенсійного фонду. Забезпечено позитивне зовнішньоторговельне сальдо аграрної продукції в 3,1 млрд. дол. США (на 10% перевищує минулорічний показник).
Утім для подальшого створення сприятливих умов розвитку аграрного сектора економіки, активізації інвестиційної діяльності, прискорення формування інвестиційно-інноваційної моделі розвитку необхідно реалізувати ряд завдань. Яких саме - про це й дискутували учасники спільного виїзного засідання на Донеччині. Так, своїми міркуваннями поділилися перший віце-президент УААН Віктор Ситник, директор фонду «Ефективне управління» Наталія Ізюсімова, менеджер проектів цього ж фонду Ігор Гончаренко та консультант фонду Євген Орловський. Ряд проблемних питань окреслили народний депутат України Віктор Слаута, президент УАК Леонід Козаченко та інші.
А ознайомившись із сучасним виробництвом солодощів на прикладі впровадження інноваційного проекту ЗАТ ВО «Конті», всі, хто приїхав на Донеччину, переконалися у правильності вислову «можливість доведена ділом». Тож тепер і ви знаєте, куди можна сміливо вирушити за досвідом.
Наталія ЛЮПИН
Донецьк
