- Перше потужне зібрання українських аграріїв
- Віктор Слаута: питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контрабанди повинні бути на постійному контролі
- Віктор Слаута: Уряд системно працює над перспективами розвитку аграрної галузі
- Урожай пшениці в Україні в 2010 році може знизитися на 15% - Віце-прем'єр
- Віктор Слаута: На ринку зерна повинен працювати державний оператор
ВІКТОР СЛАУТА: ФОРМУЛА УСПІХУ ПРОСТА — ІНВЕСТИЦІЇ, ВИРОБНИЦТВО, РЕАЛІЗАЦІЯ
Представляючи перепризначеного губернатора Чернігівської області Володимира Хоменка, віце-прем’єр-міністр України з аграрних питань Віктор Слаута окреслив завдання, які стоять не лише перед АПК області, а й усієї країни.
І ці завдання конкретні: залучити необхідні інвестиції, виробити конкурентноздатну продукцію, реалізувати її на внутрішніх і зовнішніх ринках. Нічого міфічного, нічого віртуального: розвиватиметься реальний сектор — зростатиме реальний добробут країни.
Новий старий губернатор
- Я маю доручення Президента України, - і віце-прем’єр-міністр зачитує два президентські укази: звільнити Хоменка Володимира Миколайовича з посади голови Чернігівської облдержадміністрації у зв’язку із закінченням строку повноважень попереднього Президента України. І наступний - про призначення Володимира Хоменка головою цієї ж облдержадміністрації.
Після цього новопризначений губернатор, до речі, єдиний з усіх голів облдержадміністрацій, хто зберіг свою посаду після завершення терміну повноважень попереднього Президента, запевнив: „Робитиму все можливе, щоб виправдати виявлену керівництвом держави довіру. Виконання наданих повноважень сприймаю і як особистий обов’язок перед жителями області щодо покращення рівня життя наших людей.
Хочу запевнити, що докладу максимум зусиль для мобілізації потужного потенціалу Чернігівщини на виконання заходів, передбачених державною програмою економічного та соціального розвитку, щоб створити сприятливі умови
для стабілізації і розвитку економіки краю. Усі ми маємо зрозуміти: на нас чекає напружена і відповідальна робота з подолання наслідків кризи і виведення нашого регіону на достойний самодостатній рівень розвитку”.
Завдання для АПК
- Плануємо, що в бюджеті на агропромисловий комплекс країни буде виділено близько 12,7 млрд. гривень плюс 3,5 мільярди - зі Стабілізаційного фонду, — повідомив Віктор Слаута. — Ми хочемо коштами фонду підтримати тваринницькі комплекси, щоб мати сучасне устаткування і отримувати якісну продукцію. Думаю, ми порозуміємося, кого підтримувати коштами Стабфонду. Бо не можемо фінансувати з бюджету ті потужні компанії, які виставили свої основні фонди на лондонських біржах. Повинні фінансуватись регіональні, зональні програми підтримки „середняків”, фермерських та інших господарств, програми створення нових робочих місць.
Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що програми підтримки агросектора не мають бути розпорошеними і численними - допомога на бджолосім’ю, на гуся, індика, на вівцю тощо: „Треба сконцентруватись і робити так, як світ робить”.
Роль Аграрного фонду також має зрости, аби стабільно виходити на спотові, форвардні і, навіть, ф’ючерсні контракти, за якими працюють аграрні галузі цивілізованих країн. „Ми повинні сказати фермеру, - навів приклад Віктор Слаута, - що через рік придбаємо у нього кукурудзу, пшеницю по ось такій незмінній ціні. Тоді людина може планувати виробництво своєї продукції і на щось розраховувати.”
Нині аграрій не довіряє страховим компаніям. На думку віце-прем’єра, для агроринку необхідно визначити на конкурсній основі дві-три серйозні й перевірені страхові компанії, які відповідально страхуватимуть ризики виробників та підставлятимуть їм плече у випадку форс-мажорів.
Також треба робити ставку на лізинг, оскільки це допоможе вирішити проблему придбання основних засобів виробництва в умовах дефіциту обігових коштів.
Куратор аграрної галузі країни також повідомив, що на координаційній раді відпрацьовується питання введення для сільгоспвиробників єдиного податку. Пілотні проекти з фіксованого податку, а потім і системне його застосування підтвердили, що цей податок практично не працює. Податок на додану вартість також не є досконалим, оскільки не повертається аграріям, а це створює їм проблеми. До речі, борг по ПДВ перед економікою країни сягає сьогодні 30 млрд. грн. і через обмежені можливості держбюджету він повертатиметься облігаціями внутрішньої позики.
- Мені до рук потрапив американський аналітичний матеріал з прогнозами розвитку людства до 2020 року, - розповів Віктор Слаута. - Прогнозується зростання населення, деяке знецінення долара і, головне, зростання попиту на продукти харчування. Відповідно активно розвиватиметься аграрний сектор. Тому Україна, а у нас тут не піднята цілина, повинна скористатись своїм потенціалом.
Взагалі, на переконання Віктора Андрійовича, робота з розвитку АПК в країні в цілому і в регіонах зокрема має вестись за трьома головними напрямками.
Перший. Залучення інвестицій. На державному рівні все робитиметься в законодавчому полі, щоб у країну надходило якомога більше коштів на інвестиційні проекти. „Що ти зробив, щоб залучити інвестиції?” - це запитання, на переконання віце-прем’єра, має ставитись відповідальним особам на всіх рівнях.
Другий напрямок. Виробництво якісної конкурентноздатної продукції. Це питання техніки, технологій тощо.
Третє. Якщо якісна продукція виробляється, то вона має просуватись і реалізовуватись на відповідних ринках. Якщо внутрішні ринки заповнені нею, то потрібно шукати нові і заробляти там кошти. Це і буде реальним розвитком.
Чернігівщина – картопляний Донбас. І не тільки…
- Чернігівська область — це був картопляний Донбас, це регіон хоча і з небагатими землями, але з потужним аграрним потенціалом, — звернувся до активу краю віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута. — Пане губернаторе, голова обласної ради, ви маєте разом, консолідовано його розвинути.
Віктор Слаута зазначив, що державна казна не має жодної зайвої копійки, тому регіони повинні самостійно залучати інвестиції і діяти за вищенаведеною схемою розвитку реального сектора економіки.
До речі, Чернігівщина вже має амбіційні інвестиційні пропозиції для реалізації їх в аграрному комплексі на суму понад 23 млрд. гривень. Як повідомили нам у Головному управлінні агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, пропозиції із залучення інвестицій є з різних напрямів. Зокрема, цікавим є інвестпроект з виробництва фосфорного добрива - фосфоритного борошна - за рахунок розробки та використання сировини з місцевих родовищ фосфориту.
Оскільки Чернігівщина знаходиться у зоні з оптимальними умовами для м’ясного і молочного скотарства, пропонується проект зі створення шести потужних сучасних молочних ферм із заводами з виробництва біогазу. Кожен із таких комплексів розрахований на 6 тис. голів великої рогатої худоби і коштує орієнтовно 850 млн. гривень.
Відродженню картоплярства, про яке згадав Віктор Слаута, присвячений відповідний проект вартістю 85 млн. гривень. Для його реалізації буде задіяно 5,5 тис. га доброї для бульби поліської землі, що дасть можливість регіону відродити колишню славу картопляного краю.
Область також потребує відродження садівництва — забезпеченість ринку регіону фруктово-ягідною продукцією складає лише 37%. Для покриття дефіциту необхідно закласти 4,5 тис. га інтенсивних садів та ягідників. Будівництво заводу з переробки та консервування фруктової продукції вартістю 200 млн. грн. подовжить цикл від виробництва сировини до її переробки.
В регіоні є ще багато інших пропозицій. Головне, щоб вони знайшли свого інвестора. А далі по окресленому шляху: вклав кошти – виробив продукцію - продав. Тоді добробут не буде віртуальним.
Ігор КУЗЬМЕНКО,
Чернігівщина
