Аграрний тиждень. Україна
» » Затишанський лабіринт
» » Затишанський лабіринт

    Затишанський лабіринт


    Сьогодні на загальнодержавному рівні чимало говориться про необхідність розвивати сільські території, дбати про створення там робочих місць і надавати можливість існування сільському малому бізнесу. Реально ж у деяких селах нині працюють не рік і не десять тому створені комплекси, елеватори і аграрні підприємства. Проте і їхнє майбутнє не таке вже й безхмарне.

     

    Майже століття тому (1926 р.) у селі Затишшя, що на Одещині, був побудований елеватор. Нині це ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство». Крім елеваторного комплексу в структурі товариства поки що є млин, ремонтно-транспортне підприємство, господарства, що спеціалізуються на рослинництві та тваринництві. Словом, це поки що сучасний комплекс, в якому є виробництво, переробка та реалізація агропродукції, і де досить злагоджено працюють СТОВ «Нікомарівське», СТОВ «Ольга», СФГ «Ольга», ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт» і Затишанське ХПП.

    Здавалося б, є всі умови для високопродуктивного сільського господарства: клімат, родючі землі, умови для вирощування агрокультур, утримання тварин і птиці. Втім, з одного боку, південь України - зона ризикованого землеробства через посуху, яка останніми роками часто-густо губить врожаї, з іншого - тваринництво і птахівництво з часів перебудови «пішло» з великотоварних підприємств. На жаль, Одеська область серед тих, хто у цьому лідирує. Тож інколи складається враження, що це спланований процес з чиєїсь злої волі.

    Візьмімо за приклад вищезгаданий комплекс. Маючи 8 тис. га землі в Ширяївському та Фрунзівському районах, сучасний елеватор з млином, куди завжди стоять черги за якісним борошном, високотехнологічний парк агротехніки і доволі стабільне тваринництво, ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» майже злидарює. А ще кілька років тому було все навпаки. Скажімо, тваринницький сектор ВАТ складався з ферм трьох напрямів – утримання і розведення племінних свиней, великої рогатої худоби та італійської білої породи гусей. Птиця була гордістю комплексу, і про ферму у СТОВ «Нікомарівське» Ширяївського району знали далеко за межами області.

    Щороку, коли дошкуляла засуха,абиврятувати поголів'я гусей, їх просто випускали з ферми пастись на поле. Адже після сонця посіви вже не було сенсу косити, тож гуси, немов білий живий струмок, організовано йшли на пасовище. Проїжджі, хто бачив це «дійство», зупинялись від здивування. Нині про той час із суто одеським гумором згадують і директор СТОВ «Нікомарівське» Анжеліка Слєпухіна, і ветлікар-завідувач ферми Володимир Український. А тоді, як ви розумієте, було не до жартів. Та саме пасовище в певному сенсі врятувало поголів'я, каже Анжеліка Леонідівна, тоді воно пройшло серйозне випробування, що називається, природний відбір.

    Сьогодні племінне поголів'я племптахорепродуктора II порядку з розведення гусей італійської білої породи СТОВ «Нікомарівське» - це 10 тис. голів, на відгодівлі - до трьох тисяч молодняка. Торік з лютого по червень на несучку мали по 32-35яєць,всього їх отримано 115 тис. шт., вивід птиці становить68%, жива маса молодняка у 9 тижнів - 2,8 кілограми.Щоб годувати птицю, використовують комбікорми власного виробництва, у раціоні обов'язково зелені корми, тому племінне поголів'я має високу продуктивність і збереженість.Та й виглядають «нікомарівські»гуси особливо величаво і статно. Тож бажаючі мати у господі чи на фермі гусей італійської білої породи залюбки купують у «Нікомарівському» добових і підрощених гусенят, інкубаційні яйця, пух і перо.

    Тут вміють і знають, як працювати, абизбільшитиплемінне поголів'я. Щоб воно було здоровим і високопродуктивним, головним на підприємстві залишається дотримання вимог технології вирощування. І використання якісних натуральних кормів, вирощених у СТОВ «Нікомарівське» та вироблених на Затишанському ХПП, - не другорядний фактор для забезпечення якості продукції та збереження поголів'я.

    На птахофермі зараз працює 20сільських жителів. Колектив молодий, але вже досвідчений. Багато що в роботі пізнавали самотужки і можутьподілитися з іншими птахівниками власнимдосвідом. Водночас люди стикнулися сьогодні з проблемами, які вирішити самотужки не в силі.

     

    Від процвітання до занепаду

    ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» було у 2000-му на базі трьох колгоспів. Орендовані землі давали непогані врожаї пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику: грошей вистачало і на переробку, і на птахівництво, і на тваринництво. Весь прибуток витрачався на закупівлю нового обладнання: для відтворення птиці (інкубатор), для обробки землі (імпортні комбайни і трактори), переробки зерна (сучасний млин), виготовлення смачного хліба (пекарня). Була навіть зареєстрована власна торгова марка продукції - «Затишок» (від назви села Затишшя) і працювала мережа фірмових магазинів.

    Всіма господарствами тоді керували брати Бринзи - Сергій та Анатолій. Вони були, як кажуть, зі своїх: знали, чим живе кожний працівник агрокомплексу. Села розвивалися, ВАТ допомагало школам і дитячим садкам. Про ті часи селяни тепер лише мріють!

    Та настав 2012-й. Трагічно гине Анатолій Бринза, і Сергій Бринза продає агрокомплекс київській компанії ПрАТ «Мост-Інвест». Та, спеціалізуючись на розробці проектів об’єктів нерухомості, реконструює і будує нерухомість. Отже, «Мост-Інвест» не надто переймається проблемами свого нового купленого об’єкту. Щоправда, київське керівництво над усе цікавить зібраний врожай і вироблена на Одещині агропродукція. Її справно забирають до Києва, а отриману виручку не повертають. Загнані у глухий кут господарства самі мають шукати: де взяти гроші та ресурси для посівної на 8 тис. га (!), чим нагодувати тварин і птицю, як заплатити за паї і заробітну плату.

    Як результат, частину майна, зокрема імпортну агротехніку, забрав через неоплачені кредити один із банків. Із підприємств таємничо почало зникати обладнання. Певне, допомагає вирішенню інших, більш проблемних питань київського офісу, подейкують селяни. І з усіх сил намагаються вижити, зберегти виробництва і свої робочі місця. А що їм ще робити в одеській глибинці, адже до обласного центру звідси – 150 кілометрів! Щодня не наїздишся. Тож люди чесно працюють, чекаючи на зарплатню. І все ще мріють про відродження у їхніх селах колись процвітаючих і потужних господарств.

    Страшно навіть усвідомити: від процвітання до занепаду ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» відділяє лише 2 роки! 2 роки, повторюсь.

    Втім, заради справедливості, треба зауважити: про проблеми агрокомплексу знають на всіх рівнях. І якщо обласна влада не вживає жодних рішучих дій, мовляв, що вдієш – приватна власність, то районне керівництво всіма силами підтримує «Нікомарівське», «Ольгу», «Затишшя-Хлібопродукт» і Затишанське ХПП. Так, начальник Управління агропромислового розвитку Ширяївської РДА Віталій Бабюк неодноразово намагався зв’язатися з київськими господарями, та у ПрАТ «Мост-Інвест» з ним ніхто не говорить і не пояснює планів подальшого існування куплених одеських господарств.

    Натомість днями з’явилась хвилююча інформація: Затишанське ХПП ось-ось можуть продати. А його продаж стане кінцем існування СТОВ «Нікомарівське» та СТОВ «Ольга», бо ці підприємства можуть працювати виключно комплексом із ХПП: вони ж від самого початку створювались саме як комплекс. Звісно, у селі ніхто і ніяким чином не проти продажу господарств у добрі руки. Але продавати ці підприємства потрібно комплексом! А не, як кажуть, поштучно. Це розуміють селяни чотирьох сіл, це розуміє місцева влада, та чомусь не розуміє президент ПрАТ «Мост-Інвест» Ярослав Ганич.

    Працюючі на підприємствах селяни сподіваються, що він зустрінеться з ними, бо ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» з усіма його підприємствами – їхня єдина надія на роботу, заробітки і більш-менш нормальне життя.

    Останньою шокуючою звісткою для місцян стала смерть Сергія Бринзи. Він загинув у грудні при нез’ясованих обставинах, як колись і його брат Анатолій...

    Євгенія ІВАНОВА,

    Одеська область

     

    Виробництво агрокультур у СТОВ «Нікомарівське» (2010, 2014 рр.)

     

    2010 piк

    Культура Площа, га Вал, тонн Урожайність, ц/га

    зернові, всього, в т. ч. 1135 2660 22,2

    озима пшениця 659 1996 30,3

    озимий ячмінь 471 605 12,8

    нут 65 59 9

    озимий ріпак 649 1365 21

    соняшник 173 240 13,9

     

    2014 piк

    зернові, всього, в т. ч. 866 2452 28,3

    озима пшениця 555 1732 31,2

    озимий ячмінь 130 355 27,3

    кукурудза на зерно 181 365 20,2

    озимий ріпак 308 519 16,9

    соняшник 678 1506 22,2





    Схожі новини
  • На компенсацію витрат на будівництво тваринницьких комплексів держава виділила 450 млн грн
  • Сільськогосподарська водоплавна птиця в Україні
  • ТВАРИННИЦТВО - ГАЛУЗЬ ПРИБУТКОВА
  • «Дні поля» у «Асканійському»
  • «ДЕСЯТОК НАШИХ ГУСЕЙ – ЦЕ ДОБРЯЧЕ ПОРОСЯ…»

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Затишанський лабіринт


Сьогодні на загальнодержавному рівні чимало говориться про необхідність розвивати сільські території, дбати про створення там робочих місць і надавати можливість існування сільському малому бізнесу. Реально ж у деяких селах нині працюють не рік і не десять тому створені комплекси, елеватори і аграрні підприємства. Проте і їхнє майбутнє не таке вже й безхмарне.

 

Майже століття тому (1926 р.) у селі Затишшя, що на Одещині, був побудований елеватор. Нині це ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство». Крім елеваторного комплексу в структурі товариства поки що є млин, ремонтно-транспортне підприємство, господарства, що спеціалізуються на рослинництві та тваринництві. Словом, це поки що сучасний комплекс, в якому є виробництво, переробка та реалізація агропродукції, і де досить злагоджено працюють СТОВ «Нікомарівське», СТОВ «Ольга», СФГ «Ольга», ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт» і Затишанське ХПП.

Здавалося б, є всі умови для високопродуктивного сільського господарства: клімат, родючі землі, умови для вирощування агрокультур, утримання тварин і птиці. Втім, з одного боку, південь України - зона ризикованого землеробства через посуху, яка останніми роками часто-густо губить врожаї, з іншого - тваринництво і птахівництво з часів перебудови «пішло» з великотоварних підприємств. На жаль, Одеська область серед тих, хто у цьому лідирує. Тож інколи складається враження, що це спланований процес з чиєїсь злої волі.

Візьмімо за приклад вищезгаданий комплекс. Маючи 8 тис. га землі в Ширяївському та Фрунзівському районах, сучасний елеватор з млином, куди завжди стоять черги за якісним борошном, високотехнологічний парк агротехніки і доволі стабільне тваринництво, ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» майже злидарює. А ще кілька років тому було все навпаки. Скажімо, тваринницький сектор ВАТ складався з ферм трьох напрямів – утримання і розведення племінних свиней, великої рогатої худоби та італійської білої породи гусей. Птиця була гордістю комплексу, і про ферму у СТОВ «Нікомарівське» Ширяївського району знали далеко за межами області.

Щороку, коли дошкуляла засуха,абиврятувати поголів'я гусей, їх просто випускали з ферми пастись на поле. Адже після сонця посіви вже не було сенсу косити, тож гуси, немов білий живий струмок, організовано йшли на пасовище. Проїжджі, хто бачив це «дійство», зупинялись від здивування. Нині про той час із суто одеським гумором згадують і директор СТОВ «Нікомарівське» Анжеліка Слєпухіна, і ветлікар-завідувач ферми Володимир Український. А тоді, як ви розумієте, було не до жартів. Та саме пасовище в певному сенсі врятувало поголів'я, каже Анжеліка Леонідівна, тоді воно пройшло серйозне випробування, що називається, природний відбір.

Сьогодні племінне поголів'я племптахорепродуктора II порядку з розведення гусей італійської білої породи СТОВ «Нікомарівське» - це 10 тис. голів, на відгодівлі - до трьох тисяч молодняка. Торік з лютого по червень на несучку мали по 32-35яєць,всього їх отримано 115 тис. шт., вивід птиці становить68%, жива маса молодняка у 9 тижнів - 2,8 кілограми.Щоб годувати птицю, використовують комбікорми власного виробництва, у раціоні обов'язково зелені корми, тому племінне поголів'я має високу продуктивність і збереженість.Та й виглядають «нікомарівські»гуси особливо величаво і статно. Тож бажаючі мати у господі чи на фермі гусей італійської білої породи залюбки купують у «Нікомарівському» добових і підрощених гусенят, інкубаційні яйця, пух і перо.

Тут вміють і знають, як працювати, абизбільшитиплемінне поголів'я. Щоб воно було здоровим і високопродуктивним, головним на підприємстві залишається дотримання вимог технології вирощування. І використання якісних натуральних кормів, вирощених у СТОВ «Нікомарівське» та вироблених на Затишанському ХПП, - не другорядний фактор для забезпечення якості продукції та збереження поголів'я.

На птахофермі зараз працює 20сільських жителів. Колектив молодий, але вже досвідчений. Багато що в роботі пізнавали самотужки і можутьподілитися з іншими птахівниками власнимдосвідом. Водночас люди стикнулися сьогодні з проблемами, які вирішити самотужки не в силі.

 

Від процвітання до занепаду

ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» було у 2000-му на базі трьох колгоспів. Орендовані землі давали непогані врожаї пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику: грошей вистачало і на переробку, і на птахівництво, і на тваринництво. Весь прибуток витрачався на закупівлю нового обладнання: для відтворення птиці (інкубатор), для обробки землі (імпортні комбайни і трактори), переробки зерна (сучасний млин), виготовлення смачного хліба (пекарня). Була навіть зареєстрована власна торгова марка продукції - «Затишок» (від назви села Затишшя) і працювала мережа фірмових магазинів.

Всіма господарствами тоді керували брати Бринзи - Сергій та Анатолій. Вони були, як кажуть, зі своїх: знали, чим живе кожний працівник агрокомплексу. Села розвивалися, ВАТ допомагало школам і дитячим садкам. Про ті часи селяни тепер лише мріють!

Та настав 2012-й. Трагічно гине Анатолій Бринза, і Сергій Бринза продає агрокомплекс київській компанії ПрАТ «Мост-Інвест». Та, спеціалізуючись на розробці проектів об’єктів нерухомості, реконструює і будує нерухомість. Отже, «Мост-Інвест» не надто переймається проблемами свого нового купленого об’єкту. Щоправда, київське керівництво над усе цікавить зібраний врожай і вироблена на Одещині агропродукція. Її справно забирають до Києва, а отриману виручку не повертають. Загнані у глухий кут господарства самі мають шукати: де взяти гроші та ресурси для посівної на 8 тис. га (!), чим нагодувати тварин і птицю, як заплатити за паї і заробітну плату.

Як результат, частину майна, зокрема імпортну агротехніку, забрав через неоплачені кредити один із банків. Із підприємств таємничо почало зникати обладнання. Певне, допомагає вирішенню інших, більш проблемних питань київського офісу, подейкують селяни. І з усіх сил намагаються вижити, зберегти виробництва і свої робочі місця. А що їм ще робити в одеській глибинці, адже до обласного центру звідси – 150 кілометрів! Щодня не наїздишся. Тож люди чесно працюють, чекаючи на зарплатню. І все ще мріють про відродження у їхніх селах колись процвітаючих і потужних господарств.

Страшно навіть усвідомити: від процвітання до занепаду ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» відділяє лише 2 роки! 2 роки, повторюсь.

Втім, заради справедливості, треба зауважити: про проблеми агрокомплексу знають на всіх рівнях. І якщо обласна влада не вживає жодних рішучих дій, мовляв, що вдієш – приватна власність, то районне керівництво всіма силами підтримує «Нікомарівське», «Ольгу», «Затишшя-Хлібопродукт» і Затишанське ХПП. Так, начальник Управління агропромислового розвитку Ширяївської РДА Віталій Бабюк неодноразово намагався зв’язатися з київськими господарями, та у ПрАТ «Мост-Інвест» з ним ніхто не говорить і не пояснює планів подальшого існування куплених одеських господарств.

Натомість днями з’явилась хвилююча інформація: Затишанське ХПП ось-ось можуть продати. А його продаж стане кінцем існування СТОВ «Нікомарівське» та СТОВ «Ольга», бо ці підприємства можуть працювати виключно комплексом із ХПП: вони ж від самого початку створювались саме як комплекс. Звісно, у селі ніхто і ніяким чином не проти продажу господарств у добрі руки. Але продавати ці підприємства потрібно комплексом! А не, як кажуть, поштучно. Це розуміють селяни чотирьох сіл, це розуміє місцева влада, та чомусь не розуміє президент ПрАТ «Мост-Інвест» Ярослав Ганич.

Працюючі на підприємствах селяни сподіваються, що він зустрінеться з ними, бо ВАТ «Затишанське хлібоприймальне підприємство» з усіма його підприємствами – їхня єдина надія на роботу, заробітки і більш-менш нормальне життя.

Останньою шокуючою звісткою для місцян стала смерть Сергія Бринзи. Він загинув у грудні при нез’ясованих обставинах, як колись і його брат Анатолій...

Євгенія ІВАНОВА,

Одеська область

 

Виробництво агрокультур у СТОВ «Нікомарівське» (2010, 2014 рр.)

 

2010 piк

Культура Площа, га Вал, тонн Урожайність, ц/га

зернові, всього, в т. ч. 1135 2660 22,2

озима пшениця 659 1996 30,3

озимий ячмінь 471 605 12,8

нут 65 59 9

озимий ріпак 649 1365 21

соняшник 173 240 13,9

 

2014 piк

зернові, всього, в т. ч. 866 2452 28,3

озима пшениця 555 1732 31,2

озимий ячмінь 130 355 27,3

кукурудза на зерно 181 365 20,2

озимий ріпак 308 519 16,9

соняшник 678 1506 22,2





Схожі новини
  • На компенсацію витрат на будівництво тваринницьких комплексів держава виділила 450 млн грн
  • Сільськогосподарська водоплавна птиця в Україні
  • ТВАРИННИЦТВО - ГАЛУЗЬ ПРИБУТКОВА
  • «Дні поля» у «Асканійському»
  • «ДЕСЯТОК НАШИХ ГУСЕЙ – ЦЕ ДОБРЯЧЕ ПОРОСЯ…»

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.