КОМЕНТАР Сергій НАЛИВКА, директор консалтингової агенції ААА

15 March, Розділ Агрополітика, переглядів 6 050

Консалтингова агенція ААА погоджується з тим, що все зерно з припортових складів і елеваторів необхідно вивезти. Справа лише у фізичному стані цього зерна. Інша річ, кому дістануться додаткові квоті. Швидше за все, вони відійдуть переважно транснаціональним компаніям.
Загалом же, введення квотування експорту продовольчої пшениці цілком виправдане – Україна в кращі роки збирає її лише трохи більше мінімальних внутрішніх потреб. Як результат, хлібокомбінати і виробники якісних макаронних виробів імпортують якісну пшеницю 1 і 2 класів.
Заборона (або обмеження) експорту кукурудзи і ячменю, на нашу думку, нічим не виправдана. Україна щорічно вирощує значно більше, ніж іде на внутрішні потреби. Наприкінці XX століття обсяги урожаїв кукурудзи дещо перевищували 2 млн. т, і лише під тиском підвищеного попиту з боку транснаціональних зернових компаній обсяги збору збільшилися до 6 млн. т (при середньому внутрішньому споживанні 1,8-1,9 млн. т). А біоетанол у промислових масштабах в Україні досі не виробляють.
Така сама ситуація і з ячменем. Так, при внутрішньому споживанні 6,8-6,9 млн. т, Україна щорічно вирощує від 11,0 до 13,0 млн. т.
Світова ситуація. Унаслідок постійної нестабільності постачання енергоносіїв, у світі спостерігається стійке збільшення попиту на біопаливо, що зумовлює істотне подорожчання як зернових, так і олійних культур. Треба сказати, що в поточному сезоні ціни на цю продукцію досягли свого історичного максимуму, і до кінця сезону 2006/07МР прогнозується подальше зростання світових цін на зернові й олійні культури. Особливо істотним воно буде щодо кукурудзи.
Відзначимо, що з початку сезону 2006/07МР на провідних американських зернових біржах ціни на пшеницю коливалися довкола позначки, що відповідала ціні 128,6 дол. США за тонну. Єдиним чинником, що стримує стрімке зростання цін, залишається великий обсяг запасів, сформований п'ятьма провідними світовими виробниками на тлі нестабільної ситуації в Причорноморському регіоні. Водночас політика, яку проводить Україна поточного сезону на зерновому ринку, і далі впливає на світову ситуацію з цінами у бік їх підвищення.
Окремо звертаємо увагу на те, що повідомлення про введення Україною квот на експорт зерна власного виробництва збіглося з першим різким ціновим піком у жовтні. Другий стрибок цін, який характерний тільки для США, Канади і Австралії і зазвичай припадає на кінець листопада-початок грудня, стався саме тоді, коли в Україні знову загострився конфлікт між урядом і зернотрейдерами після невдалої спроби відмінити квоти через суди.
Додатковим чинником, який стимулює зростання цін на пшеницю, стали несприятливі погодні умови, що склалися у провідних країнах-виробниках. Водночас, на тлі зниження врожаю і часткового зриву поставок, пожвавився інтерес імпортерів. Так, Індія заявила про бажання купити 6 млн. т пшениці. Також зріс попит на це зерно у близькосхідних й африканських покупців.
Таким чином, кон'юнктура ринку сприяла досягненню максимальних цінових значень за останні 10 років. Біржові аналітики прогнозують подальше зміцнення тенденцій щодо підвищення ціни як кукурудзи, так і пшениці, оскільки попит на останню посилюється додатковим інтересом до кукурудзи.