Тарифи на вантажні перевезення потрібно вирівняти

10 August, Розділ Агрополітика, переглядів 13 039

       Всеукраїнська Аграрна Рада вважає недостатніми «напівзаходами» ініціативу Міністерства інфраструктури щодо часткового вирівнювання та індексації коефіцієнтів на перевезення вантажів залізницею, адже таке рішення не забезпечує головного результату – вирівнювання тарифів для всіх категорій вантажів, консервує несправедливі перекоси в тарифоутворенні та прирікає залізничну інфраструктуру на подальше руйнування.
       ВАР наголошує: одні галузі економіки та АТ «Укрзалізниця» в цілому не повинні субсидувати роботу інших – тарифи повинні відповідати витратам на перевезення відповідних вантажів. Політика підтримки одних галузей коштом інших є результатом олігархічної змови задля отримання корупційної ренти. Все це веде до викривлення економічних стимулів та неефективного використання ресурсів, що негативно відображається на економіці всієї країни і робить всіх громадян країни біднішими.
Ще з 1997 року в сегменті вантажних перевезень склалась нездорова ситуація, коли тарифи на перевезення різних видів вантажів кардинально різняться між собою. Так, коефіцієнт на перевезення вантажів 2-го тарифного класу, серед яких і аграрна продукція (зерно, сіно солома, корма), на 34% перевищує коефіцієнт на перевезення вантажів 1-го тарифного класу (руда, вугілля, торф, бітум тощо) та на 46% є вищим ніж перевезення позакласної групи товарів - будматеріалів для доріг. Окрім того, вартість перевезення порожніх вагонів для 2-го тарифного класу на 20% вища ніж для 1-го та позакласної групи товарів. При цьому в структурі перевезень на залізорудну сировину доводиться 26%, будівельних матеріалів - 20%, кам’яного вугілля - 16%, а зерна та продуктів перемолу - 12%.
       В результаті Укрзалізниця зазнає збитків, руйнується залізнична інфраструктура, скорочується вантажообіг залізницею та зростає автодорогами, що теж призводить до їх швидкого руйнування. Так, з 2018 до 2019 роки обсяг перевезень вантажів автомобільним транспортом зріс з 187,1 млн. т до 244,2 млн. тонн. У той час як обсяг перевезень залізницею стабільно скорочується. Так, у порівнянні з піковим 2011 роком, коли було перевезено залізницею 468 млн т, у 2019-му перевезено вже 312,9 млн т, а у 2020 році встановлено антирекорд - 305,5 млн тонн.
       Разом із тим, Міністерство інфраструктури замість повного вирівнювання тарифної політики пропонує напівзаходи: збільшити у два етапи коефіцієнти на перевезення вантажів для 1-го та 2-го тарифних класів. З 1 вересня 2021 року на ці види товарів пропонується збільшити вартість перевезення на 8%. Другий етап підвищення передбачається з 1 січня 2022 року. Тарифи на перевезення руди зростають на 30%, на перевезення агропродукції – на 15%. Однак і після підвищення тарифів розрив між вартістю перевезення 1 вагону зерна та руди хоч і скоротиться, все одно буде більш ніж суттєвим, - 38%.
Також на 26% підвищуються тарифи на перевезення позакласної групи товарів - будматеріалів. Як і у випадку с 1-м тарифним класом, навіть після такого зростання вартість перевезення 1 вагону зерна буде вищою на 40% вартості перевезення 1 вагону будматеріалів. Повністю вирівнюються лише тарифи на перевезення порожніх вагонів — з 1 вересня цього року.
       Таким чином, запропоновані зміни не усувають несправедливість в тарифоутворенні, залишають різні галузі в нерівних умовах, не вирішують повністю проблем самої АТ «Укрзалізниця», проте консервують залишкові дисбаланси замість їх повного та рішучого усунення. Наприклад, у пікові роки високих врожаїв, агровиробники стикаються з неможливістю вчасно доставити вирощену продукцію в порти через низьку швидкості руху потягів і дефіцит локомотивів. Це веде до зриву виконання контрактів і втрат валютної виручки, вимаганню хабарів за поставку вагонів і надання маршрутів. Востаннє така ситуація склалась у 2019 році і очікується в цьому році теж.
       Системним рішенням описаних проблем є виконання Україною взятих на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС зобов’язань щодо реформування АТ «Укрзалізниця», що передбачає поділ монополіста на окремих операторів інфраструктури і перевезень та наданню всім перевізникам універсального тарифу на доступ до інфраструктури. Це дозволить створити конкурентний ринок послуг перевезення й повністю відмовитись від системи поділу вантажу на класи і тарифів на них.
Однак, відповідний законопроєкт № 1196-1 від 06.09.2019 «Про залізничний транспорт України» уже два роки лежить без руху в комітеті ВРУ з питань транспорту та інфраструктури.
       ВАР закликає уряд виконати взяті на себе євроінтеграційні зобов’язання та звернутися до парламенту з вимогою про прискорений розгляд законопроєкту № 1196-1, а до його прийняття повністю вирівняти тарифи на вантажні перевезення, що не лише вирішить проблеми зі збитковістю роботи Укрзалізниці і дозволить почати відновлення залізничної інфраструктури, а й послабить опір щодо прийняття вищезгаданих законодавчих змін.