Аграрний тиждень. Україна
» » Варті державної уваги і підтримки
» » Варті державної уваги і підтримки

    Варті державної уваги і підтримки


    Домогосподарства населення є важливою категорією виробників агропродукції. Їх загальна кількість в 2010 р. становила 4,5 мільйони. Цього року вони обробляли 6,6 млн. га земельних ділянок, у т.ч. 2,9 млн. га - для самозабезпечення і 2,8 млн. - для виробництва товарної сільгосппродукції. Середня площа земельних ділянок тут становила 1,47 гектарів.

     

    Крім того, у них було 2,4 млн. голів ВРХ і 3,3 млн. голів свиней. Тоді ж вони виробили на 55,4 млрд. грн. агропродукції в порівняльних цінах 2005 р., що становить 55% всієї валової продукції сільського господарства країни, а, наприклад, картоплі – майже 94%.

    Проте ці господарства мають недостатнє матеріально-технічне забезпечення. За даними вибіркового обстеження, з розрахунку на 1000 домогосподарств населення у сільській місцевості в 2010 р. припадало в середньому лише 25,9% тракторів, 5,3 автомобілів, 20,4 культиваторів, 16,7 сівалок, 3,2 комбайнів, 59,2% плугів. Особливо мало мають техніки, що відповідає їх розмірам, – міні-тракторів і відповідного шлейфу машин. Всі 4,5 млн. домогосподарств мають 44,0 тис. міні-тракторів і мотоблоків. Причому, якщо сільгосппідприємства та фермерські господарства можуть скористатися державною підтримкою в технічному оснащенні (часткова компенсація вартості складної техніки, пільгові кредити, ін.), то домогосподарства населення перебувають практично за межами правового поля дії цих важелів.

    Через це 93,8% домогосподарств для обробки землі змушені використовувати ручну працю, 32,4% – коней і волів. 73,9% домогосподарств використовують трактори. Незважаючи на те, що їхні технології вважають архаїчними і низькоефективними, в 2010 р. 69,6% господарств застосовували мінеральні добрива, 90,9% – органічні і 90,2% – засоби захисту рослин. Певна їх частка користується послугами найманих працівників – одноразово або сезонно.

    Невеликі розміри господарств, архаїчні технології, низький рівень ефективності машиновикористання дають підстави вважати, що час селянської парцели як форми господарювання вже минув. Майбутнє належить великим високотоварним виробництвам, де застосовуються високі технології і високопродуктивні машини. Саме в них спостерігається висока ефективність використання сільгоспугідь, низька собівартість, нижчі витрати живої праці, пально-мастильних та інших матеріалів, вища рентабельність.

    Такі висновки мають серйозне підґрунтя. Так, форми високотоварного виробництва за ефективністю - поза конкуренцією. Проте це не означає, що парцелярні господарства не варті державної уваги і підтримки, якими наділені середні й великі агропідприємства.

    Становлення селянської парцели як форми господарювання відбулося давно. Вони існували в усіх суспільствах, починаючи з післяпервісного. В своїй історії вони пройшли часи розквіту, розорення, відродження, зубожіння і навіть заборони, як це було в колишній радянській державі. Вони існують тепер і, очевидно, будуть існувати в майбутньому. Як форма зайнятості працездатного (і не тільки працездатного) населення, як джерело надходження коштів у сімейні бюджети, як можливість розвивати соціальну інфраструктуру села і взагалі сільських територій. Та й збільшення обсягів виробництва агропродукції теж не треба відкидати.

    Виходячи з цього, багато країн, включаючи і високорозвинені, приділяють увагу і підтримку розвитку парцелярних господарств. Не повинна стояти осторонь і наша держава. Наприклад, схвальну оцінку в суспільстві отримало нещодавнє рішення уряду про впровадження бюджетних дотацій домогосподарствам населення за утримання ними молодняку великої рогатої худоби, який народився в цих господарствах.

    Було б логічним поширити подібну практику і на техніко-технологічне оснащення домогосподарств. Зокрема, серед заходів, які б позитивно впливали на підвищення його рівня, можна назвати всебічне сприяння розвитку кооперативного руху серед домогосподарств населення; організацію виробництва високоякісних вітчизняних міні-тракторів та іншої міні-техніки для села, що не виробляється в державі; сприяння розширенню мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів спільного машиновикористання; удосконалення форм, розмірів і важелів держпідтримки техніко-технологічного забезпечення (часткова компенсація вартості техніки, пільгові кредити та ін.) в напрямі забезпечення рівних умов доступу до отримання коштів держпідтримки для всіх категорій сільгоспвиробників, включаючи домогосподарства населення малих і середніх розмірів.

    Для впровадження цих заходів є вагомі аргументи.

    Політичний аспект – держава мусить піклуватися не лише про великі сільгосппідприємства, а й про домогосподарства населення - як напрям зниження безробіття в селі і підвищення добробуту селян.

    Економічний – підвищення продуктивності праці в домогосподарствах населення, збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції, зниження затрат ручної праці.

    Технічний аспект – відродження вітчизняного сільгоспмашинобудування, адже значно розшириться внутрішній ринок його збуту.

    І етнографічний. На думку науковця Смолія В.А., селянство є основою нації, її творцем і родоводом, колискою української мови, народної культури.

     

    Яків БІЛОУСЬКО,

    кандидат економічних наук,

    ННЦ «Інститут аграрної економіки»

     





    Схожі новини
  • Важливі питання розвитку особистих селянських господарств
  • Сільгоспкооперація активізує розвиток соціальної інфраструктури на селі
  • Цьогоріч на Львівщині вироблено на понад 254 млн. грн. більше с/г продукції, ніж торік
  • Сільгоспмашинобудвання: як бути?
  • Тракторний парк потребує оновлення

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Варті державної уваги і підтримки


Домогосподарства населення є важливою категорією виробників агропродукції. Їх загальна кількість в 2010 р. становила 4,5 мільйони. Цього року вони обробляли 6,6 млн. га земельних ділянок, у т.ч. 2,9 млн. га - для самозабезпечення і 2,8 млн. - для виробництва товарної сільгосппродукції. Середня площа земельних ділянок тут становила 1,47 гектарів.

 

Крім того, у них було 2,4 млн. голів ВРХ і 3,3 млн. голів свиней. Тоді ж вони виробили на 55,4 млрд. грн. агропродукції в порівняльних цінах 2005 р., що становить 55% всієї валової продукції сільського господарства країни, а, наприклад, картоплі – майже 94%.

Проте ці господарства мають недостатнє матеріально-технічне забезпечення. За даними вибіркового обстеження, з розрахунку на 1000 домогосподарств населення у сільській місцевості в 2010 р. припадало в середньому лише 25,9% тракторів, 5,3 автомобілів, 20,4 культиваторів, 16,7 сівалок, 3,2 комбайнів, 59,2% плугів. Особливо мало мають техніки, що відповідає їх розмірам, – міні-тракторів і відповідного шлейфу машин. Всі 4,5 млн. домогосподарств мають 44,0 тис. міні-тракторів і мотоблоків. Причому, якщо сільгосппідприємства та фермерські господарства можуть скористатися державною підтримкою в технічному оснащенні (часткова компенсація вартості складної техніки, пільгові кредити, ін.), то домогосподарства населення перебувають практично за межами правового поля дії цих важелів.

Через це 93,8% домогосподарств для обробки землі змушені використовувати ручну працю, 32,4% – коней і волів. 73,9% домогосподарств використовують трактори. Незважаючи на те, що їхні технології вважають архаїчними і низькоефективними, в 2010 р. 69,6% господарств застосовували мінеральні добрива, 90,9% – органічні і 90,2% – засоби захисту рослин. Певна їх частка користується послугами найманих працівників – одноразово або сезонно.

Невеликі розміри господарств, архаїчні технології, низький рівень ефективності машиновикористання дають підстави вважати, що час селянської парцели як форми господарювання вже минув. Майбутнє належить великим високотоварним виробництвам, де застосовуються високі технології і високопродуктивні машини. Саме в них спостерігається висока ефективність використання сільгоспугідь, низька собівартість, нижчі витрати живої праці, пально-мастильних та інших матеріалів, вища рентабельність.

Такі висновки мають серйозне підґрунтя. Так, форми високотоварного виробництва за ефективністю - поза конкуренцією. Проте це не означає, що парцелярні господарства не варті державної уваги і підтримки, якими наділені середні й великі агропідприємства.

Становлення селянської парцели як форми господарювання відбулося давно. Вони існували в усіх суспільствах, починаючи з післяпервісного. В своїй історії вони пройшли часи розквіту, розорення, відродження, зубожіння і навіть заборони, як це було в колишній радянській державі. Вони існують тепер і, очевидно, будуть існувати в майбутньому. Як форма зайнятості працездатного (і не тільки працездатного) населення, як джерело надходження коштів у сімейні бюджети, як можливість розвивати соціальну інфраструктуру села і взагалі сільських територій. Та й збільшення обсягів виробництва агропродукції теж не треба відкидати.

Виходячи з цього, багато країн, включаючи і високорозвинені, приділяють увагу і підтримку розвитку парцелярних господарств. Не повинна стояти осторонь і наша держава. Наприклад, схвальну оцінку в суспільстві отримало нещодавнє рішення уряду про впровадження бюджетних дотацій домогосподарствам населення за утримання ними молодняку великої рогатої худоби, який народився в цих господарствах.

Було б логічним поширити подібну практику і на техніко-технологічне оснащення домогосподарств. Зокрема, серед заходів, які б позитивно впливали на підвищення його рівня, можна назвати всебічне сприяння розвитку кооперативного руху серед домогосподарств населення; організацію виробництва високоякісних вітчизняних міні-тракторів та іншої міні-техніки для села, що не виробляється в державі; сприяння розширенню мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів спільного машиновикористання; удосконалення форм, розмірів і важелів держпідтримки техніко-технологічного забезпечення (часткова компенсація вартості техніки, пільгові кредити та ін.) в напрямі забезпечення рівних умов доступу до отримання коштів держпідтримки для всіх категорій сільгоспвиробників, включаючи домогосподарства населення малих і середніх розмірів.

Для впровадження цих заходів є вагомі аргументи.

Політичний аспект – держава мусить піклуватися не лише про великі сільгосппідприємства, а й про домогосподарства населення - як напрям зниження безробіття в селі і підвищення добробуту селян.

Економічний – підвищення продуктивності праці в домогосподарствах населення, збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції, зниження затрат ручної праці.

Технічний аспект – відродження вітчизняного сільгоспмашинобудування, адже значно розшириться внутрішній ринок його збуту.

І етнографічний. На думку науковця Смолія В.А., селянство є основою нації, її творцем і родоводом, колискою української мови, народної культури.

 

Яків БІЛОУСЬКО,

кандидат економічних наук,

ННЦ «Інститут аграрної економіки»

 





Схожі новини
  • Важливі питання розвитку особистих селянських господарств
  • Сільгоспкооперація активізує розвиток соціальної інфраструктури на селі
  • Цьогоріч на Львівщині вироблено на понад 254 млн. грн. більше с/г продукції, ніж торік
  • Сільгоспмашинобудвання: як бути?
  • Тракторний парк потребує оновлення

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.