Професіонали, громадськість не раз били на сполох через ситуацію, що складається із реформуванням інженерно-технічного обслуговування агросектору України. Тим часом без відповіді залишаються їхні звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів і профільного міністерства.
А факти недалекої історії свідчать: основою інтенсифікації сільгоспвиробництва, яке бере початок з 60-70 років минулого століття, було широке впровадження комплексної механізації та передових індустріальних технологій в сільському господарстві. І це давало відчутні результати. На кожного жителя України вироблялось по 1 тонні зерна (як у США), країна лідирувала у виробництві цукру – 5,9 млн. т на рік, виробництво м'яса досягло 6,4 млн. т, молока – 24,5 млн. т, яєць – 16,3 млрд. штук.
Сьогодні інженерна служба села переживає не найкращі часи. Нині вкрай розбалансовані системи технічного сервісу та сільськогосподарського машинобудування.
Відродження Департаменту інженерно-технічного забезпечення в Міністерстві аграрної політики та продовольства України та створення в складі цього департаменту відділу координації та розвитку сільськогосподарського машинобудування автоматично не покращило стан інженерно-технічного забезпечення села. В обласних управліннях агропромислового розвитку інженерна служба не створена, вертикаль її не відновлена. А інспекцію «Держтехнагляду», яка ще зберігала чітку структуру і доходила до районів та господарств, в більшості областей відірвано від основної інженерної групи і передано до складу новоствореної Держсільгоспінспекції України. Як наслідок, в деяких областях припинено реєстрацію та зняття з обліку сільгосптехніки, підготовку механізаторів тощо.
Українська асоціація аграрних інженерів (УААІ) вважає, що новоствореному Департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільгоспмашинобудування Мінагропроду потрібно повернутися до питання відновлення вертикалі управління інженерною службою та ще поборотися за «Держтехнагляд», повернувши його до складу департаменту, як це було раніше.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, основні зусилля аграріїв спрямовані на збільшення валового виробництва зерна впродовж найближчих п’яти років до 80 млн. тонн, технічних культур – до 15 млн. т, м’яса – до 4 млн. т, підвищення конкурентоспроможності агропродукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. На чому ж ґрунтується така оптимістична заява? Чим вона підтримана? Чим будемо збирати такий врожай?