Ярослав Гадзало: «Тільки забезпечивши стале інвестування, наростимо потенціал аграрного сектору»

03 June, Розділ Агрополітика, переглядів 6 480

На нещодавньому Інвестиційному форумі його учасники обмінялися думками щодо шляхів подальшого розвитку аграрного сектору в контексті поточних і довгострокових перспектив розвитку світового продовольчого ринку.

Бачення Мінагрополітики у забезпеченні цінової стабільності на продукти харчування висловив на форумі заступник міністра агрополітики Ярослав Гадзало.

Він, зокрема, підкреслив, що в плані макроекономічної політики всі країни світу постали перед проблемою: як уникнути економічного спаду й зберегти активний темп розвитку в умовах ризику нестабільності на фінансових ринках?

- У частині продовольства в світі, дійсно, склалася ситуація, коли виробництво основних продуктів починає значно відставати від споживання, - підкреслив Ярослав Михайлович.

Наведу приклад вирощування ячменю та виробництва рослинних олій. За оцінками окремих експертів, у поточному маркетинговому році буде вироблено 127,5 млн. т рослинних олій, що на 25 млн. т або на 24,4% більше, ніж було у 2003/04 МР. Разом з тим, за цей же період рівень споживання рослинних олій збільшився на 26,1 млн. т (26%), і нині виробництво цієї продукції практично дорівнює рівню її споживання. Зростає споживання м’яса і молока.

Отже, в окремих сегментах світового первинного ринку агропродукції спостерігаються тотожні тенденції, які свідчать про їх певну дефіцитність, яка, з огляду на досить незначний рівень зростання виробництва, закладає підстави для росту цін на сільгосппродукцію.

ФАО у доповіді «Огляд ситуації з продовольства» відзначає швидке зростання цін на продовольчу продукцію. Так, ціни за січень - квітень цього року зросли на 57% більше, ніж за аналогічний період 2007 року. При цьому очікується, що ціни зростатимуть й надалі і, перш за все, на найбільш необхідні продукти харчування – хліб, макаронні вироби, молоко та м’ясо.

Збільшення обсягів виробництва біопалива з рослинної сировини на коротку й довгострокову перспективу, загострення конкуренції між виробниками продовольства і виробниками пального також є чинником подорожчання продовольства та сільськогосподарської сировини.

За оцінками окремих експертів, у т.ч. і Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року світове виробництво біопалива збільшиться з 20 млн. т енергетичного еквіваленту у 2005 році до 90-150 млн. т за умов щорічного зростання виробництва 7-9%. Тож через 20 років питома вага біопалива у загальному обсязі пального буде становити 4-6%. При цьому можна очікувати, що найбільшим буде приріст виробництва етанолу, адже виробничі витрати на його випуск скорочуватимуться швидше, ніж на біодизельне паливо.

Це прогнозні оцінки, та всі ми свідомі того, що зростаючі потреби в пальному у світі не дають нам іншої альтернативи, і ми повинні планувати розвиток сільського господарства. Це особливо актуально для країн ЄС і країн Центральної та Східної Європи, які мають обмежені власні традиційні енергетичні ресурси.

Мінагрополітики в цьому питанні ставить перед собою завдання, вирішення яких дозволять досягти певного балансу виробництва сільгосппродукції та біопалива шляхом удосконалення використання наявних ресурсів.

Зазначу, що АПК нашої держави являє собою досить стабільну складову економіки країни і практично в повному обсязі забезпечує потреби внутрішнього ринку, його переробної та експортної складової.

Україна тримає позицію одного з провідних виробників продовольства в світі – сільське господарство нашої країни з року в рік стабільно виро***є 1,6-1,8% світових обсягів зерна, 6,4-6,7% цукрових буряків, 6% картоплі, до 1% яєць, овочів і баштанних культур, 0,6-0,7% м’яса, 2,2 % молока.

Україна також постійно нарощує експорт агропромислової продукції і є надійним партнером для забезпечення продовольчої безпеки у світі. Торік експортовано товарів на 6,8 млрд. дол. США, що на 31% більше від 2006 року. Торговельне сальдо по продовольчим товарам уже кілька років має позитивне значення і у минулому році склало майже 2,5 млрд. дол. США.

Підкреслю: в контексті обговорюваних проблем міністерство вбачає їх вирішення виключно шляхом збільшення виробництва сільгосппродукції на основі раціонального використання наявних природних ресурсів, застосування сучасних інноваційних технологій в аграрній сфері та через інвестування.

Так, наприкінці минулого року Уряд затвердив Державну цільову програму розвитку українського села до 2015 року, якою передбачено збільшити обсяги виробництва валової продукції у 2015 році в 1,6 разів, інвестицій та експорту сільгосппродукції – у 2 рази (порівняно з 2006 роком).

При цьому обсяги виробництва зерна планується довести до 50 млн. т (на 15,7 млн. т або на 46% більше від 2006 року), насіння олійних культур – до 14 млн. т (у т.ч. насіння ріпаку – до 6 млн.т., що у 10 разів перевищує показники 2006 р.), майже вдвічі зросте виробництво баштанних культур, втричі – виробництво плодів та ягід (до 3,2 млн.т.), вдвічі – виробництво м’яса (до 5,1 млн. т.).

Обсяг виробництва органічної продукції у загальному обсязі валової продукції сільського господарства планується довести до 10 відсотків.

Поставлені завдання мають високий ступінь складності, і ми свідомі того, що досягти такого рівня може лише сучасне, сформоване на високих інноваційних та інформаційних технологіях виробництво.

Тож реалізація поставлених завдань вимагає значних інвестицій. Тому ми плануємо спрямувати на реалізацію цих завдань 29,4 млрд. дол. США за рахунок різних джерел, у т.ч. державних коштів. Ми сподіваємося, що саме приватний бізнес відіграватиме при цьому основну роль.

Cільське господарство України потребує значного збільшення інвестицій, в першу чергу, на технічне оновлення виробництва. Зазначу: сьогодні з 1,8 млрд. дол. США інвестицій в основний капітал сільського господарства кошти вітчизняних інвесторів становлять 91 відсоток. Питома вага коштів державного бюджету в інвестиціях знизилась з 7 до 3 відсотків. Кошти промислово-фінансових груп залишилися на рівні 8-9% від загальних обсягів інвестицій у сільське господарство.

У динаміці простежуються тенденції до збільшення іноземних інвестицій, хоча їх обсяги і темпи залучення не відповідають потребам аграрного сектору економіки. Тому ми зацікавлені у поглибленні співробітництва із зарубіжними партнерами, особливо з питань зернового виробництва, тваринництва, технічного сервісу, виробництва біопалива тощо.

Хочу підкреслити, що в Україні нині складаються сприятливі умови для інвестування АПК. Ми відкриті для взаємовигідного і плідного співробітництва.

Це, перш за все, пов’язано із формуванням в Україні протягом поточного року основних інститутів ринку земель сільськогосподарського призначення. Я впевнений, що їх створення та зняття відповідного мораторію на продаж сільгоспугідь у наступному році максимально сприятимуть залученню інвестицій в аграрний сектор.

Міністерство також працюватиме над подальшим удосконаленням законодавства з питань розвитку підприємництва у сільській місцевості та поглибленням дерегуляційних процесів у частині забезпечення прозорості аграрного товарного ринку і державного управління агропромисловим комплексом.

Велике значення ми маємо приділити розвитку сільської місцевості. Планується забезпечити комплексний розвиток сільських територій та підвищити соціальні стандарти сільської поселенської мережі до рівня міського населення, включаючи рівень зайнятості, розвиток підприємництва, культурно-освітнє забезпечення, розвиток транспортної мережі.

Ще раз підкреслю, що, зважаючи на наявний природний та інтелектуальний потенціал і вигідну довгострокову кон’юнктуру світових ринків продовольства, Україна має намір і буде суттєво нарощувати обсяги виробництва сільгосппродукції.

І я впевнений, що координація дій країн – провідних виробників продовольчої продукції та узгоджена політика в інвестуванні аграрного сектору дозволять уникнути кризових явищ на цих сегментах світового ринку продовольства.

Матеріал надано Департаментом розвитку аграрних ринків