- Візитери з Франції
- „АГРО-2012” запрошує
- Україна може на 50% збільшити урожайність більшості культур
- «Ми консультуємо ринок, який годує світ!»
- МінАП визначив перелік і ціни на сільгосптехніку
Про фінанси без романсів
Населення планети зростатиме, а за ним - попит на продовольство й ціни на нього. Логічно, що українські аграрії отримають змогу більше заробити, що позитивно позначиться й на соціально-економічному розвитку держави. Таким інтригуючим був лейтмотив V міжнародної конференції «Аграрні інвестиції – МТР 2012. INPUTS», що відбулася в столиці України за ініціативи агентства «УкрАгроКонсалт».
Не менш цікавими були й рецепти залучення інвесторів, що підтверджені світовою практикою.
Що магнітить капітали
«Найбільш привабливими об'єктами для аграрних інвестицій є просапні та багаторічні сільгоспкультури, а також матеріально-технічні ресурси, такі як насіння, добрива, засоби захисту рослин, техніка.
Такої позиції дотримується Філіп де Лаперуз, виконавчий директор підрозділу Global Food and Agribusiness Practice всесвітньо відомої компанії HighQuest Partners (США). За його словами, найбільший розмір аграрних інвестицій зосереджений в Південній Америці, США, Австралії, Новій Зеландії та Європі. А до 2015 р. обсяг світових капіталовкладень в аграрний сектор досягне $ 40 мільярдів. Зростання світової торгівлі агропродукцією до 2020 р. може зрости на 2,7%. Підвищений попит очікується на основні види зернових та олійних культур.
Самі собі інвестори
Це про великі аграрні компанії, які мають достатні власні фінансові резерви, щоби нарощувати обігові капітали без кредитів і дотацій. Аналізуючи ситуацію з «гігантоманією», директор зі стратегічного розвитку «УкрАгроКонсалт» Богдан Хомяк констатує: «Різко зросла кількість злиттів і поглинань у сільському господарстві. Бо прибутковість великих виробників в Україні настільки висока ($50-100 млн.), що вони ростуть органічно, використовуючи свої доходи як базу фінансування».
За словами експерта, «гулівери» менш вразливі й до ризиків, бо вони їх диверсифікують, у тому числі, за рахунок вертикальної інтеграції, яка в Україні здебільшого відбувається саме за рахунок злиттів і поглинань. Таким чином значно підвищується рівень конкурентоспроможності агрохолдингів, тоді як малі та середні фермерські господарства мають значно менше можливостей у таких умовах. За останні 3 роки «гулівери» збільшили обсяг контрольованого земельного банку з 8 до 11%, наростили потужності зі зберігання зернових на 1 млн. т, а також інвестували у виробництво курятини, спорудження комбікормових заводів та інших компонентів виробничого ланцюга.
Гаманець для «ліліпутів»
У сільській місцевості функціонує близько 5 млн. домашніх господарств, з них: близько 30% - комерційні, 32% - напівкомерційні. Таким чином виробляється понад 50% сільськогосподарського ВВП.
Олена Бородіна, член-кореспондент Національної академії наук України, дослідивши цю тему, поділилась такими висновками: «Господарства населення й невеликі фермери інвестуються понад 50% власним коштом і лише близько 15% потреб покривають за рахунок банківських кредитів. У зв'язку з цим перспективним є формування фондів локального розвитку в межах територіальних громад - як форм консолідації зусиль для спільного розвитку економіки села та фінансування локальних проектів. Джерелами наповнення цих фондів можуть бути орендна плата за земельні паї, кошти донорів, благодійні внески, приватні інвестиції, особисті заощадження».
Менеджментський набір
Можна й мільйони мати. Але не вміючи правильно ними розпорядитися, прогоріти й з торбою піти по світу. Система ефективного управління підприємством, яку сьогодні йменують «менеджментом», може врятувати від необґрунтованих витрат. Зокрема, про досвід компанії «Grain Alliance» під час фінансових обмежень розповів її фінансовий директор Євген Радовенюк: «Використовуючи базові функції менеджменту (планування, облік, контроль, аналіз) на кожному етапі від виробництва товару і до остаточного продажу, компанія змогла збільшити обсяг доступних кредитних ресурсів удвічі. Поставивши чітку мету досягнення мінімального рівня 30% віддачі за інвестиціями (ROI), компанія стала шукати шляхи раціоналізації витрат. Серед яких удосконалення логістичного ланцюга та системи управління ризиками. Так, придбавши калібрувальний завод із показником ROI 50%, замінивши сушарки, установивши енергоефективне обладнання, досягли 90% ROI. У підсумку досягнуто зниження витрат на розширення землі з 200 до 60 доларів, зекономлено $5,8 млн. на купівлі техніки, знижені витрати на сушку на 43%».
У рамках конференції відбулися також круглі столи, присвячені сучасним тенденціям ринку матеріально-технічних ресурсів (засоби захисту рослин, насіння) та біржовим інструментам, що мінімізують ризики в аграрній сфері. А до таких актуальних тем як можливості товарного кредитування та вплив юридичних факторів на розвиток аграрного бізнесу, що також були в центрі уваги форуму, ми повернемося у наступних номерах.
Юрій МАЛАЙ
