Лише злагоджена робота забезпечить успішні жнива

07 July, Розділ Агрополітика, переглядів 4 987

Збирання урожаю та формування ринку зерна в нинішніх умовах має цілий ряд особливостей. Тенденції, що спостерігаються сьогодні, коментує заступник міністра аграрної політики Ярослав Гадзало.

- Перш за все хочу відзначити особливості погодно-кліматичних умов: по вологості вони є найкращими за останні 30 років, а по сумі ефективних температур – значно гірші минулорічних. У результаті ми відстаємо в зборі урожаю порівняно з минулим роком більш як на тиждень. Отож змушені розпочати збір озимого ячменю, ріпаку, а в деяких регіонах і пшениці одночасно!

- Чи все належне зроблено аграріями, щоб виростити та зберегти посіви за таких суперечливих погодних умов?

- Селянами зроблено все можливе, щоб отримати у цьому році рекордний урожай зернових за всі роки незалежності України. Вдалося відповідно до плану засіяти площі ярих культур, у доброму стані зберегти озимину, на 30% збільшити внесення мінеральних добрив, забезпечити посів насінням високих репродукцій тощо.

Сільгоспвиробниками придбано необхідну кількість засобів захисту рослин: це дало можливість захистити посіви від шкідників, хвороб і бур’янів на 85% площі. Нині до збирання маємо 15,5 млн. га зернових. Озимого ріпаку майже 1,6 млн. га (у 2 рази більше, ніж у 2007 р.). До речі, Україна зайняла нині перше місце в Європі по вирощуванню цієї культури, залишивши позаду Францію та Німеччину. Всього посіви ріпаку та зернових – на 2,0 млн. га більше, ніж у 2007 році.

Тому в цій ситуації дуже важливими буде висока організованість збиральних робіт, вчасна «перекидка» комбайнів, відповідне їх сервісне обслуговування, безперебійне забезпечення запасними частинами та паливо-мастильними матеріалами.

- Аграрії дійсно технічно забезпечені?

- До збиральних робіт планується залучити понад 60 тис. зернозбиральних комбайнів, готовність яких на сьогодні складає 91% (+4 % до рівня 2007 року).

Також ми розуміємо, що значно збільшиться середнє навантаження на 1 комбайн до 245 га (норма – 120-140 га), а в південно-східних областях від 300 до 400 га. Тому планується по схемі «перекидки» залучити майже 10,5 тис. високопродуктивних зернокомбайнів. І на сьогодні вже підписано угоди на 6 тис. штук. Окрім цього, за 6 місяців поточного року агровиробники придбали 1007 нових комбайнів.

- Що можна сказати про прогнози валового збору зерна?

- Поки що наші розрахунки – це 40 млн. тонн. Щоправда, за уточненими даними регіонів на 25.06.08 р., прогноз складає 40,4 млн. тонн. А от європейські інститути, які розраховувалися за результатами досліджень системи «МАРС», прогнозують 43,5 млн. тонн. Ще сподіваємось отримати близько 3,0 млн. т ріпаку.

Отож на токи, зерносклади та елеватори поступить понад 45,0 млн. т зерна, яке потрібно буде вчасно доробити: досушити, довести до посівних кондицій, реалізувати певну кількість зерна та забезпечити безвтратне його збереження.

Тому зараз архіважливим є підготовка токів, зерноскладів, елеваторів до прийомки нового зерна.

- А наскільки зерносховища готові до сезону?

- За даними Держсільгосппроду, їх готовність приблизно на рівні 90%. Завантаженість складських площ урожаєм попередніх років – на рівні 25% (перехідних залишків зерна зберігається понад 5,5 млн. т).

Тож у цій ситуації, коли прогнозується перевантаження зерноскладів і зерноелеваторів, дуже важливим є не допускати зволікання руху зерна, що ми спостерігали торік. Сьогодні потрібно відмінити всі регіональні заборони на переміщення зерна. Ветеринарній, карантинній службам та Держсільгосппроду –скоротити до мінімуму терміни адміністрування видачі сертифікатів на переміщення й експорт зерна.

Хочу звернути увагу на необхідність активізації роботи Держсільгосппроду щодо максимального декларування обсягів зерна нового урожаю та зменшення його тіньового обігу. Також потрібно вжити заходів для визначення якісних показників зерна, оскільки від цього залежатиме ціна збіжжя.

- Зрозуміло, жнива – найвідповідальніша пора для селян. Але ж є й чимало іншої не менш важливої роботи...

- Так. Водночас зі збиранням зернових ми не повинні забувати про догляд за пізніми культурами. Потрібно, скажімо, дбати про заготівлю кормів. Щоправда, агропідприємства вже заготовили понад 1 млн. т сінажу та 3 млн. тонн сіна. Варто пам’ятати, що не за горами комплекс осінньо-польових робіт і посівів озимих під урожай 2009 року.

У нас викликають тривогу тенденції, які спостерігаються у зв’язку з підвищенням цін на мінеральні добрива. Протягом січня-червня ціни на карбамід на внутрішньому ринку зросли у 1,4 рази, амофос – у 2,6, нітроамофос – у 1,6 разів, що значно вище, ніж передбачено Меморандумом, який підписали Мінагрополітики, Мінпромполітики, сільгоспвиробники і вітчизняні хімзаводи.

Внаслідок цього темпи закупівлі мінеральних добрив знизились. Отож існує загроза, що не буде забезпечено їх в кількості, необхідній для посіву озимих культур, і проведення осіннього комплексу польових робіт. Тому цьому питанню слід приділити особливу увагу в регіонах і при перегляді обласних бюджетів ставити питання про виділення коштів як для компенсації вартості міндобрив, так і під програми покращення родючості ґрунтів.

- Як, на Вашу думку, запобігти стрімкому зростанню цін на міндобрива?

- Я вважаю, що ціни на нафтопродукти і добрива зростають непропорційно збільшенню вартості сировини й затрат на їх виробництво. Внаслідок цього неконтрольовано можуть зростати ціни на сільгосппродукцію. Зокрема, в структурі собівартості зерна ці ресурси вже займають більше 40%.

Тому Мінагрополітики звернулося до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з проханням дати доручення Антимонопольному комітету та Державній інспекції з контролю за цінами вивчити ситуацію, що склалася на ринку мінеральних добрив і палива, та визначитись щодо правомірності підвищення цін на дану продукцію. А також – вжити відповідні заходи для стабілізації ситуації.

Крім цього за згодою Уряду підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів «Про додаткові заходи щодо забезпечення паливно-мастильними матеріалами збирання врожаю у 2008 році», яким передбачається виділити по 100 тис. т дизельного пального і низькооктанових бензинів по собівартості. Пальне буде розділено між регіонами пропорційно до площ посіву зернових.

В умовах, що склалися, потрібно в повній мірі використати виділені бюджетні кошти. Зауважу: з виділених 484 млн. гривень на гектар посіву озимих культур (державна підтримка виробництва продукції рослинництва), господарства не отримали на сьогодні близько 50 млн. гривень.

У Запорізькій області на гектар озимих використано лише 67%, Херсонській – 78%, Дніпропетровській – 82% передбачених коштів.

Деякі господарства не отримують бюджетні кошти через відсутність документів первинного обліку фактично понесених витрат, інші – через неподання до органів державної статистики документів про фактичну площу посіву озимих культур.

Тож на місцях потрібно контролювати ці процеси. Кожна бюджетна копійка повинна бути використана за призначенням.

- Чи є у нас резерви для збільшення валового збору зерна?

- Так. Для його нарощування потрібно повністю використати можливості зернової кукурудзи, якої посіяно понад 2,5 млн. га (на 16% більше, ніж торік). Та через низьку суму ефективних температур у більшості регіонів посіви кукурудзи відстають у рості та розвитку. Враховуючи відносно невисоку ціну на аміачну селітру (1650 грн./т), доцільно організувати підживлення всіх посівів кукурудзи.

Особливу увагу необхідно приділити ділянкам гібридизації, щоб не допустити помилок минулого року, коли довелося імпортувати понад 30 тис. т гібридів кукурудзи іноземної селекції.

Підсумовуючи, зазначу: цілеспрямована та злагоджена робота всіх управлінських ланок в центрі й на місцях здатна забезпечити проведення на високому рівні збирання урожаю з найменшими його втратами.

Спілкувалася Дарина ПОЛІЩУК