Потреба в кадрах повинна формуватись на місцях.

23 October, Розділ Агрополітика / Аграрна освіта, переглядів 4 366

Стартував новий навчальний рік. Як він розпочався для аграрних навчальних закладів і якими є основні тенденції цьогорічної вступної кампанії розповідає заступник міністра аграрної політики України Ярослав Гадзало.

- Ярославе Михайловичу, прокоментуйте, будь ласка, що викликає сьогодні найбільше занепокоєння в аграрній освіті?

- Знаєте, ми в цілому підтримуємо рівний доступ громадян до здобуття вищої освіти через запровадження незалежного оцінювання випускників шкіл. Адже це дало право дітям обирати собі той ВНЗ, до якого лежить душа і здобути ту спеціальність, про яку вони мріяли навчаючись у школі.

До аграрних вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації нині зараховано майже вдвічі менше медалістів торік. А враховуючи, що в переважній більшості до аграрних ВНЗ вступають сільські діти, це, звісно, призведе до незначного відтоку талановитої молоді зі сфери сільськогосподарського виробництва, але я переконаний, що здобувши освіту у престижніших ВНЗ вони принесуть більше користі розвитку економіки держави, зокрема аграрного сектору.

Стурбованість у нас викликає прийом на заочну форму навчання. Більшість тих, хто працює в сільгосппідприємствах, мають відповідний стаж роботи і бажання навчатись, проте не пройшли незалежне оцінювання в міру неінформованості. Деякі – через небажання проходити тестування разом із школярами. Тому навчальні заклади були вимушені зараховувати на заочну форму навчання вступників, які не пройшли по конкурсу на денну форму й не мають відповідного стажу роботи за обраною спеціальністю. Це в кінцевому результаті впливає на якість підготовки фахівців.

Тож на нашу думку, прийом вступників на навчання без відриву від виробництва слід проводити за результатами незалежного оцінювання і на підставі вступних випробувань у навчальних закладах за вибором вступника. Мінагрополітики неодноразово зверталось до Міносвіти і науки із такими пропозиціями, однак ніяких змін до умов прийому на заочну форму навчання поки що не внесено, але ми сподіваємось, що наша пропозиція буде врахована.

- Якими ще особливостями відзначалася вступна компанія 2008 року в аграрних вузах?

- Основною особливістю прийому студентів у нинішньому році, як ви пам”ятаєте, стало проведення конкурсу за результатами зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

За оперативними даними, на 1 вересня студентами перших курсів денної форми навчання аграрних ВНЗ І-ІУ рівнів акредитації, які навчатимуться за кошти держбюджету, стало 25,410 тис. осіб. Із них сільської молоді близько 80% (для порівняння - в 2007 р. сільської молоді було 85%.) На навчання за кошти фізичних та юридичних осіб зараховано 12776 осіб, проти 13413 чоловік у 2007 році.

Якщо згадати конкурс заяв вступників, то у 2008 році він мав позитивну динаміку і склав 3 чоловіки на бюджетне місце у навчальних закладах 3-4 рівнів акредитації та 1.64 - у навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації.

- А яку оцінку Ви можете дати профорієнтаційній роботі під час вступної кампанії? І як це впливає на держзамовлення?

- Нині через недостатню профорієнтаційну роботу вперше допущено невиконання державного замовлення на прийом студентів аграрними вищими навчальними закладами 3-4 рівнів акредитації. Так, держзамовлення на прийом бакалаврів - 12064 чоловік, а зараховано лише 11884 (або 98,5%). Тобто за державним замовленням не добрано 180 осіб. Відповідно, на спеціалістів: замовлення – 4809 чоловік, зараховано – 4244, невиконання держзамовлення – 431 особа. Магістри: державне замовлення 2138 чоловік, зараховано – 2073, невиконання держзамовлення – 80 осіб.

Аналогічний стан у технікумах і коледжах. При державному замовленні молодших спеціалістів 13782 чоловік, зараховано лише 13526 абітурієнтів (98,1%) або невиконання держзамовлення складає 256 чоловік. Особливо незадовільно вирішується питання виконання державного замовлення у Львівському НУВМБ (невиконання – 97%), Одеському ДАУ (-24%), Подільському ДАТУ (-20), Керченському ДМТУ (-15), Харківському НАУ ім. Докучаєва (-15%), Харківській ДЗВА (-10%).

- А як вплинуло незалежне тестування на якісний склад вступників до аграрних навчальних закладів?

- Незалежне тестування виявило, що кращі випускники шкіл вступають до більш престижних ВНЗ. Ми відчули це за результатами цьогорічного прийому. І саме за таких обставин повинна працювати ступенева освіта, схеми якої ми відпрацьовуємо вже багато років.

До речі, цього року Мінагрополітики довело державне замовлення на прийом студентів за скороченим терміном навчання з числа випускників технікумів і коледжів. Згідно з п. 3 «Умов прийому до вищих навчальних закладів України»: «Вищі навчальні заклади 2-4 рівнів акредитації мають право приймати осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, зокрема для продовження навчання із скороченим терміном підготовки бакалавра за умови вступу на відповідний напрям підготовки». Пунктом 21 передбачено, що «особи, які вступають на навчання за освітньо-професійними програмами бакалаврів на базі здобутих освітньо-кваліфікаційних рівнів (кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста) відповідного напряму на навчання зі скороченими термінами підготовки, приймаються на перший (за скороченою програмою) або старші курси (на програму з нормативним терміном навчання). Прийом зазначеної категорії вступників здійснюється за умови навчання за інтегрованими навчальними планами за фаховими вступними випробуваннями».

Тож кожному ВНЗ було доведено державне замовлення на прийом випускників навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Однак виконання зазначеного держзамовлення незадовільне. А до Вінницького та Керченського морського технологічного університету не зараховано жодного випускника коледжу і технікуму.

- Чи виконано у цьому році аграрними ВУЗами квоту на прийом сільської молоді?

- Незважаючи на те, що п. 11 Порядку встановлення квоти підготовки фахівців для агропромислового комплексу, залізничного транспорту і соціальної сфери сільської місцевості у вищих навчальних закладах, передбачено, що у разі конкурсу заяв на цільове місце у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації менше 1,3 чоловік на місце і в навчальних закладах 3-4 р.а. менше 1,5 - вищі навчальні заклади мають право за погодженням із відповідними міністерствами, центральними органами виконавчої влади зменшити квоту прийому сільської молоді до встановленої норми. Оскільки жоден ректор навчального закладу 3-4 рівня акредитації не звернувся із зазначеною пропозицією, то й не виконано квоту прийому сільської молоді.

Хіба таким має бути ставлення до забезпечення села фахівцями? А якщо врахувати, що ми вже третій рік не можемо підібрати 1000 студентів випускних курсів, які бажають працювати на селі, а отже їм повинна бути встановлена стипендія Президента, то на кого ми працюємо і куди ідуть наші фахівці?

- Тоді яким Ви вбачаєте вихід із ситуації?

- Потреба в кадрах повинна формуватись на місцях, виходячи з реальних розрахунків і з урахуванням регіонального розвитку: галузі, демографічної ситуації, організації приватного бізнесу, а також формування відповідного кадрового резерву.

Очевидно, що навчальним закладам в першу чергу потрібно приділити увагу профорієнтаційній роботі, встановити більш тісний контакт з органами місцевої адміністрації, вивчати кадрову політику у своєму регіоні, а Мінагрополітики, в свою чергу, регулюватиме цю ситуацію обсягами державного замовлення або запровадженням інших заходів.

Спілкувалася Дарина Поліщук