- Ректор Львівського ветуніверситету подав у відставку
- Студенти Миколаївського національного аграрного університету отримали стипендії місцевої влади
- Студентів з аграрного «припахають» заробляти на вуз
- Від Головного училища до Національного університету
- ПРОФЕСІЯ – ЛАНДШАФТНИЙ АРХІТЕКТОР
Шануємо минуле заради майбутнього
Різдвяно-новорічні свята традиційно пов'язані з ялинкою, святковими стравами, веселими обрядами, щирими побажаннями, а у студентів - ще й з канікулами.
Уманський, тепер уже національний університет садівництва, має давню історію (йому 166 років) і так само цікаві, з висоти сьогоднішнього дня, романтичні традиції відзначення різних свят і подій. Візьмімо хоча би перший значимий ювілей закладу - 50-річчя з часу заснування.
Урочистості з цієї нагоди були перенесені на кінець грудня. Залу відпочинку прикрашали гірляндами з хвої, зеленими ялинками, оповитими кольоровими стрічками з духмяними яблуками і грушами, загорнутими у фольгу горіхами.
Оскільки випускники училища працювали в різних куточках колишньої Російської імперії, то й приїздили вони тоді з дарунками, вирощеними чи виготовленими у своїх господарствах, - винами з Криму і Середньої Азії, осетрами і фазанами з Кубані, м'ясними копченостями з інших місць... Про це навіть писали тогочасні київські газети!
Після урочистого богослужіння у домовому храмі імені Святої і Рівноапостольної Марії Магдалини (з 1923 року - актова зала університету), гості перемістилися до зали рекреації, де їх очікувала не тільки святкова трапеза, а й улюблені розваги студентів (на той час учнів) всіх поколінь - танці.
Підготовку до урочистостей чи вечорів відпочинку, у тому числі й того ювілейного року, починали за два тижні. З оранжереї переносилися пальми, лаври, орхідеї, азалії, інші декоративні рослини і квіти, утворюючи імпровізований зимовий сад. Його влаштовували в теперішніх аудиторіях №48 або №54. Якщо в одній з цих аудиторій був сад з лавочками для романтичних зустрічей, то у іншій кімнаті - столи, за якими старші гості грали в лото, шахи, більярд. Ще одна кімната переобладнувалась під буфет, де можна було продегустувати чимало видів продукції власного виробництва, починаючи з фруктів, вин, варення, повидла, пастили, випічки, закінчуючи м'ясними виробами та іншими стравами.
Та для молодих людей все ж найулюбленішим заняттям були танці. Паркет у залі натирали до блиску, що дозволяло легко кружляти у вальсі. Для учнів запрошували вчителів танців і музики, які їх навчали ще й гарних манер. І випускнику вже було не соромно з'являтися у вишуканому товаристві.
Зустріч з нагоди 50-річчя заснування вузу стала пам'ятною завдяки створенню стипендії імені Святих Кирила і Мефодія.
Почесними гостями були викладачі з сім'ями та почесні чини міста. Запрошення учні виготовляли самі, а іноді замовляли в одній з уманських типографій. Особливо бажаними були учениці уманських гімназій. Дорога до училища проходила через парк, і на університетській площі, де сьогодні відбувається урочиста посвята в студенти, у кілька рядів вишиковувалися карети візників чи приватні екіпажі.
Перекинувши умовний місток з минулого у сьогодення, ми бачимо, як помітно змінилася територія студмістечка, облагороджена, розбудована, доглянута сучасниками. Та як і колись з аудиторії до аудиторії прямують студенти, поспішаючи на лекції, лабораторні та практичні заняття.
А напередодні новорічно-різдвяних свят у всіх корпусах, кабінетах, аудиторіях з'являються красуні-ялинки, прикрашені сучасними оздобами, а група барвисто вдягнених студентів у національні строї на чолі з ректором університету професором А.Ф. Головчуком і головою профкому доцентом М.І. Парубок з колядками та щедрівками обходять усі кафедри та підрозділи з привітаннями з нагоди Нового року та Різдва Христового, вручаючи гостинці. Крім вітань, ректор університету коротко повідомляє всіх про підсумки зробленого колективом у році, що минає, та розповідає про плани на майбутнє.
Так було і цього разу. Так триватиме і надалі. Бо ж це наша традиція.
Тож з роси всім і води на довгії і благії літа!
Лариса ЦИМБРОВСЬКА,
зав. музею історії університету
