Готуються до випускних екзаменів

08 October, Розділ Агрополітика / Аграрна освіта, переглядів 5 961

Найближчим часом відбудеться перший в Україні випуск аварійних комісарів, які займуться визначенням обставин страхових випадків та врегулюванням збитків у сільському господарстві. У жовтні вони складуть випускні екзамени, за результатами яких отримають кваліфікаційні свідоцтва.

Досі Україні не доводилося мати справу з аварійними комісарами у сільському господарстві, відповідно вона не знала, чому і як їх навчати, як з ними надалі працювати. Та й багато аграріїв досі не знають, для чого потрібні аварійні комісари, наскільки важливою є їхня робота і як реально можна скористатися їх послугами з користю для себе.

На курси, які відкрилися при Національному університеті біоресурсів та природокористування України, записалося 33 особи. Переважно це люди зі знанням справи та відповідною практичною підготовкою. Значна більшість з них мають агрономічну освіту та займаються агрострахуванням. Слухачі представляють 14 страхових компаній та 3 страхових брокерів, зокрема, «Оранта», «Провідна», «UNIQA», ТАС, «PZU Україна» та інші. Є серед слухачів і приватні підприємці.

Загальний курс складався як із теоретичної частини, так і з практичних занять. Останні переважно проходили на полях науково-дослідного господарства «Великоснітинське» та деяких інших, розташованих неподалік Києва. Слухачі навчалися правильно визначати врожайність озимих зернових, кукурудзи, соняшнику та інших агрокультур. Працювати доводилося з використанням сучасної техніки та методик визначення врожайності.

Самі слухачі визнають – на аварійних комісарів покладається особлива роль. Вони покликані кардинально поліпшити ситуацію на агростраховому ринку. Зокрема, «Аварійні комісари мають залишатися об’єктивними експертами. Саме тому вони повинні спиратися на конкретні факти. Інакше весь сенс їхньої роботи втрачається», - каже майбутній комісар Віктор Басенко.

Теза безспірна. Та чи можуть вони бути такими в українських реаліях, де досить часто діє принцип: хто платить гроші, той і замовляє музику?

Виявляється, можуть. Але за умови, якщо стануть справді незалежними від страхових компаній та сільгоспвиробників. Для цього, на переконання експерта з питань агрострахування Проекту IFC Романа Шинкаренка, треба не так вже й багато. «Буде краще, якщо експерт не вступатиме в трудові відносини із замовником. Оптимальний варіант – оплата його роботи державою. Тоді аварійний комісар втрачає фінансову прив’язку до страхової компанії та страхувальника. Він стає незалежним. Цей механізм, зокрема, працює в Туреччині, Іспанії та США».

«Щоб забезпечити якісну експертизу, експерт впродовж дня повинен обстежувати не більше 600-800 гектарів. Але в гонитві за «довгою гривнею» багато моїх колег змушені оглядати більші площі. Причому часто огляди здійснюють з машини, не виходячи на поле. Звідси й низька якість роботи. Якщо експерт знатиме, що йому заплатять не 1 гривню, а, як мінімум, 4-5, то він думатиме не про гроші, а про якість своєї роботи. Тоді буде об’єктивність. А де є об’єктивність, там завжди є передумови для незалежної експертизи», - висловлює пропозицію інший комісар Олександр Прищепа.

Скільки аварійних комісарів потрібно Україні? З цього приводу існують розбіжні думки. Спеціалісти сходяться на одному: перші 33 випускники не зможуть повною мірою покрити попит ринку на цю професію. Тим паче, що багато з них по завершенні навчання та отриманні відповідних сертифікатів повернуться на роботу до своїх страхових компаній.

Офіційних даних щодо запитаності аварійних комісарів в Україні поки нема. Тому доводиться орієнтуватися на думку спеціалістів агрострахового ринку. Віктор Басенко переконаний, що нашій країні достатньо 50-100 аварійних комісарів. У Олександра Прищепи інша думка: «В кожному районі має бути, принаймні, один аварійний комісар. Якщо буде більше, буде ще краще. Тоді нам не доведеться з Києва їздити по всій Україні. А зараз це робиться саме так». Він посилається на канадський досвід. У цій країні у кожній місцевості є свій експерт зі збитків. «Він там живе. І йому не треба доводити, що пройшов град чи сильний дощ з вітром. Коли що – він одразу вирішує питання, і це те, чого нам треба прагнути».

Потреба в підготовлених аварійних комісарах багато в чому визначатиметься успішною реалізацією програми субсидованого страхування. До слова сказати, вона відродилася цього року, і держава виділила на це 70 млн. гривень. Очікується, що такий підхід пожвавить агростраховий ринок. «Якщо всі ці гроші будуть використані повною мірою, тоді обсяг ринку складе, як мінімум, 140-160 млн. гривень. А це суттєва для України сума», - переконаний Роман Шинкаренко.

Подальший розвиток агрострахового ринку багато в чому визначить майбутнє самих курсів з підготовки аварійних комісарів. Символічно, що вони завершуються до початку сезону страхування озимих культур. А це означає, що на майбутніх аварійних комісарів очікує не один, а одразу два екзамени. Крім того, який запланований на жовтень, найближчим часом їх екзаменуватиме ще й поле.

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»