- Жнивуючи, дбаємо про осінній посів
- Полтавська ОДА: Цьогоріч проведено майже 700 "ярмарків вихідного дня"
- Насінням гречки будемо забезпечені
- ВЕСНЯНА ПОСІВНА ЙДЕ ЗА ПЛАНО
- Контроль за насінням буде посилено
ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ...
Є прислів’я, які треба розуміти буквально: засієш поле некондиційним насінням, фактично сміттям, то сміття на ньому і виросте. А якщо кинеш в землю зерно високої якості та доглянеш його, підживиш своєчасно, — то такий колос наллється золотом. І дасть смак споживачу та прибуток господарю.
Чернігівщина - регіон, у якому насінницький комплекс, у порівнянні з іншими, представлений потужно. Фактично єдина в країні область, де в повному обсязі збереглося насінництво картоплі. Тут, у науково-виробничому об’єднанні „Чернігівеліткартопля” виведено немало відомих на всю країну сортів бульби, і нині оригінальне насіння цієї культури вирощує півтора десятка суб’єктів насінництва. Знані в Україні і чернігівські вівси, виведені на Носівській селекційно-дослідній станції.
Взагалі, до обласного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на цей рік внесено понад півсотні суб’єктів. Оригінальне насіння - матеріал найвищої якості, який практично і є оригіналом виведеного сорту - вирощують майже два десятки господарств. Найбільш потужними з них, окрім двох вищезгаданих, є Інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук, Прилуцька дослідна станція і дослідна станція „Маяк” Інституту овочівництва та баштанництва цієї ж академії.
Елітне насіння - наступний за градацією після оригінального посівний матеріал - вирощують майже двадцять елітгоспів Чернігівщини, а насіння першої, другої та третьої репродукцій - це ще на ступінь нижче по якості - вирощують понад п’ятдесят суб’єктів насінництва області. За даними статистики, цього року регіон мав 133% кондиційного насіння до потреби. Але...
- Але нас турбує загальна тенденція до пониження репродукційності насіння ярих культур, - говорить начальник Чернігівської обласної держнасінінспекції Віктор Кекух. - Тим, хто займається рослинництвом, треба зрозуміти: не можна сіяти сміттям. Бо хто цього не усвідомлює, як правило, працює з від’ємним сальдо - неприбутково.
Втім, у господарів нового покоління, які вкладають у сільське господарство зазвичай позичені гроші, комплексу інерції нема. Вони налаштовані на прибуток (іншого виходу не існує), тому вимушені рахувати, дотримуватись технологій, застосовувати ноу-хау. І підвищення якості посівного матеріалу - одна з головних умов на шляху до ефективного, прибуткового виробництва.
- Чи є прямий зв’язок між підвищенням якості насіння і збільшенням прибутковості? - Віктор Кекух, який довгий час працював
головою колгоспу, посміхається. - Безперечно є, але за умови дотримання технологій. А якщо якісне зерно просто покласти в непідготовлену землю і забути про нього, то це гроші, викинуті на вітер.
Нещодавно в області запущено найбільший в регіоні насіннєвий завод, будівництво якого тривало з 2007 року і обійшлось інвесторам у 30 мільйонів гривень.
Будь-яке потужне підприємство, яке займається на Чернігівщині насінництвом, може виробити та довести до необхідних кондицій на власних потужностях 300-500 тонн насіння за сезон. А новий завод цю ж кількість насіння переробить всього за 2-3 дні.
Весь процес виробництва на заводі - від приймання, сушки до фасування зерна - комп’ютеризований. Тому одна робоча зміна складається всього з восьми осіб, включаючи оператора, який бачить весь технологічний ланцюг на моніторі. Обладнання підприємства переробляє насіння чотирьох культур - пшениці, жита, ячменю та ріпаку.
- Запуск насіннєвого заводу - це, без перебільшення, подія подій для області, - переконаний головний насінник регіону Віктор Кекух. - Будь-яке господарство може довести на заводі насіння до посівних кондицій. Хто хоче торгувати на міжнародній арені - будь ласка, доводь до відповідних стандартів і торгуй. Адже згідно нормативних документів насіннєвий матеріал, що реалізується на ринку, має пройти через сортувальний завод.
Додамо, що не за горами той час, коли буде введено ліцензування насінництва, тоді його виробництво довірятиметься лише тим, хто має відповідний досвід, потужності та репутацію.
- В господарствах області є також необхідне мінімальне обладнання для виготовлення посівного матеріалу, - зазначає
Григорій Супрун, директор агрофірми „Нива” Носівського району, яка вирощує елітне та репродукційне насіння пшениці, ячменю, вівсу, гороху, сої та інших культур. - Але новий об’єкт - найбільший в області. Це крок до централізації підготовки насіння в регіоні. Але вважаю, що поруч із цим мають розвиватися й інші суб’єкти насінництва, намагаючись досягнути відповідного рівня.
Новий завод може забезпечувати всі господарства, всіх, хто займається насінництвом в Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Окрім того, відома німецька насіннєва компанія цього року на Чернігівщині посіяла ділянки гібридизації озимого жита. У них досить серйозні плани щодо розвитку посівів даної культури в регіоні, а однією з головних умов успіху впровадження у виробництво озимого гібридного жита є високоякісний посівний матеріал, який, в свою чергу, планується доводити до посівних кондицій на новозбудованому насіннєвому заводі.
Україна володіє 30% світових чорноземів. І при цьому залишається на одному з останніх місць за врожайністю та одному з непризових - за якістю. У структурі врожаю Чернігівщини взагалі фуражне зерно (за своїми властивостями придатне для споживання лише тваринами) складає більше 60%. Нехай тут бідні ґрунти, але й на добрих землях інших не поліських регіонів продовжують вирощуватись зернові з урожайністю у півтора-два рази нижчою, ніж в Європі. Якість також залишає бажати кращого. Чому?
Може, європейці краще засвоїли значення нашого народного прислів’я «Що посієш, те й пожнеш”?
Ігор КУЗЬМЕНКО,
Чернігівщина,
фото автора
