ЗАХИСТ РОСЛИН МАЄ БУТИ КРАЩИМ!

20 March, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 6 324

На нараді, яка нещодавно відбулася в Інституті захисту рослин, аграрії підбили підсумки роботи галузі у 2006 році та проаналізували ситуацію, що склалася у поточному році напередодні посівної.

Глобальне потепління, що торкнулося усіх куточків планети, внесло суттєві зміни у хід агротехнічних робіт. Головною проблемою аграрії називають розповсюдження численних захворювань та шкідників, для розвитку яких склалися сприятливі умови. Кліматичні зміни внесли свої корективи у технології вирощування більшості культур.
Аграрії проаналізували стан справ у захисті рослин в 2006 році та сьогодні. Оцінили позитивні та негативні тенденції у цій сфері. Намітили практичні заходи, які необхідно здійснити в поточному році з метою забезпечення якісного захисту рослин, що сприятиме підвищенню продовольчої безпеки держави.

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ РОСЛИН, ПРОВЕДЕНІ У 2006 РОЦІ. Попри непрості процеси, які мали місце у 2006 році, було забезпечено темпи зростання виробництва валової продукції сільського господарства в заставних цінах на 100,4%, товарної продукції харчової промисловості – на 110%. Вагомий внесок у цих досягненнях належить фахівцям служби захисту рослин. Адже захист рослин є невід'ємною складовою технології вирощування сільськогосподарських культур, збереження врожаю та його якості.
За звітом, торік захисні заходи були проведені на площі 22,5 млн. га, що на 1,5 млн. га більше проти 2005 року. Застосували гербіциди на площі понад 2,0 млн. га, фунгіциди – 0,6 млн. га. До біологічного методу захисту рослин при цьому вдалися лише на площі 0,7 млн. га, що в 2,4 рази менше, ніж попереднього року.
Як запевнили фахівці, ринок пестицидів був насичений достатньо як за обсягами, так і за асортиментом. На ринок було поставлено 20,1 тис. т пестицидів на суму майже 240 млн. доларів США (за контрактними цінами без ПДВ і націнок постачальників). На вітчизняних заводах виготовлено 2,0 тис. т пестицидів. При цьому сільгосптоваровиробники викупили близько 19,9 тис. т препаратів, 19,2 тис. т їх використали на площі 22,5 млн. га. Аналіз обсягів захисних заходів свідчить, що вони ще не забезпечують технологічних вимог вирощування сільськогосподарських культур.
За науково-обґрунтованими підрахунками обсяги сільгоспземель з використанням хімічного захисту рослин мають бути на рівні 23-26 млн. га, з них захищено гербіцидами – 13,0 млн. га, інсектицидами – 7,0 млн. га, фунгіцидами – 6,0 млн. га.

ТИПОВІ ШКІДНИКИ. На сьогодні стан популяцій шкідливих комах дуже динамічний. Спостерігається також погіршення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур поряд з порушенням агротехніки та зменшенням обсягів використання засобів захисту рослин окремими сільгоспвиробниками, а також виведення з обороту значних площ орної землі тощо. Комплекс цих причин призвів до різкого збільшення чисельності та розширення зон шкодочинності совок, клопа шкідливої черепашки, дротяників, хлібного туруна (жужелиці), звичайного бурякового довгоносика, різноманітних хвороб.
В південних та східних регіонах сформувалися сталі вогнища саранових, які створюють постійну загрозу посівам сільськогосподарських культур.
У 2006 р. через неcприятливі кліматичні умови розвиток і поширення комах відбувалися досить стримано. Зокрема найшкідливіші – саранові, лучний метелик, всеїдні фітофаги – через прохолодну вологу погоду весни та літа не змогли накопичитися в значній кількості.
До небезпечних шкідливих організмів, які чинили здебільшого шкоду осередкам рослин, доречно віднести, на думку фахівців, мишоподібних гризунів, кукурудзяного метелика, ґрунтових комах (підгризаючих совок, дротяників, личинок хрущів), в Степу й Лісостепу – клопа шкідливу черепашку, а також різні види хвороб культурних рослин, збудниками яких є фітопатогенні організми (гриби, бактерії, віруси).
Мишоподібні гризуни заселяли в цілому 35% орних земель, в Лісостепу й Поліссі – 48%. Осередково у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Луганській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях в посівах озимої пшениці під урожай 2007 року кількість колоній гризунів була в 2-4 рази більшою за порогову. В багаторічних травах і незораних полях більшості областей нараховувалось від 6 до 40, подекуди 79 колоній на гектарі. Достатня кормова база та оптимальні погодні умови сприяли подальшому розмноженню мишоподібних гризунів, які загрожують не лише пошкодженнями посівів, а й перенесенням хвороб, небезпечних для людей і тварин. Захищено від мишоподібних гризунів 3,7 млн. га.
Зі звітів обласних спеціалістів, в посівах озимої пшениці АР Крим, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та суміжних з ними областей Лісостепу найшкідливішими були комахи, які харчувалися зерном під час його формування та молочної стиглості, зокрема, клоп шкідлива черепашка, пшеничний трипс та злакові попелиці, пошкодження якими призводить до втрати валу та погіршення якості зерна. Проти цих та інших шкідливих комах оброблено хімічними засобами захисту рослин 1,5 млн. га посівів зернових.
Зазначено, що зернова кукурудза скрізь потерпає від шкідника стеблового (кукурудзяного) метелика через обмеженість засобів захисту та складність їхнього застосування. В окремих полях Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей на 70-100% площ ним пошкоджено 20-49% рослин культури.
У занедбаних незораних полях повсюди накопичуються шкідливі багатоїдні комахи, які мігрують в посіви зернових, цукрових буряків, соняшника, кукурудзи, овочевих, інших культур та пошкоджують їх. Це передусім різноманітні підгризаючі й листогризучі совки та ґрунтові шкідники. Від них захищено близько 1 млн. га посівів.

НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Як зазначалося, відбувається масове розповсюдження різноманітних хвороб сільськогосподарських рослин, розвитку яких сприяють кліматичні умови. В озимих і ярих пшеницях та ячменях найпоширеніші борошниста роса, септоріоз листя, бура листкова іржа, інші плямистості, які охопили 26-100% площ, до 80% рослин. Торік хвороби колосків (фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява) відмічені в Вінницькій, Закарпатській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та інших областях. Вони охопили до 85% обстежених площ. Масове розповсюдження сисних шкідників (попелиць, цикадок) спричинило захворювання озимої пшениці на вірусні та мікоплазмові хвороби. Оздоровлення посівів зернових культур проведено на 1,6 млн. га.
За словами науковців, аномальні кліматичні умови осінньо-зимового періоду 2006-2007рр. сприяли тривалому росту й розвитку озимих зернових культур, ураження яких грибковими хворобами, зокрема, борошнистою росою, набуло епіфітотійного характеру, передусім у південних і східних областях.
Зазначалося, що оздоровлення вегетуючої в січні озимої пшениці, ураженої хворобами, не було науково і практично обґрунтоване. Навесні поточного року доцільність його визначатиметься з огляду на стан озимої пшениці в кожному полі окремо.
Фітосанітарна ситуація, яка склалася в посівах озимини, як відмічають фахівці, вимагає постійного моніторингу шкідливих організмів для прийняття рішень щодо захисту кожного конкретного поля у відповідності до технологічних вимог.

БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ. Біологічний метод захисту рослин, який досить розповсюджений сьогодні в багатьох країнах, ще не набув широкого застосування в Україні. 2006 р. в країні працювало 62 лабораторії біологічного методу захисту рослин, із них 31 районних, 8 – сільгосппідприємств, 9 бюджетних, 10 – при тепличних комбінатах і 4 обласних госпрозрахункових.
Торік біологічні засоби застосовані на площі 0,7 млн. га, що в 2,4 рази менше, ніж у 2005 р. і становить 3,1% (1990 р. – 29%) від загальних обсягів.
Науковці підкреслили, що при використанні біологічних засобів захисту рослин відсутній вплив на навколишнє середовище, стан якого погіршується з кожним роком. Тому варто прийняти до уваги всі переваги, які надає цей безпечний метод захисту.
Перед аграріями поставлено завдання активізувати роботу лабораторій з біологічного захисту рослин, проаналізувати діяльність біолабораторій, опрацювати обсяги роботи і надіслати плани на затвердження в Головдержзахист.

РОБОТА КОНТРОЛЬНО-ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЙ. У цій системі діють 7 міжобласних виробничих контрольно-токсикологічних лабораторій, з них 2 прикордонні – Одеська та Ужгородська. На сьогодні акредитовані Донецька, Одеська, Ужгородська, Кримська, Житомирська, Полтавська та Тернопільська. Вони отримали юридичне право здійснювати свою діяльність.
Лабораторії торік відібрали й проаналізували понад 6,3 тис. зразків, що на 1,3 тис. більше, ніж 2005 р. Лабораторним контролем охоплено 1,3 тис. господарств у 286 районах, тобто – у половині районів України. Перевірено понад 467 т пестицидів з вичерпаним терміном зберігання. Рекомендовано до використання 391 тонна та 44 тонни – з відповідними поправками норм внесення.
Лабораторіями досліджено також понад 453 тис. т с/г продукції, в якій в 37 зразках виявлено перевищення допустимого рівня пестицидів, у ґрунті відповідно – у 46 зразках.
Відмічено, що останнім часом сільгоспвиробники при покупці пестицидів все частіше звертаються до лабораторій щодо визначення їхньої якості. Доповідачі акцентують увагу на необхідності здійснювати контроль над тим, які використовуються пестициди, щоб запобігти використанню підробок.
Аграрії торкнулися питання контролю за якістю приготування робочих розчинів. Зазначили, що у цьому напрямку працюють лише Одеська, Ужгородська, Полтавська і Тернопільська лабораторії. Висловили сподівання, що в АР Крим, Донецькій та Житомирській областях у господарствах теж приділятиметься увага якості пестицидів.
Доповідачі наголосили, що лабораторні дослідження – це об’єктивні аргументи для вжиття необхідних заходів.

ЛАБОРАТОРІЇ ПРОГНОЗІВ І ДІАГНОСТИКИ. За словами учасників семінару, лабораторії прогнозів і діагностики працюють системно і цілеспрямовано. Посадовці висловили подяку за їхні професійність і витримку у проведенні моніторингу фітосанітарного стану посівів у сучасних умовах. Висловили побажання більше уваги приділяти матеріально-технічному оснащенню пунктів сигналізації і прогнозів та контролю за їх роботою, що, найімовірніше, підвищуватиме оперативність та достовірність інформаційних повідомлень.
Зазначалося, що ефективність роботи відповідних лабораторій значно зросте за найширшого використання можливостей підпорядкованих їм аналітичних підрозділів – лабораторій прогнозів і діагностики, контрольно-токсикологічних тощо. За їх допомогою фахівці зможуть оволодіти та активно реагувати на фітосанітарну ситуацію, дотримуватися регламентів застосування пестицидів, зменшити забруднення сільськогосподарської продукції та об’єктів довкілля. Ці функції, як підкреслили доповідачі, визначені Законом України «Про захист рослин» і закріплені контрактом, укладеним з Мінагрополітики України.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ. В Україні зареєстровано 19063 сільськогосподарських підприємств та понад 44 тис. селянських і фермерських господарств.
Аграрії переконані, що обізнаність працюючих з хімічними засобами захисту рослин, безпечне та технологічно-грамотне застосування препаратів залежить від якості їх навчання, яке проводять спеціалісти відповідної служби. На сьогодні вони підготували 65087 чоловік. Але, на думку фахівців, цього замало. Необхідно більше висвітлювати проблеми захисту в засобах масової інформації, нарощувати обсяги практичної допомоги щодо захисту рослин сільгосптоваровиробникам за договорами з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами.

ЗАБОРОНЕНІ І НЕПРИДАТНІ ПЕСТИЦИДИ. За даними інвентаризації, в країні є понад 20 тис. т заборонених і непридатних для використання в сільському господарстві пестицидів, які зберігаються у 5 тис. сільгосппідприємств різних форм власності.
Зазначалося, що проблема їх знищення складна. За приклад взяли ТОВ «Елга» (м.Шостка Сумської області), в якому за 3 роки знищено майже 1230 т препаратів за технічних можливостей утилізувати близько 2 тис. т. Отже, на думку фахівців, потрібно максимально використати можливості таких товариств. Є розробки приватного підприємства «ОСДАР» (м. Житомир), яким проведені пошукові дослідження нової технології знешкодження пестицидів, у основу якої покладено фізичні механізми розкладання препаратів.
Проте, за словами аграріїв, продовження досліджень та відпрацювання технології, створення відповідних стаціонарних установок стримується відсутністю коштів.
Доповідачі звернули увагу присутніх, що з метою фінансового забезпечення заходів, пов’язаних з утилізацією відходів, в Державному фонді охорони навколишнього природного середовища передбачено бюджетну програму «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами», головним розпорядником коштів якої є Міністерство екології та природних ресурсів.

РИНОК ПЕСТИЦИДІВ. Ці питання, зокрема, питання державної реєстрації, виробництва, імпорту, застосування засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, врегульовані законами України «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин», «Про санітарне благополуччя», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та низкою інших постанов і наказів.
Учасники зібрання відмітили, що сьогодні в країні створено жорсткі умови формування ринку пестицидів. Проте, зазначили, що на ринку продаються сумнівного походження засоби захисту рослин (підробки, фальсифікати тощо). На думку фахівців, основна причина цього – слабка поінформованість та низька купівельна спроможність споживачів. Доповідачі наголосили, що багато господарників ще купують сумнівні препарати за низькими цінами, не розуміючи, що втрачають на цьому самі і наносять шкоду довкіллю.
Посадовці завірили, що з боку державних органів вживаються заходи щодо боротьби з цими негативними явищами. Підготовлений і діє трьохсторонній наказ «Про внесення змін до наказу №163/558/217 «Про посилення державного контролю та нагляду за торгівлею пестицидами та агрохімікатами». Також Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання використанню фальсифікованих пестицидів та агрохімікатів», яким передбачено слова «станції» замінити на слова «інспекції», що підвищує відповідальність і роль служби; на неї поширюється дія Закону України «Про державну службу», а також впроваджено збільшення адміністративних штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про захист рослин, від 10 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Зазначалося, що накладання адміністративних штрафів можливе лише після внесення змін до Адміністративного Кодексу. Цей законопроект вже розглянутий у комітетах Верховної Ради і найближчим часом його буде розглянуто на сесійному засіданні.
На думку учасників, лише спільними зусиллями можливо навести належний порядок у сфері торгівлі пестицидами.

ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ СТАНЦІЙ ЗАХИСТУ РОСЛИН. За словами доповідачів, на утримання станцій торік було виділено з бюджету 29,1 млн. грн., зокрема на заробітну плату 18,1 млн. грн. (за потреби 23,0 млн. грн.), або 78,3% необхідної суми. Тобто бракує 4,9 млн. грн. На 2007 рік кошторисом передбачено із бюджету 33,5 млн. грн. та 2,5 млн. грн. власних коштів. Селяни стверджують, що нині заробляють власних лише 2,2 млн. грн.

ЗАМІСТЬ ПІДСУМКА. Аграрії одностайно погодилися, що за таких обставин необхідно активізувати роботу задля пошуку додаткових джерел фінансування. Особливо це стосується областей, в яких є бюджетні комплексно-технологічні лінії, біолабораторії, а також державних станцій Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернігівської областей, які працюють не досить активно у цьому напрямку. Сьогодні на боротьбу з особливо небезпечними шкідниками виділено 5 млн. грн., що на рівні минулого року.

Оксана ШАПОВАЛ