Українське село: збережемо та відродимо

23 October, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 6 784

Село Южне, що на Чернігівщині, недарма носить свою назву. Воно – на півдні області, в Ічнянському районі. Цей населений пункт для проведення виїзної колегії головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації за участю управлінь регіонального розвитку та містобудування і архітектури був обраний не випадково. Тут є на що подивитись і є в кого поцікавитись: “А що потрібно зробити, аби зберегти українське село?”.

<!-- [if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;}

Розвиток інфраструктури – понад усе

В Южному мешкає більше тисячі людей. В центрі села, поруч з сільрадою та конторою приватного сільгосппідприємства “Фортуна”, що господарює тут, стоїть церква. Праворуч – сучасне кафе “Клен”, трохи далі – добре відремонтований сільський будинок культури.

Йдемо до школи, в якій навчається 125 учнів. Проходимо повз невеличкий шкільний парк, розбитий як продовження відомого на всю країну Тростянецького дендропарку. В середині закладу тепло, охайно. В очі кидаються модульна котельня та великий спортивний зал з усім необхідним знаряддям – рідкість для сільського навчального закладу. Директор южнянської школи Наталія Рощупкіна вважає, що рецепт збереження села, насправді, не дуже складний: “Потрібно створити комфортні умови для людини: газ, вода, школа, лікарня, будинок культури — все це у нас є. А також робочі місця і зарплати — вони в нас кращі по району”.

Будинок культури — реальний центр дозвілля в селі. Всі масові заходи починаються звідси. Різдвяні святкування, конкурс “Жінка року”, свята 8 Березня і 9 Травня плюс дискотеки, вечори та більярд на додачу.

Завітавши в кафе “Клен”, ви забудете, що знаходитесь у селі. Сучасний бар, окремі VIP-кабінки, музика, смачна кухня. Поруч сауна та перукарня.

В Южному триває реконструкція будинку, в якому мешкатимуть 30 людей похилого віку. Дуже сучасний: з пандусами, оздоблений вагонкою та євровікнами. В середині — багато кімнат, їдальня, сучасні батареї опалення. Є бойлер. Ідея облаштування будинку з’явилась після того, як до сільради почали звертатися поодинокі пенсіонери Южного: діти далеко, а сил вести господарство вже нема. Сільрада в свою чергу звернулась до підприємства “Фортуна”. Так розпочалась реконструкція і вже освоєно понад 400 тис. гривень. “Оплата за проживання в будинку буде здійснюватись “п’ятдесят на п’ятдесят”, - говорить директор ПСП “Фортуна” Іван Пащенко. - Половину відшкодовуватиме наше підприємство, половину – ті, хто мешкатимуть у будинку”.

В сідьському дитсадку виховується 32 дитини. Як розповіла завідуюча Оксана Чучман, м’ясо, молоко, гречку, борошно для закладу вони купують у “Фортуни”: яловичину – по 7,8 грн./кг, свинину – по 10,2 грн., молоко – по 85 копійок за літр. За дітей батьки доплачують лише по 25-30 гривень на місяць. “Все починається з роботи, - говорить пані Оксана у відповідь на запитання про рецепт збереження села. - Я сама з Парафіївки, там цього року вже працюватиме цукровий завод. А є робота – є гроші. Є гроші – створюються сім’ї, домашній добробут. Тоді народжуються дітки.”

В Южному є також фельдшерсько-акушерський пункт, гуртожиток, де мешкають приїжджі працівники. Працює поштове відділення. Завершується будівництво стаціонарного молокоприймального пункту, яким опікується його власник — Ічнянський завод сухого молока та масла. Пункт обладнаний холодильною установкою для зберігання прийнятого молока. Його якість тепер буде на порядок вищою.

Якщо є хліб, то буде і пісня

Приватне агропідприємство “Фортуна”, крім Южного, обро***є землю ще в трьох селах — всього майже 10 тис. гектарів. Утримує 2,5 тис. голів великої рогатої худоби та близько 2 тис. свиней.

На фермі, де встановлено доїльний зал “паралель”, утримується 350 корів. Якість молока відповідає вищому ґатунку. Його у “Фортуни” купує Шосткінський сирзавод за дуже прийнятними цінами. “Не хочу називати конкретну цифру, бо ті молокозаводи, які купують дешевше, на мене ображатимуться”, - з посмішкою говорить директор підприємства Іван Пащенко.

За добу корови “Фортуни” дають 21 тонну якісного молока. Середні річні показники стада — 6 тисяч літрів молока на корову. Це практично вдвічі вище середньообласного рівня. Є й такі, що дають по 5 відер на добу.

Доїльний зал за 2,5-3 години обслуговує 300 корів. За процесом доїння спостерігає спеціаліст. Всім коровам в рубець вживлений чіп, і тільки-но тварина заходить на дійку, на комп’ютері з’являється інформація про період її розтелення, хвороби, кількість молока тощо.

Відчувши переваги сучасних доїльних залів, підприємство взялось будувати ще один молочний комплекс — на тисячу корів. Будівництво, яке планують завершити наступної осені, обійдеться у 15-18 млн. гривень. Будують за власний кошт. Адже господарство заро***є на молоці, “фортунівські” телята мають більше кілограму привісів на добу, великі площі обробітку та висока врожайність (по ранніх зернових – до 60 ц/га, по кукурудзі – близько 100 ц/га) також допомагають триматись господарству на плаву. Зарплатні у “Фортуні” відповідні: доярки отримують 1,5-3 тис. грн. на місяць, механізатори в сезон — 5-6, шофери — 1,5-2 тисячі, інші спеціалісти — до 2-х тисяч.

“Якщо не буде доброго господаря в селі, то там не буде і майбутнього” - висловлює свій рецепт збереження сільських територій начальник головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Анатолій Максак. - А якщо є господар, то в селі вируватиме життя: працівники не поїдуть до міста, а створюватимуть сім’ї, віддаватимуть дітей до дитсадка та школи за місцем проживання, працюватимуть та відпочиватимуть тут”.

З Анатолієм Максаком згоден і керівник ПСП “Фортуна” Іван Пащенко, який, здається, свій рецепт збереження села вже реалізував: “У першу чергу людям треба забезпечити робочі місця та помешкання. Я колись дав об’яву в газету та по радіо, і до нас почали приїздити молоді сім’ї. Тоді в садку було 4 дитини, а зараз — через 5 років — більше двадцяти. Ми, як підприємство, купуємо житло в селі й надаємо його нашим працівникам. За 3-5 років вони сплачують вартість, і ці будинки стають їх власністю”.

Було село, а стане громада?

Як зазначив директор Департаменту розвитку сільських територій Мінагрополітики України Василь Шаповал, який брав участь у виїзній колегії в Южному, «без села не було і не може бути повноцінної української держави». Село ж занепадає — нині в сільській місцевості щороку за кількістю померлих втрачається практично цілий райцентр. Щоб запобігти цьому, розроблено Державну цільову програму розвитку села до 2015 року. На першому етапі її реалізації проводиться паспортизація населених пунктів, аби мати повну інформацію про ситуацію на селі.

За інформацією заступника начальника управління регіонального розвитку Чернігівської облдержадміністрації Василя Булата, одним з напрямків адміністративної реформи, яка також готується до реалізації, є збереження села через оптимізацію його інфраструктури. Планується, що кількість районів в областях буде суттєво скорочено. А щоб компенсувати зменшення райцентрів як осередків сільської інфраструктури, вводиться нове поняття “громада”. Громадою називатимуться кілька населених пунктів з центром в селі з більшою, у порівнянні з іншими, інфраструктурою. Наприклад, у такому, як Южне. В центрі громади обов’язково мають бути медичні, правоохоронні, фінансові, юридичні, освітянські, пенсійні та інші заклади.

Збереження села і сільського населення як носія генетики та ідентичності українського народу потребує надзвичайних зусиль. Адже дезінтеграційні процеси почались не сьогодні і навіть не вчора. Та поки існують такі села, як Южне, надія на відродження села житиме.

Ігор КУЗЬМЕНКО,

с. Южне, Чернігівська область

Фото автора