СУЧАСНИМ АГРАРІЯМ – СУЧАСНІ ЯКІСНІ ЗНАННЯ

18 May, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 6 550

Миколо Павловичу, Навчально-методичний центр добре відомий не тільки в системі аграрної освіти, а й у системі вищої освіти України. Вже понад 15 років очолюєте його Ви. Яким НМЦ є сьогодні?
– Наш центр має велику історію. Виник аж 42 роки тому. Відтоді досягнуто чимало, окреслено нові напрями роботи. Відбулася зміна поколінь працівників: сьогодні в колективі поряд з досвідченими фахівцями працює багато молоді.
Навчально-методичний центр – це п'ять лабораторій: технічних, технологічних та економічних спеціальностей, дидактичного та аналітично-інформаційного забезпечення, педагогічного досвіду та творчості молоді, два відділи – редакційно-методичний та маркетингу.
Справжньою окрасою нашого центру є виставка педагогічного досвіду і творчості молоді. З часу відкриття (1970 р.) вона розширилась, удосконалилась, зріс її вплив на якість навчально-виховного процесу, на її базі створено лабораторію педагогічного досвіду і творчості молоді, яка має особливу популярність у відвідувачів центру. В комплексі – це банк ідей розвитку педагогічних технологій, узагальнення і поширення педагогічного досвіду, впровадження інноваційних форм і методів навчання і виховання, активізації нових форм творчості, дослідної роботи.
Кожна експозиція – результат діяльності протягом навчального року: досвід роботи педагогічних кабінетів, предметних (циклових) комісій, викладачів, розвиток форм технічної і народної творчості. З експонатами виставки ознайомилися й почерпнули чимало корисного близько 200 тисяч осіб. Щорічно виставку відвідують понад 2 тисячі фахівців.

Ваші прогнози щодо тенденцій підготовки молодших спеціалістів для аграрного сектору? Як вирішуються проблеми практичної підготовки в аграрних вищих навчальних закладах?
– Практика – головний компонент профпідготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст". Значною мірою ефективність навчальної та виробничої практик залежить від професійної компетентності викладачів, майстрів виробничого навчання. Якщо викладач сам не має практичного досвіду, як він може навчити інших?
Необхідно зрозуміти, що саме практична підготовка дає можливість студенту оволодіти конкретними уміннями і навичками, поєднати теорію з практикою, а головне – відчути себе фахівцем, зуміти у майбутньому швидко адаптуватись на виробництві.
Ще одна проблема – зацікавленість керівництва і спеціалістів сільгосппідприємств у прийомі студентів-практикантів, створенні для них відповідних умов проходження практики.
Звичайно, лише закликами керівників організацій і підприємств (колишніх студентів) проблему не вирішити. Варто на державному рівні вишукати можливість зацікавити виробничників у прийомі студентів на практику. Це може бути зниження податків залежно від кількості студентів-практикантів, створення пільгових умов для отримання кредитів і т.д.
Сьогодні роботодавці нарікають на якість підготовки сучасного фахівця. Тож варто поставити питання про наповнення змістом підготовки спеціалістів для АПК. Чому наш випускник, маючи відповідний диплом, йде на різні курси перепідготовки, бізнес-тренінги, за два тижні отримує необхідні йому знання й тільки після цього може на належному професійному рівні працювати, стати конкурентоспроможним на ринку праці?
Нині зв'язок "студент-навчальний заклад-виробництво" ми ставимо на перше місце. Довести свій "продукт" (випускника ВНЗ) до вимог сучасного виробництва – це найпріоритетніший напрям роботи аграрної освіти.
Також, підготовка фахівців середньої ланки, порівняно з підготовкою, що була 20 років тому, має суттєво різнитися. В сучасних умовах молодший спеціаліст має бути не вузькопрофільним у певній галузі, а спеціалістом, ґрунтовно озброєним знаннями з економіки, підприємницької діяльності, права, готовий за сприятливих умов започаткувати і вести власну справу.

У системі аграрної освіти вперше в Україні були створені регіональні навчально-практичні центри, а НМЦ став головним ідеологом провадження цієї політики. Яка їх подальша перспектива?
– Так, у пошуках шляхів підвищення ефективності практичної підготовки студентів, використовуючи досвід провідних європейських країн у системі аграрної освіти, з 1999 року розпочалась робота зі створення регіональних навчально-практичних центрів.
Вони засновувалися на базі провідних аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Прерогатива була там, де була належна матеріально-технічна база, сучасне методичне та інформаційне забезпечення навчального процесу, регіональне розміщення.
Нині в системі аграрної освіти функціонує 11 регіональних навчально-практичних центрів у восьми областях України, з них 8 – для підготовки механіків, агрономів, фермерів, 2 – для землевпорядників, 1 – для підготовки будівельників і газовиків.
Майже дев'ятирічний досвід роботи засвідчив високу зацікавленість студентів у проходженні практичної підготовки на базі навчально-практичних центрів: в них підготовлено понад 20 тис. осіб. Найефективніше працюють центри Хорольського агротехнічного коледжу Полтавської ДАА, Іллінецького коледжу Вінницького ДАУ, Немирівського будівельного технікуму Вінницького ДАУ.
У майбутньому плануємо розширювати мережу регіональних центрів, передбачаємо створити в кожній області по 2-3 НПЦ. До цього залучатимуться провідні аграрні вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації, професійно-технічні училища, ліцеї. Нинішнього року на базі Бердянського технікуму харчових технологій Таврійської ДАА відкриється навчально-практичний центр з сільського зеленого туризму.

Чимало справ потребують актуальних і нестандартних рішень. Що є нового в роботі НМЦ?
– Проблем повсякденних чимало, та є і найважливіші. Головне спрямування діяльності Навчально-методичного центру – якість підготовки майбутнього фахівця. Для вирішення цього питання найактуальнішим залишається професійний рівень викладацького складу навчальних закладів.
Аналіз складу педагогічних працівників засвідчив: у ВНЗ значна кількість викладачів – пенсійного віку. Молоді приходять, підкреслю, відразу після закінчення вищого навчального закладу, без досвіду і виробничої роботи, і викладацької діяльності. Тому необхідно вирішувати питання з організації стажування викладачів на виробництві, скажімо, в таких потужних агропідприємствах як "Агро-Союз". Нині працюємо спільно з Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва над вирішенням проблем фінансового забезпечення програми стажування викладачів.
Нове поповнення педагогічного складу, поки не зміцніє, не опанує викладацького мистецтва, потребує неабиякої уваги. Тому у нас постійно проходять семінари, зустрічі з досвідченими викладачами. В середньому – на рік в НВЦ, а також в Національному аграрному університеті та в провідних навчальних закладах проводимо майже 60 семінарів і тематичних конференцій саме з підвищення кваліфікації.
Цього року нами започаткована нова форма передачі досвіду та майстерності роботи педагогічних працівників через майстер-класи – практичний показ прийомів та методів педагогічної діяльності.
Майстер-класи удосконалюють наукову, освітню, професійну підготовку педагогічних працівників, забезпечується індивідуальне оволодіння уміннями і навичками інтерактивних технологій навчання як технологій співпраці. Запропоновано майстер-класи з технології кооперативного, колективно-гуртового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань, що являє собою умовну класифікацію за формами навчання (моделями).
На майстер-класи запрошуються викладачі аграрних вищих навчальних закладів. Виступаючи в ролі студентів, вони вчилися застосовувати на практиці кращі ідеї, досвід керівників майстер-класів.

Особливу увагу в НМЦ привертає лабораторія дидактичного забезпечення. Що це за нововведення?
– Створивши відповідну матеріально-технічну базу цієї лабораторії, ми виготовляємо та тиражуємо кодопосібники, навчально-методичні комплекси на СD-дисках, стенди.
Особливість цієї лабораторії – виготовлення навчальних відеофільмів.
На кіностудії ім. Довженка виготовлення навчального відеофільму тривалістю 15 хвилин коштує 30 тис. грн. Ми створили власну базу. Тепер, маючи якісне матеріальне та кадрове забезпечення, у рік можемо створювати 20-30 навчальних відеофільмів сучасного рівня.
Лабораторією дидактичного забезпечення розпочато велику роботу з виготовлення наочних посібників, колекцій натурних зразків, добрив, ґрунтів, вовни, природних кам'яних матеріалів, насіння сільськогосподарських культур, гербаріїв тощо, а також освоюється новий напрям роботи – виготовлення муляжів і вологих препаратів.

Які Ваші найближчі завдання та перспективи на майбутнє?
– Головними напрямами нашої роботи є і залишаться пошук ефективних шляхів удосконалення підготовки висококваліфікованих фахівців для аграрного сектору, підвищення якості навчання відповідно до вимог Болонського процесу, урізноманітнення форм і методів підвищення фахової майстерності викладачів, вивчення й поширення педагогічного досвіду, створення банку даних з питань новітніх педагогічних технологій і перспективного педагогічного досвіду, впровадження інноваційних форм практичного навчання студентів у регіональних навчально-практичних центрах, сприяння наступності та безперервності навчально-виховного процесу.
Більше часу у навчальних планах підготовки спеціалістів відводитиметься на самостійну роботу. Й надалі наша робота спрямовуватиметься на створення багатогранного методичного забезпечення, зорієнтованого не лише на викладача, а перш за все – на студента.