Аграрний тиждень. Україна
» » ГОЛОВНА МЕТА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ – ПІДГОТУВАТИ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНУ ОСОБИСТІСТЬ
» » ГОЛОВНА МЕТА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ – ПІДГОТУВАТИ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНУ ОСОБИСТІСТЬ

    ГОЛОВНА МЕТА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ – ПІДГОТУВАТИ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНУ ОСОБИСТІСТЬ


    Про можливості відомчої освіти щодо якісної підготовки фахівців для аграрного сектору економіки та її реформування відповідно до Болонського процесу розповідає заступник міністра агрополітики Сергій Мельник.

    Як відомо, освіта і наука є потужними двигунами суспільного розвитку. Освіта транслює знання та уміння, надбані попередніми поколіннями. Наука добуває нові знання та передає їх сучасному поколінню. Отже, від стану освіти і науки в суспільстві залежить стан виробництва, матеріальне та духовне благополуччя населення.
    Україна, приєднавшись до Болонського процесу в травні 2005 р., зобов'язалась проводити відповідне реформування і здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських та світових норм і стандартів, зберігаючи при цьому національні особливості власної вищої освіти. Аграрна освіта, що проходить етап оновлення, спрямована, перш за все, на якісну підготовку фахівців для аграрного сектору економіки.
    Міністерство аграрної політики України бере активну участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, проведенні реформування та модернізації вищої освіти у підвідомчих навчальних закладах.

    МЕРЕЖА АГРАРНИХ ВНЗ. У системі Мінагрополітики підготовку фахівців для галузі здійснюють 23 вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, з яких 6 мають статус національних, та 113 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
    Зрозуміло, що перспективи має вищий навчальний заклад, до складу якого входять науково-дослідні інститути, коледжі, навчально-дослідні господарства та інші структурні підрозділи. Саме тому Міністерство аграрної політики пішло шляхом формування мережі потужних університетських центрів за галузевим принципом. Університетські центри уже створено на базі 15 аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації: НАУ, Луганського, Сумського, Білоцерківського, Вінницького, Дніпропетровського, Миколаївського, Львівського, Одеського, Уманського, Державного агроекологічного університету (м. Житомир), Подільського ДАТУ, Керченського державного морського технологічного університету Полтавської, Таврійської ДАА. Це дозволило:
    n підвищити ефективність реалізації ступеневої підготовки;
    n проводити спільні науково-дослідні роботи, забезпечувати підготовку наукових кадрів;
    n ефективно використовувати матеріально-технічну базу вищих навчальних закладів і навчально-дослідних господарств.
    Формування мережі потужних університетських центрів за галузево-територіальним принципом, особливо з урахуванням інтеграційних процесів щодо входження України до Європейського освітнього простору, зважаючи на загострення демографічної ситуації в Україні, вже виправдало себе та вважається пріоритетним напрямом розвитку аграрної вищої освіти.
    Міністерство продовжує роботу з реформування аграрних навчальних закладів. Настав час реформувати ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації у Львівській та Харківській областях, де їх відповідно 2 і 3. Не можна вважати університетським центром ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, якщо до його складу входять 1-2 технікуми чи коледжи.
    Закордонний досвід показує, що найбільш досконалою формою вищої освіти є дослідницькі університети зі світовим визнанням, а от який з наших ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації доведе своє право називатись дослідницьким – покаже час. Єдине хочу сказати, що цей університет буде потужний, з великим науковим потенціалом та світовим іменем.

    ДОСКОНАЛЕ НАВЧАННЯ. МінАП України особливу увагу приділяє підвищенню якості вищої освіти через активізацію у підвідомчих ВНЗ процесів інтеграції науки, освіти та виробництва. Слід відзначити, що більшість наших університетів мають досить потужну систему освітянської діяльності, але їх дослідницька матеріально-технічна база та фінансування науково-дослідних робіт ще не відповідають сучасним вимогам. Проте, більшість науково-педагогічних працівників щорічно проводять наукові дослідження з бюджетних чи госпдоговірних тематик, або ж на правах творчої співпраці з науково-дослідною установою. Крім того, щорічно Міністерство аграрної політики на тендерній основі здійснює фінансування найбільш актуальних наукових досліджень, спрямованих на вирішення гострих галузевих проблем.
    На базі провідних технікумів та коледжів створено і діє 11 регіональних навчально-практичних центрів, де зосереджено сучасну вітчизняну і зарубіжну техніку та обладнання, що дає можливість забезпечити якісне проведення практичної підготовки студентів.
    Враховуючи те, що підвищення якості вищої освіти неможливе без удосконалення змісту, методів та форм практичної підготовки, Мінагрополітики здійснено низку заходів, спрямованих на суттєве вдосконалення практичного навчання. Це і створення та розміщення на сайтах у мережі Інтернету науково- та навчально-методичних центрів галузевого реєстру баз виробничих практик, і поліпшення матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення практичного навчання, підвищення зацікавленості керівників практики та самих студентів у якісній практичній підготовці тощо.
    Можливість спілкування із закордонними партнерами свідчить, що аграрне виробництво вимагає, перш за все, високопрофесійного, з розвиненими практичними навичками фахівця. З цієї причини, конкурс в Університеті м.Берн, де значну частину навчального часу відведено на практичну підготовку, – 3 особи на місце, а в Галле, де університет прийняв більш теоретичний вектор підготовки, – 0,9. І ще одна важлива деталь – професор Бернського університету повинен обов'язково мати 5 років стажу на сільськогосподарському виробництві, лише за цих умов він може викладати в цьому закладі. Ось вам і мотивація до навчання студентові, і мотивація для виробника – випускника з якого ВНЗ приймати на роботу. Враховуючи досвід, нам потрібно більше уваги приділяти обов'язковому стажуванню науково-педагогічних та педагогічних працівників на сільськогосподарських підприємствах із передовими інноваційними технологіями.
    Керуючись Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту», виконуючи відповідні Укази Президента та Постанови Кабінету Міністрів України, Міністерство аграрної політики послідовно здійснює заходи, спрямовані на підвищення якості вищої освіти, розроблення та запровадження конкретних механізмів удосконалення системи підготовки кадрів для села, створення умов для закріплення їх на виробництві, професійного зростання та кар'єрного росту фахівців.
    Тільки за 2005-2006 роки наказами Мінагрополітики затверджено «Цільову програму формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 роки», «Порядок працевлаштування випускників аграрних вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням з урахуванням специфіки галузі», а також видані накази «Про удосконалення системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів», «Про сприяння розвитку навчально-дослідної бази аграрних вищих навчальних закладів», «Про стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників аграрних навчальних закладів на виробництві», «Про організацію практики студентів за кордоном». За ініціативою Мінагрополітики Указом Президента України і відповідним рішенням Уряду засновано 1000 стипендій Президента для студентів аграрних вищих навчальних закладів, яких зобов'язано після навчання відпрацювати в сільській місцевості п'ять років.
    Особливу увагу Мінагрополітики приділяє важливій складовій реформування вищої освіти – забезпеченню гарантії її якості. Це найбільш складна багатокомплексна компонента, що вимагає не тільки значних фінансових і матеріально-технічних ресурсів, але й корінних змін у переконаннях, поведінці та якісному складі суб'єктів навчального процесу.
    У системі міністерства діє розгалужена мережа професійно-технічних навчальних закладів, де щорічно проходять первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації в середньому понад 40 тис. робітників та фахівців, і їх закріплення на виробництві складає 90%.
    Щодо післядипломної освіти, то в Україні функціонує близько 500 навчальних закладів (підрозділів) післядипломної освіти, в тому числі 35 (7%) у сфері впливу Мінагрополітики.
    Сьогодні система закладів післядипломної освіти Мінагрополітики представлена такою кількістю:
    n інститутів післядипломної освіти – 17;
    n факультетів післядипломної освіти – 3;
    n обласних навчальних центрів – 7;
    n шкіл підвищення кваліфікації, курсів – 8.
    За останні роки збільшились щорічні обсяги навчання педагогічних і науково-педагогічних працівників в інститутах післядипломної освіти та на семінарах цільового навчання з 330 до 900 осіб.
    Не дивлячись на скрутне фінансово-економічне становище, фахівці підприємств усіх форм власності прагнуть удосконалити свій професійний рівень. Сьогодні настав час змінити концепцію підвищення кваліфікації фахівців аграрного сектору всіх рівнів – програма їх цільового навчання повинна формуватися, виходячи із потреб сучасного аграрного виробництва і враховуючи запити слухачів.
    Особливе місце в системі аграрної освіти та науки займає розвиток дорадництва. Визначено 7 кращих ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, де буде здійснюватись підготовка членів регіональних кваліфікаційних комісій, сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експертів-дорадників (Інститути післядипломної освіти НАУ, Подільського ДАТУ, Уманського ДАУ, Полтавської ДАА, Таврійської ДАТА, Львівського ДАУ та Львівської НАВМ). Розроблено навчальні плани та програми, методичні рекомендації з проведення кваліфікаційного іспиту фахівців, які бажають на професійному рівні проводити дорадчу діяльність (для вищих навчальних закладів Мінагрополітики України).
    У грудні минулого року на базі Навчально-наукового інституту післядипломної освіти було проведено цільове навчання голів регіональних кваліфікаційних комісій та їх заступників, які були забезпечені пакетом нормативно-методичних матеріалів.
    На 2007 рік заплановано підготовку членів регіональних кваліфікаційних комісій, сільськогосподарських дорадників та експертів-дорадників у кількості 1117 осіб.
    Як бачимо, аграрна освіта має потужно розгалужену регіональну мережу підготовки фахівців для агропромислового комплексу України всіх ґрунтово-кліматичних зон.
    Наведена інформація свідчить про те, що Міністерство аграрної політики приділяє значну увагу соціальним питанням села, покращанню його демографічної ситуації. Підпорядковані йому навчальні заклади, що ведуть підготовку кадрів для аграрної галузі, є регіональними центрами науки, культури, спорту та необхідних для їх забезпечення інфраструктур. Це значно збільшує кількість робочих місць, зайнятість місцевого населення та стримує відтік молоді в столицю і великі промислові центри.

    ГАРМОНІЙНО РОЗВИНЕНА ОСОБИСТІСТЬ. Головна мета навчального закладу – підготувати всебічно розвинену особистість. У сучасних умовах аграрної галузі рівень та якість підготовки для неї фахівців стають найважливішими чинниками та необхідною передумовою ефективного вирішення завдань економічного розвитку. На сьогодні потрібен фахівець «нового типу», професійно і соціально мобільний, який має глибокі загальноосвітні та професійні знання, володіє економічними та правовими навичками, здатний до самовдосконалення та професійної і соціальної творчості, готовий до роботи в ринкових умовах праці та до гострої конкуренції. Тому сільська дитина, яка прийшла отримати диплом фахівця, завжди є в центрі уваги науково-педагогічного колективу навчального закладу.
    Міністерством аграрної політики ініційовано та всіляко підтримуються заходи щодо формування та розвитку особистості. Серед них:
    n створення об'єднаної ради студентського самоврядування ВНЗ Мінагрополітики України ІІІ-ІV рівнів акредитації;
    n зліт іменних стипендіатів та відмінників навчання ВНЗ Мінагрополітики України «Лідери АПК ХХІ століття»;
    n Всеукраїнський фестиваль художньої творчості серед колективів ВНЗ Мінагрополітики України «Софіївські зорі»;
    n КВН;
    n Всеукраїнська студентська спартакіада;
    n різноманітні конкурси, зокрема, на кращу дипломну роботу, кращого перспективного підприємця, кращий підручник (навчальний посібник), кращого студента року тощо.
    Постійно в полі зору Мінагрополітики перебувають гуртожитки навчальних закладів. Уже протягом кількох років проводяться огляди-конкурси зі створення соціально-побутових умов для студентів.

    НАЙБЛИЖЧІ ПЛАНИ. Таким чином, основними проблемами та завданнями найближчого майбутнього нашої галузі є:
    розвиток різних моделей навчальних закладів (університетські центри, дослідницькі університети, самостійні коледжі з високим рівнем професійної підготовки, коледжі-училища тощо залежно від регіональних особливостей);
    реформування вищих навчальних закладів однопрофільних, з низьким рівнем кадрової, матеріально-технічної забезпеченості, недостатньою науковою діяльністю;
    поетапне запровадження обов'язкового стажування науково-педагогічних працівників, які проводять заняття з технологічних дисциплін, на провідних сільськогосподарських підприємствах;
    удосконалення процесу практичної підготовки студентів (зміна підходів до практичної підготовки, посилення мотивації студентів до проходження практики, вимог до студентів за результатами практик, зацікавленості виробничників);
    посилення наукової діяльності ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації; залучення студентства до наукової діяльності;
    розробка програми дій щодо поліпшення умов проживання та відпочинку в гуртожитках ВНЗ Мінагрополітики (передбачення раціонального розміщення студентів, оснащення медичних кабінетів, спортивних залів, приміщень загального користування, читальних залів, комп'ютерних класів з доступом до Інтернету).





    Схожі новини
  • На базі Глухівського коледжу буде створено агротехнічний інститут
  • ЯКІСНА ОСВІТА – ВИМОГА ЧАСУ
  • Лідери АПК ХХІ століття
  • КРАЩИЙ ДИПЛОМ, КРАЩИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ
  • ФАХІВЕЦЬ ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ГОЛОВНА МЕТА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ – ПІДГОТУВАТИ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНУ ОСОБИСТІСТЬ


Про можливості відомчої освіти щодо якісної підготовки фахівців для аграрного сектору економіки та її реформування відповідно до Болонського процесу розповідає заступник міністра агрополітики Сергій Мельник.

Як відомо, освіта і наука є потужними двигунами суспільного розвитку. Освіта транслює знання та уміння, надбані попередніми поколіннями. Наука добуває нові знання та передає їх сучасному поколінню. Отже, від стану освіти і науки в суспільстві залежить стан виробництва, матеріальне та духовне благополуччя населення.
Україна, приєднавшись до Болонського процесу в травні 2005 р., зобов'язалась проводити відповідне реформування і здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських та світових норм і стандартів, зберігаючи при цьому національні особливості власної вищої освіти. Аграрна освіта, що проходить етап оновлення, спрямована, перш за все, на якісну підготовку фахівців для аграрного сектору економіки.
Міністерство аграрної політики України бере активну участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, проведенні реформування та модернізації вищої освіти у підвідомчих навчальних закладах.

МЕРЕЖА АГРАРНИХ ВНЗ. У системі Мінагрополітики підготовку фахівців для галузі здійснюють 23 вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, з яких 6 мають статус національних, та 113 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Зрозуміло, що перспективи має вищий навчальний заклад, до складу якого входять науково-дослідні інститути, коледжі, навчально-дослідні господарства та інші структурні підрозділи. Саме тому Міністерство аграрної політики пішло шляхом формування мережі потужних університетських центрів за галузевим принципом. Університетські центри уже створено на базі 15 аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації: НАУ, Луганського, Сумського, Білоцерківського, Вінницького, Дніпропетровського, Миколаївського, Львівського, Одеського, Уманського, Державного агроекологічного університету (м. Житомир), Подільського ДАТУ, Керченського державного морського технологічного університету Полтавської, Таврійської ДАА. Це дозволило:
n підвищити ефективність реалізації ступеневої підготовки;
n проводити спільні науково-дослідні роботи, забезпечувати підготовку наукових кадрів;
n ефективно використовувати матеріально-технічну базу вищих навчальних закладів і навчально-дослідних господарств.
Формування мережі потужних університетських центрів за галузево-територіальним принципом, особливо з урахуванням інтеграційних процесів щодо входження України до Європейського освітнього простору, зважаючи на загострення демографічної ситуації в Україні, вже виправдало себе та вважається пріоритетним напрямом розвитку аграрної вищої освіти.
Міністерство продовжує роботу з реформування аграрних навчальних закладів. Настав час реформувати ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації у Львівській та Харківській областях, де їх відповідно 2 і 3. Не можна вважати університетським центром ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, якщо до його складу входять 1-2 технікуми чи коледжи.
Закордонний досвід показує, що найбільш досконалою формою вищої освіти є дослідницькі університети зі світовим визнанням, а от який з наших ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації доведе своє право називатись дослідницьким – покаже час. Єдине хочу сказати, що цей університет буде потужний, з великим науковим потенціалом та світовим іменем.

ДОСКОНАЛЕ НАВЧАННЯ. МінАП України особливу увагу приділяє підвищенню якості вищої освіти через активізацію у підвідомчих ВНЗ процесів інтеграції науки, освіти та виробництва. Слід відзначити, що більшість наших університетів мають досить потужну систему освітянської діяльності, але їх дослідницька матеріально-технічна база та фінансування науково-дослідних робіт ще не відповідають сучасним вимогам. Проте, більшість науково-педагогічних працівників щорічно проводять наукові дослідження з бюджетних чи госпдоговірних тематик, або ж на правах творчої співпраці з науково-дослідною установою. Крім того, щорічно Міністерство аграрної політики на тендерній основі здійснює фінансування найбільш актуальних наукових досліджень, спрямованих на вирішення гострих галузевих проблем.
На базі провідних технікумів та коледжів створено і діє 11 регіональних навчально-практичних центрів, де зосереджено сучасну вітчизняну і зарубіжну техніку та обладнання, що дає можливість забезпечити якісне проведення практичної підготовки студентів.
Враховуючи те, що підвищення якості вищої освіти неможливе без удосконалення змісту, методів та форм практичної підготовки, Мінагрополітики здійснено низку заходів, спрямованих на суттєве вдосконалення практичного навчання. Це і створення та розміщення на сайтах у мережі Інтернету науково- та навчально-методичних центрів галузевого реєстру баз виробничих практик, і поліпшення матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення практичного навчання, підвищення зацікавленості керівників практики та самих студентів у якісній практичній підготовці тощо.
Можливість спілкування із закордонними партнерами свідчить, що аграрне виробництво вимагає, перш за все, високопрофесійного, з розвиненими практичними навичками фахівця. З цієї причини, конкурс в Університеті м.Берн, де значну частину навчального часу відведено на практичну підготовку, – 3 особи на місце, а в Галле, де університет прийняв більш теоретичний вектор підготовки, – 0,9. І ще одна важлива деталь – професор Бернського університету повинен обов'язково мати 5 років стажу на сільськогосподарському виробництві, лише за цих умов він може викладати в цьому закладі. Ось вам і мотивація до навчання студентові, і мотивація для виробника – випускника з якого ВНЗ приймати на роботу. Враховуючи досвід, нам потрібно більше уваги приділяти обов'язковому стажуванню науково-педагогічних та педагогічних працівників на сільськогосподарських підприємствах із передовими інноваційними технологіями.
Керуючись Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту», виконуючи відповідні Укази Президента та Постанови Кабінету Міністрів України, Міністерство аграрної політики послідовно здійснює заходи, спрямовані на підвищення якості вищої освіти, розроблення та запровадження конкретних механізмів удосконалення системи підготовки кадрів для села, створення умов для закріплення їх на виробництві, професійного зростання та кар'єрного росту фахівців.
Тільки за 2005-2006 роки наказами Мінагрополітики затверджено «Цільову програму формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 роки», «Порядок працевлаштування випускників аграрних вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням з урахуванням специфіки галузі», а також видані накази «Про удосконалення системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів», «Про сприяння розвитку навчально-дослідної бази аграрних вищих навчальних закладів», «Про стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників аграрних навчальних закладів на виробництві», «Про організацію практики студентів за кордоном». За ініціативою Мінагрополітики Указом Президента України і відповідним рішенням Уряду засновано 1000 стипендій Президента для студентів аграрних вищих навчальних закладів, яких зобов'язано після навчання відпрацювати в сільській місцевості п'ять років.
Особливу увагу Мінагрополітики приділяє важливій складовій реформування вищої освіти – забезпеченню гарантії її якості. Це найбільш складна багатокомплексна компонента, що вимагає не тільки значних фінансових і матеріально-технічних ресурсів, але й корінних змін у переконаннях, поведінці та якісному складі суб'єктів навчального процесу.
У системі міністерства діє розгалужена мережа професійно-технічних навчальних закладів, де щорічно проходять первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації в середньому понад 40 тис. робітників та фахівців, і їх закріплення на виробництві складає 90%.
Щодо післядипломної освіти, то в Україні функціонує близько 500 навчальних закладів (підрозділів) післядипломної освіти, в тому числі 35 (7%) у сфері впливу Мінагрополітики.
Сьогодні система закладів післядипломної освіти Мінагрополітики представлена такою кількістю:
n інститутів післядипломної освіти – 17;
n факультетів післядипломної освіти – 3;
n обласних навчальних центрів – 7;
n шкіл підвищення кваліфікації, курсів – 8.
За останні роки збільшились щорічні обсяги навчання педагогічних і науково-педагогічних працівників в інститутах післядипломної освіти та на семінарах цільового навчання з 330 до 900 осіб.
Не дивлячись на скрутне фінансово-економічне становище, фахівці підприємств усіх форм власності прагнуть удосконалити свій професійний рівень. Сьогодні настав час змінити концепцію підвищення кваліфікації фахівців аграрного сектору всіх рівнів – програма їх цільового навчання повинна формуватися, виходячи із потреб сучасного аграрного виробництва і враховуючи запити слухачів.
Особливе місце в системі аграрної освіти та науки займає розвиток дорадництва. Визначено 7 кращих ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, де буде здійснюватись підготовка членів регіональних кваліфікаційних комісій, сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експертів-дорадників (Інститути післядипломної освіти НАУ, Подільського ДАТУ, Уманського ДАУ, Полтавської ДАА, Таврійської ДАТА, Львівського ДАУ та Львівської НАВМ). Розроблено навчальні плани та програми, методичні рекомендації з проведення кваліфікаційного іспиту фахівців, які бажають на професійному рівні проводити дорадчу діяльність (для вищих навчальних закладів Мінагрополітики України).
У грудні минулого року на базі Навчально-наукового інституту післядипломної освіти було проведено цільове навчання голів регіональних кваліфікаційних комісій та їх заступників, які були забезпечені пакетом нормативно-методичних матеріалів.
На 2007 рік заплановано підготовку членів регіональних кваліфікаційних комісій, сільськогосподарських дорадників та експертів-дорадників у кількості 1117 осіб.
Як бачимо, аграрна освіта має потужно розгалужену регіональну мережу підготовки фахівців для агропромислового комплексу України всіх ґрунтово-кліматичних зон.
Наведена інформація свідчить про те, що Міністерство аграрної політики приділяє значну увагу соціальним питанням села, покращанню його демографічної ситуації. Підпорядковані йому навчальні заклади, що ведуть підготовку кадрів для аграрної галузі, є регіональними центрами науки, культури, спорту та необхідних для їх забезпечення інфраструктур. Це значно збільшує кількість робочих місць, зайнятість місцевого населення та стримує відтік молоді в столицю і великі промислові центри.

ГАРМОНІЙНО РОЗВИНЕНА ОСОБИСТІСТЬ. Головна мета навчального закладу – підготувати всебічно розвинену особистість. У сучасних умовах аграрної галузі рівень та якість підготовки для неї фахівців стають найважливішими чинниками та необхідною передумовою ефективного вирішення завдань економічного розвитку. На сьогодні потрібен фахівець «нового типу», професійно і соціально мобільний, який має глибокі загальноосвітні та професійні знання, володіє економічними та правовими навичками, здатний до самовдосконалення та професійної і соціальної творчості, готовий до роботи в ринкових умовах праці та до гострої конкуренції. Тому сільська дитина, яка прийшла отримати диплом фахівця, завжди є в центрі уваги науково-педагогічного колективу навчального закладу.
Міністерством аграрної політики ініційовано та всіляко підтримуються заходи щодо формування та розвитку особистості. Серед них:
n створення об'єднаної ради студентського самоврядування ВНЗ Мінагрополітики України ІІІ-ІV рівнів акредитації;
n зліт іменних стипендіатів та відмінників навчання ВНЗ Мінагрополітики України «Лідери АПК ХХІ століття»;
n Всеукраїнський фестиваль художньої творчості серед колективів ВНЗ Мінагрополітики України «Софіївські зорі»;
n КВН;
n Всеукраїнська студентська спартакіада;
n різноманітні конкурси, зокрема, на кращу дипломну роботу, кращого перспективного підприємця, кращий підручник (навчальний посібник), кращого студента року тощо.
Постійно в полі зору Мінагрополітики перебувають гуртожитки навчальних закладів. Уже протягом кількох років проводяться огляди-конкурси зі створення соціально-побутових умов для студентів.

НАЙБЛИЖЧІ ПЛАНИ. Таким чином, основними проблемами та завданнями найближчого майбутнього нашої галузі є:
розвиток різних моделей навчальних закладів (університетські центри, дослідницькі університети, самостійні коледжі з високим рівнем професійної підготовки, коледжі-училища тощо залежно від регіональних особливостей);
реформування вищих навчальних закладів однопрофільних, з низьким рівнем кадрової, матеріально-технічної забезпеченості, недостатньою науковою діяльністю;
поетапне запровадження обов'язкового стажування науково-педагогічних працівників, які проводять заняття з технологічних дисциплін, на провідних сільськогосподарських підприємствах;
удосконалення процесу практичної підготовки студентів (зміна підходів до практичної підготовки, посилення мотивації студентів до проходження практики, вимог до студентів за результатами практик, зацікавленості виробничників);
посилення наукової діяльності ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації; залучення студентства до наукової діяльності;
розробка програми дій щодо поліпшення умов проживання та відпочинку в гуртожитках ВНЗ Мінагрополітики (передбачення раціонального розміщення студентів, оснащення медичних кабінетів, спортивних залів, приміщень загального користування, читальних залів, комп'ютерних класів з доступом до Інтернету).





Схожі новини
  • На базі Глухівського коледжу буде створено агротехнічний інститут
  • ЯКІСНА ОСВІТА – ВИМОГА ЧАСУ
  • Лідери АПК ХХІ століття
  • КРАЩИЙ ДИПЛОМ, КРАЩИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ
  • ФАХІВЕЦЬ ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.