- Розроблено умови страхування майбутнього врожаю озимих зернових
- Удосконалено критерії відповідності страхових компаній
- Кабмін затвердив порядок держпідтримки при страхуванні озимої пшениці
- В держбюджеті передбачено 70 млн грн на страхування озимої пшениці від втрат
- Азаров не хоче компенсувати аграріям неврожаї
Страхувати чи ні?
“Страховий бізнес: становлення та тенденції розвитку страхування у сільському господарстві України”. Спільний семінар під такою назвою в рамках ХІХ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку “Агро – 2007” провели міністерство аграрної політики, Ліга страхових організацій та ННЦ «Інститут аграрної економіки УААН». В роботі семінару взяли участь Олександр Пилипчук, директор управління Росгосстраху та його колега Віктор Щербаков, директор Федерального агентства з держпідтримки страхування в АПК (Росія), представники вітчизняних страхових компаній і міжнародних проектів Канади та Іспанії, а також спеціалісти з регіонів України.
Україна, як відомо, аграрна держава. Майже 60 % її загальної площі - землі сільськогосподарського призначення, які складають понад 31 млн. га. Ми маємо помірний клімат і зміну сезонів, які чітко спостерігаються протягом року. 83 % земель сільськогосподарського призначення займає рілля. А 60 % від загальної площі – чорноземи.
Сільське господарство є однією з ключових, життєво важливих галузей суспільного виробництва. Водночас - одна з найбільш ризикованих галузей економіки. Аграрний сектор у структурі валового внутрішнього продукту складає 11%, загальне зростання ВВП с/г України - 2,7%.
Вітчизняний АПК займає у світі друге місце з виробництва олії соняшникової, третє – ячменя, четверте – насіння соняшника. У виробництві пшениці Україна на 11 місці. Це свідчить про високий потенціал нашого аграрного сектора.
На початку нинішнього року українські сільгоспвиробники мали всі підстави розраховувати на позитивні зрушення практично в усіх сегментах аграрного сектора економіки. З початку року для підтримки його розвитку виділено понад 1,6 млрд. грн., що на третину більше проти відповідного періоду минулого року. Передбачені бюджетні видатки профінансовано повністю.
Посіяно ярих зернових і зернобобових культур на площі 8,1 млн. га (103% до прогнозу), в тому числі ячменю - 4,2 млн. га (102%), кукурудзи на зерно - 2,1 млн. га (109%).
На жаль, історія людства наочно показує ту сувору залежність від природи, яку протягом століть відчувала людина у своїй боротьбі за створення необхідної продовольчої безпеки життя.
Прикрим підтвердженням цих реалій стала сьогоднішня ситуація на півдні України. На значній частині території держави встановилися вкрай несприятливі агрометеорологічні умови для росту і розвитку сільгоспкультур. У квітні-травні в більшості регіонів не випадало опадів упродовж 45-60 днів. Унаслідок цього умови формування врожаю ранніх та вегетації пізніх культур різко погіршилися.
Потерпіли від посухи АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська та Черкаська області. Погодні умови та суховійні явища в цих регіонах негативно вплинули на ріст зернових, внаслідок чого частина їх загинула (що зменшило потенційну урожайність інших сільськогосподарських культур), а частину пошкоджено.
Для подолання наслідків посухи та забезпечення формування ресурсів зерна 2007 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.07 № 794 “Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна 2007 року”. На її виконання Міністерством разом з Мінекономіки за погодженням з Мінфіном розроблено Порядок визначення фактичних збитків, завданих унаслідок посухи в травні поточного року, яким будуть користуватися створені комісії в областях та районах (див. наказ МінАП на стор. 13-14).
На жаль, сучасний стан розвитку аграрного страхування в Україні не відповідає його першочерговому завданню – бути ефективним механізмом управління ризиками в аграрному секторі та забезпечувати стабільність виробництва та доходів сільськогосподарських виробників.
Зокрема, до характерних рис сучасного стану розвитку аграрного страхування належать: низький попит на страхування з боку сільськогосподарських виробників, недостатня пропозиція з боку страхових компаній, висока вартість страхових продуктів. Тому нинішній стан системи аграрного страхування диктує потребу у формуванні системного підходу до його розбудови.
Він передбачає визначення та законодавче оформлення форм взаємодії трьох головних учасників аграрного страхування сільськогосподарських виробників, страхових компаній та Уряду
Принципами побудови цієї системи мають бути прозорість та довіра між учасниками, добровільність участі, за умови регламентації дій учасників системи та контролю з боку держави при наданні державної підтримки - доступність страхових послуг для сільськогосподарських товаровиробників (що включає наявність на ринку страхових послуг розмаїття продуктів, які би відповідали їхнім потребам та доступність цих страхових продуктів по ціні). Йдеться також про економічну доцільність діяльності на ринку аграрного страхування для приватних страхових компаній та ефективність використання державних ресурсів на підтримку аграрного страхування.
Головна мета страхування агроризиків – компенсація майнових збитків врожаю, що виникли через вплив природнокліматичних умов.
Згідно з чинним в Україні законодавством, існує дві форми страхування: добровільне та обов'язкове.
Законом України "Про страхування" передбачається добровільне страхування для сільгосптоваровиробника - страхування майна.
Добровільним є також страхування за державною підтримкою ризиків загибелі сільськогосподарської продукції або її частини.
Причина повільного розвитку добровільного страхування врожаїв сільськогосподарських культур - незадовільний фінансовий стан сільгоспвиробництв, а також нерозуміння ними переваг страхування як методу мінімізації погодних ризиків.
Види обов'язкового страхування для сільгосптоваровиробника:
- страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;
- страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою; від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків (згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом міністрів України).
Однак враховуючи те, що чинне законодавство не передбачає відповідальності за відмову від обов'язкових видів страхування, сільгосптоваровиробник самостійно вирішує питання: чи страхуватися взагалі і, в разі позитивного рішення, - за яким саме видом страхування.
Григорій Зуб,
Директор департаменту фінансів МінАП
Цією статтею ми розпочали з вами розмову про страхування ризиків в сільському господарстві. Погодьтесь, тема надто актуальна. Особливо за умов цьогорічної спекотної погоди. Продовження розмови – в наступних номерах.
