Петре Івановичу, поговорюють, через проблеми з кормами худобу доведеться вирізати. Це правда?
Неправда. Ми сьогодні роботу галузі тваринництва оцінюємо в цілому як позитивну. За 2006 рік виробництво тваринницької продукції зросло на 10 %, а великотоварне дало приріст у 18%. Ця тенденція зберігається протягом 5 місяців цього року.
Другий факт. Сьогодні ми забезпечуємо наше населення тваринницькою продукцією власного виробництва. Втім, безумовно, робота в полі позначиться і на роботі тваринництва, особливо в регіонах, де є жорстока посуха.
Чи будуть проблеми з кормами?
Так. Оосбливо в АР Крим, Одеській, Миколаївській, Херсонській та деяких інших областях. Але зараз ми розглядаємо питання забезпечення фуражним зерном у фізичному вимірі в першу чергу промислових птахо- та свинокомплексів і вважаємо, що прогнозованого врожаю вистачить для забезпечення потреб як у продовольчому, так і фуражному зерні. Інше питання - ціни. Ми плануємо забезпечення тваринництва зерном за цінами, які складуться на біржі, а потім розрахуємо, наскільки ціна зерна відіб’ється на собівартості продукції, і прорахуємо закупівельні ціни. Отже, проблеми знищення тваринництва або його різкого зменшення не існує. Можливо в окремих регіонах у приватному секторі й буде спостерігатися така тенденція, та цілому по державі не буде. Забезпечення вітчизняного ринку тваринницькою продукцією і до кінця року, і в 2008 році йтиме за рахунок власного виробництва.
Як нинішня зернова ситуація вплине на ціни на м'ясо? Чи не стане галузь збитковою?
На сьогодні у українського споживача ціни на тваринницьку продукцію найсприятливіші. Водночас для виробника цей момент не сприятливий. Зниження закупівельних цін на м’ясну сировину, на ВРХ, на живих свиней поставило перед міністерством проблему рентабельності цих галузей. Тому прорахували кілька складових. А особливо дотації та пільговий режим оподаткування.
За рахунок пільг на додану вартість селяни отримали поверненими 1,2 млрд гривень за виробництво молока, за здане м’ясо - 800 млн гривень. Окрім того загальна тваринницька дотація цього року складе 1,3 млрд гривень. Тому якраз за рахунок пільг по податках і прямої державної підтримки тваринництво в більшості господарств рентабельне.
Якими будуть ціни на тваринницьку продукцію, скажімо, до кінця року?
Ми не передбачаємо різкого збільшення цін на продукцію цього року. Зараз є дельта між закупівельною і роздрібною ціною. Ми працюємо, щоб вартість сировини в роздрібній ціні була більш прийнятною. Ведеться постійний моніторинг цін, працює робоча група на чолі з віце-прем’єр-міністром Віктором Слаутою. Сьогодні реально підняти закупівельну ціну на тваринницьку продукцію, не допустивши росту роздрібної ціни. Тобто ціни на тваринницьку продукцію для споживачів не повинні зростати. Хоча можливе їх підняття на незначні відсотки.
Нині ціна на молоко сприятлива для товаровиробника. Тому нас найбільше турбують ціни на закупівлю сировини ВРХ та свиней. А галузь птахівництва працює в ринкових умовах вже давно, вже зайняла стабільне місце на ринку. Сьогодні повністю забезпечується потреба вітчизняного споживача птахівничою продукцією, і ми навіть маємо деяке перевиробництво харчового яйця, тож споживачі, певно, відчувають зниження роздрібних цін на них.
Державний департамент ветмедицини нещодавно заборонив ввезення тваринницької продукції з Грузії через африканську чуму свиней . Чи є гарантія, що заражене м'ясо не потрапить в Україну, наприклад, контрабандним шляхом?
- Хочу сказати, що ця хвороба - одне із захворювань, проти якого в світі не розроблена вакцина, захворювання викликає масовий падіж тварин незалежно від віку. Україна переживала цю інфекцію на початку 70-х. В Одеській області тоді було знищено все поголів’я свиней. Тому заборонення ввезення тваринницької продукції з території Грузії абсолютно обґрунтовані. З Грузією у нас є морський шлях, є паромна переправа, є автомобільні шляхи. І потрібно сказати, що в Грузії захворювання зареєстровано у понад 20 пунктах - практично на всій території. І особливо небезпечно те, що хворіє поголів’я приватного сектора. А в Грузії, хто був – бачив: тварини ходять поза подвір’ям, по дорозі.
Тому вжиті нами заходи профілактики надзвичайно серйозні. Сьогодні на всіх прикордонних переходах, залізниці, аеропортах ми ретельно відслідковуємо, щоб не було провезено ніякої тваринницької продукції. Вважаємо: цих заходів вистачить, щоб забезпечити безпечну епізоотичну ситуацію в Україні.
Держрезерв планує закупити близько 10 тис. т м’яса вітчизняного виробництва. Чи здатні українські виробники повністю забезпечити ці потреби і попит на внутрішньому ринку? І яким буде співвідношення експорту-імпорту м’ясної продукції?
Хочу підтвердити, що наші товаровиробники на 100% здатні забезпечити поставку м’яса до державного резерву. Якщо в основі стоїть закладка м’яса яловичини, то з початку року тільки в Російську Федерацію ми експортували понад 15 тис. т цього м’яса.
Імпортується ж в Україну в основному м'ясо птиці та свинини. Водночас нині вживаються заходи, щоб врегулювати цей імпорт, не допустити завезення неякісної продукції. Є чимало питань, особливо щодо дотримання імпортерами чинного законодавства. Уряд прийняв рішення заборонити завезення за давальницькими схемами. Таке м'ясо повинне експортуватися після переробки.
Передбачаємо, що імпорт буде меншим від 10%. Ми маємо власного виробництва понад 2,5 млн т м’яса і плануємо, що завеземо в межах 150 – 160 тис. т. У 2006 році Україна додала до виробництва 150 тис. т, цього року за рахунок власного виробництва буде + 250 тис. т. Уявіть: за два роки виробництво м’яса в державі зросло на 350 тис. т, тобто на 15-16%. Тому сегмент імпорту зменшується, а частина м’яса власного виробництва збільшується. Вона сьогодні складає понад 90%.
Що буде після вступу України до СОТ: тваринництво готове до такого випробування?
Є питання які вивчаються, а конкурентноспроможне тваринництво відчуватиме себе комфортно. Виробництво на дрібних фермах, у приватному секторі не буде конкурентним. Для них сьогодні створено низку інвестиційних програм. Це перспектива для бізнесу.
За 6 років - і це феномен України - у птахівництво інвестовано близько 20 млрд гривень українського капіталу, виробництво м’яса птиці збільшилося в 19 разів. Сьогодні споживання м’яса птиці українцями відповідає фізіологічним нормам. Зростає виробництво м’яса свинини.
Проблеми є в молочному скотарстві. Ми плануємо збільшити поголів’я корів у сільгосппідприємствах, адже якісну молочну сировину можна отримувати тільки тоді, коли є новітні технології. Продукція не повинна контактувати з твариною, з зовнішнім середовищем. Потрібен доїльний зал, молокопровід, доїльна установка. Лише тоді сировина матиме високу якість. Сьогодні бізнес усвідомив, що виробництво молока в таких умовах найрентабельніше. У разі сплати всіх податків у прозорому режимі рентабельність може становити і 60, і 80, і більше відсотків. Це буде одна з великих програм, яка виконуватиметься протягом 7-10 років. А значить незабаром матимемо й абсолютно конкурентноздатне молочне виробництво.