ВИРОБНИЦТВО М’ЯСА В УКРАЇНІ ЗРОСЛО

15 March, Розділ Особистість, переглядів 8 660

З перших вуст. Нині в Україні за рік споживається 41 кг м'яса на душу населення: це на 2 кг більше, ніж торік, проте на 10 кг нижче мінімальних норм. Про стан галузі тваринництва загалом і український ринок м'яса зокрема нам розповів заступник міністра аграрної політики Петро Вербицький.

?Петре Івановичу, яка на сьогодні ситуація на ринку м'яса?
– Ситуацію на ринку м'яса ми характеризуємо як стабільну. Вітчизняне виробництво всіх видів м'яса нарощується. Торік українські виробники реалізували понад 2,5 млн. т м'яса у живій вазі, це на 158 тис. т більше, ніж було у 2005 р. Приріст становить 7% – за рахунок бройлерного птахівництва та свинарства. При цьому імпорт зменшився на 30 тис. т: завезли 230 тис. т м'яса, із них 150 тис. т м'яса птиці. Зростання власного виробництва відбулося за рахунок того, що вітчизняне птахівництво за 2 роки дало «плюс» 230 тис. т (так, у 2006 р. нарощено м'яса птиці 130 тис. т, це в основному м'ясо бройлерів). Усього власне виробництво м'яса птиці становить 780 тис. т.
До того ж, Російська Федерація із січня 2006 р. ввела заборону на експорт тваринницької продукції до Росії з України. 2005 р. ми експортували до Росії близько 67 тис. т м'яса і понад 400 тис. т молока (у вигляді сиру, масла, сухого молока), а торік експорту практично не було, він почав поновлюватися десь у листопаді-грудні місяці. Безумовно, ці фактори негативно позначилися перш за все на вітчизняному товаровиробнику. Хоча для споживача ця ситуація нормальна, тому що намітилась і зберігається тенденція до зниження закупівельних цін на живу худобу.
Загалом, щодо м'яса в нас є позитивні тенденції. Насамперед, держава у правовому полі дала серйозні пільги для сільгоспвиробників: щодо сплати ПДВ пільги для селян становлять понад 4 млрд. грн., з них понад 2 млрд. грн. іде на тваринницьку продукцію. Крім того, дотація на м'ясо за рахунок бюджету 2006 р. сягає понад 800 млн. грн. На жаль, не всі нараховані кошти селяни отримали вчасно, заборгованість по м'ясу сьогодні становить 284 млн. грн.
Думаємо, що в І кварталі цей борг буде погашено, але несвоєчасне отримання дотації негативно впливає на ведення сільського господарства, адже селяни закуповували корми, брали кредити і розраховували на ці кошти. Загалом, два фактори: пільги з ПДВ і дотації дозволили нарощувати виробництво: в середньому за 2 роки ми додали 1 млн. голів свиней, і тенденція нарощування та реконструкції комплексів продовжується.

Чи збільшилося споживання м'яса за рік на душу населення?
– Так, на 2 кг. Нині маємо на рік 41 кг м'яса на душу населення, проте це нижче мінімальних норм на 10 кг. Слід зазначити, що існує необлікована м'ясна продукція – це споживання без продажу на ринку, продаж на стихійних ринках. Є сегмент нелегального, або контрабандного, м'яса. У 2006 р. перевірками різних державних установ, в тому числі й Державного департаменту ветеринарної медицини, митної, податкової служби, вилучено такої продукції в межах 2 тис. т. Це те, що вилучено реально, можливо, є й більше.

Петре Івановичу, яка на сьогодні ситуація на ринку м'яса?
– Ситуацію на ринку м'яса ми характеризуємо як стабільну. Вітчизняне виробництво всіх видів м'яса нарощується. Торік українські виробники реалізували понад 2,5 млн. т м'яса у живій вазі, це на 158 тис. т більше, ніж було у 2005 р. Приріст становить 7% – за рахунок бройлерного птахівництва та свинарства. При цьому імпорт зменшився на 30 тис. т: завезли 230 тис. т м'яса, із них 150 тис. т м'яса птиці. Зростання власного виробництва відбулося за рахунок того, що вітчизняне птахівництво за 2 роки дало «плюс» 230 тис. т (так, у 2006 р. нарощено м'яса птиці 130 тис. т, це в основному м'ясо бройлерів). Усього власне виробництво м'яса птиці становить 780 тис. т.
До того ж, Російська Федерація із січня 2006 р. ввела заборону на експорт тваринницької продукції до Росії з України. 2005 р. ми експортували до Росії близько 67 тис. т м'яса і понад 400 тис. т молока (у вигляді сиру, масла, сухого молока), а торік експорту практично не було, він почав поновлюватися десь у листопаді-грудні місяці. Безумовно, ці фактори негативно позначилися перш за все на вітчизняному товаровиробнику. Хоча для споживача ця ситуація нормальна, тому що намітилась і зберігається тенденція до зниження закупівельних цін на живу худобу.
Загалом, щодо м'яса в нас є позитивні тенденції. Насамперед, держава у правовому полі дала серйозні пільги для сільгоспвиробників: щодо сплати ПДВ пільги для селян становлять понад 4 млрд. грн., з них понад 2 млрд. грн. іде на тваринницьку продукцію. Крім того, дотація на м'ясо за рахунок бюджету 2006 р. сягає понад 800 млн. грн. На жаль, не всі нараховані кошти селяни отримали вчасно, заборгованість по м'ясу сьогодні становить 284 млн. грн.
Думаємо, що в І кварталі цей борг буде погашено, але несвоєчасне отримання дотації негативно впливає на ведення сільського господарства, адже селяни закуповували корми, брали кредити і розраховували на ці кошти. Загалом, два фактори: пільги з ПДВ і дотації дозволили нарощувати виробництво: в середньому за 2 роки ми додали 1 млн. голів свиней, і тенденція нарощування та реконструкції комплексів продовжується.

Чи збільшилося споживання м'яса за рік на душу населення?
– Так, на 2 кг. Нині маємо на рік 41 кг м'яса на душу населення, проте це нижче мінімальних норм на 10 кг. Слід зазначити, що існує необлікована м'ясна продукція – це споживання без продажу на ринку, продаж на стихійних ринках. Є сегмент нелегального, або контрабандного, м'яса. У 2006 р. перевірками різних державних установ, в тому числі й Державного департаменту ветеринарної медицини, митної, податкової служби, вилучено такої продукції в межах 2 тис. т. Це те, що вилучено реально, можливо, є й більше.

Які були тенденції щодо імпорту та експорту торік?
– Ми живемо в ринкових умовах. У нас є законодавство, яке передбачає заборону імпорту з різних причин: діє заборона на ввезення з країн, де є ящур (Китай, Індія тощо), діють заборони з причини високопатогенного грипу птиці з Південно-Східної Азії. Це питання не має стабільного вирішення: виникає проблема – вводиться заборона, вирішується – імпорт поновлюється.
Найбільші ж постачальники до України – США, Бразилія, Аргентина. Що стосується Бразилії, Аргентини, то нам конкурувати з цими країнами важко, адже складові витрат у нас і в цих країн різні. У Бразилії, наприклад, велика рогата худоба цілий рік перебуває на відкритому пасовищі – не потрібно утримувати в приміщенні, зменшуються затрати.
З цього приводу занепокоєне як міністерство, так і товаровиробники. З одного боку, ми вступаємо до СОТ, а з іншого – нам треба думати про вітчизняного товаровиробника. Зокрема, введено ввізне мито на м'ясопродукцію, яке стримує імпорт із деяких держав до нас. Водночас існує субсидований імпорт, є держави, що дають на продукцію, яка йде на експорт, окремі субсидії. З цим ще важче боротися, тому є процедура антидемпінгового розслідування, наслідком якої може бути введення інших митних тарифів та квот на певні види продукції. Щоб продукція, яка до нас імпортується, була не нижча собівартості вітчизняної.

Які перспективи передбачає для тваринницької галузі Бюджет-2007?
– Зараз ми розглядаємо порядки використання бюджетних коштів. У проекті бюджету збільшено асигнування на бюджетну тваринницьку дотацію. Ми вважаємо за доцільне підтримати виробників усіх видів м'яса: яловичини, свинини, м'яса птиці. Збільшилися дотації на тонну м'яса: якщо на тонну яловичини було 1400 грн., то зараз передбачено 2400 грн., на тонну свинини було 1050 грн., зараз – 1500 грн., на тонну м'яса птиці було 500 грн., передбачено – 700 грн. Це в проекті, тому що порядки використання бюджетних коштів ще не затверджені, днями ми будемо аргументувати ці видатки. Тут є ще одна проблема: з виробниками тваринницької продукції дуже важко працювати, адже відомо, що головна кормова культура – це зерно, а ціна на зерно підвищилася… Отож міністерство разом з науковцями підрахували, якими можуть бути мінімальні ціни, щоб продукція не була збитковою. Тобто, робимо так, щоби бюджетні преференції не були нижчі мінімальних цін. Також, ви знаєте, що Верховна Рада залишила пільги при сплаті ПДВ – тільки для тваринництва це понад 2 млрд. грн., в цілому для сільського господарства – понад 4 млрд. грн.
За рахунок того, що були сприятливі умови для виробництва м'яса бройлерів, ми фактично з нуля маємо 500 тис. т, у 2007 р. заплановане збільшення ще на 150 тис. т, адже залучені реальні інвестиції, будуються нові птахокомплекси, заводи з переробки. За цим стоять вітчизняні інвестори. І якщо буде позитивна цінова динаміка, то це мотивація для виробництва. Не буде цього – знову може відбутися згортання виробництва, як це сталося в 90-х роках.
Складніша галузь – це скотарство, особливо молочне. Сьогодні розглядається проект окремої програми з молочного скотарства. Тут потрібні окремі преференції щодо кредитування, відшкодування кредитів. Ми вивчаємо досвід Білорусі, Росії. У РФ є окремі асигнування з федерального бюджету, окремо є програми, де суб'єкти господарювання в таких прибуткових галузях, як нафтовидобувна, газова, вкладають кошти в будівництво комплексів з виробництва молока, м'яса тощо. Ми теж готуємо подібну програму, щоб держава зацікавила бізнес вкладати сюди гроші, щоб були певні державні, податкові преференції. Тому-то нам потрібно розглядати сьогодні питання нарощення в сільськогосподарських підприємствах на 1-1,5 млн. голів корів, аби бути серйозними гравцями на ринку молочної продукції.
Якщо буде сприятлива ринкова ситуація, то ми можемо в цьому році наростити до 250 тис. т м'яса.

Яка ситуація у взаєминах України та Росії на ринку тваринницької продукції?
– Діалог України з Росією активізувався з приходом уряду Віктора Януковича. Насамперед на рівні глав урядів. У тому числі запрацювала міжурядова комісія, підкомісія по сільському господарству, яку очолюють міністри Олексій Гордєєв та Юрій Мельник. За цей час чотири групи російських експертів побувало в Україні, проінспектовано 25 м'ясопереробних підприємств, 8 – молокопереробних; ухвалено рішення про відновлення імпорту з 11 м'ясопереробних підприємств, щодо інших розглядається питання.
Росія імпортує зараз близько 1 млн. м'яса птиці. Ми сьогодні підійшли до того, що за рахунок власного виробництва маємо насичення вітчизняного ринку, тому можемо бути й на російському. Зараз ведеться діалог, щоб Україна поновила свою присутність, адже там є перспектива для нас на найближчі 5-6 років. Більше того, ми маємо переваги порівняно з іншими країнами: США може поставляти лише заморожене м'ясо, тоді як Україна постачатиме охолоджене м'ясо яловичини чи свинини.

Росія нещодавно підписала Євростандарти. Яка в Україні з цим ситуація? Чи виконала Україна всі вимоги Росії щодо ветеринарних норм?
– На сьогодні і Росія, і Україна ведуть діалог з Євросоюзом. У ЄС є правила торгівлі між собою і правила торгівлі з третіми державами. Україна є третьою державою стосовно Євросоюзу. Безумовно, якщо ми претендуємо на експорт в Євросоюз, то, по-перше, наша країна повинна мати квоту на експорт своєї продукції до будь-якої з країн; по-друге, ми повинні надати можливість проінспектувати сировину, технічний стан, обладнання. Потім присвоюється номер ЄС. Наприклад, у Польщі близько 50% підприємств мають номер ЄС і можуть експортувати свою продукцію в країни ЄС. А ті, котрі не готові, виробляють продукцію лише для власного споживання або для експорту в треті держави, які не є членами ЄС. На сьогодні у нас існують рибо- та м'ясопереробні підприємства, які працюють над цим питанням. Приїжджали інспектори для оцінки, залучені серйозні інвестиції. Проте ставити як генеральну лінію торгівлю з ЄС ще зарано, нам потрібно вкласти ще дуже багато фінансів у модернізацію переробних підприємств, матеріально-технічну базу, в ідентифікацію тварин зокрема. І таких складових багато, кожна з них потребує серйозних інвестицій. Але ми маємо й переваги – більш органічне ведення сільського господарства, більш натуральна продукція, адже ми менше вносимо гербіцидів, мінеральних добрив.
Щодо ветеринарних питань, то Україна, безумовно, виконала всі вимоги Росії. Загалом у законодавстві України та Росії є багато спільного. Ми працюємо в законодавчому полі СНД, у нас є Рада країн СНД з ветеринарних питань. Наприклад, розроблений єдиний зразок ветсертифіката для країн СНД. Водночас, було кілька фактів, коли під виглядом продукції України йшов реекспорт. Це одна із причин, чому була введена заборона. Тому всі питання щодо ветнагляду, вирощування, забою і переробки зараз ми між собою відпрацювали.

Яка ситуація на сьогодні з Польщею?
– Польща, як і Україна, є членом Міжнародного епізоотичного бюро. Епізоотична ситуація в Польщі задовільна, крім одного: в цій країні є губчастоподібна енцифалопатія великої рогатої худоби, тому ввіз яловичини на територію України ми забороняємо. Сьогодні ж діалог іде навколо технічних питань. По-перше, нашу Ветеринарну службу не задовольняє стан державного ветеринарного контролю при вирощуванні тварин, видачі ветеринарних документів тощо. Там були наші інспектори, написали зауваження, йде нормальний діалог. І ці питання будуть зняті. До речі, щодо 1-2-х підприємств вони вже зняті.

Які бачите перспективи на ринку м'ясної продукції на 2007 рік, чи зміниться цінова політика?
– Ми не бачимо передумов підвищення цін на м'ясну продукцію, тому що є м'ясні ресурси, є сировина. Нам лише потрібно захищати наш ринок від експорту не за правилами і як тільки можна підтримати за рахунок державного бюджету сільське господарство. Рівень дотацій, відверто кажучи, для селян залишає бажати кращого – із рівнем дотацій в країнах Євросоюзу він у жодне порівняння не йде. Диспаритет цін, який утворився, не на користь сільгосптоваровиробника. Наведу приклад: колись за тонну молока селянин міг купити 3-4 т дизельного пального, сьогодні за тонну дизпалива треба віддати майже 8 т молока. Тому потрібно відрегулювати це за рахунок різноманітних дотацій, пільг з оподаткування тощо.

Записала Надія ФІГОЛЬ