- Уряд посилює контроль над побічними продуктами тваринного походження
- У Богатирьової кажуть, що продуктів з ГМО в Україні немає
- Більшості українців не по кишені якісна їжа
- СБ: Посуха в Україні може привести до зростання цін на продукти харчування
- СБ: Посуха в Україні може привести до зростання цін на продукти харчування
Здоровому харчуванню – так!
Погодьтеся, нині тема здорового способу життя, зокрема здорового харчування, обговорюється в суспільстві досить активно. І ось чому: середня тривалість життя людей значно зменшилась, а перелік хвороб, які нам загрожують, суттєво поповнився. Тому час не просто замислитись, а бити на сполох. Українські науковці знайшли якісно новий підхід до вирішення цієї нагальної проблеми.
Нинішній рівень цивілізації призвів до бурхливого темпу життя, який має і свої негативні наслідки. Ми звикли нашвидкуруч харчуватися, завжди поспішаємо, не залишаємо місця якісному відпочинку тощо. Зупинятися змушують лише проблеми зі здоров’ям, які завжди нагадують грім серед ясного неба, хоча найчастіше є закономірними наслідками нездорового способу життя.
За статистикою, середня тривалість життя в Україні не перевищує 60 років. Це приблизно на 10-15 років менше, ніж в інших європейських країнах. Серед країн Євросоюзу за тривалістю життя Україна посідає 35 місце. Така ситуація склалася за багатьох чинників. Але насамперед через відсутність обізнаності в області здорового харчування.
Відомий англійський філософ Френсіс Бекон говорив: «Людина зможе настільки, наскільки вона знає». Для впровадження культури харчування та знань в області здорового способу життя фахівці Білоцерківського державного аграрного університету започаткували нову систему гуманістичних знань, що передбачає холістичний підхід до вирішення проблем харчування населення – екотрофологію. Цей новий міждисциплінарний науковий напрям введено в навчальну програму для студентів вузу і опрацьовується у відділі харчування людини Університету Каліфорнія-Девіс, де над відповідним проектом працює завідувачка кафедри екотрофології Білоцерківського аграрного університету, професор Тетяна Димань.
Чи потрібна екотрофологія?
Як пояснюють фахівці, що займаються розробкою біологічних добавок для тварин, велику частину шкідливих речовин ми отримуємо через м’ясо та іншу продукцію тваринного походження. Для профілактики і лікування інфекційних захворювань тварин та птиці донині використовуються антибіотики й інші препарати, які у значній кількості можуть залишатися у м’ясі, молоці та яйцях. Проведені моніторингові дослідження щодо залишкового рівня антибіотиків у продуктах тваринного походження (продукцію брали вибірково) показують, що надлишок вмісту антибіотиків виявлено у понад 50% випадків. У м’язовій тканині та субпродуктах птиці, великої рогатої худоби та свиней частіше виявляли антибіотики тетрациклінового ряду, рідше – стрептоміцин та левоміцетин. У замороженій імпортній яловичині знайдено перевищення норми таких кормових антибіотиків, як гризин та бацитрацин. В курячих яйцях – тетрациклін та стрептоміцин. Погодьтеся, хоча вживання цих препаратів дозволено органами охорони здоров’я, але чи варто використовувати їх без призначення лікаря та ще й у щоденному раціоні? 
Подібною є ситуація й з продукцією рослинного походження. Аби отримати гарний урожай, використовується чимало живильних речовин хімічного походження та засобів захисту рослин, досить таки небезпечних для людського здоров’я. Тому сьогодні науковці ведуть копітку роботу по створенню біологічних препаратів для захисту і підживлення рослин та безпечних біодобавок для тварин. А щоб достеменно дослідити якими саме мають бути ці препарати, необхідно особливо ретельно вивчити весь харчовий ланцюг і взаємодію системи людського харчування з довкіллям, суспільством, економікою, здоров’ям людини. Таке завдання ставить перед собою екотрофологія.
Фахівці - про стан здоров’я українців
За словами Тетяни Димань, аналіз динаміки харчування різних груп населення України свідчить, що за останнє десятиліття істотно порушилася структура харчування українців. Спостерігаються значні відхилення від формули збалансованого харчування передусім за рівнем споживання вітамінів, хімічних макро- і мікроелементів, біологічно цінних поживних речовин рослинного походження та інших біологічно активних речовин, які виконують важливу роль у підтриманні нормального обміну речовин, структури і функцій різних органів і систем.
Одноманітне жиро-вуглеводне харчування більшої частини населення зумовило збільшення маси тіла у 30% жінок, 15% чоловіків та 10% дітей. «Порушення харчового статусу дітей, значне зниження рівня харчування вагітних жінок та матерів-годувальниць, - зауважує пані Димань, - у нашій державі призвело до зменшення значень середніх антропометричних показників за останні 10 років. У школярів виявлено уповільнення темпів росту довжини тіла, зменшення маси та об'єму грудної клітки».
Статистика, надана військовими медиками показує, що майже 30% хронічної захворюваності військовослужбовців становлять хвороби органів травлення. Водночас значно збільшилася кількість «захворювань похилого віку» (серцево-судинні захворювання, діабет, інсульт, катаракта і глаукома, остеопороз), які пов'язані з харчуванням нижче фізіологічних норм в умовах несприятливої екологічної ситуації.
На думку науковців, розбалансоване, полідефіцитне харчування більшості населення призводить до розвитку хронічних неінфекційних захворювань, які набувають епідемічного характеру. Поширюються соціально зумовлені інфекційні хвороби, зокрема туберкульоз, розвиток якого певною мірою також пов'язаний з недостатнім білково-енергетичним харчуванням. Для порівняння: в Україні з 100 тисяч людей на туберкульоз хворіють 60, у Франції - 6, Великобританії - 9, Польщі - 11.
Як показує статистика, висока захворюваність на ендемічний зоб та зростання залізодефіцитних станів серед дівчат і жінок дітородного віку свідчать про недостатній рівень популяційної профілактики захворювань аліментарного походження. І, звичайно ж, раціональне, науково обґрунтоване харчування має велике значення для запобігання розвитку онкологічних хвороб (у межах 35-50 % за даними ВООЗ).
Науковці стверджують, що спостерігається значне погіршення екологічної ситуації і забруднення харчових продуктів токсичними речовинами, що призводить до їх надходження в організм в кількостях, які перевищують допустимі рівні. До груп ризику потрапляють передусім діти, в них виникає синдром екологічної дезадаптації та екопатології.
Поради щодо здорового харчування
На жаль, у нас поки що немає відповідних магазинів здорових харчів на зразок західним, але маючи елементарні знання в області здорового харчування, можна значною мірою захистити себе та своїх близьких від негативного впливу шкідливої для здоров’я продукції. Насамперед фахівці радять вживати лише свіжу продукцію, яка має відповідний сертифікат якості. Важливою умовою є збалансованість у харчуванні: це допоможе уникнути низки захворювань, зокрема ожиріння. Тут варто звернутися до дієтолога, який визначить індивідуальну систему харчування. І, звичайно ж, найкорисніша - продукція, сировина для якої вирощена в тих кліматичних умовах, де людина проживає. Звичайно, важко гарантувати якість продукції в умовах дозволеного використання хімічних препаратів, але певний відсоток безпеки надасть власна обережність та уважність.
Оксана Шаповал
