Аграрний тиждень. Україна
» » » ПРО ПЕРЕВАГИ ІНТЕНСИВНОГО САДІВНИЦТВА
» » » ПРО ПЕРЕВАГИ ІНТЕНСИВНОГО САДІВНИЦТВА

    ПРО ПЕРЕВАГИ ІНТЕНСИВНОГО САДІВНИЦТВА


    Ще в XIX столітті відомий український помолог Лев Платонович Симиренко писав: „…гарна садовина досі не є продуктом постійного споживання населенням і, окрім хіба що літа, вона доступна лише заможнішим класам”. Вислів не втратив своєї актуальності й сьогодні, коли дорогі закордонні фрукти далеко не кожному по кишені.
    Вітчизняна торгівельна мережа щороку наповнюється яблуками й грушами іноземного виробництва. На жаль, ця садовина не завжди належної якості, оскільки до нас часто потрапляє те, що не приймається на реалізацію в європейських країнах. Там існують дуже жорсткі стандарти, згідно з якими до споживача повинна надходити виключно високоякісна продукція. Ми ж купуємо те, що нам пропонують.

    Трохи історії

    У 1888 році Лев Симиренко, повернувшись із політичного заслання до отчої садиби у Млієві на Черкащині, зважаючи на заборону влади працювати у науково-дослідних державних закладах, у любительському саду свого батька організував приватний плодовий розсадник. Через 12 років у ньому вирощувалося майже 250 тисяч саджанців плодових і декоративних культур, зокрема 205 сортів яблуні, груші – 187, сливи – 111, вишні та черешні – 80 тощо. Це була найбільша світова колекція рослин найкращих сортів. Яка потім зникла.
    ПРО ПЕРЕВАГИ ІНТЕНСИВНОГО САДІВНИЦТВА
    У Млієві на початку XX століття вже давав високі врожаї карликовий сад, якому Лев Симиренко пророкував велике майбутнє. І не помилився. Нині вчені визнають, що вибрані праці Льва Платоновича, зокрема монографія про сорт яблук „Ренет Симиренка”, надзвичайно цінні й актуальні для сучасного садівництва. На цьому сорті протягом 100 років базувалося садівництво України, в тому числі Криму. Цьому регіону всесвітньо відомий помолог присвятив книгу „Кримське промислове садівництво”, яка вийшла з-під його пера в 1912 році, і де були описані сорти, методи і прийоми їхнього догляду. Це справжній путівник у справі відродження кримського плодівництва.
    Симиренко писав, що кримське яблуко не зрівняється за смаком з яблуками, вирощеними в центральних регіонах: на Київщині, Черкащині, Вінниччині. Ці області – найкраща зона для садівництва, бо тут отримують надзвичайно соковиті яблука.
    – Яблука „Ренет Симиренка” знає увесь світ, – каже приватний підприємець Микола Лановенко, який вирощує саджанці перспективних сортів яблунь, груш на благодатній для садовини черкаській землі. - Та українці встановили сотні скульптур Мічуріна, який гальмував розвиток генетики, а от Симиренку – єдиний. Пам’ятник у Млієві. Так оцінено його ідеї по догляду за молодими насадженнями на батьківщині. Плодами праць вченого скористалися іноземці – вчення Симиренка покладено в основу сучасної голландської технології - відомої всьому світу.

    Надзвичайно висока рентабельність

    Україна має величезний потенціал для розвитку садівництва. Маємо сприятливі природні умови для вирощування плодових і ягідних культур, унікальні грунти. Все це, як переконаний Микола Лановенко, в поєднанні з сучасними технологіями дасть змогу Україні зайняти чільне місце серед країн із розвинутим промисловим садівництвом.
    – Сад – це прибутковий бізнес. Так, в одному з львівських фермерських господарств рентабельність сягала понад 300%, – констатує він. – Але на внутрішньому ринку немає ранніх сортів яблук і груш, вирощених в Україні. Тобто ця ніша не заповнена, тож маємо надто високу ціну реалізації імпортних фруктів. Перші українські яблука (сорт „Слава Переможцям”) з’являються у продажу лише наприкінці серпня.
    Водночас ранні високопродуктивні сорти садовини можуть дати українському виробнику „швидкі” гроші. Термін окупності таких садів незначний – немає потреби в придбанні дорогих холодильників. Тобто плоди прямісінько з саду потраплятимуть до споживача, що за умови грамотного маркетингу усуває реалізаційні труднощі. Є свої плюси й у вирощуванні пізніх сортів – таке яблуко взимку коштує дорожче.
    Польща, модернізувавши власне садівництво шляхом впровадження інтенсивних технологій (через 2-3 роки після закладання саду 25-40 т/га високоякісних яблук гарантовано, а в період повного плодоношення - 50 і більше), за останнє десятиріччя перемістилася з двадцятого на друге місце в Європі з виробництва яблук.
    Висока продуктивність плодових насаджень та економічні показники забезпечуються використанням якісного безвірусного садматеріалу, оптимальним загущенням карликових дерев, краплинним зрошенням, формуванням гілок (відгинання донизу під кутом не менше 90 градусів, що послаблює ріст дерева і спричиняє раннє плодоношення, адже вся енергія йде на плоди) і раціональним обрізуванням дерев у оптимальні строки.
    В Україні також є можливості для поширення технології інтенсивного садівництва. Посадковим матеріалом бажаючих займатися промисловим садівництвом здатні забезпечити садівники–професіонали – члени Асоціації інтенсивного садівництва Черкащини. Так, сімейне господарство Людмили та Миколи Лановенка налічує 43 сорти яблуні, ранні сорти груш. Але в промислові сади відбирають сорти, що користуються підвищеним попитом у споживачів.
    Про якість саджанців черкаського садівника М. Лановенка свідчать урожаї спроектованих і закладених ним яблуневих садів у Дніпропетровську, Полтавській області (на третій рік – 35 т/га високоякісних яблук, на четвертий - 45-50). Нині в його господарстві є однорічні та дворічні саджанці, які дали добрий урожай у розсаднику. Практикує садівник і безпересадочний метод. Висаджені таким чином дерева потенційно сильніші, на рік раніше вступають в плодоношення.
    – Існує Державна програма розвитку інтенсивного садівництва на 2005-2010 роки, – констатує Микола Лановенко. –Завдяки цьому документу держава компенсує практично всі витрати (80-90%) на закладення промислового саду.
    Однак Лановенко переконаний: дещо стримують процес відновлення промислового садівництва дорогі кредитні ресурси. Наприклад, в Польщі такі виробники мають право на дешеві довгострокові кредити (під 2-5%).
    До речі, Микола Лановенко нагадав, що груша вважається цінним дієтичним продуктом харчування, тому вартість її плодів у 2-3 рази перевищує ціну яблук при однакових затратах на утримання саду. Водночас і яблука і груші, які вирощуються за екологічно безпечними технологіями, коштують на 25-40% більше, ніж за звичайними. Йдеться про застосування у виробничому процесі безпечних для довкілля засобів захисту рослин. Останні на вітчизняному ринку представляє зокрема, компанія „Сингента” і виробник, співпрацюючи з нею, отримує право використовувати для вирощеного міжнародний товарний знак якості „Кращі продукти – краще життя” та продавати свою продукцію як екологічно чисту. Дослідження свідчать: українці готові більше платити за плодоовочеву продукцію за умови гарантій безпеки.
    Довідково. У 2007-му найбільших збитків через посуху зазнали південні області, де збирали 13-16 ц/га. Селяни втратили понад 10 млрд грн. А садівництво менше реагує на несприятливі погодні умови. Система краплинного зрошення та протиградові сітки повністю захищають урожай. На одному з міжнародних семінарів відомий в Україні та за її межами садівник Микола Олійник зауважив, що яблука завжди мали ціну, хоч і не дуже велику, та на гектарі їх родить багато – от що цінно. Отож високорентабельне інтенсивне садівництво здатне швидко збільшити статки виробника і забезпечити добробут держави в цілому.
    – Загалом українські грунтово–кліматичні умови дають змогу вирощувати набагато якіснішу садовину, ніж пропонують нам деякі країни, – резюмує М. Лановенко. – Так, якщо в польських промислових садах хімзахист проводиться 25-30 разів (пояснюється частотою виникнення туманів, адже волога сприяє розвитку хвороб), то в українських – до десяти.

    Оксана ТАБАЧЕНКО





    Схожі новини
  • В Україні віддають перевагу «євроорієнтирам» щодо сортів яблук
  • Симиренкова слава України
  • На 40% за останні 5 років збільшилось виробництво саджанців плодово-ягідних культур
  • Експерт: 50-65% фруктів і ягід в Україні - імпортовані
  • Перлина Бахчисараю

  • Комментарі


    smile

    Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ПРО ПЕРЕВАГИ ІНТЕНСИВНОГО САДІВНИЦТВА


Ще в XIX столітті відомий український помолог Лев Платонович Симиренко писав: „…гарна садовина досі не є продуктом постійного споживання населенням і, окрім хіба що літа, вона доступна лише заможнішим класам”. Вислів не втратив своєї актуальності й сьогодні, коли дорогі закордонні фрукти далеко не кожному по кишені.
Вітчизняна торгівельна мережа щороку наповнюється яблуками й грушами іноземного виробництва. На жаль, ця садовина не завжди належної якості, оскільки до нас часто потрапляє те, що не приймається на реалізацію в європейських країнах. Там існують дуже жорсткі стандарти, згідно з якими до споживача повинна надходити виключно високоякісна продукція. Ми ж купуємо те, що нам пропонують.

Трохи історії

У 1888 році Лев Симиренко, повернувшись із політичного заслання до отчої садиби у Млієві на Черкащині, зважаючи на заборону влади працювати у науково-дослідних державних закладах, у любительському саду свого батька організував приватний плодовий розсадник. Через 12 років у ньому вирощувалося майже 250 тисяч саджанців плодових і декоративних культур, зокрема 205 сортів яблуні, груші – 187, сливи – 111, вишні та черешні – 80 тощо. Це була найбільша світова колекція рослин найкращих сортів. Яка потім зникла.
ПРО ПЕРЕВАГИ ІНТЕНСИВНОГО САДІВНИЦТВА
У Млієві на початку XX століття вже давав високі врожаї карликовий сад, якому Лев Симиренко пророкував велике майбутнє. І не помилився. Нині вчені визнають, що вибрані праці Льва Платоновича, зокрема монографія про сорт яблук „Ренет Симиренка”, надзвичайно цінні й актуальні для сучасного садівництва. На цьому сорті протягом 100 років базувалося садівництво України, в тому числі Криму. Цьому регіону всесвітньо відомий помолог присвятив книгу „Кримське промислове садівництво”, яка вийшла з-під його пера в 1912 році, і де були описані сорти, методи і прийоми їхнього догляду. Це справжній путівник у справі відродження кримського плодівництва.
Симиренко писав, що кримське яблуко не зрівняється за смаком з яблуками, вирощеними в центральних регіонах: на Київщині, Черкащині, Вінниччині. Ці області – найкраща зона для садівництва, бо тут отримують надзвичайно соковиті яблука.
– Яблука „Ренет Симиренка” знає увесь світ, – каже приватний підприємець Микола Лановенко, який вирощує саджанці перспективних сортів яблунь, груш на благодатній для садовини черкаській землі. - Та українці встановили сотні скульптур Мічуріна, який гальмував розвиток генетики, а от Симиренку – єдиний. Пам’ятник у Млієві. Так оцінено його ідеї по догляду за молодими насадженнями на батьківщині. Плодами праць вченого скористалися іноземці – вчення Симиренка покладено в основу сучасної голландської технології - відомої всьому світу.

Надзвичайно висока рентабельність

Україна має величезний потенціал для розвитку садівництва. Маємо сприятливі природні умови для вирощування плодових і ягідних культур, унікальні грунти. Все це, як переконаний Микола Лановенко, в поєднанні з сучасними технологіями дасть змогу Україні зайняти чільне місце серед країн із розвинутим промисловим садівництвом.
– Сад – це прибутковий бізнес. Так, в одному з львівських фермерських господарств рентабельність сягала понад 300%, – констатує він. – Але на внутрішньому ринку немає ранніх сортів яблук і груш, вирощених в Україні. Тобто ця ніша не заповнена, тож маємо надто високу ціну реалізації імпортних фруктів. Перші українські яблука (сорт „Слава Переможцям”) з’являються у продажу лише наприкінці серпня.
Водночас ранні високопродуктивні сорти садовини можуть дати українському виробнику „швидкі” гроші. Термін окупності таких садів незначний – немає потреби в придбанні дорогих холодильників. Тобто плоди прямісінько з саду потраплятимуть до споживача, що за умови грамотного маркетингу усуває реалізаційні труднощі. Є свої плюси й у вирощуванні пізніх сортів – таке яблуко взимку коштує дорожче.
Польща, модернізувавши власне садівництво шляхом впровадження інтенсивних технологій (через 2-3 роки після закладання саду 25-40 т/га високоякісних яблук гарантовано, а в період повного плодоношення - 50 і більше), за останнє десятиріччя перемістилася з двадцятого на друге місце в Європі з виробництва яблук.
Висока продуктивність плодових насаджень та економічні показники забезпечуються використанням якісного безвірусного садматеріалу, оптимальним загущенням карликових дерев, краплинним зрошенням, формуванням гілок (відгинання донизу під кутом не менше 90 градусів, що послаблює ріст дерева і спричиняє раннє плодоношення, адже вся енергія йде на плоди) і раціональним обрізуванням дерев у оптимальні строки.
В Україні також є можливості для поширення технології інтенсивного садівництва. Посадковим матеріалом бажаючих займатися промисловим садівництвом здатні забезпечити садівники–професіонали – члени Асоціації інтенсивного садівництва Черкащини. Так, сімейне господарство Людмили та Миколи Лановенка налічує 43 сорти яблуні, ранні сорти груш. Але в промислові сади відбирають сорти, що користуються підвищеним попитом у споживачів.
Про якість саджанців черкаського садівника М. Лановенка свідчать урожаї спроектованих і закладених ним яблуневих садів у Дніпропетровську, Полтавській області (на третій рік – 35 т/га високоякісних яблук, на четвертий - 45-50). Нині в його господарстві є однорічні та дворічні саджанці, які дали добрий урожай у розсаднику. Практикує садівник і безпересадочний метод. Висаджені таким чином дерева потенційно сильніші, на рік раніше вступають в плодоношення.
– Існує Державна програма розвитку інтенсивного садівництва на 2005-2010 роки, – констатує Микола Лановенко. –Завдяки цьому документу держава компенсує практично всі витрати (80-90%) на закладення промислового саду.
Однак Лановенко переконаний: дещо стримують процес відновлення промислового садівництва дорогі кредитні ресурси. Наприклад, в Польщі такі виробники мають право на дешеві довгострокові кредити (під 2-5%).
До речі, Микола Лановенко нагадав, що груша вважається цінним дієтичним продуктом харчування, тому вартість її плодів у 2-3 рази перевищує ціну яблук при однакових затратах на утримання саду. Водночас і яблука і груші, які вирощуються за екологічно безпечними технологіями, коштують на 25-40% більше, ніж за звичайними. Йдеться про застосування у виробничому процесі безпечних для довкілля засобів захисту рослин. Останні на вітчизняному ринку представляє зокрема, компанія „Сингента” і виробник, співпрацюючи з нею, отримує право використовувати для вирощеного міжнародний товарний знак якості „Кращі продукти – краще життя” та продавати свою продукцію як екологічно чисту. Дослідження свідчать: українці готові більше платити за плодоовочеву продукцію за умови гарантій безпеки.
Довідково. У 2007-му найбільших збитків через посуху зазнали південні області, де збирали 13-16 ц/га. Селяни втратили понад 10 млрд грн. А садівництво менше реагує на несприятливі погодні умови. Система краплинного зрошення та протиградові сітки повністю захищають урожай. На одному з міжнародних семінарів відомий в Україні та за її межами садівник Микола Олійник зауважив, що яблука завжди мали ціну, хоч і не дуже велику, та на гектарі їх родить багато – от що цінно. Отож високорентабельне інтенсивне садівництво здатне швидко збільшити статки виробника і забезпечити добробут держави в цілому.
– Загалом українські грунтово–кліматичні умови дають змогу вирощувати набагато якіснішу садовину, ніж пропонують нам деякі країни, – резюмує М. Лановенко. – Так, якщо в польських промислових садах хімзахист проводиться 25-30 разів (пояснюється частотою виникнення туманів, адже волога сприяє розвитку хвороб), то в українських – до десяти.

Оксана ТАБАЧЕНКО





Схожі новини
  • В Україні віддають перевагу «євроорієнтирам» щодо сортів яблук
  • Симиренкова слава України
  • На 40% за останні 5 років збільшилось виробництво саджанців плодово-ягідних культур
  • Експерт: 50-65% фруктів і ягід в Україні - імпортовані
  • Перлина Бахчисараю

  • Комментарі


    smile

    Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.