- Олексій Зайцев: «Зробити державу однією з найбагатших у світі - реально»
- Олексій Зайцев: «Справжній господар землі може й повинен бути успішним»
- «Сади України»: від Сербії до Росії
- Вершини «Садів України»
- Ключі успіху від «Садів України»
Перлина Бахчисараю
Черешні, яблуні, груші, сливи, персики і нектарини… Восени красу цих плодових дерев можуть оцінити не лише спеціалісти. А й ми – споживачі.
Хочете - вірте, хочете – ні. Та серед кримських долин, на досить бідних і кам’янистих ґрунтах, немов справжні оази, розкинулись диво-сади. І хани, і царі, і королі захлинулись би від заздрості: воістину неповторної величини та якості плоди дарують ці сади. А належать вони знаній в нашій державі агрофірмі «Сади України».
- Я пам’ятаю кожен садочок не лише Криму, а й Нікополя, - пригадує президент агрофірми Олексій Зайцев. – Саме там 21 рік тому на перших орендованих гектарах землі ми закладали свій перший сад. Це унікальна колекція груш, персиків, вишень і черешень. Тож саме з тих садів і розпочинається історія нашої агрофірми.
Сьогодні плодові плантації «Садів України» - це вже більше 600 гектарів (майже 300 га під Нікополем і понад 300 га поблизу Бахчисараю), частина яких – у найблагодатніших за кліматичнми умовами долинах Криму. Тут перший сад було закладено 6 років тому. І оскільки в агрофірмі не вміють працювати абияк, то використовують найкращий досвід ведення садівництва – італійський. І нині кримські сади «Садів України» - це високотехнологічні плодові насадження елітних сотрів яблунь, груш, персику (у т.ч. нектарину), черешень, слив за італійською технологією. Три її основні елементи – високоврожайні саджанці, крапельне зрошування і закохані у сади професіонали.
До речі, в серпні в цих садах побували знані фахівці садівничої справи – голландці (їх привезли представники
Української аграрної конфедерації). Побачивши диво-плантації, вони не змогли стримати свого здивування.
- Та це неважливо. Важливо, що Україна може плекати такі сади, - вважає Олексій Борисович Зайцев. – Бо аж ніяк не годиться, коли така велика і різна за кліматичними умовами країна імпортозалежна у фруктовій продукції. Нам повинно бути соромно за те, що завозимо яблука, груші, персики, виноград… Бо власне виробництво фруктів – це і гарно оброблена земля, і робочі місця, і зарплати, і податки до державної казни. Це – за великим рахунком – розквіт села, його заможне майбутнє.
Важко з Олексієм Борисовичем не погодитись. Міркуймо разом. Фуджі - один із основних сортів яблук, які спокусливо ростуть і набирають ваги в садах Бахчисараю, вже на другий рік плодоношення дасть 50-60 ц/га. Кожне яблучко набирає маси до 300 г (максимальна була – 400 г), дуже добре зберігається, хоча смачніше – свіже. Європа залюбки купує такі яблука на сік і пюре. Та головне, що за рахунок плодів середній врожай з гектару такого саду сягатиме 500-600 ц, а максимальний – 900!
Або візьмімо грушу, сорт Аббат Фетель. Це ексклюзивний сорт, плоди якого за формою нагадують швидше кабачок, ніж грушу. В країнах Європи – сорт номер один. Має дуже приємний смак, добре зберігається. А потенціал гектару саду – 500 центнерів соковитих груш. І немає різниці: груші то чи яблука, персики чи сливи, нектарин чи черешня – вся ця фруктова продукція надзвичайно високої якості та смаку. А от імпортовані фрукти поступаються нашим в рази.
- Ви знаєте, - ділиться враженнями президент «Садів України», - я цього літа запросив на гостини наших вчителів – італійців. Кажу їм: «Приїздіть, подивіться, чи так плекаємо куплені у вас саджанці?» Приїхали, зазирнули буквально в усі куточки наших плантацій і дуже здивувались. Стверджують, що наші сади – найкращі в Європі. І як результат, просять нас поставляти до Італії яблука сорту Фуджі.
Між іншим, знаєте, які у світовій торговельній мережі найзатребуваніші яблука? Правильно – сорту Фуджі. Вони впевнено займають друге місце.
Ще кілька слів хотілось би сказати про основну культуру Криму – виноград. Ви куштували хоча би раз сорт Шоколадний? Смакота, скажу я вам. Не боїться холодів (до -20ºС витримує), не менше 6 місяців добре зберігається, має тонкий присмак шоколаду. В Бахчисарайських садах взагалі вирощують 10 сортів винограду. Ще 42 – у сортокорекції. Щоб утвердитись у власних висновках, що саме ту лозу плекають, саме ті грона будуть найбільш затребувані нами, споживачами. Всі 10 сортів мені довелося скуштувати. Кожен із них має свій неповторний смак, аромат. Деякі грона мають вагу 1,5 кг і більше.
- Думаю, досить скоро ми висадимо ще 100-150 га саду, - ділиться планами Олексій Зайцев. - Це яблуні (13 га), персики (30 га), вже
посадили 2,7 га полуниці. Плануємо нові плантації винограду.
- А що потрібно, аби такі сади, як Ваші, цвіли по всій Україні? – запитую.
- В принципі, в деяких питаннях садівництва політика держави вірна: господарства отримують часткову компенсацію на створення нових садів. Розробляється програма фінансової підтримки будівництва нових сучасних сховищ для збереження фруктів... Та поки що найслабкіше наше місце – імпортні фрукти. Їх завозять так багато, та ще й безмитно, що вітчизняний виробник не може конкурувати з імпортером.
Нас здивували в цьому плані італійці. При відкритості кордонів, яку вимагає ЄС, вони спрмоглися відмовитись від імпортної фруктової продукції. Там всюди продаються лише їхні яблука, груші, виноград…
Якби і ми змогли себе захистити, то я переконаний, що багато агропідприємств почали би вирощувати сади. Україна – винятково благодатний край для садівництва, а Крим - і поготів.
Олексій Борисович упевнений: цим видом бізнесу можуть займатися і великі господарства, і фермери. Наприклад, в Італії фрукти вирощують фермери, маючи і 40, і 50, і 80, і 100 га землі. Адже добре відомо, що садівництво навіть більш рентабельне, ніж виробництво соняшнику, кукурудзи, цукрового буряку. Головне, чітко дотримуватись технології. Тоді це буде перспективне заняття для фермера.
- Я вважаю, - каже керівник «Садів України», - що в Криму, на півдні та заході України просто необхідно займатися садівництвом і овочівництвом. І станеться це лише тоді, коли держава вирішить питання захисту свого виробника цієї
продукції. Щоб ми не перетворилися на звалище неякісних овочів і фруктів. Наведу такий приклад. Плоди груші Аббат Фетель вагою 100-110 г в Італії викидали до недавнього часу. Тепер зметикували, що цю грушу купуватимуть в Україні і Росії, то й везуть до нас її тисячами тонн. А ми й самі спроможні виростити Аббат Фетель, до того ж більшої ваги. У нашому саду вони важитимуть не менше 200-400 г, а їх смакові якості будуть відмінними!
Вже сьогодні більшу частину наших фруктів ми реалізуємо на внутрішньому ринку. Деякі партії продаємо в Росію. Міркуємо над пропозицією італійців по експорту яблук.
Та головна наша мета – наповнити наш український ринок якісною фруктовою продукцією.
Хочу лише додати, що цього разу на Дні поля, який «Сади України» традиційно проводять в Кегичівському районі Харківської області, агрофірма презентувала відвідувачам і свої фрукти. Тож вже найближчим часом повний кавалер Ордена трудової слави Олексій Зайцев і його колектив із задоволенням розповідатимуть партнерам і про індустрію садівництва, а також пропонуватимуть технології та саджанці тим господарствам, які прагнуть займатися цим рентабельним видом діяльності.
- Мені подобається приклад одного американського фермера, - пригадує Олексій Борисович. – Він за 9 чи 10 років став мільйонером. Але найцікавіше в його історії те, що він мав лише… 13 га землі. Ось як потрібно працювати!
Сьогодні мені боляче дивитись на долини Криму, які не обробляються, на яких занедбані, викорчовані сади. Дуже мрію, що через кілька років ці землі перетворяться на квітучі сади і приноситимуть людям користь.
Центральний офіс АФ «Сади України»
м. Харків, вул. Академіка Проскури,1
тел.: (057) 714-01-65
