Аграрний тиждень. Україна
» » » Чи відродиться українське льонарство?
» » » Чи відродиться українське льонарство?

    Чи відродиться українське льонарство?


    Традиційно льон в Україні вирощували у 8 регіонах. Найбільше – в поліській зоні. Сьогоднішня ситуація в галузі майже плачевна. Бо колись льон розквітав на 160 тисячах гектарах. Цього ж року був посіяний лише на 12 тисячах…
    Днями в Мінагрополітики міркували над тим, що і як потрібно зробити, аби прадавня українська культура повернулася на наші поля. Дискусія була емоційною. Як виявилося, ще є і фахівці, і ентузіасти, і інвестори, які готові відродити старовинний промисел.
    Льонарський занепад
    Сьогодення галузі змалював директор Департаменту рослинництва Олександр Демидов, використавши чимало яскравих діаграм та ілюстацій. Насправді, в льонарстві ми практично втратили позиції. Адже посівні площі льону в 2007 році скоротилися до 12,8 тис. га: це у 1,3 рази менше, ніж торік та у 3,2 рази менше, ніж у 2004-му. На привеликий жаль, у цьому році льонарі отримали рекордно низький урожай за останні 5 років. За попередніми даними середня урожайність льону в Україні складає близько 3,9 центнерв волокна з гектара. «Парадоксальність ситуації полягає в тому, - зауважив Олександр Анатолійович, - що саме у 2007 році державна підтримка на вирощування льону збільшена у 1,7 рази. А ми спостерігаємо ситуацію, коли посівні площі та урожайність льону-довгунця зворотньо-пропорційні розміру державної дотації».
    Також він відзначив низький рівень селекційної роботи в льонарстві, відсутність потрібної кількості насіння високопродуктивних сортів, неспроможність льоносіючих господарств через високу ціну придбати насіння кращих іноземних сортів та відсутність їх у Державному реєстрі на сорти рослин.
    Головні причини занепаду галузі - відсутність попиту на внутрішньому ринку на основну продукцію льонозаводів - довге льоноволокно. До того ж воно виробляється застарілою агротехнікою та технологічним обладнанням льонозаводів. Як результат, українські льоновиробники виготовляють у 2 рази менше цього волокна й значно нижчої якості у порівнянні з європейськими промисловцями.
    Сьогодні також надвичайно важливо суттєво збільшити обсяги виробництва вітчизняного кондиційного насіння. Адже його недостатність - одна із найсерйозніших перешкод на шляху розвитку галузі.

    Чи відродиться українське льонарство?

    Якість насіння - якість продукції
    Олександра Демидова підтримали виробники льону. Передусім вони висловили своє незадоволення тією кількістю та якістю насіння, яке на сьогодні можуть запропонувати вітчизняні селекційні центри. Відповісти на це питання спробував заступник начальника Укрдержнасінінспекції Володимир Кузьмич.
    Володимир Миколайович, зокрема, зазначив, що нині площі насінницьких посівів становили 7646 га, а урожайність в середньому 2,6 ц/га. На перевірку в лабораторії держнасінінспекцій надійшло 270 т насіння, перевірено 213 тонн. Втім, при непоганій врожайності для реалізації підготовлено лише 118 т насіння. «Звісно ще є час на підготовку насіння, - зауважив Володимир Кузьмич, - та проблема у тому, що господарства не хочуть займатися льоном. Одна з причин, на мою думку, - недостатня кількість коштів для підготовки кондиційного насіння».
    А ще інспектор висловив побажання науковцям переглянути існуючі сорти. Адже в країнах Європи перегляд сортів проводиться кожні п’ять років, що сприяє покращанню їх промислових якостей.
    Однією з актуальних проблем селекції льону – довгунця названо відсутність вітчизняних сортів з високою насіннєвою продуктивністю. Відомо, що через низький коефіцієнт розмноження у льону набагато складніша система первинного та елітного насінництва порівняно з іншими культурами. Якщо виробництво насіння еліти зернових, зернобобових, круп’яних культур триває 4-5 років, то насіння еліти льону – довгунця вирощують протягом 7 років. До Реєстру сортів України на 2007 рік занесено 18 сортів льону-довгунця, здатних забезпечити високі врожаї соломи, волокна й насіння.
    Представники льонарських господарств відзначили, що сорти Київський, Рушничок, Синільга, Світанок в окремі несприятливі для льону роки схильні до вилягання. У сорту Могильовський-2 з початку і до кінця повної стиглості, коли збирають насінницькі посіви, насіннєві коробочки розтріскуються і насіння втрачається (висипається). Тому однією із основних вимог агровиробництва до нових сортів льону-довгунця є висока насіннєва продуктивність. Адже вони мають нижчий коефіцієнт розмноження і значно вищі норми висіву порівняно з іншими культурами.

    Чи відродиться українське льонарство?

    Технічне оснащення - вимога часу
    У переліку проблем, які потребують особливої уваги, виробники льону назвали застарілість агротехніки вирощування, повну зношеність і невідповідність сучасним вимогам льонозбиральної техніки та технологічного обладнання льонозаводів. Через це українські льоновиробники виготовляють у 2 рази менше довгого волокна та значно нижчої якості, ніж їх колеги з-за кордону.
    Тому обговорювалася необхідність розробити і впровадити цільову програму, яка б надала змогу протягом найближчих 3-5 років оновити парк льонозбиральної техніки та обладнання льонозаводів, впровадити сучасні високоефективні технології льоновиробництва. На думку виробників, це допоможе вийти на якісно новий рівень виробництва, забезпечить рентабельність на рівні не менше - 50% та зробить галузь економічно привабливою для інвесторів.
    Позитивні тенденції
    Водночас льонарі одностайно погодилися, що незважаючи на складність сучасного стану галузі, останніми роками площі посіву льону і валові збори волокна все ж мають тенденцію до зростання. Так, динаміка посівних площ має такий вигляд: 2002 рік – 24,6 тис.га, 2003-й рік – 26,6 тис.га, 2004-й рік – 32,4 тис.га, 2005 рік – 24,5 тис. гектарів. А скорочення посівних площ льону в поточному році пов’язують із тимчасовим зниженням попиту на волокно на світовому ринку.
    У межах зони льоносіяння України до основних товаровиробників льонопродукції належать господарства Чернігівської області. На їх частку в 2003-2006 рр. припадало 41% посівів льону-довгунця та понад 50% валових зборів льоноволокна. Основними льоновими регіонами в державі також залишаються Житомирська область – 22% обсягів українського льону та Сумщина – 9%.
    Спостерігаються позитивні зрушення і у насінництві. Весною під урожай 2007 року на загальних посівах, включаючи насінницькі, висіяно 1,416 тис. т насіння льону. Високі репродукції становлять 95% до висіяного. Найбільше посіяно господарствами Чернігівської області - 0,7 тис. т, Житомирської області – 0,4 тис. т та Сумської області – 0,1 тис. тонн.
    Майбутнє галузі
    Учасники зібрання вирішили розробити Державну програму відродження галузі терміном на 7 років. До створення цього документу запропоновано залучити науковців, провідних фахівців Мінагрополітики, Мінпромполітики, Мінфіну, Мінекономіки, галузевих асоціацій, льоносіючих та переробних підприємств. Узгоджено постійну робочу групу для підготовки пропозицій, а також опрацювання заходів, спрямованих на оновлення льонозбиральної техніки і технологічного обладнання льонозаводів, впровадження новітніх технологій, сприяння залученню інвестицій в галузь, збалансування економіки всього ланцюгу льоновиробництва тощо.
    У нараді взяли участь заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник, заступник директора Департаменту легкої і деревообробної промисловості Мінпромполітики Юрій Зв’ягінцев, а також представники відповідних державних служб, науковці.
    Оксана Шаповал





    Схожі новини
  • На Житомирщині планується будівництво заводу з переробки льону
  • Льон-довгунець української селекції
  • Щоб отримати високий врожай
  • УКРАЇНСЬКЕ ЛЬОНАРСТВО: ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ КРИЗА?
  • Льонарі Житомирщини приступили до посіву льону-довгунця

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Чи відродиться українське льонарство?


Традиційно льон в Україні вирощували у 8 регіонах. Найбільше – в поліській зоні. Сьогоднішня ситуація в галузі майже плачевна. Бо колись льон розквітав на 160 тисячах гектарах. Цього ж року був посіяний лише на 12 тисячах…
Днями в Мінагрополітики міркували над тим, що і як потрібно зробити, аби прадавня українська культура повернулася на наші поля. Дискусія була емоційною. Як виявилося, ще є і фахівці, і ентузіасти, і інвестори, які готові відродити старовинний промисел.
Льонарський занепад
Сьогодення галузі змалював директор Департаменту рослинництва Олександр Демидов, використавши чимало яскравих діаграм та ілюстацій. Насправді, в льонарстві ми практично втратили позиції. Адже посівні площі льону в 2007 році скоротилися до 12,8 тис. га: це у 1,3 рази менше, ніж торік та у 3,2 рази менше, ніж у 2004-му. На привеликий жаль, у цьому році льонарі отримали рекордно низький урожай за останні 5 років. За попередніми даними середня урожайність льону в Україні складає близько 3,9 центнерв волокна з гектара. «Парадоксальність ситуації полягає в тому, - зауважив Олександр Анатолійович, - що саме у 2007 році державна підтримка на вирощування льону збільшена у 1,7 рази. А ми спостерігаємо ситуацію, коли посівні площі та урожайність льону-довгунця зворотньо-пропорційні розміру державної дотації».
Також він відзначив низький рівень селекційної роботи в льонарстві, відсутність потрібної кількості насіння високопродуктивних сортів, неспроможність льоносіючих господарств через високу ціну придбати насіння кращих іноземних сортів та відсутність їх у Державному реєстрі на сорти рослин.
Головні причини занепаду галузі - відсутність попиту на внутрішньому ринку на основну продукцію льонозаводів - довге льоноволокно. До того ж воно виробляється застарілою агротехнікою та технологічним обладнанням льонозаводів. Як результат, українські льоновиробники виготовляють у 2 рази менше цього волокна й значно нижчої якості у порівнянні з європейськими промисловцями.
Сьогодні також надвичайно важливо суттєво збільшити обсяги виробництва вітчизняного кондиційного насіння. Адже його недостатність - одна із найсерйозніших перешкод на шляху розвитку галузі.

Чи відродиться українське льонарство?

Якість насіння - якість продукції
Олександра Демидова підтримали виробники льону. Передусім вони висловили своє незадоволення тією кількістю та якістю насіння, яке на сьогодні можуть запропонувати вітчизняні селекційні центри. Відповісти на це питання спробував заступник начальника Укрдержнасінінспекції Володимир Кузьмич.
Володимир Миколайович, зокрема, зазначив, що нині площі насінницьких посівів становили 7646 га, а урожайність в середньому 2,6 ц/га. На перевірку в лабораторії держнасінінспекцій надійшло 270 т насіння, перевірено 213 тонн. Втім, при непоганій врожайності для реалізації підготовлено лише 118 т насіння. «Звісно ще є час на підготовку насіння, - зауважив Володимир Кузьмич, - та проблема у тому, що господарства не хочуть займатися льоном. Одна з причин, на мою думку, - недостатня кількість коштів для підготовки кондиційного насіння».
А ще інспектор висловив побажання науковцям переглянути існуючі сорти. Адже в країнах Європи перегляд сортів проводиться кожні п’ять років, що сприяє покращанню їх промислових якостей.
Однією з актуальних проблем селекції льону – довгунця названо відсутність вітчизняних сортів з високою насіннєвою продуктивністю. Відомо, що через низький коефіцієнт розмноження у льону набагато складніша система первинного та елітного насінництва порівняно з іншими культурами. Якщо виробництво насіння еліти зернових, зернобобових, круп’яних культур триває 4-5 років, то насіння еліти льону – довгунця вирощують протягом 7 років. До Реєстру сортів України на 2007 рік занесено 18 сортів льону-довгунця, здатних забезпечити високі врожаї соломи, волокна й насіння.
Представники льонарських господарств відзначили, що сорти Київський, Рушничок, Синільга, Світанок в окремі несприятливі для льону роки схильні до вилягання. У сорту Могильовський-2 з початку і до кінця повної стиглості, коли збирають насінницькі посіви, насіннєві коробочки розтріскуються і насіння втрачається (висипається). Тому однією із основних вимог агровиробництва до нових сортів льону-довгунця є висока насіннєва продуктивність. Адже вони мають нижчий коефіцієнт розмноження і значно вищі норми висіву порівняно з іншими культурами.

Чи відродиться українське льонарство?

Технічне оснащення - вимога часу
У переліку проблем, які потребують особливої уваги, виробники льону назвали застарілість агротехніки вирощування, повну зношеність і невідповідність сучасним вимогам льонозбиральної техніки та технологічного обладнання льонозаводів. Через це українські льоновиробники виготовляють у 2 рази менше довгого волокна та значно нижчої якості, ніж їх колеги з-за кордону.
Тому обговорювалася необхідність розробити і впровадити цільову програму, яка б надала змогу протягом найближчих 3-5 років оновити парк льонозбиральної техніки та обладнання льонозаводів, впровадити сучасні високоефективні технології льоновиробництва. На думку виробників, це допоможе вийти на якісно новий рівень виробництва, забезпечить рентабельність на рівні не менше - 50% та зробить галузь економічно привабливою для інвесторів.
Позитивні тенденції
Водночас льонарі одностайно погодилися, що незважаючи на складність сучасного стану галузі, останніми роками площі посіву льону і валові збори волокна все ж мають тенденцію до зростання. Так, динаміка посівних площ має такий вигляд: 2002 рік – 24,6 тис.га, 2003-й рік – 26,6 тис.га, 2004-й рік – 32,4 тис.га, 2005 рік – 24,5 тис. гектарів. А скорочення посівних площ льону в поточному році пов’язують із тимчасовим зниженням попиту на волокно на світовому ринку.
У межах зони льоносіяння України до основних товаровиробників льонопродукції належать господарства Чернігівської області. На їх частку в 2003-2006 рр. припадало 41% посівів льону-довгунця та понад 50% валових зборів льоноволокна. Основними льоновими регіонами в державі також залишаються Житомирська область – 22% обсягів українського льону та Сумщина – 9%.
Спостерігаються позитивні зрушення і у насінництві. Весною під урожай 2007 року на загальних посівах, включаючи насінницькі, висіяно 1,416 тис. т насіння льону. Високі репродукції становлять 95% до висіяного. Найбільше посіяно господарствами Чернігівської області - 0,7 тис. т, Житомирської області – 0,4 тис. т та Сумської області – 0,1 тис. тонн.
Майбутнє галузі
Учасники зібрання вирішили розробити Державну програму відродження галузі терміном на 7 років. До створення цього документу запропоновано залучити науковців, провідних фахівців Мінагрополітики, Мінпромполітики, Мінфіну, Мінекономіки, галузевих асоціацій, льоносіючих та переробних підприємств. Узгоджено постійну робочу групу для підготовки пропозицій, а також опрацювання заходів, спрямованих на оновлення льонозбиральної техніки і технологічного обладнання льонозаводів, впровадження новітніх технологій, сприяння залученню інвестицій в галузь, збалансування економіки всього ланцюгу льоновиробництва тощо.
У нараді взяли участь заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник, заступник директора Департаменту легкої і деревообробної промисловості Мінпромполітики Юрій Зв’ягінцев, а також представники відповідних державних служб, науковці.
Оксана Шаповал





Схожі новини
  • На Житомирщині планується будівництво заводу з переробки льону
  • Льон-довгунець української селекції
  • Щоб отримати високий врожай
  • УКРАЇНСЬКЕ ЛЬОНАРСТВО: ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ КРИЗА?
  • Льонарі Житомирщини приступили до посіву льону-довгунця

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.