- Експорт українського зерна перевищив 20 мільйонів тонн
- Мінагрополітики: в Україні достатньо ресурсів для збереження ціни на соціальний хліб
- Інформація щодо можливого експорту зерна у 2007/2008 маркетинговому році
- Продовольчим і фуражним зерном будемо забезпечені
- СКАСОВАНО КВОТИ НА ЕКСПОРТ ФУРАЖНОГО ЗЕРНА
Заходи Уряду щодо обмеження експорту зерна
Запровадження обмеження експорту зерна у 2007/2008 маркетинговому році можна оцінювати по-різному. Але на сьогодні навіть найзапекліші опоненти Уряду не можуть не помітити позитиву, який відмічається у стабільній ситуації на ринку зерна, борошна та хліба.
Рішення Уряду про тимчасове обмеження експорту зерна було прийнято на підставі зведеного прогнозного балансу його попиту і пропонування на початок поточного маркетингового року. Згідно балансу виробництво зерна врожаю 2007 року очікувалося на рівні 27,3 млн. тонн (менше проти 2006 року на 7 млн. тонн) з одночасним помітним зростанням дефіциту продовольчого зерна на світовому ринку.
20 червня нинішнього року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1852”, якою встановив експортні квоти на пшеницю, жито, ячмінь та кукурудзу (по 3 тис. тонн кожного виду). Водночас, на випадок виникнення потреби в імпортуванні окремих видів зерна, спеціалістами Мінекономіки підготовлено проект Закону України про запровадження нульової ставки ввізного мита на пшеницю та жито.
Варто зазначити, що практика обмеження експорту зернових виправдала себе і в умовах 2006/07 маркетингового року, коли загальний експорт за намірами зерноторгових організацій міг скласти понад 14 млн. тонн, а максимальні можливості щодо експорту відповідно балансу попиту та пропозиції не перевищували 10 млн. тонн.
Аналізуючи ефективність обмежувальних заходів на прикладі попереднього маркетингового року, можна стверджувати: якщо б обмеження експорту не запровадили, дефіцит продовольчого та фуражного зерна на внутрішньому ринку міг становити більше 2,3 млн. тонн. Тому на сьогодні це вже факт, що власне завдяки своєчасним діям Уряду дефіциту зерна вдалося запобігти. При цьому за весь 2006/07 маркетинговий рік експортери змогли продати за рубіж понад 9,9 млн. тонн зерна.
Також незаперечним є факт, що введення квотування експорту зерна – це цивілізована міжнародна норма, яка дає можливість всім учасникам зернового ринку в першу чергу працювати над забезпеченням необхідних продовольчих запасів власної держави.
Враховуючи сучасні тенденції на світовому ринку зерна, а також несприятливі погодні умови, цією міжнародною нормою - обмеженням експорту зерна - скористалися ряд країн-провідних виробників та експортерів зерна на міжнародному ринку.
Суттєве підвищення цін на зерно, як на внутрішньому, так і світовому ринках внаслідок зменшення його валового збору та світових запасів, стало найбільш вагомим фактором зростання споживчих цін на хліб та хлібопродукти в умовах поточного маркетингового року. Ціни на продовольчу пшеницю зросли порівняно з минулим роком на 65-85%, на жито – вдвічі. На відповідну величину зросла й ціна на борошно. Втім, Уряду вдалося запобігти значному здорожчанню масових сортів хліба. Досягнуто це саме завдяки обмеженню експорту зерна, а також значним інтервенціям борошна з державних ресурсів.
За розрахунками фахівців асоціації “Укрхлібпром” якби Уряд не прийняв рішення про запровадження обмеження експорту зерна, ціни на соціально значимі види хліба могли б зрости: на батон з борошна вищого сорту – на 40% (нині діюча ціна - 1,94 грн./кг, а могла би бути 2,73 грн./кг), на хліб пшеничний першого сорту та на хліб “Український” – на 60% ( з діючої ціни 2,25 грн./кг зросла б до 3,59 грн./кг).
З метою створення сприятливих умов для формування державних та регіональних ресурсів зерна постановою Кабінету Міністрів України № 1179 від 26.09.2007 квоти, встановлені постановою від 20 червня, було подовжено до 1 листопада поточного року, а з 1 листопада 2007 року до 31 березня 2008-го запроваджено експортні квоти на пшеницю, жито, ячмінь та кукурудзу обсягами 200; 3; 400 та 600 тис. тонн відповідно.
Враховуючи те, що на кінець жовтня державний продовольчий резерв було сформовано лише на третину, а індекс цін на споживчі товари продовольчої групи стрімко зростав, Уряд змушений був відтермінувати початок видачі вищевказаних експортних квот до 31 грудня (постанова КМУ від 31.10.2007 № 1287).
Такі дії, з одного боку, сприяли наповненню державного продовольчого резерву (на сьогодні Аграрним фондом закуплено 370 тис. тонн продзерна, що з перехідними залишками становить 61% до потреби та на 126 тис. тонн перевищує минулорічні закупівлі), а з іншого – дало можливість постійно здійснювати товарні інтервенції на ринку борошна. Так, у липні - листопаді в регіони надійшло 150 тис. тонн борошна, виробленого із зерна держпродрезерву, а до кінця року його надійде ще не менше 20 тис. тонн.
Слід також відмітити, що обмеження експорту не позначилося на зниженні закупівельних цін на зерно, хоча про це неодноразово застерігали зернотрейдери. Та сьогодні Аграрний фонд закуповує пшеницю 3 класу за ціною 1378 грн./т, а жито 3 класу – по 1070 грн./тонну. Такі ціни цілком влаштовують виробників зерна і забезпечують досить високу рентабельність зернового виробництва.
Нині Міністерство аграрної політики України здійснює щоденний моніторинг забезпечення формування державних ресурсів зерна та незнижуваних запасів регіональних потреб продовольчого зерна в обсязі тримісячної потреби.
Тож Урядом вжито всіх необхідних заходів для закупівлі потрібної кількості як продовольчого, так і фуражного зерна, аби гарантувати продовольчу безпеку нашої держави.
Департамент розвитку аграрних ринків Мінагрополітики
