Рекордного врожаю не буде, але…треба працювати!

23 March, Розділ ---, переглядів 4 336

Як відомо, хід весняно-польових робіт щороку перебуває під уважним прицілом і влади, і громадськості. Обласна нарада з питань підготовки до проведення посівної кампанії, яка відбулась на базі Одеського селекційно-генетичного інституту, зібрала представників влади, науковців та аграріїв з усіх районів Одещини. Бо навесні, після осінньої засухи, яка тривала майже чотири місяці, та сильних морозів узимку і подекуди відсутності снігового покриву, на озимому полі склалась надзвичайно складна ситуація.

Досить таки кругленьку суму - більш ніж 2,3 млрд. грн. - доведеться витратити одеським аграріям на купівлю насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, добрив, запасних частин. А ще знайти за пристойними цінами 36,5 тис. т дизпального і майже 10 тис. т бензину, аби залізні коні безперебійно працювали у весняному полі. Бо їх гуркотітиме 2012-го на Одещині чимало: 10 тис. одиниць техніки виконуватимуть весь шлейф весняно-польових робіт, більше 5 тис. сівалок і близько 5,5 тис. культиваторів.

Роботи нині селянинові додалось, адже під врожай 2012-го торік восени посіяно 824 тис. га озимих на зерно (на 82 тис. більше, ніж закладали під врожай 2011-го), а посуха і морози зіграли не на руку аграріям.

«За нашими розрахунками, загибель ячменю може становити від 50 до 70% площ, а пшениці - від 30 до 50% площ, - поінформував Іван Панчишин, перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Одеської ОДА. - Це 12 районів області. В решти 14 районах, де сніговий покрив був

стабільним, ми очікуємо, що загибель ячменю може скласти 10-20%, а пшениці 10-15%».

Навіть при найбільш сприятливому розвитку подій вже на сьогодні спеціалісти прогнозують: загибель озимих на Одещині становитиме від 200 до 250 тис. га, а це не багато не мало - 25-30%. До того ж на площі у 60-70 тис. га загинув і озимий ріпак, а це більш ніж половина посівів. Тож обсяги весняних посівних робіт цьогоріч значно зростають. Тим паче, що й традиційних «лютневих вікон», які би дещо могли пом’якшити ситуацію в південних і центральних районах області, не було. Тож лише за рахунок високої організованості та доброї технічної і ресурсної підготовки до посівної кампанії можна спрацювати вдало. Адже якщо в минулому році аграрії висівали чи пересівали ярі культури на площі близько 750 тис. га, то в цьому році посівна площа усіх ярих перевищить 1 млн. гектарів.

«З урахуванням загибелі озимих культур прогнозується збільшення посівів ярого ячменю проти минулого року на 54 тис. га (182 тис. га), кукурудзи на зерно на 50 тис. га (184 тис. га), проса на 13 тис. га (25 тис. га), сорго на 18 тис. га (31 тис. га), вівса на 6 тис. га (11 тис. га), соняшнику на 40 тис. га (335 тис. га)», - підкреслив Іван Панчишин.

Провідні науковці Cелекційно-генетичного інституту переконують: аби визначити подальшу долю того чи іншого поля, необхідно уважно і виважено оглянути кожне конкретне поле.

«Всі ті безперспективні поля, сходи на яких явно не дадуть високого чи хоча б більш менш вдалого врожаю, а ви самі розумієте, що ми не можемо залишати ті посіви, які дадуть по 5-6 ц/га, необхідно перекультивувати і насіяти ярими культурами, - наполягав Микола Литвиненко, зав.

Але знову ж таки, аби якісно і своєчасно пересіяти ті площі, на яких загинули озимі, необхідно в повному обсязі мати посівний матеріал, при чому якісний. Адже як театр починається з вішалки, так успішне рослинництво починається з якісного посівного матеріалу. Цієї весни одеським аграріям знадобиться більше 37 тис. т насіння ярих зернових культур (це дані без кукурудзи). І якщо в таких районах як Арцизьський, Біляївський, Іванівський, Тарутинський насіння підготовлено навіть більше від потреби, то в Балтському, Великомихайлівському, Котовському, Миколаївському, Савранському, Ренійському та Ширяївському районах значна частина посівного матеріалу, за словами Івана Панчишина, до цього часу не пройшла перевірки в насіннєвих інспекціях, відсутній зв’язок і співпраця між керівниками господарств і районними насіннєвими інспекціями, а районна влада, що дуже дивно, жодних кроків для виправлення ситуації не вживає. Відсторонились від цієї справи і начальники районних управлінь АПР.відділу селекції та насінництва пшениці СГІ, доктор с.-г. наук, академік НААН. - Маємо залишати виключно ті посіви, які хоча б по мінімуму дадуть по 20-25 ц/га. Ті посіви, які потенційно життєздатні, треба залишити і зробити все, аби реанімувати ці рослини і допомогти їм відновитись, щоб у майбутньому отримати задовільний і добрий врожай. А для цього доведеться звернутись до кожного поля».

«Особливо тривожна ситуація склалася у Великомихайлівському районі, де, за даними насіннєвої інспекції, в наявності тільки 35% кондиційного насіння ярих зернових культур, в Ренійському районі - 49%, в Савранському - 53%», - наголосив перший заступник начальника профільного управління Одеської ОДА.

Окрім весняної посівної, аграрії мають підживити та захистити врожай 2012-го. Як повідомив Іван Панчишин, для боротьби з бур’янами на посівах озимих необхідно 214,3 т гербіцидів. Щоб захистити майбутній врожай від шкідників та хвороб, необхідно завчасно потурбуватись і про закупівлю якісних інсектицидів та фунгіцидів, потреба в яких становить 116 та 201,5 т відповідно, а поки що забезпеченість ними - близько 82 та75%.

За словами чиновників ГУ АПР Одеської ОДА, мінімальна потреба в добривах для підживлення озимини в господарствах області становить майже 96,5 тис. тонн. Окрім того, для забезпечення посівної необхідно ще 30-35 тис. тонн. У цьому питані ситуація дещо краща – забезпеченість складає 95% від потреби. Та знову ж таки не в усіх районах.

Як нагадав перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Одеської ОДА, недостатньо працюють над цим питанням у Ренійському, Саратському, Іванівському, Білгород-Дністровському та Любашівському районах, де забезпеченість добривами становить від 40 до 70%, а також у Березівському, Біляївському, Роздільнянському і Тарутинському районах, де забезпеченість становить 70-80% від потреби.

Дотримуватись технологій цього року, в принципі як і завжди, конче необхідно всім. Адже від того, як трударі полів спрацюють за технологіями, підживлять і збережуть добрі сходи, залежить добробут споживачів і у селах, і в містах. Бо від кількості, якості та наявності зерна формуватиметься ціна на хліб, борошно та інші вироби.

«Озимі культури завжди формували левову частку збору зерна не тільки в Одеській області, а й в Україні, - підкреслив Анатолій Новаковський, начальник Головного управління агропромислового розвитку Одеської ОДА. – Тому, незважаючи на ті проблеми, які є на полях кожного з господарств Одещини, ми маємо спільно з наукою прийняти оптимальні рішення.

Не треба зважати на запевняння декотрих керівників господарств, мовляв, у нас все добре на полях, «прорвемось», «стан озимих набагато кращий, ніж ми очікували». Необхідно дуже зважено і мудро підійти до цьогорічної не тільки весняної посівної кампанії, а й до всього комплексу весняно-польових робіт. Адже наше головне стратегічне завдання - забезпечити належний вал виробництва зерна. Ми повинні це зробити. І виконати це завдання під силу лише справжнім хліборобам, якими споконвіку були одесити…»

Тож усім примхам погоди, що були і ще будуть, одеські аграрії протиставлять свій професіоналізм та працелюбність, що, в кінцевому результаті, дасть їм можливість одержати хоч не рекордні, але все ж хороші врожаї.

Альона НОВІЧКОВА