У СОТ – З ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

19 March, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 5 953

Селянин здавна переймається найголовнішою проблемою: як забезпечити високу врожайну віддачу землі. Аграрні вчені багатьох країн також «ламають голови» над цим запитанням. Бо всім небайдуже, що на планеті вельми багато тих, кому голод вкорочує життя.

Та вирішити проблему – як значно підвищувати врожайність сільгоспкультур і покращувати якість продукції рослинництва – можна. Яким чином? Своїми міркуваннями з вами ділиться Сергій Платонович Пономаренко, директор МНТЦ «Агробіотех».

- Є чимало схвальних відгуків про програму науково-дослідних робіт зі створення високоефективних екологічно безпечних регуляторів росту та розвитку рослин...
- Так, адже програма науково-дослідних робіт зі створення високоефективних екологічно безпечних регуляторів росту та розвитку рослин і науково обґрунтовані технології їхнього застосування розроблені ще в колишньому СРСР у 1989 році.
Ці дослідження підтримала Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Міністерство освіти і науки України. А сьогодення цієї архіважливої справи в нашій країні таке: створено широкий спектр регуляторів росту рослин – штучних аналогів фітогормонів, біотехнолоriчних продуктів життєдіяльності грибів-епіфітів з кореневої системи лікарських рослин, а також композиції природних і штучних регуляторів росту рослин.
Про дієздатність науки вказують спільні накази тодішнього Міністерства агропромислового комплексу та Української академії аграрних наук «Про впровадження біостимуляторів росту рослин для допосівної обробки насіння» і «Про організацію науково-виробничої перевірки та впровадження нових біостимуляторів росту рослин на посівах сільськогосподарських культур» (1995 р.), «Про державну підтримку міжнародного співробітництва в галузі високих і критичних технологій» (1997 р.), «Про впровадження нових регуляторів росту рослин» (1999 р.) та інші нормативні документи.
- Ви говорите: «peгyлятopи», «фітогормони»... Що це означає? І як, врешті, до таких технологічних нововведень ставиться світ?
- Слово «регулятори» пішло від латинського «regulo», що з біологічної точки зору означає впорядкування біологічних процесів. Наприкінці ХІХ сторіччя відомий англійський учений Чарльз Дарвін передбачив, а на початку ХХ український професор Микола Холодний виявив у точках росту рослин невідомі до того ростові речовини, названі фітогoрмонами, регуляторами чи біостимуляторами. В подальші роки вчені різних країн створили чимало штучних регуляторів росту.
Впродовж останніх 15 років на основі найновіших наукових досягнень у хімії та біології створено принципово нові високоефективні регулятори росту рослин, спроможні істотно підвищувати урожай сільгоспкультур.

- А як вдалося науковцям створити низку біостимуляторів росту?
- Зрозуміло, цей шлях науковці проходили поступово, непросто, з постійною нестачею коштів. В Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України спільно з фахівцями понад 30 наукових установ України, Росії, Білорусі, Казахстану, Китаю, Німеччини впродовж 20-ти років здійснюються комплексні дослідження і пошуки технологій застосування регуляторів росту рослин: від створення та всебічного вивчення до впровадження в агровиробництво.
Один із основних механізмів дії природних регуляторів росту рослин – прискорення передачі інформації, закладеної у клітинному геномі. Фізіологічні ефекти регуляторів подібні до дії фітогормонів. З допомогою тестоб'єктів доведено, що препарати мають відповідну цілеспрямовуючу активність фітогормонів ауксинової і цитокінінової природи.
За впливу біостимуляторів активізується синтез основних біомакромолекул і білків, в тому числі фітогормонів. Ці реакції на молекулярному рівні – основа інтенсифікації фізіологічних процесів росту та поділу клітин і результат їх інтегрального росту та розвитку.
- А як щодо екологічних аспектів застосування регуляторів росту?
- Широкі наукові дослідження і виробничі випробування, зокрема препаратів Агроемістим-екстра (Біолан), Емістим С у зоні Полісся і Лісостепу підтвердили зменшення надходження радіонуклідів у продукцію рослинництва на ґрунтах, забруднених радіонуклідами. Регулятори підвищують стійкість рослин до хвороб. З огляду на це, за використання їх з пестицидами для допосівної обробки насіння, регулятори росту рослин підсилюють стійкість ґрунтової мікрофлори до негативної дії пестицидів. Цей висновок – результат п'ятирічних досліджень науковців Інституту мікробіології та вірусології НАН України. Екологічна роль регуляторів обумовлена як прямою дією на мікробні угрупування, так і впливом через коріння рослин, розвиток яких на 15-37% підсилюється регуляторами росту рослин.
- Сергію Платоновичу, чи допомагають ваші препарати пом`якшувати негативний вплив природно-кліматичних умов?
- Безумовно. Природно-кліматичні умови постійно змінюються, й рослинам необхідні адаптогени. Тобто речовини, які могли б послабити на них і довкілля негативний вплив антропогенних факторів, які викликані непродуманим використанням пестицидів й агрохімікатів, недотриманням сучасних агротехнологій.
- Тоді що гальмує швидке впровадження регуляторів росту рослин у виробництво?
- Не зважаючи на позитивні результати наукової та виробничої перевірки, низьку вартість і високу ефективність, регулятори росту рослин повільно крокують у сільгоспвиробництво. Одна з причин – те, що більшість фахівців АПК незнайомі з механізмами їхнього впливу на рослинні організми. Господарникам нелегко усвідомити, чому за краплинних доз регуляторів значно підвищується врожайність багатьох агрокультур.
- Чи є можливість найближчим часом забезпечити aгpapний сектор інноваційними технологіями?
- Відповідно до спільного наказу НАН України та Міністерства освіти і науки на базі Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії академії створено держпідприємство «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех». Його мета – державне регулювання в галузі створення високих технологій виробництва екологічно безпечних регуляторів росту рослин, прискорення їх впровадження в АПК України. За 5-7 років у центрі створено сучасне біотехнологічне виробництво українських регуляторів росту рослин, яке ліцензоване Міністерством промислової політики і виробляє 13 найменувань та 45 препаративних форм для власників садибних ділянок, фермерів, агроформувань. Потужності виробництва дозволяють забезпечити аграрний сектор біостимуляторами більш як на 1 млн. га сільгоспyгoдь.
- Регулятори росту дійсно зменшують витрати на одиницю продукції рослинництва?
- Так. Система впровадження технологій доволі нескладна. Та кожний господар вимагає обов'язкових дослідів і підтверджень дії препарату саме на його полі. Зрозуміло, така недовіра лише забирає час.
Сьогодні ми маємо майже 10 областей, які активно застосовують в агротехнологіях біостимулятори. До речі, у відомому на весь світ АТЗТ «Агро-Союз», починаючи з 2008 року всі культури на площах більше 10 тис. га планують вирощувати з використанням наших регуляторів росту рослин. Авторитетне в Дніпропетровській області господарство «Агрофірма ім. Горького» вже третій рік весь посівний матеріал обробляє регуляторами росту рослин виробництва ДП МНТЦ «Агробіотех». Упевнилися в ефективності діі наших регуляторів росту і «Олімпекс-Агро», «Агро-Овен», «Агроцентр» (Дніпропетровщина), «Стіомі-Холдинг», Шепетівський цукрокомбінат та інші господарства в Хмельницькій області.
Інноваційні технології реально стають вагомим внеском в поліпшення економічного стану будь-якого господарства, агрофірми, фермера, власника садової ділянки. 27% продукції, що випускає ДП МНТЦ «Агробіотех», експортується в Росію, Китай, Німеччину, Казахстан.
Тож і Україна має крокувати в СОТ з інноваційними технологіями. Адже девіз ДП МНТЦ «Агробіотех» - «До добробуту через науку і духовність!»