- Уряд підпише угоду про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин з Білоруссю
- Разом із рослинною продукцією до України намагалися завезти 15 видів карантинних організмів
- В Україні перевірено понад 457 га теплиць на наявність шкідників
- У п’ятьох областях виявили вогнища карантинних організмів
- РЕЄСТРАЦІЯ ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОВ'ЯЗАНУ З ВИРОБНИЦТВОМ ТА ОБІГОМ ОБ'ЄКТІВ РЕГУЛЮВАННЯ
Микола КОСТЯК. МИ ЗАХИЩАЄМО ФІТОСАНІТАРНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
На варті. Державна служба з карантину рослин пропонує об’єднати зусилля споріднених інспекцій трьох міністерств – аграрної політики, екології та охорони здоров’я для спільних завдань.
Щороку в Україну імпортується значна кількість рослинної продукції, у тому числі посадковий та насіннєвий матеріал, майже із 100 країн світу. Збільшуються обсяги транзитних перевезень. А отже зростає і загроза завезення на територію держави нових видів шкідників, бур'янів та хвороб рослин. На варті рослинних ресурсів стоять працівники фітосанітарної служби України. Яким чином здійснюється ця робота, нашому кореспонденту розповів Микола КостЯк, головний державний інспектор з карантину рослин України.
– Миколо Михайловичу, Ви вдруге очолили цю службу, – чи змінилось щось за час вашої відсутності?
– Вперше я очолював службу з лютого 2004 р. Після шести з половиною місяців роботи мене призначили першим заступником голови Херсонської обласної держадміністрації. Вдруге прийшов на цю посаду 21 вересня 2006 р. Коли повертався, то вже мав своє бачення завдань, які стоять перед службою. Став у нагоді увесь попередній досвід – і агрономічний, і організаторський. За фахом я вчений-агроном, крім того магістр економіки. Після закінчення Кримського сільськогосподарського інституту працював головним агрономом господарства, директором радгоспу в Донецькій області, 13 років – головою Старобешівської і Тельманівської райдержадміністрацій Донецької області.
У 2004 р. служба вже була потужною, але тупцювала на місці. Тоді в Україні ми мали лише 6 зональних і одну Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію (ЦНДКЛ), яка мало чим відрізнялась від будь-якої карантинної лабораторії. Тож треба було міняти її функції, до серйозних досліджень цей науковий заклад додав розробку програм, посібників, рекомендацій. Щоб замовникам не возити зразки на аналіз за сотні кілометрів, ми запропонували у кожній області створити власну карантинну лабораторію.
Ця робота продовжувалася і за моєї відсутності. Нині маємо 27 лабораторій.
– Мабуть зараз, у зв'язку із прагненням України вступити до СОТ, роботи додалось?
– Так. Ми сьогодні працюємо зі Світовим банком для того, щоб покращити обладнання шести зональних лабораторій, розширити їх повноваження. Треба провести акредитацію ЦНДКЛ за міжнародними вимогами, щоб вона виконувала арбітражні функції.
Необхідно гармонізувати національні правила, умови ввезення підкарантинної продукції до країн з міжнародними стандартами та рекомендаціями на основі аналізу фітосанітарного ризику кожного організму, що є карантинним для України. Ми маємо довести країнам-членам СОТ обґрунтованість національних карантинних фітосанітарних обмежень. На даний час Україна уклала двосторонні угоди в галузі карантину та захисту рослин із 17 країнами, ще 22 такі угоди знаходяться в стадії опрацювання. Цей перелік заходів дозволить скоротити до мінімуму ризик взаємного завезення шкідливих для рослин організмів.
З 1994 р. наша країна є членом Європейської та Середземноморської Організації захисту і карантину Рослин (ЄОЗР). Це дає можливість отримувати свіжу інформацію про фітосанітарний стан у світі та своєчасно вживати відповідних заходів.
Зараз ми працюємо над створенням єдиної комп'ютерної мережі нашої служби, щоб пришвидшити доступ та можливості використання необхідної інформації.
Важливою складовою фітосанітарного законодавства є «Перелік шкідників, хвороб рослин і бур'янів, які мають карантинне значення для України». Упродовж 2005-2006 рр. підготовлено проект нового «Переліку регульованих шкідливих організмів», який буде введено в дію цього року. Вважаю також, що необхідно значно розширити функції, які виконує наша інспекція.
– Про які саме функції йдеться?
– Серед основних – охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів, їх виявлення, локалізація та ліквідація.
За умов вступу до СОТ не може бути 20 інспекцій на території України, а тільки чотири або п'ять. Адже є служби, які перетинаються з нами у роботі, наприклад, інспекція захисту рослин, яка виявляє шкідників рослин та бур'яни і рекомендує засоби боротьби з ними. Тож варто об'єднатися. І перший крок до цього зроблений. Восени ми провели науково-практичну конференцію «Наукове обґрунтування боротьби з амброзією полинолистою як карантинним організмом та небезпечним алергеном». У заході взяли участь представники Міністерства агрополітики, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства охорони здоров'я, науковці Інституту захисту рослин УААН. Тобто ми довели, що проблема боротьби з такою вкрай небезпечною хворобою, як алергія від амброзії, вже є проблемою всієї нації. Для її подолання необхідно розробити комплексні заходи та залучити суттєві фінансові ресурси. Для цього головні держінспектори трьох міністерств підписали звернення до голів обласних та районних державних адміністрацій, сільських рад, щоб у місцевих бюджетах на 2007 р. був рядок і на боротьбу з амброзією. Головною складовою є засоби боротьби з бур'янами. Тому ми пропонуємо об'єднати служби, оскільки готові сьогодні взяти на себе таку відповідальність.
– Що скажете про повсякденну «рутину»?
– Наведу цифри. За 11 місяців 2006 р. державними інспекторами з карантину рослин оглянуто близько 4 млн. тонн об'єктів регулювання, призначених на експорт. При цьому оформлено і видано майже 186 тисяч комплектів фітосанітарних сертифікатів. У межах країни ці цифри відповідно близько 10 млн. тонн об'єктів та 260 тисяч документів. З метою встановлення фітосанітарного стану рослинної продукції відповідно до міжнародних стандартів державними інспекторами з карантину рослин за цей час обстежено 1220 тис. га сільгоспугідь та майже 1500 тис. кв. м складів на виявлення карантинних шкідників, хвороб рослин і бур'янів. Ми несемо безпосередню відповідальність за експорт рослинницької продукції.
– Яка кількість карантинних пунктів на кордонах?
– 470 пунктів. У певних областях їх п'ять, сім і навіть десять. Адже щорічно розширюється географія країн-експортерів, на території яких з'являються нові та розширюються вже існуючі вогнища відсутніх в Україні організмів, і це викликає наше занепокоєння. Ви самі бачите, що асортимент екзотичних фруктів, декоративних та інших рослин постійно зростає, а це, у свою чергу, збільшує небезпеку. Тому так гостро стоїть питання технічного забезпечення прикордонних та міжнародних пунктів на сучасному рівні.
Дуже не вистачає сучасного обладнання у лабораторіях для проведення різних видів аналізів.
Ми пишаємося нашими спеціалістами, які, працюючи на застарілому обладнанні, завдяки знанням і досвіду унеможливлюють потрапляння на територію України небезпечних вантажів. Згадується випадок, коли у 2004 р. через посуху 2003 р. наша країна завозила дуже багато зерна з закордону. В порт Одеси прийшов вантаж: за документами – продовольча пшениця третього класу, в якій при перевірці виявили шкідників та бур'яни, яких на нашій території немає. До того ж, вона була фуражною. І тут таке закрутилося! За кожною партією «стоять» люди, які лобіюють ці поставки. Справа практично дійшла до Прем'єр-міністра. Але ми вистояли, підключили Інститут захисту рослин, довели свою правоту.
– Отже, робота служби потребує неабиякої мужності?
– Так, неабиякої.
– Щиро бажаємо, щоб все заплановане вами здійснилося.
– Дякую. Після реалізації задуманого завжди постають нові завдання. Утримати висоту набагато важче, ніж її досягти. Проте, і вдосконаленню немає меж, інакше – застій.
ЩО ЗАПИСАНО В ЗАКОНІ...
Відповідно до ст.7 Закону України «Про карантин рослин» основними повноваженнями Головної держінспекції з карантину рослин є: визначення відповідно до закону порядку ввезення, виявлення та використання рослин і рослинних продуктів, у т.ч. за погодженням з карантинними службами інших держав відповідно до міжнародних договорів України; вивчення видового складу, біології та екології регульованих шкідливих організмів, розробка прогнозу їх поширення з метою запобігання занесенню або поширенню; розробка проектів нормативно-правових актів у сфері карантину рослин; введення баз даних та інформування громадськості та заінтересованих партнерів про виявлення, наявність поширення, локалізацію та, за необхідності, ліквідацію регульованих шкідливих організмів; проведення інспектування та фітосанітарної експертизи об'єктів регулювання; здійснення державного контролю за виконанням фітосанітарних заходів; видача відповідно до закону карантинних дозволів; внесення подання до Кабінету міністрів України про запровадження або скасування карантинного режиму; представництво України у міжнародних організаціях відповідно до встановленого законом порядку; введення загальнодержавного реєстру осіб, діяльність яких відповідно до Закону підлягає реєстрації.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про карантин рослин» об'єкти регулювання переміщуються територією України за наявності карантинного сертифікату. (Можна перерахувати: вивезення або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону і т.і.). Перераховуються підстави для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного сертифікату, у т.ч. на реекспорт. Згідно ст.7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «про карантин рослин» від 19.01.06 р., до компетенції Головної держіспекції з карантину рослин належить видача карантинних дозволів на імпорт або транзит. Це офіційний документ, що дозволяє імпорт або транзит об'єктів регулювання (підкарантинних матеріалів) відповідно до визначених фітосанітарних заходів. Є і порядок оформлення карантинного дозволу.
ЗАВДАННЯ ТА СТРУКТУРА СЛУЖБИ...
Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики, органами державної служби з карантину рослин України.
Завданнями держслужби з карантину рослин України є: охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів; їх виявлення, локалізація і ліквідація; запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від них на території України; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведення заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання; реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання.
Державна служба з карантину рослин України включає Головну державну інспекцію з карантину рослин України, Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію, державні інспекції з карантину рослин АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, пункти карантину рослин у районах, морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України, зональні та обласні карантинні лабораторії.
Спілкувалась Вікторія ЗОРКА
