- Підтримати зернові урожаю-2013
- Комплексна дія для зернобобових
- Ризобофіт – біопрепарат для підвищення урожайності бобових культур
- Мікробний препарат Діазофіт у технології вирощування зернових культур
- Невикористані резерви підвищення урожайності гороху
Неминуче негативно впливає на екологію навколишнього середовища.
Біотехнології на поля України
Широке впровадження інтенсивних технологій в другій половині 19 ст. передбачало використання великої кількості міндобрив, гербіцидів і хімічних засобів захисту рослин від бур’янів, шкідників і захворювань. Інтенсифікація виробництва супроводжувалася значними витратами неоновлюваних енергетичних ресурсів, забрудненням ґрунту та водних джерел, що
Нині через різке підвищення вартості енергоресурсів, матеріально-технічних засобів і погіршення екологічного стану виникла гостра необхідність у створенні нових енергозберігаючих і менш витратних технологій, які не завдають шкоди навколишньому середовищу, харчовим і кормовим властивостям вирощувальних агрокультур.
Попередити негативний вплив хімізації можливо шляхом використання елементів біологічного землеробства, заснованого на використанні елементів мікробних препаратів на основі азотфіксуючих і фосфатмобилізуючих бактерій, мікробів-антагоністів, фітопатогенів, які регулюють режим живлення сільгоспкультур, підвищують їх продуктивність і стійкість до шкідників і захворювань.
Мікробні препарати – важливий елемент сучасних екологічно безпечних технологій вирощування високоякісної продукції, що не призводить до погіршення навколишнього середовища і значно економить матеріальні ресурси сільських виробників.
Особливо великий економічний ефект дає використання біопрепаратів при вирощуванні зернобобових. На полях Інституту сільського господарства Криму багаторічне вивчання штамів клубенькових бактерій на сої призводило до підвищення врожаю цієї культури на 10-12 ц/га в порівнянні з контролем, де не проводилась передпосівна обробка насіння. Врожай сої на досліді з ефективним штамом клубенькових бактерій в залежності від погодних умов коливався в межах 34-42 ц/га без внесення міндобрив.
Проведений у 2008-2010 роках дослід щодо впливу ефективних штамів бактерій для передпосівної інокуляції насіння гороху, чини, сочевиці та сої дозволив виявити штами клубенькових бактерій, спроможних підвищити врожайність гороху на 3,6 ц/га, чини - 7,6 ц/га, сочевиці - 1,5 ц/га і сої на 5,2 ц/га при врожаї на контрольному варіанті без інокуляції насіння цих культур, відповідно: 17,6 ц/га, 16,6ц/га, 5,5 ц/га, 24,4ц/га.
Починаючи з 2011-го, на цих зернобобових культурах на фоні інокуляції насіння найбільш ефективними штамами мікроорганізмів розпочато вивчення біопрепаратів комплексної дії, що забезпечують трансформацію ґрунтових фосфатів.
Наприклад, в ґрунтах Криму в залежності від їх різновидів знаходиться значний валовий вміст трикальційфосфату, якого достатньо для задоволення потреби рослин у фосфорі як мінімум на 100 років. Однак у доступній для рослин формі його вмісту недостатньо. Українськими мікробіологами розроблені біопрепарати, спроможні перевести труднозасвоювані фосфати в розчинену форму.
В дослідах вивчались такі біопрепарати: фосфоетерин, полиміксобактерин, фосфатмобілізуючі штами ціанобактерій. Вони сприяють утилізації вуглеводів з утворенням органічних кислот, а також продукують лужну фосфатазу. Крім того, спроможні продукувати фізіологічно активні сполуки ауксинової природи. В дослідах вивчався біологічний препарат з біопротекторними засобами, здатний знизити ураження рослин плісенню і фітопатогенними грибами. Розвиваючись у ризосфері коріння, бактерії утворюють захисний бар’єр, пригнічуючи розвиток патогенів упродовж усієї вегетації.
Торік вивчення біопрепаратів на полях Інституту сільського господарства Криму виявило їх досить високу ефективність. Передпосівна обробка насіння гороху поліміксобактерином на фоні його обробки штамом клубенькових бактерій М-8 дало надбавку врожаю насіння гороху на 3,5 ц/га в порівнянні з контрольним варіантом, де була проведена тільки передпосівна інокуляція насіння штамом М-8. Урожай гороху на контрольному варіанті склав 25,2 ц/га.
На такій зернобобовій культурі як сочевиця більш високу ефективність проявив біопрепарат фосфоетерин, де перевищення врожаю над контролем склало 0,8 ц/га. Штам ціанобактерій на всіх зернобобових, що вивчались, був менш ефективний, хоча і давав перевищення врожаю над контрольним варіантом. Додаткова передпосівна обробка насіння бобових на всіх варіантах досліду біополіцидом, за виключенням контрольного варіанта, сприяла уникненню пошкодження кореневої системи фітопатогенами, крім посівів сої, де спостерігалось незначне пошкодження проростків фузаріозом.
Отже, трирічні дослідження з підбору високоефективних штамів клубенькових бактерій на горосі, чині, сочевиці, сої і продовження вивчання біопрепаратів комплексної дії показали високу ефективність їх використання на зернобобових культурах в умовах Криму.
Економічні розрахунки показують: навіть надбавка врожаю на 0,8 ц/га на сочевиці, враховуючи високу вартість цієї культури (в межах 5-6 тис/т) значно перевищує витрати вартості біопрепаратів (30-40 грн./га).
Слід відмітити і той факт, що при використанні біопрепаратів повністю виключається внесення міндобрив і хімічних засобів захисту рослин, замість яких використовуються мікробіологічні засоби захисту від шкідників та захворювань і агротехнічні засоби боротьби з бур’янами.
Така агротехніка сприяє одержанню екологічно чистої продукції і повністю виключає забруднення навколишнього середовища.
М. САЄНКО, кандидат с.-г. наук,
провідний науковий співробітник
відділу землеробства
Р. КУЛІНІЧ, молодший науковий співробітник відділу землеробства
Інститут сільського господарства Криму
