- У Сумській області розробляють заходи які сприятимуть підвищенню родючості ґрунтів
- Проведення моніторингу землі відповідатиме всім законодавчим актам
- Родючі ґрунти - здорова нація
- Родючість Ґрунтів потребує охорони
- Родючість захищатиметься надійно
Моніторинг ґрунтів
Hеформування сільського господарства, надінтенсивна експлуатація земельних ресурсів, а також ряд екологічних катастроф, що мали місце в останні десятиріччя, призвели до екологічних проблем, які за своїми негативними наслідками перевищують Чорнобильську катастрофу.
Для України, де землі сільгосппризначення займають 71% від загальної території, агроекологічний стан ґрунтів безумовно є пріоритетним об'єктом моніторингу. Слід відмітити, що ще у другій половинні минулого сторіччя внаслідок надпотужних ядерних випробувань у світі навколишнє середовище було забруднене радіонуклідами, тому в Україні, як окремий науково-практичний напрямок, сформувався моніторинг ґрунтів на землях сільгосппризначення (1977-1980 рр). Проведення цих робіт було покладено на 25 станцій хімізації сільського господарства, а нині - регіональні центри «Облдержродючість». Згодом до визначення цезію-90 та стронцію-137 були включені визначення вмісту гумусу, макро- та мікроелементів, важких металів і залишкових кількостей пестицидів. Спеціалісти вивчають особливості накопичення токсичних речовин у системі «ґрунт - рослинна продукція», а також їх міграцію у суміжні об'єкти природного середовища.
Відповідно до наказу Мінагрополітики від 26.02.2004 р. №51 «Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення» для здійснення комплексного аналізу агроекологічної ситуації ґрунтів на згадуваних землях, оцінки і прогнозу можливих змін стану родючості ґрунтів із урахуванням природних та антропогенних факторів на теренах України 25 регіональними центрами «Облдержродючість» ведуться дослідження на 1098 моніторингових ділянках. Вони у повній мірі враховують типи агроландшафтів, особливості ґрунтового покриву, системи землекористування та інші особливості природних і господарських умов.
Проте, додатково до існуючих, моніторингові ділянки потрібно закласти на територіях, які піддаються найбільшому антропогенному впливу, в т.ч. зрошуваних, осушуваних, еродованих, засолених, забруднених ґрунтах і розташованих у зоні потенційно можливого впливу екологічно небезпечних об'єктів тощо.
Розміщення мережі має здійснюватись так, щоб система спостережень охоплювала всі види господарств, які нині існують в Україні: і великих, які оброблюють площі в десятки тисяч гектарів, і малих (фермерських), в яких господарювання ведеться на площі одного або кількох паїв.
Особливу увагу слід приділити закладанню моніторингових ділянок на присадибних ділянках, бо на цих територіях спостерігають надзвичайно велику строкатість як за ґрунтовими відмінами, так і за ступенем антропогенного навантаження. В одних випадках щорічне внесення занадто великих норм органіки призводить не лише до надмірного накопичення основних поживних речовин, а й важких металів, що перевищують гранично допустимі концентрації. Крім того, на обмеженій території (подвір'ї) зосереджені тварини, господарські й санітарно-технічні споруди за відсутності каналізаційних систем, що призводить до забруднення води у колодязях нітратами у концентраціях, які у десятки разів перевищують допустимі нормативи.
У тих присадибних господарствах, де відсутні сільгосптварини, а отже і органічні добрива, навпаки, спостерігають інтенсивне збіднення ґрунтів на макро- і мікроелементи. В останні роки тенденція до скорочення поголів'я худоби зростає і неприйняття відповідних заходів може призвести не лише до зниження врожаїв культур і якості продукції, а й до деградації ґрунтів на селітебних територіях.
Для вирішення цих завдань на базі Вінницького обласного державного проектно-технологічного центу охорони родючості ґрунтів і якості продукції відбувся науково-практичний семінар «Удосконалення моніторингу ґрунтів на землях сільгосппризначення у мережі спостережень на моніторингових ділянках». Спеціалісти розглянули актуальні питання особливостей спостережень на моніторингових ділянках навколо колишніх складів отрутохімікатів, контролю та оцінки рівнів забруднення ґрунтів важкими металами і радіонуклідами, моніторинг вод сільгосппризначення, в т.ч. колодязів, а також нормативно-методичне забезпечення здійснення моніторингу ґрунтів.
Проведенню робіт з удосконалення моніторингової мережі має передувати вивчення наявних у кожній області інформаційних і картографічних матеріалів, а саме: ґрунтово-картографічних, екологічних, гідрометеорологічних, лісових, гідромеліоративних, санітарно-епідеміологічних тощо. Цьому питанню також приділили належну увагу.
Незабаром ми обов'язково контролюватимемо біологічні показники, які найбільш характеризують екологічний стан ґрунтів. Передбачається розширити контроль за якістю рослинницької продукції, причому не лише у плані забруднення її токсичними речовинами, а й харчової цінності.
Тож удосконалення мережі спостережень на моніторингових ділянках на землях сільгосппризначення дозволить розробляти для органів виконавчої влади і органів самоврядування науково обґрунтовані пропозиції для прийняття необхідних управлінських рішень.
Людмила ДАЦЬКО, к.с.-г.н.
Микола МАЙСТРЕНКО, к.б.н.
«Центрдержродючість»
Василь ПАСІЧНЯК, заслужений працівник сільського господарства
Вінницький центр «Облдержродючість»
