Аграрний тиждень. Україна
» » » Об’єднавча ідея сільгоспкооперації
» » » Об’єднавча ідея сільгоспкооперації

    Об’єднавча ідея сільгоспкооперації


    Якби ж новообрані парламентарі присвятили лише 1-2 пленарні тижні розгляду питань кооперації, то вже за 7 років 5,5 мільйонів українських селян, які сьогодні загнані за межу бідності безробіттям або вигнані в найми за кордон, мали б змогу згуртовано забезпечити себе роботою й гідною зарплатою. Зокрема, обсяги реалізації молока зросли б майже наполовину, а фруктів-овочів - і того більше.

     

     

    Гіпотетично такий сценарій може стати реальним, адже кожна політична сила, яка пройшла до Верховної Ради, мала у своїй передвиборчій програмі серед пріоритетів й пункт сприяння розвитку сільгоспкооперації.

    «І тепер настав час спільних дій з реалізації народними обранцями обіцяного, час відповідати за слова», - заявив президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України (ССОКУ) Іван Томич, відкриваючи Треті всеукраїнські громадські слухання, що були присвячені підсумкам Міжнародного року кооперативів.

    Цікаво, що не тільки фермери-кооператори з усіх областей України взяли активну участь у заході, але прийшли, щоби почути порцію перцю, й представники влади, народні депутати. Була представлена й аграрно-економічна наука, й впливові громадські організації. Любителям рапортувати про успіхи не було роботи. Практики сільгоспкооперації одразу вказували на місце балакунам. Але не емоціями єдиними…

    Про реальне сьогодення й перспективи сільськогосподарської обслуговуючої кооперації доповів президент Асоціації дорадчих служб України Роман Корінець: «Кооперативи ще не стали економічно сильними спільнотами, тому до них треба ставитися, як до маленької дитини. Проблеми вже розпочинаються на стадіях становлення й управління. Практично ніхто не може собі дозволити найняти менеджера, який би знав тонкощі маркетингової справи, логістики. У Литві ж навпаки - на менеджмент у кооперації законом передбачені кошти з держбюджету. І це логічно, бо можна виділити гроші на сучасне обладнання, але не буде ефекту, якщо не організувати сам процес управління, який передбачає вміння грамотно й вигідно розпорядитися спільно виробленим продуктом».

    Іван Томич навів цікаве спостереження: мало хто з голів місцевих рад читав законопроекти та прийняті законодавчі акти, які регламентують питання сільгоспкооперації. Проблема й в лідерові, який би наважився звалити на свої плечі організаційні клопоти…

    Отже, обговорення було бурхливим, але предметним.  

    Ну а дороговказом у цій справі є доопрацьований проект «Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2013-2020 роки», який був представлений на слухання. У ньому надана оцінка стану соціально-економічного розвитку села, визначені роль і перспективи обслуговуючої кооперації, визначені етапи реалізації з очікуваними результатами. По завершенні дискусії прийняли й резолюцію, в якій ідеться як про позитивні зрушення, що відбулися протягом Міжнародного року кооперативів (зокрема, зміни до закону України про сільгоспкооперацію), так і неподолані проблеми (безробіття, безгрошів’я). Завершується резолюція словами на підтримку ініціативи «Рідне село» та зверненням до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України, голів політичних партій, громадськості щодо прийняття пропонованого проекту «Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2013-2020 роки».


    Олександр Сень, заступник міністра агрополітики:

    - Сьогодні ми від бачення важливості сільгоспкооперації перейшли до перших кроків її розвитку. І в уряді докладаємо максимум зусиль до реальної підтримки цієї ідеї, намагаючись забезпечити її реалізацію матеріальним змістом.

    Григорій Наконечний, голова ФГ «Віра, Надія, Любов»:

    - Їду автобусом по Київщині, дивлюся у вікно й жахаюся. Поле кукурудзи, поле соняшнику, поле соняшнику, поле кукурудзи. А ферми - в руїнах. Ну невже наші відповідальні чиновники цього не бачать? Що ж це за бізнес такий? Хто дозволяє так над землею знущатися? Йду до магазину – єгипетська картопля. То хіба у нас своєї немає?

    Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при КМУ, президент Української аграрної конфедерації:

    - 50% з бюджету Євросоюзу виділяється на розвиток сільського господарства. З держбюджету України – 1,5%. І навіть ці мізерні цифри я би просив виділяти на розвиток невеликих селянських і фермерських господарств. Їм найтяжче.

    Юрій Лупенко, директор Інституту аграрної економіки:

    - Основну увагу треба приділяти стратегії розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та її економічній складовій. Аграрна ж наука, зокрема економічна, готова підставити своє плече, щоби на кожні 2-3 села був кооператив.

    Микола Миркевич, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України:

    - Це що ж за арифметика, що ж за статистика в нас така: виробляємо, умовно кажучи, 100% м’яса чи молока, а споживаємо 150%. Не здогадуєтеся, звідки цих «зайвих» 50%? Так, із-за кордону. Та ще й низькосортне. Як виживатимуть фермери, коли їхню високоякісну продукцію витісняють із власного ринку? Яке ж здоров’я буде в українців, якщо вони споживатимуть те, що їм «викидають» через кордон?

    Любов Молдаван, гендиректор Центру аграрних реформ:

    - Коли я вивчала діяльність фермерів Франції, там мене переконали: навіть найідеальніші закони не працюватимуть, якщо самі фермери, згуртованою організацією, не примусять чиновників до неухильної законослухняності. Тому й шанують там фермерів, а чиновники не ризикують їм заважати.

    На словах Любові Василівни варто поставити крапку в цьому матеріалі. І замислитися.

     

    Василь ШАЛЕНКО





    Схожі новини
  • 100 мільйонів на кооперативи
  • Розвиток кооперації дасть можливість створити 1 мільйон 600 тисяч робочих місць у селах
  • Село бідує
  • Кооперативні закони в очікуванні практики
  • 2012-й має стати поворотною точкою

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Об’єднавча ідея сільгоспкооперації


Якби ж новообрані парламентарі присвятили лише 1-2 пленарні тижні розгляду питань кооперації, то вже за 7 років 5,5 мільйонів українських селян, які сьогодні загнані за межу бідності безробіттям або вигнані в найми за кордон, мали б змогу згуртовано забезпечити себе роботою й гідною зарплатою. Зокрема, обсяги реалізації молока зросли б майже наполовину, а фруктів-овочів - і того більше.

 

 

Гіпотетично такий сценарій може стати реальним, адже кожна політична сила, яка пройшла до Верховної Ради, мала у своїй передвиборчій програмі серед пріоритетів й пункт сприяння розвитку сільгоспкооперації.

«І тепер настав час спільних дій з реалізації народними обранцями обіцяного, час відповідати за слова», - заявив президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України (ССОКУ) Іван Томич, відкриваючи Треті всеукраїнські громадські слухання, що були присвячені підсумкам Міжнародного року кооперативів.

Цікаво, що не тільки фермери-кооператори з усіх областей України взяли активну участь у заході, але прийшли, щоби почути порцію перцю, й представники влади, народні депутати. Була представлена й аграрно-економічна наука, й впливові громадські організації. Любителям рапортувати про успіхи не було роботи. Практики сільгоспкооперації одразу вказували на місце балакунам. Але не емоціями єдиними…

Про реальне сьогодення й перспективи сільськогосподарської обслуговуючої кооперації доповів президент Асоціації дорадчих служб України Роман Корінець: «Кооперативи ще не стали економічно сильними спільнотами, тому до них треба ставитися, як до маленької дитини. Проблеми вже розпочинаються на стадіях становлення й управління. Практично ніхто не може собі дозволити найняти менеджера, який би знав тонкощі маркетингової справи, логістики. У Литві ж навпаки - на менеджмент у кооперації законом передбачені кошти з держбюджету. І це логічно, бо можна виділити гроші на сучасне обладнання, але не буде ефекту, якщо не організувати сам процес управління, який передбачає вміння грамотно й вигідно розпорядитися спільно виробленим продуктом».

Іван Томич навів цікаве спостереження: мало хто з голів місцевих рад читав законопроекти та прийняті законодавчі акти, які регламентують питання сільгоспкооперації. Проблема й в лідерові, який би наважився звалити на свої плечі організаційні клопоти…

Отже, обговорення було бурхливим, але предметним.  

Ну а дороговказом у цій справі є доопрацьований проект «Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2013-2020 роки», який був представлений на слухання. У ньому надана оцінка стану соціально-економічного розвитку села, визначені роль і перспективи обслуговуючої кооперації, визначені етапи реалізації з очікуваними результатами. По завершенні дискусії прийняли й резолюцію, в якій ідеться як про позитивні зрушення, що відбулися протягом Міжнародного року кооперативів (зокрема, зміни до закону України про сільгоспкооперацію), так і неподолані проблеми (безробіття, безгрошів’я). Завершується резолюція словами на підтримку ініціативи «Рідне село» та зверненням до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України, голів політичних партій, громадськості щодо прийняття пропонованого проекту «Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2013-2020 роки».


Олександр Сень, заступник міністра агрополітики:

- Сьогодні ми від бачення важливості сільгоспкооперації перейшли до перших кроків її розвитку. І в уряді докладаємо максимум зусиль до реальної підтримки цієї ідеї, намагаючись забезпечити її реалізацію матеріальним змістом.

Григорій Наконечний, голова ФГ «Віра, Надія, Любов»:

- Їду автобусом по Київщині, дивлюся у вікно й жахаюся. Поле кукурудзи, поле соняшнику, поле соняшнику, поле кукурудзи. А ферми - в руїнах. Ну невже наші відповідальні чиновники цього не бачать? Що ж це за бізнес такий? Хто дозволяє так над землею знущатися? Йду до магазину – єгипетська картопля. То хіба у нас своєї немає?

Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при КМУ, президент Української аграрної конфедерації:

- 50% з бюджету Євросоюзу виділяється на розвиток сільського господарства. З держбюджету України – 1,5%. І навіть ці мізерні цифри я би просив виділяти на розвиток невеликих селянських і фермерських господарств. Їм найтяжче.

Юрій Лупенко, директор Інституту аграрної економіки:

- Основну увагу треба приділяти стратегії розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та її економічній складовій. Аграрна ж наука, зокрема економічна, готова підставити своє плече, щоби на кожні 2-3 села був кооператив.

Микола Миркевич, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України:

- Це що ж за арифметика, що ж за статистика в нас така: виробляємо, умовно кажучи, 100% м’яса чи молока, а споживаємо 150%. Не здогадуєтеся, звідки цих «зайвих» 50%? Так, із-за кордону. Та ще й низькосортне. Як виживатимуть фермери, коли їхню високоякісну продукцію витісняють із власного ринку? Яке ж здоров’я буде в українців, якщо вони споживатимуть те, що їм «викидають» через кордон?

Любов Молдаван, гендиректор Центру аграрних реформ:

- Коли я вивчала діяльність фермерів Франції, там мене переконали: навіть найідеальніші закони не працюватимуть, якщо самі фермери, згуртованою організацією, не примусять чиновників до неухильної законослухняності. Тому й шанують там фермерів, а чиновники не ризикують їм заважати.

На словах Любові Василівни варто поставити крапку в цьому матеріалі. І замислитися.

 

Василь ШАЛЕНКО





Схожі новини
  • 100 мільйонів на кооперативи
  • Розвиток кооперації дасть можливість створити 1 мільйон 600 тисяч робочих місць у селах
  • Село бідує
  • Кооперативні закони в очікуванні практики
  • 2012-й має стати поворотною точкою

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.