АЛЬТЕРНАТИВНЕ ПАЛИВО ДЛЯ АПК

15 March, Розділ Аналітика, переглядів 8 158

Енергетична безпека – одна з основ державної політики України. Зростання ціни на імпортну нафту, переважно російську, а також дефіцит вітчизняних ресурсів змушує владні структури шукати альтернативні джерела енергоресурсів. Так, щороку аграрний сектор споживає 1,9 млн. тонн дизельного палива і 620 тис. тонн бензину, а на їхнє виробництво йде близько 4,5 млн. тонн сирої нафти.
Щоб частково компенсувати обсяги палива, вкрай потрібні для аграрного сектора, уряд ухвалив програму з виробництва дизельного біопалива з ріпаку до 2010 року (постанова №1774 від 22 грудня 2006 р.). Згідно з нею, щорічне загальне виробництво біодизелю становитиме не менше 623 тис. тонн. Експерти зазначають, що такі дії уряду позитивно вплинуть на цінову політику на ринку сільськогосподарської продукції, а також екологію (викиди вуглекислого газу в атмосферу зменшаться на 89-91%).
Програмою передбачено, що у 2010 році ріпаком засіватимуть до 10% сільгоспугідь. Для цього у 2007-2008 роках створюватиметься сировинна, технічна та технологічна основа виробництва, а також впроваджуватимуться необхідні нормативні документи. Впродовж 2008-2010 років на спеціально створених сільськогосподарських угіддях, де ріпаком засіватимуть від 50 до 70 тис. га, збудують 23 сучасних біопаливних заводи. Щороку лише один такий завод перероблятиме від 5 до 100 тис. тонн насіння ріпаку. Роботу на виробництві біопалива отримають 4,8 тисяч сільських жителів, а ще понад 24,4 тисячі займатимуться вирощуванням ріпаку.
Прогнозується, що в 2007 році аграрії зберуть 2,17 млн. тонн насіння ріпаку, у 2010 році – 7,5 млн. тонн. З них 75% йтиме на виробництво біопалива.

Довідково: Орієнтовні витрати на виробництво однієї тонни біодизельного палива на заводах становитимуть 3020-3900 грн. (залежно від урожайності, ринкового попиту та технологій переробки). Загальна вартість супутніх продуктів (до 1,8 тонни шроту та 0,05 тонни гліцерину) становитиме до 1260 грн. (з урахуванням цін на I квартал 2006 р.). У країнах ЄС станом на 2005 рік – від 509 до 688 євро.

Передбачається, що надходження до центрального та місцевих бюджетів від сплати ПДВ за реалізацію біодизелю становитимуть близько 0,53 млрд. грн.
Уряд спрямує 69,7 млн. грн. на науково-технологічні дослідження, розробку нормативної документації, стандартів, а також для підтримки селекції та вирощування ріпаку виробниками усіх форм власності. Ще понад 8,8 млрд. грн. очікується освоїти через залучення вітчизняних агропідприємств та іноземних інвесторів (технологічне переоснащення, фінансова підтримка аграріїв).
Певна річ, виконання урядової програми, а відтак і успішний перехід на альтернативні види пального значною мірою залежатимуть від активності всіх, хто працює в АПК та для його розвитку. Українська аграрна конфедерація наприкінці 2006 року провела «круглий стіл» на тему «Біомаса та її використання – вклад професійних громадських організацій» з представниками Німецького союзу біоенергії, посольства Німеччини в Україні. На ньому зазначалось, що наше сільське господарство вже має власний досвід і здатне забезпечувати економіку держави таким паливом, а також експортувати частину цієї енергії. У Верховній Раді створена спеціальна міжфракційна група, яка напрацьовуватиме законодавство у сфері біоенергетики.
Аташе при посольстві ФРН Штефан Крессе проінформував, що тема біоенергії також дуже популярна у Німеччині. Однак між нашими державами є велика різниця у її використанні. Під час розмови міністр аграрної політики України Юрій Мельник та Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн погодились, що в нашій державі важливо створити умови для розвитку господарств різних форм власності. І Німеччина допомагатиме у цьому питанні.
Президент Федерального Союзу біоенергії Німеччини Гельмут Ламп зауважив, що Україні важливо активніше залучати сільськогосподарські резерви у процес виробництва біоенергії. Таким чином створюватимуться нові робочі місця, запроваджуватимуться інновації, а земля очищатиметься від радіонуклідів, зменшиться навантаження на клімат. Щороку Німеччина нарощує до 100 тисяч га під вирощування біомаси – деревини, ріпаку тощо. Для виробництва біопалива також використовуються інші похідні продукти сільського господарства. Уже через 15-20 років ця країна не залежатиме від імпорту російського газу та нафти.

Довідково: Німеччина, Франція, Австрія, США «під ріпак» використовують до 10% ріллі. Для стимулювання виробництва біопалива у цих країнах застосовуються податкові пільги, зокрема нульова ставка акцизного збору для дизельного біопалива у чистому вигляді та знижена ставка для його сумішевих видів. Частка використання біологічного та інших видів палива, вироблених з відновлювальних ресурсів, у структурі енергоспоживання країн-членів ЄС становитиме у 2007 і 2010 роках відповідно 2,75 та 5,75%.

Дмитро ІЩЕНКО