- Держава допомагає молочникам знайти нові зовнішні ринки збуту
- Україна наростить експорт молочної продукції за рахунок підвищення її якості
- Україна в 2012 році може збільшити виробництво молока майже на 2%
- На початку підйому
- В Україні зафіксовано рекордні обсяги надходження молока на переробку від сільськогосподарських підприємств
ФАКТОРИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА РИЗИКУ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Для визначення та обговорення факторів конкурентоспроможності молочної галузі України та передумов її подальшого інтенсивного розвитку Українська аграрна конфедерація спільно зі Східним комітетом німецької економіки та Німецько-Українським Аграрним Діалогом провели в Києві Українсько-німецький молочний форум. Мета заходу - привернути увагу виробників молока та держави до нових перспектив для України на світовому ринку молока.
На сьогодні світовий попит на молокопродукти набагато перевищує пропозицію і, згідно з прогнозами, ця тенденція збережеться до 2015 року зі щорічним збільшенням споживання на 12 млн. тонн. За таких умов, світові лідери (США, Австралія, Нова Зеландія. – УАК), виробничі можливості яких обмежені, не можуть забезпечити зростаючий попит на світовому ринку молочної продукції. У зв’язку з цим відбувається зростання світового попиту на молочну продукцію європейських виробників, де домінують Німеччина та Франція.
При цьому, зазаначив генеральний директор УАК Алекс Ліссітса, такий розвиток подій має розглядатися в Україні як шанс для вітчизняних виробників молока, адже світові лідери ринку не спроможні розширити виробництво молока у зв’язку з лімітованою кількістю репродуктивного стада і, що не менш важливо, відсутністю земельних площ. Наприклад, незважаючи на те, що уряд Нової Зеландії запланував розширення площ під пасовища, цей процес буде тривати за офіційними даними близько 5 років.
Схожа ситуація з виробництвом молока склалася і в інших країнах-експортерах. Так, наприклад, два посушливих поспіль років в Австралії негативно позначились на обсягах виробленого молока. Експерти оцінюють щорічне зменшення виробництва на 2 млн. тонн. Посилена переорієнтація на виробництво біоетанолу в США, Бразилії та Мексиці (із концентрацією землекористування на виробництві відповідної сировини) зробили неможливим наповнення світового ринку молока поставками з цих країн.
Тенденції на світовому молочному ринку настільки позитивні, що нещодавно Європейська комісія призупинила дію експортних субсидій. Це трапилося вперше за 40 років спільної аграрної політики ЄС. Хоча експортна підтримка повністю не відмінена, сьогоднішня ситуація на світовому ринку молочних продуктів створює такі умови, за яких молочна продукція ЄС досить конкурентоспроможна і без дотацій, вважають експерти УАК.
Тому Україна має неабиякі перспективи на світовому ринку молочної продукції. Питання – лише правильно сформулювати політику молочної галузі, скористатися можливостями та докласти всіх зусиль, щоб не втратити галузь, а й завоювати стійкі позиції на світовому ринку.
Професор Фолькхард Ізермаєр (Федеральний науково-дослідний центр сільського господарства) зауважив, що «на сьогодні Україна - важливий гравець, але без росту». Адже український молочний сектор характеризується домашніми господарствами, що має свої негативні фактори: неможливість достатнього забезпечення та контролю якості. Крім того, молочна світова індустрія просувається в бік великих ферм. 
Професор Ізермаєр вважає, що Україна - перспективна з точки зору інвестування в молочну галузь, та щоб пожвавити цей процес потрібно виконати такі першочергові завдання: надати країні привабливості для іноземних інвесторів (устрій, юрисдикція, забезпечення прав на власність, боротьба з корупцією); надати країні привабливості для молодих спеціалістів (гарантування безпеки, права власності, прозора зарплата та податки); забезпечити прозорість на регіональному рівні; використати держбюджет на інфраструктуру (школи, вулиці і т. ін.); заснувати систему контролю сфер (контроль поставок, нешкідливість продуктів харчування, генетичне впровадження, практичні дослідження, обмін технологіями, експорт).
До того ж підприємці, що займаються виготовленням молочної продукції, також повинні виконувати свої першочергові завдання: інвестувати в якість та успіх на ринку; забезпечувати збір свіжого молока, достойно оплачувати працю робітників, але бути суворими щодо виконання загальних правил та переймати передовий світовий досвід.
Доктор Хольгер Брюкнер (ТОВ «ВестфаліяСьорж Україна») після багаторічної праці на українському ринку (постачання високоякісного обладнання) дотримується дещо іншої точки зору. Він вважає, що на сьогодні в Україні спостерігається різке зменшення поголів’я через нестачу кормів, відсутність державної підтримки та системи кредитування, тому необхідно утримувати ефективну кількість корів, яка б дозволяла ідеально їх прогодувати ( для 2/3 господарств це 200-300 голів). Крім того, перешкоджає розвитку великотоварного виробництва відсутність налагодженої системи кредитування і на державному, і на комерційному рівні.
Як стратегічні задачі д-р Брюкнер визначає необхідність підвищення комфортних умов для тварин та для людей; покращення якості молока шляхом використання сучасної техніки та технологій, підвищення кваліфікації робітників; збільшення продуктивності праці (від 40-50 до 200-1000 т мол/роб. рік). Шляхи досягнення позитивних результатів у розвитку галузі - селекція, відгодівля, технології та інвестиції.
Як першочергову проблему д-р Брюкнер виділяє проблему фінансування галузі, зокрема відсутність банківських кредитів. Адже нині спостерігається повна неготовність банківської сфери робити інвестиції в первісну сферу.
Окремою темою обговорення стала проблема конкурентоспроможності молочної галузі України. Німецький погляд на фактори конкурентоспроможності визначив Клаус П. Фішер (компанія «Нордмільх», ФРН). Він виділив фактори ризику в Україні при здійсненні інвестицій, серед яких: політична нестабільність; високий рівень корупції; велика кількість малих підприємств; недостатня увага до екологічних питань, ймовірність недобору врожаю через погодні умови. Проте К. Фішер не заперечує, що Україна може бути потенційним партнером за умов врахування зазначених факторів.
Український погляд щодо факторів конкурентоспроможності молочної галузі висловив О. Радченко (голова правління ЗАТ «Куп’янський МКК»). Він виділив такі аспекти проблем молочної галузі. Передусім - створення племінної бази, яке мусить регулюватись на державному рівні. Ще однією складовою занепаду є демографічні зміни, відтік населення із сіл, адже на сьогодні в багатьох з них вже немає охочих працювати на фермах. Тому потрібне створення або відновлення інфраструктури села загалом. Втім, підкреслив Радченко «продукція українського виробництва була, є та буде конкурентоспроможною, інша справа – відсутнє системне вивчення експортного ринку та лобіювання власних інтересів».
На переконання президента УАК Л. Козаченка, наша країна має реальний шанс завоювати долю на світовому ринку молочних продуктів, якщо будуть реалізовані проекти по великотоварному виробництву молока з виконанням усіх необхідних світових стандартів якості продукції.
Отже, учасники форуму детально аналізували світові тенденції на молочному ринку, а також перспективи України в молочній індустрії. Разом з тим вони окреслили завдання, які мають виконати державні структури, підприємці для покращення ситуації у молочній сфері та її виходу на світовий ринок.
Надія Фіголь
