- Сорти ячменю ярого для лісостепу України
- Сорти рису вітчизняної селекції займають в Україні понад 80% площ
- Передумови для розвитку
- СИРОВИНА ДЛЯ ВИНА
- ЯКІСНА СЕЛЕКЦІЯ – СКЛАДОВА ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Хмелярство та пивоваріння: складові успіху галузей у єднанні
«Індустрія пива та безалкогольних напоїв – 2007» - перша і єдина спеціалізована виставка такого профілю в Україні працювала у Києві минулого тижня. На сьогодні вона має заслужену репутацію дієвого й ефективного заходу в пиво-безалкогольній індустрії, під час якого не тільки демонструється нова продукція та технології, а й відбувається налагодження ділових контактів, укладаються вигідні контракти та угоди. Втім, цікавий цей виставковий захід і тим, що привертає увагу представників галузі на створення вітчизняної сировинної зони – хмілярства. Нинішнього року на цій проблемі акцентували увагу вчені Україснької академії аграрних наук.
Шляхи розвитку галузі в ринкових умовах
Круглий стіл: «Актуальні проблеми в розширенні обсягів і асортименту вітчизняної сировини при виробництві продуктів і окреслення перспективних напрямків селекції пивоварних сортів ячменю і хмелю» зацікавив представників пивоварної індустрії, науковців, виробників сировини, представників засобів масової інформації. Обговорення галузевих проблем переросло у жваву дискусію, під час якої висловлювалися нові ідеї, конкретні побажання, креативні пропозиції.
За словами учасників круглого столу, хмелярство та пивоваріння потребує особливої уваги щодо технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування. Не дивлячись на суттєві державні дотації, перед галуззю стоїть ще чимало складних завдань. Однією із найсерйозніших перешкод на шляху її розвитку названо відсутність спеціально облаштованих лабораторій для дослідження якості сировини. Особливо стурбовані цим селекціонери, вимоги до яких зросли водночас із прискоренням темпів розвитку галузі. Вони зауважили, що без комплексного підходу та відповідного матеріального забезпечення розвиток галузі неможливий.
Хмелярство має перспективи
У тому, що сьогодні значно підвищилися вимоги до пивоварної продукції, відповідно й до пивоварної сировини, погодились всі учасники засідання. Було підкреслено, що з прийняттям у 1999 році Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства» у галузі хмелярства з’явилася реальна перспектива зупинити спад виробництва та забезпечити відновлення виробничих потужностей. При річній потребі коштів у сумі 45 млн. гривен на галузь хмелярства з державного бюджету виділено 20% коштів у 2006 році і передбачається забезпечити потребу на 100% у поточному році. Тому на сьогодні особливо нагальними стали питання дотримання технологій вирощування хмелю та якісного сортового складу насаджень. Доповідачі наголошували, що виробник хмелесировини повинен орієнтуватися на свого споживача, чітко розраховувати скільки хмелю потрібно виростити, яких сортів, кому реалізувати, за якою ціною і який буде від цього фінансовий результат. За умов такого планування є перспектива досягнути суттєвого покращення стану галузі.
Науковці привертають увагу до сортів
Представники наукових закладів УААН зазначили, що в Україні досі не розв’язане питання виробництва якісного зерна пивоварного ячменю. На їх думку, це насамперед пов’язано і з кліматом, який в Україні більш жорсткий, ніж у таких пивоварних країнах як Чехія, Словаччина, Німеччина, Франція, Нідерланди. Але все таки вирішальну роль у розв’язанні питання дефіциту пивоварної сировини, за їх словами, відіграє сорт.
Представник Харківського інституту імені В. Я. Юр’єва УААН Наталія Іванівна Васько, завідувачка лабораторії селекції ярого ячменю, акцентувала увагу на тому, що створені вітчизняними селекціонерами сорти найбільш адаптовані до наших кліматичних умов і є найперспективнішими. На думку вченої, основний метод селекції ячменю в їхньому інституті – гібридизація, тобто створення сорту шляхом схрещування двох або кількох батьківських форм з наступним добором кращих рослин. Цей процес полягав у схрещуванні в якості батьківських форм сорти вітчизняної селекції і кращі європейські пивоварні сорти – Scarlett, Annabelle, Xanadu, Prestige, Jersey, Klass, Krystalia, Sebastian, Malz тощо. Таким чином, виведені селекціонерами нові сорти пивоварного ячменю мають від вітчизняних батьків високу адаптивність до клімату України, а від європейських – високі пивоварні властивості, адже несуть у собі генетичну плазму останніх. Доповідачка зазначила, що у таких сортах як Звершення, Джерело, Бадьорий, Аспект, Виклик, Етикет посуха не сприяє підвищеному вмісту білка, чого пивовари остерігаються найбільше.
Агротехнічні заходи мають бути відповідними
Відзначили науковці й важливість агротехнічних заходів. Особливо вибору попередника. За словами селекціонерів, за дотримання цієї умови урожайність ячменю збільшується на 40% порівняно з небажаним попередником. Найбільш рекомендованим названо цукровий буряк. При посіві ячменю після буряка відмічається найнижчий вміст білка і найвища крупність зерна.
Виробникам рекомендували сіяти пивоварний ячмінь у перші ж дні настання фізичної стиглості грунту на глибину 5-6 см, при недостатньому зволоженні – на 6-8 см. Нормами висіву насіння названо: для Лісостепу 4,5-5,0 млн. схожих зерен на 1 га, для Степу – 3,5-4,0, для Полісся – 4,5-5,5. Перед посівом насіння рекомендовано протруїти.
Вчені завірили, що в наших умовах краще себе зарекомендувала глибока оранка ніж поверхневий обробіток грунту, який практикується в інших європейських країнах.
Зазначили науковці й те, що ячмінь найкраще з усіх колосових реагує на удобрення. Проведені досліди підтвердили, що при внесенні основного добрива з розрахунку N30P30K30 висока урожайність поєднується з хорошою якістю (крупністю, масою 1000 зерен та низьким вмістом білка). На бідних грунтах рекомендовано вносити при посіві добрива з розрахунку N10P15K10.
Проблеми селекціонування
За словами фахівців, головна проблема, яка перешкоджає сьогодні відповідним науковим надбанням, - відсутність спеціального устаткування для оцінки технологічних властивостей з допомогою мікрометодів, тобто з використанням малої кількості зерна. З цієї причини науковці не мають змоги визначати необхідні показники якості зерна на ранніх етапах селекційного процесу. Це затримує сам процес і часто призводить до втрати цінних зразків з високими пивоварними якостями.
Також селекціонери висловили побажання підтримувати більш тісні стосунки з пивоварами, щоб знати їхні вимоги до якості сировини. Адже запити виробників, стверджують вони, дещо різняться між собою. Тому науковці готові працювати, враховуючи потреби кожного окремого виробника.
Дарина Поліщук
